Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
У сфері інтелектуальної власності в Україні
Організація патентної освіти і підвищення патентної культури є актуальною державною проблемою. Від рівня організації винахідницької та раціоналізаторської діяльності в Україні значною мірою залежить ефективність роботи організацій і підприємств зі створення нової техніки і вдосконалення виробництва. Як галузь знань патентознавство виникло на стику управління, права, техніки, економіки, психології, інформатики. У патентознавстві як самостійній науковій дисципліні різноманітність об'єктів науково-технічної і художньої творчості зумовила створення таких розділів: винахідницького і патентного права, патентної інформації, патентної експертизи, патентних досліджень, міжнародної торгівлі ліцензіями, методології винахідницької творчості, економіки винахідництва. Система підготовки кадрів у галузі винахідництва і патенто-знавства передбачає навчання таких категорій слухачів: — керівних працівників міністерств, відомств, підприємств, — працівників органів із винахідництва і раціоналізації; — патентних повірених; — методистів та організаторів винахідницької творчості; — винахідників, раціоналізаторів, новаторів виробництва; — студентів вузів і технікумів, учнів професійно-технічних та педагогічних училищ, школярів. Виходячи з цієї класифікації категорій слухачів повинні бути передбачені різні форми організації навчання, характер яких відо-
Розділ VIII. Освіта у галузі інтелектуальної власності бражає конкретні завдання, що стоять перед галуззю виробництва, науковою або виробничою ланкою, а також умовами діяльності окремих груп. В Україні склалася система навчання спеціалістів цього напрямку, що включала два канали: державний і громадський. До державного входили спеціалізовані навчальні заклади (інститути і курси підвищення кваліфікації), вузи, технікуми, СПТУ, школи. До громадського — інститути технічної творчості і патентознавства Товариства винахідників і раціоналізаторів України, університети і школи технічної творчості Спілки інженерних і наукових товариств України, курси та семінари, що проводить Товариство «Знання» України, школи молодого раціоналізатора на підприємствах та ін.
Створенню єдиної державно-громадської системи навчання науково-технічної творчості в Україні сприяло введення у 1979 р. Міносвітою УРСР факультативного курсу «Основи винахідницької та раціоналізаторської роботи» для учнів загальноосвітніх шкіл і міжшкільних навчально-виробничих комбінатів, введення Мінвузом України навчального курсу «Основи технічної творчості» для студентів вузів (56 годин) і технікумів (16 годин), а також рішення Держпрофтехосвіти СРСР ЦР ВТВР про введення факультативного курсу «Творчість у моїй професії» (40 годин) для учнів професійно-технічних училищ. Було здійснено випуск навчальних посібників зі згаданих курсів. У колишньому СРСР на державному рівні спеціалізовану підготовку здійснювали Центральний інститут підвищення кваліфікації керівних працівників і спеціалістів народного господарства в галузі патентної роботи (ЦІПК) і Вищі державні курси підвищення кваліфікації з питань патентознавства і винахідництва (ВДКПВ). Центральний інститут підвищення кваліфікації був єдиним в СРСР навчальним закладом із підготовки патентознавців з кола спеціалістів з вищою освітою. Навчання: з відривом від виробництва (денна форма) — строком до 6 міс; без відриву від виробництва (вечірня форма) — 1,5 роки; заочне навчання — до 2 років. На шести кафедрах по загальній програмі обсягом 1020 навчальних годин викладалися такі дисципліни: науково-технічна експертиза, винахідницьке і патентне право, патентна інформація Глава 35. Розвиток освіти у сфері інтелектуальної власності в Україні і патентна документація, патентні дослідження, методологія винахідницької творчості, економіка і організація винахідництва, патентування і ліцензії. Слухачі спеціалізувалися з п'яти основних напрямків: патентознавець, патентознавець-дослідник, патентоз-навець-експерт, патентознавець-інформатор, методист-організа-тор винахідницької творчості. Для патентних працівників, що навчалися на заочному відділенні, було створено навчально-консультаційний пункт у Харкові. Слухачі, що успішно завершили навчання і захистили дипломну роботу, отримували другу вищу патентно-інноваційну освіту і кваліфікацію «патентознавець». При інституті діяла аспірантура і докторантура, спеціалізована вчена рада з присудження ступеня кандидата і доктора наук (юридична, економічна і соціологічна спеціальність).
На ВДКПВ на навчання з відривом від виробництва (на строк навчання до 2 міс.) і без відриву (на 6 міс.) приймалися особи, що мали вищу, середню спеціальну або загальну середню освіту з кола керівників підприємств і організацій, їх заступників, начальників відділів, секторів, лабораторій, цехів і інших структурних підрозділів, інженерно-технічних і наукових працівників, новаторів виробництва. Філіали ВДКПВ діяли в Києві, Харкові, Дніпропетровську, Донецьку, Запоріжжі, Львові. Головне завдання курсів: — організація і здійснення очного, вечірнього і заочного навчання; — організація навчального процесу згідно з затвердженими навчальними програмами, що включають вивчення питань винахідницького і патентного права, патентної інформації, експертизи заявок на новизну і корисність, експертизи об'єктів техніки на патентну чистоту, патентування винаходів за кордоном і торгівлі ліцензіями, організації винахідницької і патентно-ліцензійної діяльності; економіки; навчання методам винахідницької творчості;
— організація лекцій і консультацій на підприємствах, в організаціях і установах з окремих питань винахідницької і патентно-ліцензійної діяльності; — розробка методичних вказівок і завдань із вивчення програм, підготовка пропозицій видання навчальних і наочних посібників; Розділ VIII. Освіта у галузі інтелектуальної власності Глава 35. Розвиток освіти у сфері інтелектуальної власності в Україні
— забезпечення висококваліфікованими викладачами семінарів і нарад із питань винахідницької і патентно-ліцензійної діяльності, що проводять міністерства і відомства. Відсутність штатних викладачів була однією з особливостей навчання на ВДКПВ: до викладання залучалися кваліфіковані працівники Держкомвинаходів та інших організацій, а також викладачі вищих і середніх спеціальних навчальних закладів. Важливим фактором підвищення якості й ефективності навчального процесу було періодичне навчання та атестація складу викладачів ВДКПВ. Після розпаду СРСР відділення ВДКПВ свою роботу в Україні припинили. Створення в Україні Державного патентного відомства, а згодом Державного департаменту інтелектуальної власності МОН України, національної системи охорони інтелектуальної власності викликало необхідність удосконалення освіти у сфері інтелектуальної власності, організації системи підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів у галузі правової охорони та комерційної реалізації об'єктів інтелектуальної власності. Необхідно було організувати підготовку дефіцитних за сучасних умов спеціальностей: менеджерів інноваційної діяльності, патентознавців-дослідників, патентознавців-експертів, патен-тознавців-інформаторів, патентознавців-юристів, патентних повірених та ін. Виникла потреба й у певній переорієнтації підготовки і перепідготовки спеціалістів. А звідси — необхідність переорієнтації навчального процесу та введення у навчальних закладах нових дисциплін.
Відповідно до Закону України «Про освіту» здійснено перехід на чотириступеневу систему підготовки спеціалістів, яка має забезпечити спадкоємність знань на всіх загальноосвітніх рівнях та в спеціалізованих навчальних закладах. При підготовці спеціалістів присвоюються кваліфікації певного професійного спрямування або спеціальності, що відповідають таким освітнім рівням, як: — молодший спеціаліст (забезпечують технікуми, училища); — бакалавр (забезпечують коледжі, інститути); — спеціаліст (забезпечують інститути, університети); — магістр (забезпечують інститути, академії, університети). Сьогодні в Україні здійснюють підготовку фахівців за спеціальністю 7(8)000002 «Інтелектуальна власність» освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст і магістр. Координацію діяльності усіх навчальних закладів щодо підготовки фахівців з питань інтелектуальної власності здійснює спеціалізований вищий навчальний заклад державної системи правової охорони інтелектуальної власності «Інститут інтелектуальної власності і права», що функціонує у складі Навчально-на-уково-виробничого комплексу «Академія інтелектуальної власності», створеного наказом Міністерства освіти і науки України (МОН) № 204 від 15 квітня 2004 р. У цьому комплексі підвищують кваліфікацію у сфері інтелектуальної власності також спеціалісти МВС, митних органів, СБУ, судді, професійні оцінювачі прав інтелектуальної власності, науково-педагогічні працівники вищих навчальних закладів та інші спеціалісти. В Інституті було розроблено науково-методичне забезпечення спеціальності 7(8)000002 «Інтелектуальна власність» (галузевий стандарт вищої освіти). За його ініціативою була створена мережа з 16 ВНЗ підготовки студентів, в яких на основі створеного інститутом навчально-методичного забезпечення проводиться підготовка спеціалістів і магістрів за спеціальністю «Інтелектуальна власність». Інститутом також було розроблено, а МОН України введено модуль «Право інтелектуальної власності» до спеціальності «Правознавство» для усіх напрямів підготовки (наказ МОН України № 811 від 20 жовтня 2004 p.). Водночас зазначений інститут не є єдиним ВНЗ України, у якому можна отримати освіту у сфері інтелектуальної власності. Другу вищу освіту у сфері інтелектуальної власності можна отримати у Міжгалузевому інституті післядипломної освіти при Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут» (м. Харків)1, у Національному технічному університеті 1 Слід звернути уваги, що саме МІПК НТУ «ХПІ» був першим в Україні закладом освіти, з якого почала формуватися національна система підготовки кадрів з інтелектуальної власності. В його стінах були підготовлені фахівці, які працюють зараз у патентному відомстві України, в органах державної влади, наукових установах, патентні повірені тощо.
|
|||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-21; просмотров: 152; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.221.222.47 (0.01 с.) |