Об'єкти, що не визнаються винаходом.

Згідно з ч. З ст. 6 Закону правова охорона згідно з цим Законом не поширюється на такі об'єкти технології:

— сорти рослин і породи тварин;

— біологічні у своїй основі процеси відтворення рослин та тва­рин, що не належать до небіологічних та мікробіологічних про­цесів;

 

—топографії інтегральних мікросхем;

—результати художнього конструювання.

Більшість об'єктів із наведеного переліку охороняється як інші об'єкти інтелектуальної власності, а саме:

—результати художнього конструювання — Законом України «Про охорону прав на промислові зразки»;

—топографії інтегральних мікросхем — Законом України «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем»;

—сорти рослин — Законом України «Про охорону прав на сор­ти рослин».

1.2. Умови патентоздатності винаходу

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону правова охорона надається винахо­ду (корисній моделі), що не суперечить^публічному порядку, прин­ципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоздатності.

Винахід відповідає умовам патентоздатності, якщо він є новим, має винахідницький рівень і є промислово придатним. Саме ці умови закріплені ч. 1 ст. 459 ЦК України та ч. 1 ст. 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі».

Новизна винаходу.

Винахід визнають новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Відповідно до Закону при визначенні рівня техніки до уваги беруть усі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подан­ня заявки, або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. Та­ким чином, новизна винаходу залежить від того, на який момент часу вона визначається, які джерела інформації беруться до уваги і на якій території (в країні або за кордоном) розкриття винаходу порочить новизну.

Момент часу, на який визначається новизна винаходу. Згідно із Законом, рівень техніки, а таким чином і новизна винаходу, визна­чається на дату подання заявки або, якщо заявлено пріоритет, на дату її пріоритету.

Пріоритет — першість у поданні заявки. Патентні законодавст­ва всіх країн — учасниць Паризької конвенції, у тому числі і Закон України, містять положення стосовно умов надання конвенційно­го пріоритету. Відповідно до Паризької конвенції про охорону

 

Розділ III. Патентне право

промислової власності дата подання заявки у патентне відомство або у відповідний орган країни — учасниці Паризької конвенції визнається датою, що визначає пріоритет наступних заявок на такий самий винахід (корисну модель), що подані тим самим заяв­ником або його правонаступником у інших країнах-учасницях. Пріоритетна пільга надається протягом 12 місяців із дати подання першої заявки на винахід (корисну модель). При цьому перша за­явка, на яку посилається заявник в обґрунтуванні свого пріорите­ту, повинна бути належним чином оформлена, тобто відповідати вимогам національного законодавства країни її подання.

Крім конвенційного, в Україні заявник має право просити вста­новити пріоритет за датою подання попередньої заявки на винахід (корисну модель), за умови дотримання таких вимог: заява про пріоритет із посиланням на дату подання і номер попередньої за­явки повинна бути подана не пізніше трьох місяців від дати подан­ня заявки до Установи; об'єкт, що заявляється, повинен бути роз­критий у матеріалах попередньої заявки; заявка має бути подана тим же заявником, що й попередня заявка.

Заявником може бути заявлено пріоритет кількох попередніх заявок щодо заявки в цілому чи окремого пункту формули винахо­ду (корисної моделі). При цьому строки, початковою датою яких є дата пріоритету, обчислюються від найбільш ранньої дати пріори­тету. Пріоритет поширюється лише на ті ознаки винаходу (корис­ної моделі), що зазначені в попередній заявці, пріоритет якої заяв­лено. Якщо деякі ознаки винаходу (корисної моделі) відсутні у формулі винаходу (корисної моделі), що викладена у попередній заявці, то для надання права пріоритету достатньо, щоб в описі по­передньої заявки були точно вказані ці ознаки.

Джерела інформації, що порочать новизну. До рівня техніки включаються відомості, що стали загальнодоступними до дати по­дання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. Загальнодоступними вважаються відомості, що містяться у джерелі інформації, з яким будь-яка особа може ознайомитися самостійно або про зміст якого їй може бути повідо­млено законним шляхом. Інакше кажучи, джерела, що порочать новизну, повинні бути доступними невизначеному колу осіб.

Глава 14. Об'єкти патентного права

До рівня техніки включаються будь-які відомості, що розкрива­ють суть винаходу, незалежно від того, яким чином вони стали за­гальнодоступними: публікація; усне розкриття суті; розкриття суті шляхом використання. До рівня техніки включають всі патенти (у тому числі того ж заявника), що внесені до Державного реєстру патентів України на винаходи, від дати їх пріоритету.

Важливою особливістю новизни як умови патентоздатності є те, що до рівня техніки при перевірці цієї умови включається зміст ще неопублікованих заявок (опис, формула, креслення). Так, до рівня техніки включають заявки, які надійшли до Установи з більш ранньою датою пріоритету, в тій редакції, в якій вони існували на дату пріоритету заявки, що розглядається, за дотриманням таких умов: заявка подана іншою особою, тобто іншим заявником; заяв­ка подана в Україні; заявка не відкликана, тобто вона згодом буде опублікована у встановленому порядку.

Територія, в межах якої розкриття винаходу порочить новизну. В Україні до винаходу ставиться вимога абсолютної світової но­визни: суть винаходу до дати подання заявки або до дати її пріори­тету не повинна бути розкрита ні в Україні, ні за її межами. Причо­му спосіб розкриття суті винаходу не має значення: будь-яка публікація, використання, що мало місце в Україні або за кордо­ном, перешкоджає видачі патенту.

Відповідно до Закону використання новизни як умови патен­тоздатності винаходу має особливість, пов'язану з наявністю пільги за новизною. Так, на визнання винаходу як такого, що відповідає умові патентоздатності «новизна», не впливає розкрит­тя інформації про нього винахідником або особою, яка одержала від винахідника прямо чи опосередковано таку інформацію протя­гом 12 місяців до дати подання заявки до Установи або, якщо заяв­лено пріоритет, до дати її пріоритету. При цьому обов'язок дове­дення обставин розкриття інформації покладається на особу, зацікавлену у застосуванні цього положення.

Винахід не визнають як такий, що відповідає умові новизни, якщо у рівні техніки виявлено засіб, якому властиві ознаки, що ідентичні або еквівалентні всім ознакам, що є в запропонованій заявником формулі винаходу. Ідентичними називають ознаки, що

 

Розділ III. Патентне право

збігаються за функцією, яка ними виконується, і за формою їх ви­конання. Еквівалентними називають ознаки, що збігаються за функцією, яка ними виконується, і за результатом, якого досяга­ють при використанні заявленого винаходу. Висновок про відсутність новизни повинен базуватися лише на одному джерелі інформації, де описано знайдений найближчий аналог (прото­тип). Не дозволяється укладання так званого збірного прототипу, тобто об'єднання відомостей, наведених у різних джерелах інфор­мації (патентах, статтях, виступах тощо). Якщо винахід має хоча б одну ознаку, що відрізняє його від прототипу — робиться висновок про відповідність винаходу умові «новизна».

Винахідницький рівень.

У патентних законах усіх країн і міжнародних угодах у галузі охорони промислової власності є, хоча й під різними назвами (ви­нахідницький рівень, винахідницька діяльність, неочевидність), критерій, за допомогою якого патентоздатний винахід виокрем­люється з-поміж звичайних інженерних розробок, до яких не ста­виться подібна вимога. Відповідність заявленого винаходу умові «винахідницький рівень» означає, що даний винахід є творчим втіленням ідеї і становить перехід на новий технологічний рівень.

Згідно з ч. 7 ст. 7 Закону винахід має винахідницький рівень, як­що для фахівця він не є очевидним, тобто не випливає явно із рівня техніки. При оцінці винахідницького рівня зміст заявок, за­значених у ч. 5 ст. 7, до уваги не береться.

У Законі зміст поняття «фахівець» не звужується до поняття «фахівець у даній галузі техніки». Тому при оцінці винахідницько­го рівня заявленого винаходу можуть бути залучені загальнодос­тупні до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету знання, що стосуються будь-яких галузей науки і техніки.

Таким чином, визначення умови «винахідницький рівень» че­рез поняття «фахівець» може означати таке. При перевірці відповідності заявленого винаходу данній умові відомості, що об'єктивно відомі з рівня техніки, якої б галузі знань вони не стосувалися, оцінюються фахівцем, тобто особою, що їх зро­зуміє. При проведенні експертизи таким фахівцем є експерт Ус-

Глава 14. Об'єкти патентного права

танови. До очевидних (що явно випливають із рівня техніки) належать рішення, отримані шляхом звичайного інженерного проектування на основі відомих засобів і методів, які дають відо­мий результат.

Вихідною базою для визначення новизни і винахідницького рівня винаходу, що заявляється, є рівень техніки. Проте, на відміну від новизни, при перевірці винахідницького рівня до уваги не беруться відомості, що не стали загальнодоступними до дати по­дання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету заявленого винаходу, тобто до рівня техніки не включа­ють більш ранні заявки, відомості про які не опубліковані до зазначеної дати. Таке обмеження зумовлене вимогою загальнодос­тупності відомостей, якими керується фахівець при оцінюванні відповідності технічного рішення, що заявляється, умові «винахідницький рівень».

До того ж, новизна оцінюється шляхом зіставлення технічного рішення, що заявляється, із конкретним прототипом винаходу, тоді як для оцінки винахідницького рівня використовується увесь обсяг теоретичних і практичних знань, накопичених у якій-небудь галузі техніки, — «збірний прототип».

Промислова придатність.

Умова патентоздатності винаходу «промислова придатність» сформульована у ч. 8 ст. 7 Закону так: винахід є промислово при­датним, якщо він може бути використаний у промисловості або у будь-якій іншій сфері діяльності (наприклад, сільському госпо­дарстві, медицині тощо). Термін «промисловість» має тут найшир-ше тлумачення. Згідно із значенням цього терміна під промис­ловістю розуміється будь-яке зусилля людини, що впливає на природу і речовину. У тексті Паризької конвенції також вказується на те, що слово «промисловість» повинно розумітись у найшир-шому значенні і стосуватися не лише власне промисловості, але й поширюватися на галузі сільськогосподарського виробництва, продукти природного походження тощо.

Основна функція умови «промислова придатність» полягає У перевірці можливості реалізації винаходу, що заявляється, у вигляді конкретного засобу, а також у з'ясуванні того, чи дося-

 

Розділ III. Патентне право

Глава 14. Об'єкти патентного права

 

гається за допомогою цього винаходу технічний результат, вказа­ний заявником.

В Україні останніми роками кількість заявок на винаходи від національних та іноземних заявників практично залишається на одному рівні¹.

§ 2. Корисна модель

Словник-довідник, підготовлений Постійним комітетом інфор­мації у сфері промислової власності Всесвітньої організації інте­лектуальної власності, так тлумачить поняття корисної моделі (Utility Model). Корисна модель — це об'єкт промислової власності, передбачений деякими національними законами для того, щоб охороняти другорядні винаходи шляхом простої реєстрації в па­тентному відомстві.

Охорона корисних моделей, найбільш близьких до винаходів об'єктів промислової власності, передбачена Паризькою кон­венцією про охорону промислової власності (ст. 1(2)), але і на сьо­годні її охорона запроваджена тільки у 64 державах, серед яких Німеччина, Данія, Іспанія, Італія, Нідерланди, Португалія, Фін­ляндія, Китай, Японія, Південна Корея, Бразилія, Мексика, Уруг­вай, 14 держав — членів Африканської організації інтелектуальної власності та ін. Нещодавно до них приєдналися Україна, держави СНД, Болгарія, Угорщина, Польща, Чехія. Однак такі промислово розвинені країни, як США, Канада, Велика Британія, Швеція корисну модель не охороняють.

Перший у світі Закон про корисні моделі був прийнятий у Ні­меччині ще у 1891 p., коли Імперський суд наголосив, що закон повинен охороняти й такі технічні рішення, котрі є новими, але не мають достатнього винахідницького рівня. Слідом за Німеччи­ною, грунтуючись на її законодавчому досвіді, низка інших держав започаткувала охорону корисних моделей.

¹ Зокрема, за 9 місяців 2002 р. кількість поданих заявок за національною процедурою від національних заявників становила 1198, від іноземних заявників — 119; за 9 місяців 2003 р. - відповідно 1161 і 106; за 9 місяців 2004 р. - 3102 і 206; за 9 місяців 2005 р. — 2544 і 222; за 9 місяців 2006 р. - 2525 і 246. За процедурою РСТ за 9 місяців 2006 р. було подано 1524 заявок // Промислова власність у цифрах. Показники діяльності Державного департа­менту інтелектуальної власності та ДП «Український інститут промислової власності» за 9 місяців 2006 р. - К., 2006. - С 7.

На сьогодні корисні моделі одержують охорону або на основі загального законодавства про промислову власність (Іспанія, Португалія, Китай, Польща, Російська Федерація й ін.), або на основі спеціальних законів (Німеччина, Данія, Італія, Фінляндія, Уругвай, Японія й ін.), що дуже схожі з патентним законом.

В Україні охорона корисної моделі вперше була введена Зако­ном «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» ще у 1993 p., але до недавнього часу цей об'єкт не користувався увагою ви­нахідників і патентовласників. Відповідно до попередньої редакції Закону корисна модель визначалася як нове і промислово придат­не конструктивне виконання пристрою.

У чинній редакції Закону корисна модель визначається як резуль­тат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології.

Об'єктом корисної моделі може бути продукт (пристрій, речо­вина тощо) або процес у будь-якій сфері технології.

Відповідно до ч. 1 ст. 460 ЦК України корисна модель вва­жається придатною для набуття права інтелектуальної власності на неї, якщо вона, відповідно до закону, є новою і придатною для промислового використання. Відповідно до Закону вимоги до цих умов патентоздатності однакові для винаходу та корисної моделі. Пріоритет корисної моделі визначають так само, як пріоритет ви­находу. Пільговий період за новизною також однаковий — 12 місяців.

Чим відрізняється винахід від корисної моделі? Зокрема тим, що корисна модель не повинна відповідати умові патентоздат­ності — винахідницький рівень.

Таким чином за допомогою корисної моделі можна захистити роз­робку, яка є новою та комерційно привабливою, але не має достат­нього винахідницького рівня, щоб бути визнаною винаходом. Тобто, основна ціль введення такого об'єкта до Закону — це дати можливість захистити такі винаходи, які за рівнем винахідницької діяльності не дотягують до винаходу, так звані «другорядні винаходи». Фактично, корисними моделями є ті об'єкти, які за своїм внеском у рівень техніки є менш значущими за винаходи. Тому, як правило, для корис­них моделей передбачається спрощена порівняно з винаходом про­цедура одержання охоронного документа і коротші строки охорони.

 

Розділ III. Патентне право

Глава 14. Об'єкти патентного права

 

Останнім часом в Україні спостерігається тенденція зростання кількості заявок на корисні моделі¹.

Промисловий зразок

3.1. Поняття та об'єкти промислового зразка

Промисловий зразок, як і винахід, являє собою результат твор­чої розумової діяльності, який може бути втілений у матеріальних об'єктах. Однак, на відміну від винаходу, який є технологічним (технічним) вирішенням, промисловим зразком визнається рішення зовнішнього вигляду виробу, в якому повинні поєднуватися як художні, так і конструкторські елементи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону прав на про­мислові зразки» (далі — Закон) промисловий зразок — це результат творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання.

Використання у рішенні зовнішнього вигляду виробу одних ли­ше художніх (наприклад, зміна кольору) або конструкторських (наприклад, зміна розміру виробу) засобів для промислового зраз­ка недостатнє. Художні та конструкторські елементи повинні взаємно доповнювати один одного, при цьому зовнішній вигляд виробів, під якими розуміють найрізноманітніші предмети, при­значені для задоволення людських потреб, повинен визначатися виразністю і взаємним розташуванням основних композиційних елементів, формою і виконанням у кольорі.

Об'єктом промислового зразка в Україні може бути форма, ма­люнок або розфарбування чи їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу (ч. 2 ст. 461 ЦК України) і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб (ч. 2 ст. 5 Закону).

¹ Зокрема, за 9 місяців 2002 р. кількість поданих заявок за національною процедурою від національних заявників становила 416, від іноземних заявників — 30; за 9 місяців 2003 р. — відповідно 534 і 47; за 9 місяців 2004 р. — 3586 і 61; за 9 місяців 2005 р. — 5080 і 86; за 9 місяців 2006 р. — 5990 і 90. За процедурою РСТ за 9 місяців 2006 р. було подано 8 заявок // Промислова власність у цифрах. Показники діяльності Державного департаменту інтелек­туальної власності та ДП «Український інститут промислової власності» за 9 місяців 2006 р. - K., 2006. - С 8.

Об'єкти промислового зразка можуть бути об'ємними, пло­щинними (малюнки) або комбінованими. Об'ємні промислові зраз­ки являють собою розвинуту об'ємно-просторову структуру (на­приклад, рішення, що визначають зовнішній вигляд верстата, сільськогосподарської машини, мотоцикла, люстри). Площинні промислові зразки являють собою лінійно-графічне співвідношен­ня елементів і фактично не мають об'єму (наприклад, рішення, що визначають зовнішній вигляд килима, хустки, тканини). Комбіно­вані промислові зразки — це поєднання елементів, властивих об'єм­ним і площинним промисловим зразкам (наприклад, рішення, що визначають зовнішній вигляд інформаційного табло, виставкової конструкції, циферблата годинника).

Промисловими зразками може бути цілий одиничний виріб, його частина, комплект (набір) виробів, варіанти виробу. Частина виробу може бути заявлена як промисловий зразок за умови, що вона володіє самостійною функцією, завершеною композицією і може бути використана з цілою низкою виробів (наприклад, фари, різноманітні ручки, сідло для велосипеда). Комплект (набір) ви­робів може бути заявлений як промисловий зразок, якщо елемен­ти, що входять до його складу, які виконують різноманітні функції, відмінні один від одного, підпорядковані загальному завданню, що вирішується комплектом (набором) у цілому (наприклад, набір інструментів, меблевий гарнітур, чайний або столовий сервіз).

Варіантами промислового зразка є художньо-конструкторські рішення одних і тих самих виробів (комплектів, наборів), відмінні сукупністю істотних ознак, які визначають однакові естетичні та (або) ергономічні особливості виробів (наприклад, два або кілька автомобілів, що відрізняються один від одного формою облицю­вання, ручок, фар; два або кілька стільців, що відрізняються один від одного фактурою і кольором оббивної тканини).

Не можуть одержати правову охорону відповідно до Закону як промислові зразки:

— об'єкти архітектури (крім малих архітектурних форм), про­мислові, гідротехнічні та інші стаціонарні споруди. Зазначені об'єкти за наявності у них необхідних згідно із законом якостей визнаються творами архітектури і охороняються в межах авторсь-

 

Розділ III. Патентне право

кого права. Малі архітектурні форми (наприклад, рішення зо­внішнього вигляду кіосків, наметів, транспортних зупинок, теле­фонних будок) визнаються промисловими зразками в загальному порядку;

— друкована продукція як така. Це можуть бути книжки, газе­ти, журнали, проспекти, буклети, що охороняються нормами ав­торського права;

— об'єкти нестійкої форми з рідких, газоподібних, сипких або подібних до них речовин тощо. Виключення таких об'єктів зі сфери правової охорони цілком зрозуміле, оскільки нестійкість їх форми не дає змоги вирішити їх зовнішній вигляд за допомогою художньо-конструкторських засобів.

Деякі вироби можуть бути визнані як промисловим зразком, так і об'ємним товарним знаком (наприклад, форма флакона для парфумів, пляшки). У цьому випадку можлива одночасна охорона об'єкта і як промислового зразка, і як товарного знака. Необхідно лише враховувати, що подібні об'єкти промислової власності ви­конують різні функції і оформляються в різному порядку.

Чітких критеріїв розмежування творів декоративно-прикладно­го мистецтва, що охороняються авторським правом, і промисло­вих зразків не існує. Дуже багато творів декоративно-прикладного мистецтва (за відповідності їх умовам патентоздатності) можуть бути також визнані і промисловими зразками.

3.2. Умови патентоздатності промислового зразка Правова охорона надається промисловому зразку, що не супе­речить суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоздатності. Відповідно до ст. 461 ЦК Ук­раїни промисловий зразок вважається придатним для набуття пра­ва інтелектуальної власності на нього, якщо він, відповідно до за­кону, є новим.

Промисловий зразок визнається новим, якщо сукупність його суттєвих ознак не стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. Крім то­го, у процесі встановлення новизни промислового зразка береться до уваги зміст усіх заявок, що раніше надійшли до Установи (за ви-

Глава 14. Об'єкти патентного права

нятком тих, що на зазначену дату вважаються відкликаними, від­кликані або за ними Установою прийняті рішення про відмову у видачі патентів і вичерпані можливості оскарження таких рішень).

На визнання промислового зразка патентоспроможним не впливає розкриття інформації про нього автором або особою, яка одержала від автора прямо чи опосередковано таку інформацію протягом шести місяців до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. При цьому обов'я­зок доведення обставин розкриття інформації покладається на особу, заінтересовану у застосуванні цього пункту.

На підставі Закону прийнято Правила складання та подання за­явки на промисловий зразок, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України № ПО від 18 лютого 2002 р. (з наступними змінами та доповненнями).

В Україні не відбувається значного зростання заявок на про­мислові зразки¹.

Питання для самоконтролю:

1. Які об'єкти патентного права ви можете назвати?

2. Що законодавство розуміє під поняттям «винахід»?

3. Які об'єкти не є винаходами?

4. Дайте класифікацію винаходів.

5. Які умови патентоздатності винаходів ви можете назвати?

6. Чим корисна модель відрізняється від винаходу?

7. Що може бути об'єктом промислового зразка?

8. Які умови патентоздатності промислового зразка визначені чинним законодавством?

¹ Зокрема, за 9 місяців 2002 р. кількість поданих заявок від національних заявників стано­вила 1185, від іноземних заявників — 45; за 9 місяців 2003 р. — відповідно 1644 і 102; за 9 місяців 2004 р. - 1296 і 118; за 9 місяців 2005 р. - 1186 і 148; за 9 місяців 2006 р. - 1258 і 276. // Промислова власність у цифрах. Показники діяльності Державного департаменту інтелектуальної власності та ДП «Український інститут промислової власності» за 9 місяців 2006 р. - К., 2006. - С 11.

 

Розділ III. Патентне право

Глава 15. Суб'єкти патентного права

 

Глава 15 Суб'єкти патентного права

§ 1. Автори

Відповідно до ст. 463 ЦК України суб'єктами права інтелектуаль­ної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок є:

1) винахідник, автор промислового зразка;

2) інші особи, які набули прав на винахід, корисну модель, про­мисловий зразок за договором чи законом.

Види договорів щодо розпорядження майновими правами інте­лектуальної власності передбачені ст. 1107 ЦК України і будуть більш детально розглянуті в інших главах підручника.

Автор — фізична особа, творчою працею якої створено винахід, корисну модель, промисловий зразок. Винахідником, автором про­мислового зразка може бути і громадянин України, й іноземний громадянин, і особа без громадянства. Вони усі мають рівні з осо­бами України права, передбачені чинним законодавством, відпо­відно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Законодавство не пов'язує здатність фізичної особи до набуття статусу винахідника, автора промислового зразка з її віком, пси­хічним станом, освітою тощо¹.

Водночас не визнаються винахідниками фізичні особи, які не внесли особистого творчого внеску у створення винаходу (корис­ної моделі), а надали винахіднику (винахідникам) тільки технічну, організаційну чи матеріальну допомогу при його створенні і (або) оформленні заявки.

Якщо об'єкт патентного права створено декількома особами, всі вони вважаються його авторами. Для виникнення співавторст­ва достатньо самого факту того, що об'єкт промислової власності створений творчими зусиллями декількох осіб.

¹ Науково-практичний коментар до Цивільного кодексу України / За ред. В. М. Косака. — К.: Істина, 2004. - С 405.

Співавторство може мати різноманітні форми (робота може бу­ти розпочата однією особою, продовжена другою, а завершена третьою) — необхідно лише, щоб кожний із співавторів зробив свій творчий внесок у спільну працю. Просте технічне сприяння (виготовлення креслень, фотографій, макетів і зразків, оформлен­ня документації, проведення дослідної перевірки тощо), яким би важливим воно не було для досягнення результату, не породжує співавторства.

Розподіл часток у правах, що належать співавторам у зв'язку зі створенням об'єкта промислової власності, передається на їх роз­суд. Наприклад, у ч. 2 ст. 7 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» закріплено, що автори, які створили промис­ловий зразок спільною працею, мають рівні права на одержання патенту, якщо інше не передбачено угодою між ними.

Порядок користування правами, що належать співавторам, визначається угодою між ними, а при виникненні суперечки — су­дом. Якщо автори не є патентовласниками, то їх взаємодії визна­чаються лише угодою в частині розподілу винагороди, яку вони отримають від патентовласника.