Кількість балів. Вимоги оцінювання роботи на семінарських заняттях

Для перевірки знань студентів враховують такі показники: обсяг і складність матеріалу, який необхідно засвоїти; характер вмінь і навичок, якими студенти повинні оволодіти при вивченні дисципліни; складність і характер практичних завдань, що розв'язуються студентами.

На заочній формі навчання відповіді на семінарах оцінюються за 4-х бальною системою: 5, 4, 3, 2.

П’ять балів - виставляються студенту, який знає програмний матеріал і при опитуванні грамотно і повно розкрив зміст теоретичного питання або повно і обґрунтовано (з посилкою на необхідний нормативно-правовий акт і необхідну правову норму) вирішив практичне завдання, правильно застосовуючи правову норму;

Чотири бала – виставляється студенту, якщо він володіє програмним матеріалом і при опитуванні в цілому розкрив зміст теоретичного питання, але використовував окремі неточні формулювання (не юридичні терміни і поняття) або який повно вирішив практичне завдання, але допустив неточності при обґрунтуванні відповіді (зробив правильну посилку на необхідний нормативний акт але не застосував необхідну правову норму) і самостійно виправив рішення задачі завдяки додатковим запитанням;

Три бала - виставляється студенту, який засвоїв тільки частину програмного матеріалу і при опитуванні з теоретичних питань не повно розкриває їх зміст, частково чи неточно використовує при цьому юридичні терміни і поняття, а також якщо частково чи неточно відповідає на додаткові запитання або який неповно вирішив практичне завдання допустив неточності при обґрунтуванні відповіді (зробив неправильну посилку на необхідний нормативний акт або не застосував необхідну правову норму) і не зміг самостійно виправити рішення задачі завдяки додатковим запитанням;

Два бали - виставляється, якщо студент не засвоїв програмний матеріал і при опитуванні не відповідає на теоретичне питання чи намагається якусь частину навчального матеріалу сформулювати «своїми словами» (без використання юридичної термінології) плутаючись і допускаючи суттєві помилки або коли практичне завдання не вирішене чи студент намагається вгадати правильну відповідь і не може її обґрунтувати.

 

 

САМОСТІЙНА РОБОТА

5.1. Загальні методичні рекомендації по виконанню самостійної роботи

В умовах кредитно-модульної системи організації навчання для глибокого та творчого засвоєння знань виконується самостійна робота.

Самостійна робота – це робота студентів яка планується та виконується по завданню і при методичному керівництві викладача, але без його безпосередньої участі. Така робота над засвоєнням навчального матеріалу з дисципліни може виконуватися у бібліотеці інституту, а також в домашніх умовах. Метою цієї роботи є формування самостійності студента, його вмінь, знань, навичок, що здійснюється опосередковано через зміст і методи всіх видів навчальних занять, що необхідно для формування навичок роботи в учбовій, науковій, професійній діяльності, здібності приймати на себе відповідальність, самостійно вирішувати проблему, знаходити конструктивні рішення.

Самостійна робота студента забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення дисципліни: підручник, навчальні та методичні посібники, конспект лекцій, плани семінарських занять, методичні матеріали з дисципліни на сайті дистанційного навчання інституту тощо.

Самостійна робота складається з:

- вивчення визначених питань з окремих тем з допомогою навчальної, монографічної, довідкової літератури, переліку нормативно-правових актів, що наведені наприкінці цих методичних матеріалів;

- відпрацювання навичок пошуку нормативно-правових актів у офіційних виданнях і мережі Інтернет;

- відповіді на контрольні запитання;

- оволодіння спеціальною термінологією.

ФОРМИ ТА МЕТОДИ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ (СЛУХАЧІВ) ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

Підсумковий контроль – це контрольний захід у вигляді заліку, призначений для перевірки засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу.

Підсумковий контроль знань з дисципліни «Земельне право» проводиться в усній формі за білетами, кожен з яких включає 3 теоретичних питання. Питання, що включаються до білетів є вузловими, узагальненими, комплексними, потребують творчого підходу при побудові відповіді та уміння синтезувати отримані знання.

Питання до білетів заліку формуються в межах змісту програми дисципліни, але не мають дублювати програмні питання. Програмні питання доводяться до студентів на початку навчального семестру.

Критерії оцінювання на заліку:

зараховано – якщо студент відповів на всі питання та його відповідь містить повне, розгорнуте, правильне та обґрунтоване викладання матеріалу; правильно формувати відповідні тлумачення; містить аналіз нормативно-правових актів; містить поряд з теоретичним матеріалом фактичні дані, судову практику тощо; матеріал викладений логічно і грамотно.

не зараховано – якщо студент зовсім не відповів або відповів на поставленні запитання, проте відповідь є неправильною або частково розкриває питання, допущені грубі змістові помилки, які свідчать про відсутність знань у студента, або їх безсистемність та поверховість, незнання основних положень тем дисципліни.

ПИТАННЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ З КУРСУ

 

1. Земельне право як галузь права.

2. Поняття “земля” у чинному законодавстві України.

3. Об’єкти земельного права.

4. Предмет земельного права.

5. Методи земельного права.

6. Система земельного права як галузі права.

7. Закони як джерела земельного права України.

8. Підзаконні акти як джерела земельного права.

9. Роль судової практики у регулюванні земельних відносин.

10. Загальна характеристика сучасної земельної реформи в Україні.

11. Поняття та особливості змісту права власності на землю.

12. Право власності на землю Українського народу.

13. Право приватної, державної, комунальної власності на землю.

14. Особливості підстав виникнення, зміни та припинення права власності на землю.

15. Загальна характеристика безоплатного набуття права власності на земельні ділянки державної та комунальної власності (приватизація землі).

16. Приватизація земельних ділянок громадянами України.

17. Приватизація земельних ділянок юридичними особами.

18. Чинники та тенденції розвитку земельного обігу в Україні.

19. Стан розвитку ринку земель несільськогосподарського призначення.

20. Земельні угоди. Договір купівлі-продажу земельних ділянок.

21. Договір міни (обміну) земельних ділянок.

22. дарування земельних ділянок.

23. Договір застави земельних ділянок.

24. Договір довічного утримання.

25. Позадоговірні способи придбання земельних ділянок у власність.

26. Особливості викупу земельних ділянок приватної власності для суспільних потреб.

27. Набуття права власності на земельні ділянки в процесі паювання.

28. Поняття та види права землекористування.

29. Підстави виникнення та припинення права землекористування.

30. Зміст права землекористування.

31. Правові засади оренди землі.

32. Земельний сервітут, емфітевзис та суперфіцій.

33. Право на земельну частку (пай). Порядок його виникнення та реалізації.

34. Порядок паювання земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ і організацій.

35. Правове забезпечення управління в галузі використання, відтворення та охорони земель.

36. Планування використання земель.

37. Правове регулювання межування адміністративно-територіальних утворень.

38. Правові засади розподілу та перерозподілу земель.

39. Правові основи здійснення моніторингу земель.

40. Правові основи здійснення контролю за використанням, відтворенням та охороною земель.

41. Правове регулювання землеустрою.

42. Правові засади ведення державного земельного кадастру.

43. Юридичний захист прав на землю.

44. Юридична природа та правові форми плати за землю.

45. Юридична природа орендної плати за земельні ділянки.

46. Загальні засади обчислення розміру земельного податку за різні категорії земель.

47. Пільги зі сплати земельного податку.

48. Поняття, зміст та правове регулювання охорони земель.

49. Захист сільськогосподарських та лісогосподарських угідь від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб.

50. Правове регулювання захисту земель від несприятливих природних і техногенних процесів.

51. Консервація деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських угідь.

52. Стандартизація і нормування в галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів.

53. Фінансове забезпечення заходів з охорони земель.

54. Особливості адміністративної, кримінальної, цивільної відповідальності за земельні правопорушення.

55. Відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

56. Правові засади поділу земель на категорії. Цільове призначення та функціональне використання земель.

57. Правовий режим землі як основного національного багатства України.

58. Поняття та склад земель сільськогосподарського призначення.

59. Особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення.

60. Правові форми використання земель сільськогосподарського призначення на праві власності.

61. Поняття та зміст права сільськогосподарського землекористування.

62. Поняття та склад земель житлової та громадської забудови.

63. Правовий режим земель населених пунктів.

64. Поняття, склад та особливості правового режиму земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення.

65. Поняття, склад та особливості правового режиму земель оздоровчого призначення.

66. Поняття, склад та особливості правового режиму земель рекреаційного призначення.

67. Поняття, склад та особливості правового режиму земель історико-культурного призначення.

68. Поняття та склад земель лісогосподарського призначення, їх співвідношення з поняттям “ліс”.

69. Поняття та склад земель водного фонду.

70. Зони із особливими правовими режимами в складі земель водного фонду.

71. Загальна характеристика правового режиму земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

72. Правовий режим земель промисловості

73. Правовий режим земель морського і річкового транспорту.

74. Правовий режим земель автомобільного транспорту.

75. Правовий режим земель залізничного транспорту.

76. Правовий режим земель повітряного транспорту.

77. Правовий режим земель зв’язку.

78. Правовий режим земель енергетики.

79. Правовий режим земель оборони.

80. Правовий режим земель прикордонних військ.