Адміністративна відповідальність державних службовців 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Адміністративна відповідальність державних службовців



Основними завданнями адміністративної відповідальності державних службовців є:

— охорона суспільних відносин, які виникають у процесі їхньої діяльності щодо виконання повноважень державних органів від протиправної поведінки, яка суперечить державним потребам;

— гарантування прав громадян;

— виховання державних службовців у дусі дотримання різних адміністративних правил і тим самим недопущення дисциплінарних проступків;

— досягнення тієї поведінки, яка вимагається законами, наказами, розпорядженнями і вказівками вищих у порядку підлеглості керівниками1.

У більшості випадків державні службовці притягуються до адміністративної відповідальності на загальних підставах та в порядку, встановленому КпАП України, тобто як загальні суб'єкти адміністративного проступку, якщо вчинений ними адміністративний проступок не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.

Як суб'єкт адміністративного проступку, державний службовець повинен відповідати наступним вимогам:

— бути осудною особою, тобто особою, яка розуміє значення своїх дій та може ними керувати;

— досягти на момент вчинення проступку шістнадцятирічного віку.

За вчинення адміністративних проступків до державних службовців можуть бути накладені такі адміністративні стягнення: попередження, штраф, оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного проступку; конфіскація; позбавлення спеціального права; виправні роботи, адміністративний арешт.

Попри це, державні службовці, за вчинення ряду адміністративних проступків, притягуються до адміністративної відповідальності як спеціальні суб'єкти, тобто, якщо вони є посадовими особами. Відповідно до статті 14 КпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності лише за проступки, пов'язані з недодержанням тих правил, які входять до їх службових обов'язків: у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та ін. До посадових осіб застосовуються такі адміністративні стягнення, як попередження та штраф. При цьому, важливо зазначити, штрафні санкції, які застосовуються до посадових осіб, встановлюються у більшому розмірі, ніж штрафні санкції щодо громадян.

Це зумовлено тим, що на посадових осіб покладається виконання таких обов'язків, які відзначаються особливим характером і мають публічне значення.

Недодержання посадовою особою встановлених правил є, водночас, і адміністративним, і дисциплінарним проступком, що й зумовлює застосування, в ряді випадків, як адміністративної, так і дисциплінарної відповідальності.

Фактичною підставою адміністративної відповідальності є адміністративний проступок, під яким розуміють протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 15 КпАП передбачено особливості адміністративної відповідальності військовослужбовців, призваних на збори військовозобов'язаних і працівників органів внутрішніх справ, яка проявляється в тому, що названі особи за скоєння адміністративного проступку притягуються до відповідальності на підставі дисциплінарних статутів, тобто притягуються до дисциплінарної відповідальності.

Водночас, за порушення правил, норм і стандартів, які стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху; санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм; правил охоти, рибальства і охорони рибних запасів, митних правил, здійснення корупційних дій та інших правопорушень, пов'язаних з корупцією, неправомірне використання державного майна, невжиття заходів щодо окремої ухвали суду чи окремої ухвали судді, щодо подання органу дізнання, слідчого або протесту, припису чи подання прокурора, ухилення від виконання законних вимог прокурора, порушення законодавства про державну таємницю і за контрабанду названі посадові особи притягуються до адміністративної відповідальності на загальних підставах. При цьому, до них не можуть застосовуватися такі адміністративні стягнення, як виправні роботи або адміністративний арешт. Водночас, органи та посадові особи, яким надано право накладати адміністративні стягнення, можуть і в цих випадках передавати матеріали про правопорушення відповідним органам для вирішення питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Порядок накладення адміністративних стягнень на державних службовців визначається КпАП, зокрема:

— стягнення накладаються в межах, встановлених нормативним актом, який передбачає відповідальність за адміністративний проступок;

— оплатне вилучення предмета і конфіскація як додаткові стягнення можуть накладатися лише у випадках, коли їх застосування прямо передбачено законом;

— стягнення накладаються у точно визначених законом межах;

— при накладенні стягнень повинні враховуватися: обставини, які виключають адміністративну відповідальність; підвідомчість справ; строки давності; обставини, які пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Щодо строків притягнення державних службовців до адміністративної відповідальності, слід зазначити, що за загальним правилом вони накладаються не пізніше, ніж через два місці з дня його вчинення, а при тривалому проступку — два місяці з дня його виявлення. З даного правила є деякі виключення. У тому випадку, коли по факту правопорушення було порушено кримінальну справу, а потім прийнято рішення щодо її закриття, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше, ніж через місяць з дня прийняття такого рішення. У випадку вчинення порушення митних правил, за яке встановлена адміністративна відповідальність і накладається адміністративне стягнення у вигляді конфіскації, особа притягується до відповідальності незалежно від часу скоєння того протиправного діяння. Чинне адміністративне законодавство встановлює, що справи про адміністративні проступки розглядаються спеціально уповноваженими державними органами, а саме:

— адміністративною комісією;

— виконавчими комітетами селищних, сільських рад;

— районним (міським) судом (суддями);

— органами внутрішніх справ, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на це законодавством.

Окрім КпАП адміністративна відповідальність державних службовців визначається Законом «Про запобігання корупції».

Суб'єктивну сторону корупційних діянь характеризують вина, мотив і мета. Вина — це психічне ставлення особи до вчиненого нею суспільно шкідливого діяння і його наслідків, яке виявляється у формі умислу або необережності. Корупційні діяння можуть вчинятися тільки за наявності прямого умислу, тобто, особа, яка його вчиняє усвідомлює протиправний характер свого діяння чи бездіяльності, передбачає його шкідливі наслідки і бажає їх настання.

За загальним правилом мотив і мета є факультативними ознаками суб'єктивної сторони адміністративного проступку. Водночас, при вчиненні такого діяння як корупція, мета є обов'язковою ознакою, оскільки вона передбачається в диспозиції статті 1 Закону «Про запобігання корупції». Метою корупції, яка зазначена у названій статті, є незаконне одержання винагороди, подарунку, інших матеріальних благ, послуг, пільг та інших переваг.

Спеціальним об'єктом корупційних діянь є встановлений порядок здійснення державним службовцем своїх службових обов'язків. Окрім названого, об'єктом конкретних корупційних діянь також можуть бути інші суспільні відносини, наприклад: встановлений порядок надання державними службовцями інформації фізичним і юридичним особам; встановлений порядок сприяння фізичним і юридичним особам у здійсненні ними підприємницької діяльності та ін.

Об'єктивна сторона корупційних діянь характеризується діями (наприклад, здійснення функцій повіреного третіх осіб, здійснення діяльності на умовах сумісництва та ін.) або бездіяльністю (неподання декларації, нескладання протоколу про адміністративний проступок, ненадання інформації та ін.). Для деяких корупційних діянь характерним є така ознака об'єктивної сторони, як спосіб здійснення протиправного діяння, наприклад, одержання кредиту шляхом використання пільг, не передбачених чинним законодавством.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-19; просмотров: 190; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.17.186.218 (0.004 с.)