Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

 

Бесіда.

Ви знаєте, ми з вами живемо в дивовижний час, час достатку у всьому. Скільки різних ляльок можна купити в магазинах!

Дівчатка, назвіть мені види ляльок, які ви знаєте і яких ви є власниками.

Відмінно. Звичайно вони всі красиві, зі смаком одягнені і мають модну зачіску, але тільки ми не знаємо, з якого матеріалу вона виконана - чи не небезпечний він; хто її виготовив - з яким настроєм та побажаннями. А як кажуть старі люди, всі речі мають свою енергію і передають її своєму господареві.

- А як ви гадаєте, якими ляльками грали діти в старовину?

- З чого вони були виготовлені?

Я з вами повністю згодна, ляльки були: глиняні, дерев'яні, солом'яні, трав'яні і з тканини. І ось з такими, ляльками - мотанками, ми з вами, сьогодні познайомимося.

(Вчитель демонструє ляльку)

Вивчення нового матеріалу.

(використовуємо прийом «машина часу»)

Сьогодні на уроці ми з вами здійснюємо подорож у минуле і дізнаємося як же виникла дитяча іграшка.

Лялька, як дитяча іграшка і оберіг родини й Роду, як могутній магічний талісман та символ зв'язку між поколіннями, знана в багатьох традиційних культурах земної кулі - від Аляски до Австралії, від Африки до України. Ляльки різних народів відрізняються між собою ззовні і матеріалом, з якого зроблені - в Африці вона здебільшого кам'яна або дерев'яна, десь глиняна, а ще десь - зроблена з тканини, але суть і призначення ляльки - незмінні, і це споріднює більше, ніж відміну матеріалу. А головне призначення ляльки в ті давні часи було - берегти душу свого власника від зла і нечистих помислів. Лялечку-оберіг передавали з покоління в покоління, були ляльки, про які складалися легенди, і потім передавалися від матері до дочки, як священний переказ...

(Слайд 1-5)

Але є різновид ляльки, який в тій чи іншій формі знали на всіх континентах. Це Мотана, або вузлова лялька, виготовлена ​​з м'якого матеріалу - шкіри або тканини і з ниток. Очевидно, перші такі ляльки робили з трави або соломи, а з часом, з поширенням ткацтва, почали використовувати тканину і прядиво. В Україні її знають, як ляльку-мотанку, і тут вона відома з незапам'ятних часів, і своїми витоками сягає Трипільської цивілізації...

(Слайд 6)

З давніх часів в українських родинах молода мати, під час очікування дитини, робила ляльку-мотанку, яка уособлювала собою майбутнє дитя. Перш ніж покласти в колиску новонароджену дитину, туди клали цю лялечку, і вона ставала оберегом для немовляти, його захисницею, символом зв'язку дитини з усім родом, і цей зв'язок захищала людину, де б, він не був.

(Слайд 7 - 9)

В Україні, ще спочатку 20 століття, дівчата, готуючи скриню з весільним посагом, разом з рушниками та сорочками, клали туди своїх ляльок. Кожна дівчина робила мотати ляльку, яку забирала із собою в нову сім'ю. Причому, в родині чоловіка, дозволялося молодій дружині, поки у молодожона немає діток, гратись лялькою, і чим більше, вважалося, вона грається лялькою, то швидше стане матір'ю, і тим здоровіші будуть діти. А коли народжувалася дитина, то молода мати клала своїх ляльок до дитячої колиски, щоб оберігали дитя від хвороб та поганих очей, а коли дитина підростав, то ляльки віддавалась йому для гри.

(Слайд 10)

В основі української ляльки-мотанки - хрестоподібна фігура, де єдина об'ємна деталь - це голівка. Її виготовлення - це найважливіший момент процесу створення ляльки-мотанки. Майстер (а частіше - майстриня) змотує спіраль - символ нескінченності Буття і вічності (знову ми зустрічаємо спіраль, як основу для особи мотати ляльки!), І покриваючи її шматінкой, вкладає свої думки і наміри: для чого ця лялька робиться, у чому вона покликана сприяти і в чому допомагати своєму майбутньому власнику. Потім голівка обмотується ниткою, яка викладається у формі хреста. Хрест в даному випадку є й оберегом - символом Сонця, життя і нових починань, і символізує самий людини, гармонію її персонального фізичного світу (горизонталь) і духовного (вертикаль). І обов'язково вузлова лялька мотається за рухом сонця - тоді вона принесе характер і щастя.

Українська народна лялька є втіленням добра і лагідності. Це оберіг людської душі і долі, символ предків. Це символ Великої Матері, яка сотворила все суще і береже дотепер народжені нею душі.

 

 

Поточний інструктаж.

Перед початком будь-якої справи треба обладнати своє робоче місце. Робочим місцем прийнято називати ділянку кабінету, призначений для виконання певної роботи і оснащений відповідно з цією роботою. Для ручних робіт необхідний робочий стіл, на якому розташовують інструменти і пристосування. Вся робота виконується на столі, оброблювану деталь слід тримати перед собою.

 

Великий вплив на самопочуття учнів і якість їх роботи надає правильна посадка. Неправильне положення корпусу викликає передчасну втому, зниження працездатності, а також сприяє появі сутулості, викривлення хребта, розвитку короткозорості.

 

Правильна посадка під час роботи полягає в наступному:

1. Ноги повинні твердо спиратися всією підошвою об підлогу, тому при іншому положенні ніг порушується кровообіг.

2. Корпус треба тримати прямо чи злегка нахилити вперед.

3. Голову злегка нахилити вперед.

4. Не можна спиратися грудьми об стіл.

5. Руки повинні бути зігнуті в ліктях, і відставати від корпусу не більш ніж на 10 см.

6. При роботі не слід ставити лікті на стіл.

7. Відстань від очей до виробу або деталі повинно бути в середньому 30 см.

8. У процесі роботи слід періодично міняти положення корпусу.