Авторська розвивальна - навчальна система уроків з трудового навчання.

Авторська розвивальна - навчальна система уроків з трудового навчання.

• Вікторія Вікторівна Поволоцька, учитель трудового навчання вищої категорії ЗОШ №10, м.Краматорськ, Донецька обл.

• Наталія Анатоляївна Кубасова, учитель трудового навчання вищої категорії «Старший учитель» ЗОШ №28, м.Краматорськ, Донецька обл.

Варіативний модуль 5 - 6 клас «Технологія виготовлення народної ляльки» е складовою частиною навчальної програми 2010 року, а також і навчальної програми 2012 року.

Зміст модуля передбачає ознайомлення учнів 5-6 класів з технологією виготовлення народної ляльки – традиційним уподобанням малих і великих українців. Крім того, учні ознайомляться із обрядово-магічними функціями народних ляльок, типами хатніх ляльок.

Технології виготовлення запропонованих ляльок доступні для учнів 5-6 класів. Для роботи можна використовувати доступні матеріали (залишки тканини, шкіри, нитки, пряжа, природні матеріали тощо).

Для освоєння технології виготовлення ляльок не варто добирати складні технології. Особливе значення для кожного «творця» ляльки має її одяг, оздоблення. Вдало виконана лялька буде мати для учнів 5-6 класів практичне застосування (як іграшка, оберіг, сувенір тощо).

Під час виконання робіт необхідно приділяти увагу правилам безпечної праці, організації робочого місця та санітарно-гігієнічним вимогам.

Запропоновані уроки відносяться до першого розділу «Основи технології виготовлення народної ляльки» учні ознайомлюються з матеріалами, інструментами, пристосуваннями, які використовуються для виготовлення народних ляльок; обрядовими функціями народних ляльок, видами хатніх ляльок; опановують технології і виготовляють ляльки вузлові, шиті, з пряжі та одяг для них.

Мета:

• Дати уявлення про українську народну ляльку. Ознайомити учнів з конструктивними особливостями старовинних ляльок; про їх обрядові і магічні функції в житті наших предків; з особливостями і типами домашніх ляльок; з традиційними способами виготовлення; з особливостями матеріалів, з яких ляльок виконували; формувати свідоме виконання санітарно - гігієнічних вимог та правил безпечної роботи в шкільних майстернях;

• Виховувати шанобливе ставлення та почуття поваги до традицій свого народу; до ощадливого ставлення при використовуванні матеріалу;

• Розвивати творчі здібності учнів; художній смак, розумові здібності, вміння порівнювати і робити висновки.

Для вирішення актуальних проблем виховання і навчання ми використовуємо слідуючи «педагогічні інновації»: презентації та майстер класи тем з використанням ІКТ; такі педагогічні прийоми як (машина часу, фантастична добавка, мікрофон, дидактичну гру «SMS – повідомлення).

При проведенні цього циклу уроків, ми очікуємо, що учні будуть розрізняти види народних ляльок; називати основні елементи традиційного оздоблення

народних ляльок; добирати матеріали та інструменти, які використовуються для виготовлення та оздоблення народної ляльки; виготовляє народні ляльки

(одяг, прикраси) за технологіями, які вивчаються; оздоблювати ляльку; організовувати робоче місце; дотримується правил безпечної праці, санітарно -гігієнічних вимог.

Використовувана література:

1. Бондар С.П Перспективні педагогічні технології в шкільній освіти: Навч.посіб.-Рівне:Ред.-вид.центр «Tetic» міжнародного ун-ту «РЕП»,2003.

2. Гомозова Ю.Б. Калейдоскоп чудесных ремесел: Популярное пособие для родителей и педагогов.- Ярославль: Академия развития; Академия, К,1998.-(Серия «Умелые руки»).

3. Дичківська І.М. Основи педагогічної інноватики: Навч.посіб.-Рівне:РЛГУ,2001.

4. Житнік Б.О. Методичний порадник, форми і методи навчання. - Х.:Основа,2005.

5. Маркова А.К., Матис Т.А., Орлова А.Б. Формирование мотивации учения. – М.:Просвещение,1990.

6. Селевко Г.К. Современніе образовательные технологии:Учеб.пособ.- М.: Народное образование,1998.

7. Інтернет джерела: сайт «Місто майстрів».

 

 

Урок № 1.

Тема: Тканинна лялька як самобутнє явище у побуті та творчості українців. Відображення образу людини в ляльці. Конструктивні особливості стародавніх ляльок. Організація робочого місця. Правила безпечної роботи та санітарно - гігієнічні вимоги.

Мета:

• дати уявлення про українську народну тканинну ляльку. Ознайомити учнів з конструктивними особливостями старовинних ляльок;

• Виховувати почуття поваги до традицій українського народу;

• Розвивати творчі здібності учнів;

• Повторити правила безпечної роботи в шкільних майстернях, формувати свідоме виконання санітарно - гігієнічних вимог.

Методи навчання: бесіда, розповідь, наочно-ілюстративні

Обладнання та матеріали: комп'ютер, презентація, зразки ляльок, плакат з безпеки праці.

Тип занять: комбінований.

 

Структура заняття:

1. Організаційний момент.

2. Актуалізація опорних знань.

3. Вивчення нового матеріалу.

4. Закріплення нових знань

5. Підведення підсумків.

6. Постановка домашнього завдання.

 

Хід заняття.

 

Організаційний момент.

Вивчення нового матеріалу.

(використовуємо прийом «машина часу»)

Сьогодні на уроці ми з вами здійснюємо подорож у минуле і дізнаємося як же виникла дитяча іграшка.

Лялька, як дитяча іграшка і оберіг родини й Роду, як могутній магічний талісман та символ зв'язку між поколіннями, знана в багатьох традиційних культурах земної кулі - від Аляски до Австралії, від Африки до України. Ляльки різних народів відрізняються між собою ззовні і матеріалом, з якого зроблені - в Африці вона здебільшого кам'яна або дерев'яна, десь глиняна, а ще десь - зроблена з тканини, але суть і призначення ляльки - незмінні, і це споріднює більше, ніж відміну матеріалу. А головне призначення ляльки в ті давні часи було - берегти душу свого власника від зла і нечистих помислів. Лялечку-оберіг передавали з покоління в покоління, були ляльки, про які складалися легенди, і потім передавалися від матері до дочки, як священний переказ...

(Слайд 1-5)

Але є різновид ляльки, який в тій чи іншій формі знали на всіх континентах. Це Мотана, або вузлова лялька, виготовлена ​​з м'якого матеріалу - шкіри або тканини і з ниток. Очевидно, перші такі ляльки робили з трави або соломи, а з часом, з поширенням ткацтва, почали використовувати тканину і прядиво. В Україні її знають, як ляльку-мотанку, і тут вона відома з незапам'ятних часів, і своїми витоками сягає Трипільської цивілізації...

(Слайд 6)

З давніх часів в українських родинах молода мати, під час очікування дитини, робила ляльку-мотанку, яка уособлювала собою майбутнє дитя. Перш ніж покласти в колиску новонароджену дитину, туди клали цю лялечку, і вона ставала оберегом для немовляти, його захисницею, символом зв'язку дитини з усім родом, і цей зв'язок захищала людину, де б, він не був.

(Слайд 7 - 9)

В Україні, ще спочатку 20 століття, дівчата, готуючи скриню з весільним посагом, разом з рушниками та сорочками, клали туди своїх ляльок. Кожна дівчина робила мотати ляльку, яку забирала із собою в нову сім'ю. Причому, в родині чоловіка, дозволялося молодій дружині, поки у молодожона немає діток, гратись лялькою, і чим більше, вважалося, вона грається лялькою, то швидше стане матір'ю, і тим здоровіші будуть діти. А коли народжувалася дитина, то молода мати клала своїх ляльок до дитячої колиски, щоб оберігали дитя від хвороб та поганих очей, а коли дитина підростав, то ляльки віддавалась йому для гри.

(Слайд 10)

В основі української ляльки-мотанки - хрестоподібна фігура, де єдина об'ємна деталь - це голівка. Її виготовлення - це найважливіший момент процесу створення ляльки-мотанки. Майстер (а частіше - майстриня) змотує спіраль - символ нескінченності Буття і вічності (знову ми зустрічаємо спіраль, як основу для особи мотати ляльки!), І покриваючи її шматінкой, вкладає свої думки і наміри: для чого ця лялька робиться, у чому вона покликана сприяти і в чому допомагати своєму майбутньому власнику. Потім голівка обмотується ниткою, яка викладається у формі хреста. Хрест в даному випадку є й оберегом - символом Сонця, життя і нових починань, і символізує самий людини, гармонію її персонального фізичного світу (горизонталь) і духовного (вертикаль). І обов'язково вузлова лялька мотається за рухом сонця - тоді вона принесе характер і щастя.

Українська народна лялька є втіленням добра і лагідності. Це оберіг людської душі і долі, символ предків. Це символ Великої Матері, яка сотворила все суще і береже дотепер народжені нею душі.

 

 

Поточний інструктаж.

Перед початком будь-якої справи треба обладнати своє робоче місце. Робочим місцем прийнято називати ділянку кабінету, призначений для виконання певної роботи і оснащений відповідно з цією роботою. Для ручних робіт необхідний робочий стіл, на якому розташовують інструменти і пристосування. Вся робота виконується на столі, оброблювану деталь слід тримати перед собою.

 

Великий вплив на самопочуття учнів і якість їх роботи надає правильна посадка. Неправильне положення корпусу викликає передчасну втому, зниження працездатності, а також сприяє появі сутулості, викривлення хребта, розвитку короткозорості.

 

Правильна посадка під час роботи полягає в наступному:

1. Ноги повинні твердо спиратися всією підошвою об підлогу, тому при іншому положенні ніг порушується кровообіг.

2. Корпус треба тримати прямо чи злегка нахилити вперед.

3. Голову злегка нахилити вперед.

4. Не можна спиратися грудьми об стіл.

5. Руки повинні бути зігнуті в ліктях, і відставати від корпусу не більш ніж на 10 см.

6. При роботі не слід ставити лікті на стіл.

7. Відстань від очей до виробу або деталі повинно бути в середньому 30 см.

8. У процесі роботи слід періодично міняти положення корпусу.

 

Закріплення нових знань.

1. Чи завжди лялька виготовлялася для того, що б нею гратися?

2. Давайте згадаємо, для яких цілей виготовлялися ці ляльки?

3. Дивлячись на слайд, визначте відмінність між російською і українською лялькою?

(Слайд 10)

4. Які правила необхідно дотримуватися, щоб уникнути небезпеки в ручній роботі?

 

Підсумки заняття.

Заключне слово вчителя.

Отже, вузлова лялька, лялька-мотанка - це один з найдавніших символів, що з'єднує культури і традиції. Це ознака прагнення до згоди і гармонійного життя, яке уособлює зроблена з молитвою та любов'ю, лялька-мотанка.

Домашнє заняття.

Повторити правила безпечної праці та організації робочого місця, постійно пам'ятати про правильній посадці під час роботи за столом.

Урок № 2.

Тема: Обрядова - магічні функції (домашній родової оберіг, захисник). Традиційні види домашніх вузлових ляльок.

Мета:

• продовжувати розширювати знання учнів про Української народної ляльки, про її обрядової і магічної функції в житті наших предків; ознайомити з особливостями і типами домашніх вузлових ляльок;

• Виховувати шанобливе ставлення до традицій свого народу,

• Розвивати художній смак і творчі здібності учнів.

Методи навчання: Бесіда, наочно - ілюстративний розповідь, пояснення з елементом показу прийомів роботи.

Обладнання та матеріали: комп'ютер, презентація, зразки ляльок.

Тип занять: комбінований.

 

Структура заняття:

 

1. Організаційний момент.

2. Актуалізація опорних знань.

3. Вивчення нового матеріалу.

4. Практична робота.

5. Закріплення нових знань і умінь.

6. Підведення підсумків.

7. Постановка домашнього завдання.

 

Хід заняття.

Організаційний момент.

 

Вивчення нового матеріалу.

 

(Розповідь учителя підкріплюється презентацією)

Ви мені тільки що сказали, що в давнину в кожної дитини з народження була своя лялька, свій оберіг.

Скажіть, а можна було мінятися ляльками, дарувати її або просити виконати її на замовлення?

(Відповіді дітей)

 

Правильно!

Готовий образ, може не відповідати енергетиці людини, для якого створюється лялька-мотанка, внаслідок чого, людина може не сприйняти ляльку як відображення свого внутрішнього світу, і тоді лялька не стане оберегом, а буде сприйматися як незалежна істота, яка живе окремо від господаря. А суть ляльки - мотанки - бути в безперервному енергетичному обміні зі своїм господарем.

Створення ляльки-мотанки - це дійство нового народження. Кожна лялька - це жива істота, вона несе певні енергії. Подібно людині вона народжується тільки після того, як дізнається своє призначення, завдання в цьому світі. Лялька - це медитативний предмет. Мотаючи її, жінка перебуває ніби між світами: відчуваючи зв'язок з Навою - предками, очищаючи минуле, стверджуючи силою своєї віри Яв - справжнє, «виявляючи» потрібні образи і таким чином формуючи щасливе майбутнє, праведні думки - Прав. Мотаючи ляльку, жінка мотає свою долю. Тому найважливіший етап у виготовленні ляльки - мотанки - формування ідеї, задуму, образу. А вже під ідею підбирається матеріал і з'являється ім'я ляльки, тобто задум реалізовується. Майстриня, повинна вирішити: з якою метою вона буде робити ляльку, в чому вона буде допомагати її володареві, які потаємні бажання реалізовувати. Наприклад, помиритися з кимсь, якщо посварилися, тоді в ляльку закладаються образи вибачення, або вирішити сімейні проблеми, тоді вкладаються відповідні цьому задуму образи і пр. Раніше до будь-якого свята в родині майстрували ляльку, в яку вкладалася частинка душі. Тому викидати таких ляльок вважалося справою грішним. Їх дбайливо складали в скриню.

 

Ляльки - ігрові.

(Слайд 2) Ігрові ляльки, призначалися для забави дітям. Вони ділилися зшивні і згорнуті. Згорнуті ляльки робилися без голки і нитки. На дерев'яну паличку намотували товстий шар тканини, а потім перев'язували мотузкою. Потім до цієї паличці прив'язували голову з ручками і одягали в ошатний одяг. До ігрових згорнутим лялькам відносять ляльки - закрутки, які виготовлялися дуже просто. Тулуб - шматок тканини, закручений навколо своєї осі і скріплений ниткою. Таким же способом виготовлені руки і, нарешті, невелика кулька - голова, за допомогою нитки прикріплений до тулуба.

Ще ігрові ляльки виготовляли з дерева і глини (свистульки, фігурки...)

 

Особливі, ритуальні ляльки - Кострома, Кострубонько, зозуля, русалка, Масляна - зображали міфічних персонажів весняно-літніх обрядів.

(Слайд 3) Вони знаменували перехід до весняного циклу. Робили їх з гілок, трав, квітів у вигляді опудала. Із - за того, що ляльки були великих розмірів, в їх виготовленні брало участь багато майстринь. А в день свята, з ними, учасники обряду обходили село, влаштовували хороводи, ігри, після чого "ховали".

 

Ляльки - обереги.

Цікаво, що у ганчіркових ляльок особа не зображувалося.

(Слайд 4)

Це пов'язано з давніми уявленнями, з роллю іграшки в минулому, як магічного предмета. Така "безлика лялька" служила "оберегом". Відсутність особи було знаком того, що лялька - річ нежива, а значить не доступна для вселення в неї злих сил. Оберіг - амулет або чарівне заклинання, що рятує людину від різних небезпек, а також предмет, на який заклинання наговорено і який носять на тілі в якості талісмана. Вважалося раніше, що якщо над ліжечком дитини висить "Куватка'', то вона відганяє цю злу силу. За два тижні до народження дитини майбутня мати поміщала таку ляльку - оберіг у колиску. Коли батьки йшли в поле на роботу, і дитина залишалася в будинку один, він дивився на ці маленькі лялечки і спокійно грав.

Не тільки дитячі лялечки були оберегами. Жили в будинках ляльки-Домовики.

(Слайд 5)

До речі сказати, і тепер, міські жителі прагнуть придбати або самі зробити ляльку-Домового або ляльку - Берегиню домашнього вогнища. І роблять цю ляльку не без сенсу.

А хіба городня лялька-лякало не оберіг? Оберіг, та ще й який!

(Слайд 6)

Оберігає городні посіви від птахів і худоби. Та й дітвора його побоюються, зайвий раз морквину з грядки не висмикнуть. А якщо цю ляльку зробити ще крутиться, то на городі їй ціни не буде. Наче живий мужик чи баба розгулює по городу, та ще й руками «відмахується» від вітерця. Такі ляльки можна побачити і у нас на городніх ділянках і в селах. Одягнені лякала по-різному: можна побачити ляльку в жіночому вбранні, пов'язану хусткою, а то й капелюсі дірявої, і мужика з каструлею на голові замість капелюха.

(Слайд 7)

 

А ще, в подарунок на іменини, робили ляльку "Янголятка". Як правило, ці іграшки були невеликого розміру і всі різних кольорів, це розвивало зір немовляти. Берегиню сну вішали над узголів'ям ліжка. Вірили, що вона своїми великими крилами відганяє погані сни. Це нехитра, але дуже симпатична лялька. Її виготовляли, використовуючи стародавню традиційну технологію, маючи під рукою всього лише клаптики світлої тканини, ножиці і нитки.

 

Практична робота.

Сьогодні ми з вами виготовимо ляльку - талісман «Янголятко».

Перш ніж ми приступимо до його виконання, давайте повторимо правила безпечної роботи з ножицями.

 

Домашнє завдання.

Знайти в своїй кімнаті місце для ляльки - талісмана.

 

Урок № 3

Тема: Матеріали, які використовують для виготовлення ляльок. Традиційні способи виконання ляльок.

Мета:

• продовжувати розширювати знання учнів про Української народної ляльки, про традиційних способах виготовлення; ознайомити з особливостями матеріалів, з яких ляльок виконували;

• продовжити виховувати шанобливе ставлення до традицій свого народу, а також ощадливе ставлення до використовуваному матеріалу;

• Розвивати художній смак і творчі здібності учнів; розвивати розумові здібності, вміння порівнювати і робити висновки.

Методи навчання: Бесіда; фантастична добавка; дидактична гра; наочно - ілюстраційний розповідь; робота з інструкційні карти,

Обладнання та матеріали: комп'ютер, презентація, зразки ляльок, зразки різних матеріалів, пряжа (біла і червона), ножиці.

Тип занять: комбінований.

 

Структура заняття:

 

1. Організаційний момент.

2. Актуалізація опорних знань.

3. Вивчення нового матеріалу.

4. Практична робота.

5. Закріплення нових знань і умінь.

6. Підведення підсумків.

7. Постановка домашнього завдання.

 

 

Хід заняття.

 

1. Організаційний момент.

Вивчення нового матеріалу.

Для повідомлення теми заняття використовуємо дидактичну гру «SMS – повідомлення»

Правила гри. Учні повинні,користуючись наведенимицифрово-буквеними кодами, прочитати назви понять і вписати їх поряд із відповідними визначеннями.

 

АБВГ	ГДЕ	ЄЖЗ
ИІЇЙ	КЛМ	НОП
РСТ	УФХ	ЦЧШ
	ЩЬЮЯ

 

 

 

- предмет який оберігає власника від бід, захищає домівку, приносить любов та щастя (оберіг)

- хатній жіночій дух. Добра сутність, покровителька господарства, домашнього вогнища та жіночої роботи (домов ушка)

У казковому світі звичаїв, прийнятих на Русі тисячами поколінь наших предків, нам допомагає турботливий домовик, пустують лісовики та водяники, Баба-Яга пригощає з дороги «Добра Молодца», чарує красуня русалка. А повсякденні побутові предмети або оригінальні подарунки виявляються древніми символами і мають сенс оберегів. Звернення до фольклорних традицій, розкривають витоки нашого світогляду, надають неповторний колорит дозвіллю, дає відчуття захисту, прикрашає будинок зворушливими штучками, повними таємниць і сенсу.

І сьогодні, до вас на урок, прийшла лялька Берегиня - «Домовушка»!

Вона Вам, зараз розповість про матеріали, з яких виготовляли ляльок.

Крім тканини, у виготовленні традиційних ляльок використовуються і природні матеріали: дерево, глина, зола, лико (мочало), пряжа, очерет, трава і т.д.

(Слайд 1)

У міфах багатьох народів, першими людьми, були ляльки, створені з глини або дерева, але для того щоб ними було цікавіше грати, Боги їх оживили.

Очевидно, перших таких ляльок виконували з трави або соломи; шкур тварин, пір'я птахів, а з часом, з появою ткацтва, почали використовувати тканину, пряжу.

Солом'яні ляльки.

(Слайд 2)

Плетіння з соломки об'ємних фігур - ляльок, тварин, птахів - сягає своїм корінням в далеке минуле. Такі ляльки та фігурки були не тільки іграшками для дітей, але і використовувалися в різних обрядах. Так само до оберегом відноситься «Дідух» - виготовлена ​​з колосків та соломи велика композиція.

 

 

Глиняні ляльки.

(Слайд 3)

При виготовленні посуду, часто залишалися маленькі шматочки і щоб їх не викидати майстра, для своїх дітей, виліплює смішні фігурки. З часом такі іграшки (фігурки, свистульки) стали дуже поширеними і їх форма, колірне рішення було різноманітно.

Дерев'яні ляльки.

(Слайд 4)

Майстра різьблення по дереву виготовляли не тільки посуд, предмети побуту для прикраси інтер'єру, але і статуетки, свистульки, брязкальця, іграшки. Але були і саморобні іграшки.

Таких ляльок, своїм дітям, дорослі майстрували на швидку руку або дітвора виконувала собі сама.

Брали поліно і наряджали в бабу чи замотували як немовля.

Зольні ляльки.

(Слайд 5)

Найперші тканинні ляльки, робилися з золи. Як це не дивно? але саме так. З осередків бралася зола, змішувалася з водою. Потім скочувався кульку, і до нього прикріплювалася спідниця. Така лялька називалася Баба - жіноче божество. "Баба" передавалася по жіночій лінії від бабусі до внучки, причому дарувалася в день весілля. Ця лялька явно не носила ігровий характер, а була оберегом.

Яким? Оберегом жінки, дому, вогнища. При переїзді на нове місце цю ляльку із золи домашнього вогнища обов'язково брали з собою, мабуть для того, щоб на новому місці був знову вогнище, затишок, будинок.

Зольна лялька виготовлялася легко - мішечок наповнювали деревною золою і встановлювали на триногу. Її одягали бабусею. Певним способом скручували і зав'язували хустку - виходила лялька.

Кубушка - травниця.

(Слайд 6)

Ця лялька наповнена запашною лікарської травою. Лялечку необхідно пом'яти в руках, поворушити, і по кімнаті рознесеться трав'яний дух, який віджене духів хвороби. Через 2 роки траву в лялечці необхідно поміняти. Саме так чинили наші предки.

Кубушка-Травниця стежить за тим, щоб хвороба не проникла в будинок. Від неї виходить теплота, як від дбайливої ​​господині. Вона і захисниця від злих духів хвороби, і добра жалібниці. Її підвішували в хаті над колискою дитини. Ляльку давали грати дітям. Ще її ставили біля ліжка хворого. В основі ляльки - закрутка з лляної тканини, а замість тулуба робиться мішечок і наповнюється травою. До рук ляльки теж прив'язуються два невеликих мішечка з травою. Ляльку наряджають, і вона довго радує жителів будинку запахом лугових трав і красивим вбранням.

Тканинні ляльки.

(Слайд 7 - 8)

Використовувати потрібно виключно натуральні матеріали. Чудово, якщо тканина буде ручної роботи. У ляльку можуть вплітатися сухі трави, квіти, використовуватися качани кукурудзи, вкладатися зерна. Цей оберіг роблять практично без вузлів, оскільки наші пращури боялися «зав'язати частку». Доторкатися до ляльки колючими предметами (голками, ножицями) не можна, можна її образити, адже лялька - одухотворене своїм творцем істота. Тканина та нитки для ляльок бажано рвати руками, але можна і різати, головне, щоб не торкатися до самої ляльці ножицями. Дуже добре створювати ляльку зі шматочків старого одягу, що належить рідним коханим людям, наприклад, бабусям і дідусям, адже вона просякнута їх енергією, і лялька буде випромінювати її, передаючи нащадкам. Але обов'язково потрібно простежити, чи була ця одяг «щасливою». Не можна використовувати той одяг, який носили під час складних життєвих ситуацій, під час хвороби, в стресових станах. Прикрашали мотанку народними орнаментами і вишивкою. Наряд для ляльки, поки він не примотана, можна вишити, підшити до нього мереживо, прикраси. Також і головний убір можна пошити окремо. Елементи одягу ляльки теж мають оберегові символічне значення. Спідниця символізує землю, вишита хвиляста лінія на фартуху вказує на зв'язок з водою, сорочка - триєдність світу, головний убір (стрічка, хустка) - зв'язок із небом.

Лялька - «Домовик».

(Слайд 9)

Перші такі Обереги з'явилися ще у язичницькі часи, коли люди вірили в сили природи, здатні захистити від бід і хвороб, що приносять удачу і здоров'я. Наші предки вірили в захисні сили таких простих і звичних речей, як Домовенок, підкова, віник. Виготовлялися ці Обереги з грубого полотна - мішковини, лика, солоного тіста, природного матеріалу. Кожна деталь оберіг має певний сенс: квасоля - краса, перець і часник - здоров'я, мішечок - благополуччя, соняшник - успіх, насіння - удача, мак - довголіття, хліб - благоденство і т.д.

Ляльки з пряжі.

(Слайд 10)

Раніше ці ляльки були незмінним атрибутом обряду «закликания» весни, в яких в основному брала участь молодь і діти. Ляльок в'язали парами: з білих ниток - символ минаючої зими, з червоних - символ весни і спекотного сонця. Такі пари лялечок розвішували на гілках дерев.

Мали ці лялечки і друге значення. З народженням дитини в родині нерозлучна пара весільних ляльок трохи розсовувалася в сторони, даючи місце лялечці на батьківському плечі. З кожною дитиною в родині батьківські плечі розсувалися ширше. Скільки дітей, стільки і ляльки на плечі весільної пари. На перший погляд куклята так, пучок ниток, але для родини вони мали особливий сенс. Красувалася нерозлучна пара зі своїм потомством в червоному кутку хати під іконами.

Виготовляли таких лялечок з вовни або льняної нитки.

 

Практична робота.

Виготовлення ляльки з пряжі.

• Учні отримують інструкційні карти з виготовлення лялечок з пряжі.

(Додаток 1)

• Учитель проводить вступний інструктаж.

• По ходу виконання практичної роботи вчитель контролює дотримання правил безпечної роботи, правильність виготовлення ляльки.

 

Підведення підсумків.

 

(Демонстрація лялечок виконаних з пряжі)

Учитель відзначає кращі роботи учнів, вказує на типові помилки.

 

Домашнє завдання.

• Зараз всі ваші лялечки однакові, придумайте для своєї іграшки індивідуальне прикраса.

• Якщо Вам сподобалося працювати в цій техніці, то ви можете скористатися інструкційні карти для роботи у вільний час.

(Додаток 2).

 

 

Авторська розвивальна - навчальна система уроків з трудового навчання.

• Вікторія Вікторівна Поволоцька, учитель трудового навчання вищої категорії ЗОШ №10, м.Краматорськ, Донецька обл.

• Наталія Анатоляївна Кубасова, учитель трудового навчання вищої категорії «Старший учитель» ЗОШ №28, м.Краматорськ, Донецька обл.

Варіативний модуль 5 - 6 клас «Технологія виготовлення народної ляльки» е складовою частиною навчальної програми 2010 року, а також і навчальної програми 2012 року.

Зміст модуля передбачає ознайомлення учнів 5-6 класів з технологією виготовлення народної ляльки – традиційним уподобанням малих і великих українців. Крім того, учні ознайомляться із обрядово-магічними функціями народних ляльок, типами хатніх ляльок.

Технології виготовлення запропонованих ляльок доступні для учнів 5-6 класів. Для роботи можна використовувати доступні матеріали (залишки тканини, шкіри, нитки, пряжа, природні матеріали тощо).

Для освоєння технології виготовлення ляльок не варто добирати складні технології. Особливе значення для кожного «творця» ляльки має її одяг, оздоблення. Вдало виконана лялька буде мати для учнів 5-6 класів практичне застосування (як іграшка, оберіг, сувенір тощо).

Під час виконання робіт необхідно приділяти увагу правилам безпечної праці, організації робочого місця та санітарно-гігієнічним вимогам.

Запропоновані уроки відносяться до першого розділу «Основи технології виготовлення народної ляльки» учні ознайомлюються з матеріалами, інструментами, пристосуваннями, які використовуються для виготовлення народних ляльок; обрядовими функціями народних ляльок, видами хатніх ляльок; опановують технології і виготовляють ляльки вузлові, шиті, з пряжі та одяг для них.

Мета:

• Дати уявлення про українську народну ляльку. Ознайомити учнів з конструктивними особливостями старовинних ляльок; про їх обрядові і магічні функції в житті наших предків; з особливостями і типами домашніх ляльок; з традиційними способами виготовлення; з особливостями матеріалів, з яких ляльок виконували; формувати свідоме виконання санітарно - гігієнічних вимог та правил безпечної роботи в шкільних майстернях;

• Виховувати шанобливе ставлення та почуття поваги до традицій свого народу; до ощадливого ставлення при використовуванні матеріалу;

• Розвивати творчі здібності учнів; художній смак, розумові здібності, вміння порівнювати і робити висновки.

Для вирішення актуальних проблем виховання і навчання ми використовуємо слідуючи «педагогічні інновації»: презентації та майстер класи тем з використанням ІКТ; такі педагогічні прийоми як (машина часу, фантастична добавка, мікрофон, дидактичну гру «SMS – повідомлення).

При проведенні цього циклу уроків, ми очікуємо, що учні будуть розрізняти види народних ляльок; називати основні елементи традиційного оздоблення

народних ляльок; добирати матеріали та інструменти, які використовуються для виготовлення та оздоблення народної ляльки; виготовляє народні ляльки

(одяг, прикраси) за технологіями, які вивчаються; оздоблювати ляльку; організовувати робоче місце; дотримується правил безпечної праці, санітарно -гігієнічних вимог.

Використовувана література:

1. Бондар С.П Перспективні педагогічні технології в шкільній освіти: Навч.посіб.-Рівне:Ред.-вид.центр «Tetic» міжнародного ун-ту «РЕП»,2003.

2. Гомозова Ю.Б. Калейдоскоп чудесных ремесел: Популярное пособие для родителей и педагогов.- Ярославль: Академия развития; Академия, К,1998.-(Серия «Умелые руки»).

3. Дичківська І.М. Основи педагогічної інноватики: Навч.посіб.-Рівне:РЛГУ,2001.

4. Житнік Б.О. Методичний порадник, форми і методи навчання. - Х.:Основа,2005.

5. Маркова А.К., Матис Т.А., Орлова А.Б. Формирование мотивации учения. – М.:Просвещение,1990.

6. Селевко Г.К. Современніе образовательные технологии:Учеб.пособ.- М.: Народное образование,1998.

7. Інтернет джерела: сайт «Місто майстрів».

 

 

Урок № 1.

Тема: Тканинна лялька як самобутнє явище у побуті та творчості українців. Відображення образу людини в ляльці. Конструктивні особливості стародавніх ляльок. Організація робочого місця. Правила безпечної роботи та санітарно - гігієнічні вимоги.

Мета:

• дати уявлення про українську народну тканинну ляльку. Ознайомити учнів з конструктивними особливостями старовинних ляльок;

• Виховувати почуття поваги до традицій українського народу;

• Розвивати творчі здібності учнів;

• Повторити правила безпечної роботи в шкільних майстернях, формувати свідоме виконання санітарно - гігієнічних вимог.

Методи навчання: бесіда, розповідь, наочно-ілюстративні

Обладнання та матеріали: комп'ютер, презентація, зразки ляльок, плакат з безпеки праці.

Тип занять: комбінований.

 

Структура заняття:

1. Організаційний момент.

2. Актуалізація опорних знань.

3. Вивчення нового матеріалу.

4. Закріплення нових знань

5. Підведення підсумків.

6. Постановка домашнього завдання.

 

Хід заняття.

 

Організаційний момент.