Суб’єктом злочину може бути будь-яка особа, яка досягла 16-річного віку.

Під іншими тяжкими наслідками - це виріш. судом у кожному конкретному випадку щодо конкретних обставин справи. заподіяння ТТУ одній або кільком особам, СТТУ двом та більше особам, залишення людей без житла або засобів до існування, тривале припинення або де­зорганізація роботи підприємства, установи, організації та ін

 

 

Злочини проти безпеки виробництва (розділ Х Особливої частини КК України), їх загальна характеристика та класифікація.

Під злочинами проти безпеки виробництва потрібно розуміти суспільно небезпечні винні діяння, що порушують встановлені законодавчими та іншими нормативно-правовими актами вимоги безпеки виробництва, що призвели до настання передбачених кримінальним законом суспільно небезпечних наслідків, вчинені суб’єктом злочину.

НПА з охорони праці – це правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, обов’язкові для виконання.

Родовим об’єктом злочинів проти безпеки виробництва є відносини, що забезпечують безпеку виробництва.

Додатковими обов’язковими об’єктами виступають життя і здоров’я людини, а додатковими факультативнимиоб’єктами – власність і довкілля (екологічна безпека).

Потерпілими від цих злочинів можуть бути або тільки працівники виробництва (ст. 271 і 272), або і працівники виробництва, і сторонні особи (ст. 273 і 274), або тільки сторонні особи (ст. 275 КК).

Для забезпечення безпеки виробництва використовуються закони та підзаконні акти, що відносяться до різних галузей права (трудового, природоохоронного, цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та ін.), а також технічні норми.

Об’єктивна сторона злочинів проти безпеки виробництва характеризується матеріальним складом, і тому вимагають встановлення діяння, наслідків і причинного зв’язку.

Суспільно небезпечне діяння як ознака об’єктивної сторони проявляється в порушенні шляхом протиправної дії або бездіяльності вимог безпеки, що містяться в правилах безпеки праці та виробництва. Під порушенням слід розуміти недотримання або неналежне дотримання вимог безпеки, передбачених правилами, або здійснення в ході виробничої діяльності дій, прямо заборонених правилами.

Злочини проти безпеки виробництва являють собою порушення виключно писаних правил безпеки. Диспозиції статей є бланкетними, у зв’язку з чим для їх застосування слід звернутися до інших нормативних актів (правил, інструкцій, стандартів тощо).

Обов’язковою ознакою цих злочинів є наслідки:

§ Перший вид наслідків закон пов’язує зі створенням загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків (ч.1 ст. 272–275).

§ Другий вид наслідків складають ті, настання яких пов’язане з спричиненням реальної шкоди. Це: “шкода здоров’ю потерпілого” (ч1 ст. 271–275); “загибель людей” (ч.2 ст. 271–275) та “інші тяжкі наслідки” (ч.2 ст. 271–275).

Суб’єкт – спеціальний. Це особи, які зобов’язані дотримуватися правил безпеки виробництва. За правовим статусом вони можуть поділятися на три групи: а) службові особи і громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності, що прямо вказується в ст. 271, в інших випадках це випливає із закону (статті 272—275); б) робітники і службовці (статті 272—275); в) сторонні для виробництва особи (статті 273 і 274).

Суб’єктивна сторона - Щодо порушення правил безпеки можуть мати місце умисел або необережність, щодо наслідків – тільки необережність

Виходячи з викладеного, під злочинами проти безпеки виробництва потрібно розуміти суспільно небезпечні винні діяння, що порушують встановлені законодавчими та іншими нормативно-правовими актами вимоги безпеки виробництва, що призвели до настання передбачених кримінальним законом суспільно небезпечних наслідків, вчинені суб’єктом злочину.

КЛАСИФІКАЦІЯ:

1) злочини у сфері безпеки праці (статті 271 і 272);

2) інші злочини у сфері безпеки виробництва (статті 273–275).