Рекомендації щодо підготовки рефератів

Необхідно пам’ятати, що реферат – це стисле викладення основних положень книг, статей з конкретної проблеми. Завдання студентів полягає у вивченні та висвітленні поглядів, ідей різних авторів, у визначенні спільного, що поєднує позиції цих авторів, а також відмінностей, властивих різним політичним школам. При цьому викладення повинно містити і власну позицію студента, його коментар до тієї або іншої політичної теорії.

Усі реферати повинні відповідати єдиним вимогам:

- реферат повинен бути написаним від руки, чітким, розбірливим почерком, чорнилом (пастою) одного кольору (чорного, синього, фіолетового) або виконаний у вигляді машинописного тексту чи комп’ютерного набору на одній сторінці аркуша форматом А4 (210х297 мм).

Як правило, реферат має таку структуру:

Вступ, де обґрунтовується вибір теми реферату, її актуальність, формулюється основна мета і завдання дослідження.

Основна частина, яка складається з двох або трьох розділів. Розділи повинні містити загальні, теоретичні та методичні питання, кожен розділ має закінчуватись невеликими висновками.

Висновки – заключна, узагальнююча частина реферату, де стисло підбиваються підсумки дослідження, розкривається значення тієї або іншої політичної теорії для сьогодення, міститься особиста позиція автора реферату. – Текстова частина реферату завершується списком літератури, де найменування використаних монографій, посібників і статей розташовані в алфавітному порядку за першою літерою прізвища автора.

У додатках, які надаються наприкінці реферату, наводяться таблиці, ілюстрації і інші допоміжні матеріали.

Реферат починається з титульної сторінки, яку оформлюють так само, як титульну сторінку контрольної роботи студентів заочної форми навчання, тільки замість назвиу «Контрольна робота» – пишуть назву.

Текст розміщується на сторінці, обмеженій полями: усі – 20 мм. Сторінки нумерують внизу по центру, а на першій – титульній сторінці номер не проставляється.

На цитати треба давати посилання, необхідно вказувати номер сторінки, можна посилатися на порядковий номер видання у наведеному списку літератури [4, с. 458].

ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ

1. Поняття і предмет теорії держави та права.

2. Методологія теорії держави та права.

3. Функції теорії держави та права.

4. Система юридичних наук і місце в ній теорії держави та права.

5. Значення вивчення теорії держави і права для підготовки фахівців права.

6. Основні теорії походження держави та права.

7. Загальні закономірності виникнення держави иа права.

8. Формаційний підхід до типології держав. Історичні типи держави.

9. Цивілізаційний підхід до типології держав.

10. Ознаки держави, що відрізняють її від організації первісного суспільства.

11. Ознаки права, що відрізняють його від соціальних норм первісного суспільства.

12. Поняття й ознаки держави.

13. Сутність і соціальне призначення держави.

14. Шляхи виникнення держави (східний, західний).

15. Поняття та класифікація функцій держави.

16. Внутрішні функції держави: поняття та зміст.

17. Зовнішні функції держави: поняття та зміст.

18. Форми та методи здійснення функцій держави.

19. Політична і державна влада: поняття й аспекти співвідношення.

20. Політична система суспільства: поняття, структура.

21. Функції політичної системи суспільства.

22. Місце та значення держави в політичній системі суспільства.

23. Поняття й елементи форми держави.

24. Поняття та види форми правління.

25. Поняття та види форми державного устрою.

26. Поняття та види державно-правового режиму.

27. Механізм держави: поняття, ознаки, структура.

28. Принципи функціонування механізму держави.

29. Поняття та структура державного апарату.

30. Принципи організації та функціонування апарату держави.

31. Поняття й ознаки органів держави.

32. Види органів держави.

33. Основні положення концепції правової держави.

34. Громадянське суспільство: поняття, ознаки, структура.

35. Основні ідеї марксистського вчення про державу.

36. Сучасні концепції праворозуміння.

37. Поняття й ознаки права у його нормативному розумінні.

38. Принципи права, їх види та характеристика.

39. Правові презумпції: поняття, види.

40. Поняття та види функцій права.

41. Аксіологічне праворозуміння.

42. Правоутворення: поняття й етапи.

43. Поняття та види форм (джерел) права.

44. Поняття, ознаки та види соціальних норм.

45. Поняття та загальні ознаки норми права.

46. Структура норми права. Види гіпотез, диспозицій, санкцій.

47. Види норм права.

48. Способи викладення норм права у статті нормативно-правового акта.

49. Співвідношення норм права та норм моралі.

50. Поняття, ознаки та структура системи права.

51. Характеристика елементів системи права.

52. Поняття, ознаки та структура системи законодавства.

53. Співвідношення системи права та системи законодавства.

54. Правотворчість: поняття, функції, принципи.

55. Стадії правотворчого процесу.

56. Нормативно-правовий акт: поняття, ознаки та види.

57. Поняття, ознаки та види законів.

58. Підзаконні нормативно-правові акти: поняття, види.

59. Дія нормативно-правових актів у часі.

60. Дія нормативно-правових актів у просторі та за колом осіб.

61. Юридична техніка: поняття, види, елементи.

62. Систематизація нормативно-правових актів: поняття, принципи, мета.

63. Види (форми) систематизації нормативно-правових актів.

64. Кодифікація як вид систематизації нормативно-правових актів.

65. Поняття юридичних колізій і їх види.

66. Причини виникнення та способи вирішення юридичних колізій.

67. Правовідносини: поняття, ознаки, склад.

68. Види правовідносин.

69. Суб’єкти правовідносин, їх види.

70. Правосуб’єктність фізичної особи: поняття, види, склад.

71. Поняття та види об’єктів правовідносин.

72. Суб’єктивні права та юридичні обов’язки суб’єктів права.

73. Поняття та класифікація юридичних фактів.

74. Правова поведінка: поняття, ознаки.

75. Види правової поведінки.

76. Правомірна поведінка: поняття й ознаки.

77. Види правомірної поведінки.

78. Правопорушення: поняття, ознаки.

79. Види правопорушень.

80. Юридичний склад правопорушення.

81. Поняття й ознаки юридичної відповідальності.

82. Підстави юридичної відповідальності.

83. Звільнення від юридичної відповідальності й обставини, що її виключають.

84. Види юридичної відповідальності.

85. Мета та функції юридичної відповідальності.

86. Принципи юридичної відповідальності.

87. Поняття та форми реалізації права.

88. Застосування норм права як особлива форма їх реалізації.

89. Стадії застосування норм права.

90. Основні вимоги щодо правильного застосування норм права.

91. Поняття та види правозастосовчих актів.

92. Прогалини в законодавстві і їх усунення.

93. Поняття тлумачення норм права.

94. Способи тлумачення норм права.

95. Офіційне та неофіційне тлумачення норм права.

96. Тлумачення норм права за обсягом.

97. Акти тлумачення норм права, їх види.

98. Законність: ознаки, поняття.

99. Принципи та вимоги законності.

100. Гарантії законності: поняття та види.

101. Правопорядок: поняття, ознаки.

102. Зміст і структура правопорядку.

103. Принципи та функції правопорядку.

104. Правосвідомість: поняття, ознаки.

105. Правосвідомість: структура та види.

106. Функції правосвідомості.

107. Правова культура: поняття та види.

108. Особливості професійно-правової культури юриста.

109. Правове виховання: поняття, ознаки, форми.

110. Система та механізм правового виховання.

111. Правове регулювання та правовий вплив.

112. Предмет і межі правового регулювання.

113. Способи, методи, типи правового регулювання.

114. Поняття механізму правового регулювання і його структура.

115. Стадії правового регулювання.

116. Поняття, елементи та критерії класифікації правових систем.

117. Романо-германська правова сім’я.

118. Англо-американська правова сім’я.

119. Релігійний тип правових систем.

120. Традиційний (звичаєвий) тип правових систем.

 

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

 

Підставою для визначення оцінки на іспиті є рівень засвоєння студентами матеріалу, передбаченого навчальною програмою відповідної дисципліни. При цьому викладач керується такими критеріями:

- оцінку «ВІДМІННО» заслуговує студент, який виявив усебічні, систематичні та глибокі знання навчально-програмного матеріалу, уміння вільно виконувати завдання, передбачені програмою, який засвоїв основну та знайомий із додатковою літературою, що рекомендована програмою. Як правило, оцінку «відмінно» ставлять студентам, які засвоїли взаємозв'язок основних понять дисципліни в їх значенні для отриманої професії, які виявили творчі здібності в розумінні та використанні навчально-програмного матеріалу;

- оцінку «ДОБРЕ» заслуговує студент, який виявив повне знання навчально-програмного матеріалу, успішно виконує передбачені програмою завдання, засвоїв основну літературу, рекомендовану в програмі. Як правило, оцінку «добре» виставляють студентам, які виявили систематичні знання з навчальної дисципліни та здатність до їх самостійного поповнення й оновлення в процесі подальшого навчання та професійної діяльності;

- оцінку «ЗАДОВІЛЬНО» заслуговує студент, який виявив знання основного навчально-програмного матеріалу в обсязі, необхідному для подальшого навчання та професійної діяльності, який справляється з виконанням завдань, що передбачені програмою, а також знайомий з рекомендованою літературою. Оцінку «задовільно» ставлять студентам, які допустили похибки у відповіді на іспиті, але володіють необхідними знаннями для їх подолання під керівництвом викладача;

- оцінку «НЕЗАДОВІЛЬНО» ставлять студенту, який виявив вади в знаннях основного навчально-програмного матеріалу та допустив принципові помилки у виконанні передбачених програмою завдань і який не може продовжувати навчання без додаткових занять з відповідної дисципліни.

Денна форма навчання. Форма підсумкового контролю: іспит.

Кількість нарахованих балів за виконання студентами різних форм роботи:

1. Відвідування лекцій: 1 бал за 1 лекцію;

2. Відвідування практичних занять: 3 бали за 1 заняття;

3. Виступи на практичних заняттях: «відмінно» – 20 балів,

«добре» – 15 балів,

«задовільно» – 10 балів,

доповнення – 4 бали;

4. Оцінки, одержані під час модульного контролю (проводиться 2 рази за семестр): «відмінно» – 5 балів, «добре» – 4 бали, «задовільно» – 3 бали;

5. Написання: наукової статті з дисципліни – 20 балів,

тез доповіді на конференції – 10 балів,

6. Ведення конспекту – 20 балів;

7. Розв’язування задач – 20 балів.