Міжнародна й вітчизняна наукова думка про масову комунікацію.

Одним із перших історіобіографів мас-медіа та видатним дослідником теоретичних проблем масових комунікацій був американський вчений Л. Маклюен (1994 р.) Послідовниками були іє вітчизняні і російські дослідники теорії масових комунікацій Т. Анікеєва, В. Бебик, О. Зернецька В. Іванов, Д. Кіслов Д. Ольшанський та В. Різун

-Перший етап першої стадії досліджень масової комунікації охоплює період від зародження цього феномену на початку ХХ ст. і до початку ІІ-ої світової війни, У цей час бурхливий розвиток преси – досягнення нею масових тиражів, досягнення документального та художнього кінематографу, широке впровадження радіо привернули увагу громадськості та політиків, які зрозуміли, що в цілому мас-медіа можуть суттєво впливати на масові аудиторії, на суспільну думку, на політичні орієнтири держави Такі погляди висловили на основі емпіричних спостережень у 30-х рр. ХХ ст. Дж. Бламлер, Г. Гаудер, Г. Герзота, Г. Кентріл.

Використання під час Другої світової війни у військових та військово-політичних цілях методів пропагандиського впливу на маси Німеччиною, Росією, США та Великобританією ще більшою мірою підігріли суспільно-науковий інтерес до природи мас-медіа та методів управління мас- медійними системами і засобами.

-Другий етап досліджень масових комунікацій більшість фахівців окреслює в межах початку 40-х – 60-х років.

Перші теорії масових комунікацій розбудувались за принципом «стимул – реакція»

У той час дослідників об'єднувала віра у безмежні можливості ЗМК, у всесилля методів пропаганди. На таких принципах побудовані моделі масових комунікацій Г. Лассвелла (1948 р.) та К. Шеннона і В. Вівера (1949 р.). Згідно з теорією Г. Лассваелла комунікація схожа з дією чарівної кулі, що, оволодіваючи свідомістю людини, начебто автоматично трансформує ідеї, емоції, значення або мотивації самої людини. Така спрощена схема отримала назву «теорії чарівної кулі»

Більш фундаментальною теорією були концепції, висунуті у 1942-1944 рр. П. Лазарсфельдом, під впливом якого вже у 1958 р. Г. Лассвелл, Р. Браддок та інші дослідники дещо змінили власні погляди та значно покращили, вдосконалили свої первинні моделі.

К. Шеннон разом із В. Вівером розробили лінійні графічні моделі комунікацій, що включали вже п'ять основних функціональних компонентів та один фактор дисфункції – шум. Встановлення природи впливу шумів на смислову функцію повідомлення, що транслюється, справило велике враження на дослідників того часу, було поширено і розвинуто в багатьох теоретичних працях 50-х – 70-х рр. ХХ ст.

Значним здобутком цього етапу протягом 50-х рр. ХХ ст. були напрацювання групи С. Ховланда -встановлення умов досягнення ефективності різних типів комунікацій, що спрямовані на переконання аудиторії в цінностях та ідеях, які поставленні в якості завдань перед розробками інформаційного продукту.

В. Різун, наприклад, відзначає,що саме дослідження та здобутки другого етапу посилили зацікавленість учених масами як об’єктом впливу і, разом із тим, змінили уявлення про маси як пасивну аудиторію на протилежне.

Маси вже були визначені як активна аудиторія, від якої залежить ефект впливу засобів масової комунікації на людей.

-Третій етап у розвитку теорії масових комунікацій більшість дослідників визначає у межах середини 60-х – кінця 70-х рр. ХХ ст. Це період могутнього розвитку телебачення.

У цей час дослідження були спрямованні на пошук ефекту телебачення як могутнього чинника рекламних та політичних кампаній, як засобу демонстрації широкого спектра явищ, фактів, подій. Досягнення соціальних і психологічних студій того часу в США та європейських країнах, які спрямували свої дослідження на виявлення експозицій поведінки членів аудиторії, що вибірково сприймають інформацію.

. Такі теорії отримали в 70-ті рр. ХХст. назви: теорія прямого впливу, теорія задоволення, теорія потреб.

Серед дослідників того часу- Т. Адорно, Л. Альтюссера, Ю. Габермаса, М. Горкгаймера, Г. Маркузе за свідченням О. Зернецької При цьому В. Різун підкреслює роль Дж. Голлорана – англійського дослідника телебачення, який уже в той час звернув увагу на тенденцію зростання в ЗМК жорстокості, насилля, злочинності та впливу цих тенденцій на молодь

-Четвертий етап розвитку теорії масових комунікацій прийнято розглядати з 80-х рр ХХ ст. На цьому етапі визначились такі напрямки дослідників

- масові культури;

- мас-медіа та суспільство;

- культурне домінування;

- культурна залежність;

- культурний плюралізм тощо.

На цьому етапі особливе значення мали роботи по глибокому дослідженню феномена масових комунікацій Т. Ван Дейка, який найбільшу увагу приділив впливу сучасних мас-медіа на широкі глобалізовані аудиторії.

В центрі уваги дослідників залишаються як найважливіший напрямок всеосяжні ідеологічні та психічні впливи ЗМК на аудиторії.

П’ятий етап – з початку 90-х рр. до 2001 р.- з початком досліджень початку кіберпростору, розвитком Інтернет, мережними війнами тощо

Шостий етап з 2001 р, - пов'язаний із розгортанням медіа-терористичних атак Глобальні кризові явища та роль у них ЗМК у 2008 – 2010 рр. висувають нові вимоги до осмислення ролі, значення, можливостей та трансформацій сучасних мас-медіа вже у світлі нових соціальних викликів, задач та загроз.

 

Першу стадію розвитку досліджень мас- медіа можна визначити, як класичну, на якій саме і виникла теорія масових комунікацій.

Другу стадію слід визначити, як сучасну, на якій масові комунікації трансформуються у соціальні комунікації під впливом соціально-економічних та глобалізаційних змін сучасності.

Розвиток науки про масову комунікацію в ІЖ КНУ ім. Т.Шевченка. У 2002 році, створюється перша в Україні кафедра теорії масової комунікації в ІЖ КНУ Шевченка, розпочинається викладання спеціальних дисциплін: “Теорія масової комунікації”, “Масова інформація”, “Комунікаційні технології”, ”Основи професіональної комунікації” тощо.

Університетська наукова школа теорії масової комунікації розробила такі зауваження до основних термінів (семантичне гніздо) тапостулати курсу.

Серед основних постулатів наукової школи теорії масової комунікації в ІЖ стали:

1. Масова комунікація належить не тільки журналістам

2. Масова комунікація — це дія, в якій беруть участь два учасники. Один із них -той, хто ініціює спілкування,— має перевагу над іншим учасником.

3. Середовище зобов’язує, але дає і право вибору. Ніхто не забороняє фахівцеві дотримуватися чи не дотримуватися певних правил поведінки у цьому середовищі або й навіть намагатися змінювати їх, але кожен із фахівців зобов’язаний знати і розуміти закони середовища.

4. Можна керувати собою, але не можна вийти за межі свого “я”.

5. Поглянь на себе з точки зору масової комунікації. Масова комунікація — не є єдиним середовище для поведінки й діяльності людини.

6. Маса — це ми.

7. Вірити в свою самодостатність і бути самодостатнім — це не те саме. ….