Статус та внутрішньо-організаційна структура громадської організації

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про об’єднання громадян», громадські організації утворюються і діють з всеукраїнським, місцевим та міжнародним статусом. Територія діяльності самостійно визначається об'єднанням громадян і закріплюється в статуті.

До всеукраїнських об'єднань громадян належать об'єднання, діяльність яких поширюється на територію всієї України і які мають місцеві осередки у більшості її областей.

До місцевих об'єднань належать об'єднання, діяльність яких поширюється на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці або регіону.

Громадська організація є міжнародною, якщо її діяльність поширюється на територію України і хоча б однієї іншої держави. Важливо, що громадська організація може мати лише один статус, тобто неможливо одночасне закріплення положень про те, що організація є всеукраїнською та поширює свою діяльність на територію іноземних держав.

Організація, яка планує співпрацювати з іноземними та міжнародними об’єднаннями громадян, може передбачити в своєму статуті положення про те, що вона співпрацює з іноземними та міжнародними об’єднаннями громадян, здійснює зовнішньоекономічну діяльність відповідно до чинного законодавства України, деталізувати порядок і форми такої співпраці. Вступ української громадської організації до міжнародного об’єднання громадян або співпраця з таким об’єднанням не є підставою для її перереєстрації на міжнародну.

Найвищим органом в структурі будь-якої громадської є Загальні збори (Конференція, З’їзд) – орган, який представляє інтереси всіх членів організації. Періодичність скликання Загальних зборів визначається статутом організації. Вони уповноважені приймати рішення з будь-яких питань, що стосуються діяльності громадської організації. Статутні документи громадської організації можуть передбачати як те, що учасниками Загальних зборів можуть бути всі члени організації, так і представники певної кількості членів організації (відповідно до квот, встановлених статутом). Закон України «Про об’єднання громадян» визначив питання, які є виключного компетенцією вищого статутного органу, такі як рішення про створення та про саморозпуск організації, про внесення змін і доповнень до статуту тощо.

Для керівництва поточною діяльністю організації створюється виконавчий орган – колегіальний (Правління, Президія тощо), одноособовий (Президент, Голова організації, Директор), або і колегіальний, і одноособовий. Компетенція виконавчого органу визначається статутними документами. Як правило, більшість питань виконавчий орган може вирішувати самостійно. Однак, в деяких випадках рішення виконавчого органу можуть мати лише попередній характер та вимагають подальшого схвалення вищим статутним органом. Поряд із представницьким колегіальним органом (наприклад, Президією) можуть створюватись інші представницькі органи, а також виконавчий орган – Правління (Секретаріат).

Важливе місце в структурі органів громадської організації посідає Контрольно-ревізійна комісія. Її функція полягає в здійсненні нагляду за діяльність виконавчого органу, її відповідності статутним документам громадської організації. Особлива місце займає контроль за фінансовою діяльністю організації. Контрольна-ревізійна комісія готує звіт, в якому висвітлюється діяльність виконавчого органу організації, та подає його на затвердження Загальним зборам. Можуть створюватись і інші постійні або тимчасові структурні підрозділи. Бажаним є найбільш чітке та повне визначення в статуті процедур, які впливають на правомочність рішень керівних органів: порядок скликання, умови правомочності органу, право підпису тощо.