Методичні вказівки до курсового

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО КУРСОВОГО

ПРОЕКТУ

З ДИСЦИПЛІНИ

«ОБЛАДНАННЯ ЛИВАРНИХ ЦЕХІВ»

для студентів спеціальності 5.05040201

«Ливарне виробництво чорних і кольорових металів і сплавів»

 

2012 р.

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДРУЖКІВСЬКИЙ ТЕХНІКУМ

ДОНБАСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ МАШИНОБУДІВНОЇ АКАДЕМІЇ

 

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

З ДИСЦИПЛІНИ «ОБЛАДНАННЯ ЛИВАРНИХ ЦЕХІВ»

 

для студентів спеціальності 5.05040201

«Ливарне виробництво чорних і кольорових металів і сплавів»

 

Схвалено на засіданні циклової комісії спеціальності 5.05040201

Протокол №5 від 8.04.2012

Голова циклової

комісії Кабалевська.Т.В.

 

 

Методичні вказівки до курсового проекту з дисципліни «Обладнання ливарних цехів» для студентів спеціальності 5.05040201«Ливарне виробництво чорних і кольорових металів і сплавів» / Т.В. Кабалевська. - Дружківка: ДТ ДДМА, 2012.- 80 с.

 

 

У методичній розробці представлені теоретичні відомості і методичні рекомендації з розробки проектів основних відділень ливарних цехів. Показані загальні принципи і критерії вибору технологічного, допоміжного, транспортного обладнання ливарних цехів в залежності від серійності виробництва і параметрів литва, яке виготовляється, а також розрахунку кількості основного обладнання. Висвітлені сучасні досягнення ливарної технології і обладнання у серійному і масовому виробництві виливків із сталі, області їх раціонального використання.

Методична розробка призначена для студентів спеціальності 5.05040201 «Ливарне виробництво чорних і кольорових металів і сплавів» при вивченні розділу «Проектування ливарних цехів і виконанні курсового проекту з дисципліни «Обладнання ливарних цехів» і організаційної частини дипломного проекту.

 

 

Укладач Т.В.Кабалевська, викладач спецдисциплін спеціальності 5.05040201 «Ливарне виробництво чорних і кольорових металів і сплавів» Дружківського технікуму

Донбаської державної машинобудівної академії

 

ЗМІСТ

 

Вступ
1 Мета і завдання курсового проекту……………………………………………..
2 Організація курсового проектування…………………………………………...
3 Зміст курсового проекту і його об’єм………………………………………......
3.1 Пояснювально-розрахункова записка...............................................................
3.2 Склад пояснювально-розрахункової записки....................................................
3.3 Графічна частина………………………………………………………………...
4 Рекомендації з виконання окремих розділів проекту……………………........
Вступ…………………………………………………………………………………...
4.1 Загальний розділ…………………………………………………………………
4.1.1 Розрахунок виробничої програми проектованого відділення і його дільниць.
4.1.2 Класифікація дільниці, що проектується. Визначення типу виробництва....
4.1.3 Вибір і обґрунтування режиму роботи на дільниці. Розрахунок фондів часу роботи устаткування............................................................................................
4.2 Організаційний розділ………………………………………………………….
4.2.1 Вибір і розрахунок необхідної кількості технологічного обладнання….......
4.2.1.1 Розрахунок необхідної кількості основного обладнання сумішоприготувальних відділень..............................................................................
4.2.1.2 Розрахунок необхідної кількості основного обладнання формувально- заливально-вибивних відділень..................................................................................
4.2.1.3 Розрахунок необхідної кількості основного обладнання стрижневого відділення........................................................................................................................
4.2.1.4 Розрахунок необхідної кількості основного обладнання плавильного відділення........................................................................................................................
4.2.1.5Розрахунок необхідної кількості основного устаткування термоочисного відділення..........................................................................................
4.2.2 Визначення коефіцієнта завантаження машин і коефіцієнта змінності…...
4.2.3 Підбір допоміжного обладнання……………………………………………....
4.2.4 Розрахунок площ дільниці. Розробка й опис планування..............................
4.2.5 Організація робіт на дільниці у відповідності до вимог наукової організації праці (НОП). Організація робочого місця Склад працівників по категоріях.........................................................................................................................
4.2.6 Розрахунок витрати електроенергії, води, повітря, газу на технологічні цілі (Основні дані для проектування енергетичної частини проекту)
4.2.7 Заходи з охорони навколишнього середовища……...............................
4.2.8 Вибір способу чищення...................................................................
4.3. Основи архітектурно-будівельної частини проекту. Основні об'ємно-компонувальні, будівельні і санітарно-гігієнічні вирішення проектів відділень…......................................................................................................................
Перелік рекомендованої літератури ………………………...……………
Додатки............................................................................................

 

 

ВСТУП

 

Основними напрямами економічного розвитку України є: підняти технічну озброєність праці; упроваджувати комплексну механізацію і автоматизацію виробничих процесів, скорочувати у всіх галузях чисельність працівників, зайнятих ручною працею, особливо на допоміжних і підсобних роботах. Ливарне виробництво – основна заготівельна база машинобудування. Тому актуальним є вирішення цих завдань в ливарному виробництві на основі комплексної механізації і автоматизації.

Завданням проектувальника є створення виробництв і підприємств, які до моменту введення в експлуатацію будуть на рівні світових технічних досягнень. Для цього проектувальник повинен бути в курсі не тільки передового вітчизняного і зарубіжного досвіду, але й мати у своєму розпорядженні дані про очікувані досягнення науки, про перспективи розвитку техніки, тобто комплекс відомостей науково-технічного прогнозу. Не менш важливе при проектуванні виконання екологічних вимог, забезпечення вимог техніки безпеки і кліматичних чинників в приміщеннях ливарних цехів.

Проектування структурних об’єктів підприємств вимагає участі різних спеціалістів: технологів, конструкторів, екологів, економістів, будівельників. Але вирішальна роль у проектуванні належить технологам, які визначають спосіб виробництва, його основні параметри і організацію, вибір типу обладнання і його розташування. У ролі проектувальника і виступають студенти. Методична розробка має мету оказати допомогу студентам при виконанні проекту, який передбачається навчальною програмою дисципліни «Обладнання ливарних цехів». У посібнику надана методика розрахунку і рекомендації з вибору і розташуванню основного обладнання ливарних цехів. Рекомендації базуються на аналізі і систематизації відомостей сучасної технічної літератури і можуть бути використані викладачами спецдисциплін спеціальності 5.05040201«Ливарне виробництво чорних і кольорових металів і сплавів» при викладанні курсу дисципліни «Обладнання ливарних цехів» і керуванні курсовим проектом з дисципліни.

 

1 МЕТА І ЗАВДАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

 

Виконання курсового проекту з дисципліни «Обладнання ливарних цехів» передбачається навчальною програмою 4-го курсу (7-й семестр).

Мета виконання курсового проекту полягає у виробленні у студентів навиків застосування теоретичних знань, що отримуються при вивченні дисципліни, у вирішенні практичних завдань під час розробки проекту дільниці ливарного цеху, вибору і розрахунку необхідного устаткування, а також в поглибленні і розширенні спеціальних знань шляхом роботи з технічною літературою і Гостами.

В процесі виконання курсового проекту студент повинен вирішити ряд розрахунково-теоретичних, технологічних, конструкторських, техніко-економічних завдань, при цьому необхідно прагнути до підвищення ефективності виробництва, поліпшення якості і зниження браку виливків, зниження витрати основних і допоміжних матеріалів, зменшення циклу виробництва, зниження трудовитрат на виготовлення виливків.

Особлива увага повинна бути приділена питанню поліпшення умов праці з урахуванням вимог охорони навколишнього середовища і сучасних досягнень в області проектування ливарних цехів, застосування сучасного високопродуктивного устаткування.

Завдання на розробку курсового проекту видається студентові на бланку, який підшивається в розрахунково-пояснювальну записку.

 

2 ОРГАНІЗАЦІЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУВАННЯ

 

На першому занятті студент отримує завдання на курсовий проект (Додаток А). У завданні вказується найменування проектованої дільниці, маса придатного литва, яке треба виготовити за рік.

У завданні також указуються терміни здачі графічної частини проекту і пояснювальної записки і дата захисту курсового проекту. Завдання підписують студент і викладач, керівник курсового проекту.

Виконання листа графічної частини залежить від правильності ухваленого рішення з принципових основ технології, а саме від вибору:

· схеми технологічного процесу;

· засобів механізації;

Студент погоджує ці рішення з викладачем і продовжує розробляти проект дільниці. Виконаний лист графічної частини підписується студентом і затверджується підписом викладача в графі «Перевірив». Виконана записка розрахункового пояснення також підписується студентом і дається викладачеві за три дні до захисту для перевірки і затвердження. До захисту курсового проекту допускаються ті студенти, у яких графічна частина і розрахунково-пояснювальна записка підписані викладачем.

3 ЗМІСТ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ І ЙОГО ОБ'ЄМ

 

У курсовому проекті повинні бути освітлені наступні питання:

ВСТУП

1. ЗАГАЛЬНИЙ РОЗДІЛ

1.1 Розрахунок виробничої програми проектованої дільниці

1.2 Класифікація проектованої дільниці. Визначення типу виробництва

1.3 Вибір і обґрунтування режиму роботи на дільниці. Розрахунок фондів часу роботи обладнання

2. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

2.1 Вибір і розрахунок технологічного обладнання

2.2 Визначення коефіцієнту завантаження машин

2.3 Підбір допоміжного обладнання

2.4 Розрахунок площ дільниці. Розробка і опис планування

2.5 Організація робіт на дільниці відповідно до вимог НОП. Організація

робочого місця

2.6 Розрахунок витрат електроенергії, води, повітря, газу на технологічні цілі

2.8 Заходи з охорони навколишнього середовища

2.9 Техніка очищення газів

 

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

ДОДАТКИ:

· Ескіз робочого місця основного робочого

· Ескіз пилоочисного пристрою

· Специфікація

 

3.1 Розрахунково-пояснювальна записка

 

Пояснювально-розрахункова записка виконується як текстова частина конструкторської документації, тобто на листах формату А4 з рамкою і штампами. На листі «Зміст» викреслюється великий штамп текстової документації, а на подальших - малий штамп.

 

3.2 Склад розрахунково-пояснювальної записки

 

Пояснювальна записка складається з декількох розділів, а саме:

· Завдання на курсовий проект, видане керівником проекту з точною назвою теми проекту, графічної і розрахункової частини.

· Набір програми дільниці, яка проектується, і її класифікація, визначення режиму роботи дільниці і фонду часу роботи обладнання

· Розрахунок необхідної кількості обладнання

· опис організації роботи на дільниці, прийнятої в проекті, а також заходів з поліпшення умов праці, охороні навколишнього середовища і тому подібне

· Додатки: ескіз робочого місця робітника, що працює на дільниці, ескіз очисного пристрою, встановленого на дільниці, специфікації.

Загальний об'єм пояснювальної записки повинен бути в межах 30-40 листів рукописного тексту.

Записка повинна бути переплетена в теку і мати наскрізну нумерацію сторінок. Рисунки, схеми, ескізи, таблиці виконуються на окремих сторінках, які нумеруються, в записці вони розташовуються за сторінкою, на якій дано посилання, або в додатках Всі схеми, ескізи і рисунки, а також таблиці повинні мати свою наскрізну нумерацію.

Формули виносяться в окремий рядок і записуються спочатку в загальному вигляді з розшифровкою символів, потім в них в тому ж порядку проставляються чисельні значення. Результати записуються з вказівкою одиниць величин в системі СІ.

Посилання на використану літературу слід робити у вигляді цифри, обмеженою квадратними дужками. Цифри повинні відповідати порядковому номеру літературного джерела в переліку використаної літератури.

Список літературних джерел повинен бути складений згідно встановленим правилам, а саме:

· для книг - прізвище і ініціали авторів, повна назва книги, місце видання, видавництво, рік видання, загальне число сторінок;

· для статей - прізвище і ініціали авторів, повна назва статті, назва збірки або журналу, номер і рік видання, сторінки, на яких розташована стаття.

Записка повинна бути написана грамотно, правильно орфографічно і стилістично. Безграмотне оформлення записки спричиняє за собою відповідне зниження оцінки проекту. Записка повинна бути написана одним кольором чорнил (окрім червоного і зеленого), дозволяється для таблиць застосування простого олівця.

У графічній частині всі креслення за матеріалом, що міститься в них, форматом, умовним позначенням, шрифтам і масштабом повинні відповідати ЄСКД і іншим Держстандартам

 

3.3 Графічна частина

 

Графічна частина проекту виконується на листі формату А1. До графічної частини входить план дільниці. На плані необхідно вказати наступні розміри:

· габаритні розміри дільниці (довжина, ширина);

· ширину прогонів (прольотів)

· відстань між колонами;

· габарити колон;

· прив'язка устаткування.

У основному написі креслення необхідно дати найменування листа «план............... дільниці ….. цеху з річним обсягом випуску.......... тонн придатного литва».

 

4 РЕКОМЕНДАЦІЇ З ВИКОНАННЯ ОКРЕМИХ РОЗДІЛІВ ПРОЕКТУ

 

ВСТУП

У даному підрозділі необхідно дати опис основних ознак класифікації і зробити висновок про те, до якої групи відноситься цех, для якого проектується дільниця, зробити висновок про серійність виробництва у ньому

Наприклад: «Сумішоприготувальна дільниця, яка проектується, входить до складу чавуноливарного цех у з дрібносерійним типом виробництва. Цех виготовляє виливки для верстатобудівної галузі. За типом технологічного процесу- цех спеціальних засобів лиття»

Класифікація ливарних цехів

При проектуванні ливарних цехів важливо привести їх до певних класів і типізувати усередині кожного класу по основних ознаках. Така класифікація дозволяє скоротити кількість проектів ливарних цехів і зводить їх до декількох типових планувань, що дозволяє типізувати також і окреме устаткування, наприклад формувальні машини, плавильні агрегати, сушила і ін.

Основними ознаками класифікації ливарних цехів є: маса виливків; рід металу; характер виробництва; ступінь механізації; вид спеціалізації.

У машинобудуванні ливарні цехи за масою виливків діляться на п'ять класів. У таблиці 4.5 надана довідкова класифікація цехів, що випускають виливки з чорних сплавів в піщані форми.

Таблиця 4.5 - Класифікація цехів за масою виливків з чорних сплавів у

залежності від характеру виробництва

Цехи литва	Клас	Характер виробництва
Серійний, дрібносерійний й одиничний	Масовий і великосерійний
Максимальна маса виливка
Дрібного	I
Середнього	II		8-50
Великого	III		50-500
Важкого	IV		Більше 500
Особливо важкого	V	Більше 20000	-

За родом металу ливарні цехи діляться на чавуноливарні, сталеливарні і кольороволиварні. Спеціалізація ливарних цехів передбачається на один вид сплаву. Для цехів, що проводять литво з чорних сплавів, за видом сплаву прийнята наступна індексація: сірий чавун — СЧ, ковкий чавун — КЧ, високоміцний чавун — ВЧ, вуглецева і низьколегована сталь — ВУС, легована сталь — ЛС. По виду сплаву підбирають плавильне устаткування, спосіб виготовлення виливків, режим роботи цеху і ін.

За характером виробництва ливарні цехи діляться на цехи одиничного, серійного та масового виробництва. Характер виробництва визначається кількістю виливків в штуках одного найменування, що випускаються цехом за рік залежно від їх маси. У табл. 4.6 приведені норми серійності виливків з чорних сплавів залежно від річної програми і їх маси (дрібного, середнього, великого, важкого, особливо важкого литва).

Характер виробництва визначає вибір і побудову технологічного процесу і форму організації роботи цеху. При збільшенні серійності створюються сприятливіші умови для застосування комплексної механізації і автоматизації. За ступенем механізації ливарні цехи діляться на цехи середньої механізації, механізовані і автоматизовані. Цехи, в яких основні технологічні операції механізовані, відносяться до середньої механізації, наприклад цехи індивідуального, дрібносерійного і серійного виробництва. До механізованих відносяться цехи, в яких встановлені комплексно-механізовані і автоматизовані лінії. До автоматизованих відносяться цехи, обладнані комплексно-автоматизованими установками, наприклад цех по виробництву автомобільних поршнів.

За спеціалізацією розрізняють галузеві цехи і цехи за технологічним процесом. У поняття галузева спеціалізація перш за все входить тип виливків для певної галузі промисловості (автотракторна, верстатобудівна і ін.). [13]

4.1.2.2 Визначення серійності виробництва

 

Таблиця 4.6 – Норми визначення серійності виливків з чорних сплавів

залежно від річної програми і їх маси

Групи виливків за масою, кг	Річна кількість виливків одного найменування, шт.
Тип виробництва
одиничне	дрібносерійне	серійне	великосерійне	масове
До 1,5; 1,5—6; 5—8; 8—20	Менше 300	300-3000	3000 - 35000	35000—200000.	Більше 200000
20—50; 50—100	Менше 150	150-2000	2000 - 15000	15000—100000	Більше 100000
100—250; 250—500	Менше 75	75-1000	1000 - 6000	6000-40000.	Більше 40000
500—1000	Менше 50	50-600	600 - 3000	3000—20000	Більше 20000

Продовження таблиці 4.6

Групи виливків за масою, кг	одиничне	дрібносерійне	серійне	великосерійне	масове
1000—2000; 2000—5000	Менше 20	20- 100	100 - 300	300—4000	Більше 4000
5000—10000	Менше 10	10 - 50	50 - 150	150—1000	Більше 1000
10000—20000; понад 20000	Менше 5	5 - 25	25 - 75	Більше 75

 

Для визначення типу виробництва з виробничої програми дільниці вибираємо дані по кількості виливків на річну програму для виливків одного найменування і різних груп за масою і зводимо їх в таблицю 4.6, використовуючи для аналізу типу виробництва дані [6].

Таблиця 4.6- Визначення типу виробництва (приклад заповнення)

Найменування виливка	Номер моделі	Маса виливка, кг	Група виливків масою, кг	Кількість виливків на річну програму, шт.	Норми річної кількості виливків, шт	Тип виробництва
Кришка		6,6	До 20		3000-35000	Серійне
Ланка			До 20		Більше	Масове
Стакан			20-100		Більше 100000	Масове
Станина			100-250		75 -1000	Дрібносерійне
Важіль			20-100		15000-100000	Великосерійне

 

При технологічній спеціалізації виливки групуються за спільністю технологічних параметрів, залежних в основному від призначення, габаритів, можливості виготовлення в опоках одного типорозміру і що мають одну марку металу. Технологічна спеціалізація в ливарному цеху дозволяє максимально механізувати і автоматизувати процеси.

Цехи великосерійного і масового виробництва спеціалізують за технологічним процесом і призначенню, а дрібносерійного і індивідуального виробництва — тільки за технологічним процесом підбором номенклатури виливків за спільністю їх технологічних параметрів. При виготовленні виливків спеціальними способами застосовується спеціалізація за способом виробництва.

Класифікацією можна установити оптимальний об'єм виробництва, вибрати один з прогресивних методів технологічного процесу, визначити структуру цеху і склад устаткування. [6]

 

4.1.3 Вибір і обґрунтування режиму роботи на дільниці. Розрахунок фондів часу роботи устаткування

Вибір необхідного основного обладнання дільниці необхідно проводити опираючись на умови роботи дільниці і цеху в цілому: серійність виробництва, масу литва, що виробляється,, режим роботи дільниці. При виборі обладнання слід орієнтуватися на передові технологічні процеси, враховуючи продуктивність обладнання і показники його роботи (коефіцієнт завантаження).

Приклад розрахунку

Скоректована маса виливків розподіляється на групи за таблицею 4.4 так:

Q₁^cкор=6556,2т, Q₂^cкор =18992,4т, Q₁^cкор=3851,4

Визначаємо річний об'єм стрижневої суміші стрижнів масою до 1 кг:

для групи виливків масою до 20 кг

 

V_1р = 14 · 6556,2 = 91786,8 дм³

для групи виливків масою 21 -100 кг

 

V_2р = 5 · 18992,4 = 94962 дм³

для групи виливків масою 101-200 кг

 

V_3р = 1,5·3851,4 = 5777,1 дм³

Річній об'єм стрижнів масою до 1 кг складе

 

V_р1 = 91786,8+ 94962 + 5777,1 = 192525,2 дм³

Кількість знімань стрижнів масою до 1 кг визначаємо за формулою 1.18

Аналогічно знаходимо річний об'єм стрижнів масою 1- 2,5 кг

 

V_1р = 21,1 ·6556,2 =138335,8 дм³

 

V_2р =6,1 · 18992,4 =115853,6 дм³

V_3р = 4,7 · 3851,4 = 18101,6 дм³

 

V_1-2,5 = 138335,8+115853,6+18101,6 = 272291 дм³

Знаходимо кількість знімань стрижнів масою 1- 2,5 кг

Знаходімо сумарну кількість знімань стрижнів першої групи (маса до 2,5 кг)

 

N_≤2,5 = 641751 + 259325 =901076 знімань

 

При визначенні кількості знімань необхідно враховувати, що для виготовлення стрижнів можуть застосовуватися як одне, так і багатогніздові стрижневі ящики, тобто кількість стрижнів не завжди співпадає з кількістю знімань, оскільки при використанні багатогніздового стрижневого ящика за одне знімання виготовляється декілька стрижнів. Це в основному відноситься до стрижнів масою до 1 кг, оскільки для їх виготовлення частіше використовується устаткування, на якому виготовляються стрижні більшої маси до 2,5 кг

Отримані дані заноситься в таблицю 4.10. Для решти груп стрижнів кількість знімань стрижнів визначають за нормами розрахункової кількості стрижнів на тонну литва. Річну кількість стрижнів (знімань стрижнів) для стрижнів даної групи за масою знаходимо за формулою [13]

N_р=п_і · Q_рі, (4.20)

 

де п_і – питома витрата стрижнів на 1 тонну придатних виливків, шт/т [1]

Q_рі – річна програма литва відповідної групи виливків (до 20 кг, 21-100, 101-200 кг згідно даним таблиці 1.4)

Знаходимо кількість знімань стрижнів масою 2,5- 6 кг за формулою 1.12

Для групи виливків масою до 20 кг

 

N_1р = 14,4 · 6556,2 = 94409 знім

 

Для групи виливків масою від 21 до 100 кг

 

N_2р = 13,5 · 18992,4 = 256397 знім

 

Для групи виливків масою від 101 до 200 кг

 

N_2р = 3,7 · 3851,4 = 14250 знім

 

Кількість знімань стрижнів масою 2,5-6 кг складе

N_2,5-6 = 94409 + 256397+14250= 365056 знім

 

Для полегшення підрахунку кількості знімань таблицю 4.10 слід заповнювати, групуючи виливки за потоками, яким відповідає певний тип машин.

 

Табліця 4.10- Розрахункова відомість стрижневого відділення

Група стрижнів за масою, кг; об`є-мом, дм^3	Розрахункове число стрижнів (об'єм стрижнів) на одну тонну придатних виливків, шт. (дм^3/т) для групп виливків масою, кг	Річний об'єм стрижнів на річний випуск, дм^3 для груп виливків масою, кг	Річний об'єм стрижнів, дм^3	Усеред-нений об'єм стрижня, дм^3	Річна кількість стрижнів на річний випуск, шт. для груп виливків масою, кг	Кількість знімань стрижнів на річний випуск, знімань	Тип стрижневої машини
До 20	21-100	101-200	До 20	21-100	101-	До 20	21-100	101-200
до 1 (до 0,6)	46,0 (14,0)	16,5 (5,0)	5,0 (1,5)	91786,8		5777,1	192525,2	0,3	-	-	-
1-2,5 (0,6-1,5)	21,0 (21,1)	5,9 (6,1)	4,5 (4,7)	138335,8	115853,6	18101,6		1,05	-	-	-
Разом до 2,5 кг
2,5-6 (1,5-3,5)	14,4 (37,0)	13,5 (31)	3,7 (9,5)	-	-	-	-	2,5					2Б83
Разом до 6 кг
6-10 (3,5-6,0)	1,8 (10,5)	5,2 (25)	4,3 (20,0)	-	-	-	-	4,75	…	…	…	….	9128Б5
10-16 (6,0-10)	0,5 (4,8)	2,5 (19,4)	2,7 (21,6)	-	-	-	-		….	…..	…	….	9128Б5
Разом 6-16												…..	9128Б5
16-25 (10-15)	0,5 7,5	1,3 16,5	1,5 (18,8)	-	-	-	-	12.5	…	…	…	…	Л40Х (9128Б7)
25-40 (15-24)	0,4 8,8	2,8 54,0	2,7 (52,6)	-	-	-	-	19,5	…	…	…	…	Л40х (9128Б5)
Разом 16-40													Л40Х (9128Б7)
40-60 (24-36)	-	0,6 (18,0)	2,1 (62,0)	-	-	-	-	30.0	…	…	….	…
60-100 (35-60)	-	-	1,5 (72,0)	-	-	-	-	48.0	…	…	…	…	9128Б9
													9128Б9

 

При проектуванні стрижневого відділення необхідно знати технічні дані устаткування цього відділення, які заносяться в окрему таблицю.

Необхідна кількість стрижневих машин для виготовлення стрижнів розраховується за формулою 1.17. Так, для даного приклада для стрижнів масою до 2,5 кг

п_{≤ 2,5} = 901076 · 1,2/ 3781 ·140= 2,2 шт.

 

Приймаємо три стрижневі машини моделі 348 з продуктивністю 130т/годин

Результати заносимо у таблицю 4.11

Таблиця 4.11 -Технічні дані устаткування стрижневого відділення

Найменування	Технічні дані устаткування для груп стрижнів масою, кг
До 2,5	2,5-6	6-16	16-25	16-40	40-100
Максимальні розміри стрижневих ящиків, мм	300×170× 120	350×250× 150	500×400× 150	800× 630× 320-495	800×630× 320-495	750× 550×320
Тип стрижневих машин		2Б83	9128Б5	Л40Х	9128Б7	9128Б9
Продуктивність стрижневих машин,знімань/ година	100-180	100-200	50-100		40-75	20-40
Коефіцієнт завантаження
Кількість стрижневих машин, шт.
Для стрижнів, які підлягають сушці:
Площа однієї сушильної плити, м^2
Площа сушильних плит на річну програму, м^2
Тип сушарки для стрижнів
Кількість сушарок, шт

 

Рекомендації для заповнення таблиці 4.11

a) Тип стрижневої машини можна вибрати за таблицею 16 [7], [14] стор.81-84, [1] с. 123

b) Максимальні розміри стрижневих ящиків визначаються за таблицею 16 [7].

c) Площа сушильної плити дорівнює площі стрижневого ящика (перевести в метри квадратні)

d) Площа сушильних плит на річну програму визначається за формулою

 

S_г = S₁ · N (4.21)

 

де S₁ - площа однієї сушильної плити, м²

S_г - площа сушильних плит на річну програму, м²

N –кількість знімань на річний випуск, знімань

При виборі устаткування для сушки стрижнів слід керуватися даними [3]. Кількість сушарок розраховується згідно рекомендацій [6]с.113-118)

Кількість суширок визначається за формулою [6]

(4.22)

де n _к.с – кількість конвеєрних сушарок, шт.

S – площа плит на річну програму, м²

S = s·N, (4.23)

де s – площа однієї сушильної плити, м²

N – кількість знімань стрижнів даної групи на річну програму

l – відстань між етажерками, м

t- тривалість одного циклу сушки, годин

F – площа однієї полиці етажерки, м²

а - число полиць етажерок, шт.

T _д – дійсний річний фонд часу роботи сушарки,годин

L_k - загальна довжина конвеєра, м

Z – коефіцієнт заповнення полиць (Z=0,6-0,8)

4.2.1.4 Розрахунок необхідної кількості основного обладнання

плавильного відділення

 

Таблиця 4.12 Технологічні операції, що виконуються в плавильному відділенні

Основні технологічні операції	Допоміжні технологічні операції
Операція	Місце виконання	Операція	Місце виконання
1. Прийом і розвантаження шихтових матеріалів, палива, флюсів у витратні ємкостікладов 424242424242424242424242424242424242424242424242424242424242424242424242424242424242424242424242424242424242424242424242424242424242424242424242424242424242424242424242424242424242424242424242424242	Дільниця навішування шихти	1. Прийом і розвантаження вогнетривких виробів і допоміжних матеріалів для приготування футерувальних складів	Дільниця ремонту футерування
2. Подача шихтових матеріалів, палива, флюсів до дозуючих пристроїв	Дільниця навішування шихти	2. Приготування футерувальних складів	Дільниця ремонту футерування
3.Набір доз складових шихти, палива, флюсів в колошу (садіння) відповідно до розрахунку шихти	Дільниця навішування шихти	3. Ремонт і сушка футеровки плавильного обладнання і ковшів	Дільниця плавки і Дільниця ремонту футеровки
4.Підготовка шихти, палива і флюсів до завантаження в піч (прокалка, підігрів, просів, дроблення	Дільниця навішування шихти або дільниця плавки	4.Ремонт устаткування
4.Підготовка шихти, палива і флюсів до завантаження в піч (прокалка, підігрів, просів, дроблення	Дільниця навішування шихти або дільниця плавки	4.Ремонт устаткування
5.Завантаження шихти, палива і флюсів у печі	Дільниця плавки	5. Підігрів ковшів і інших ємностей для набору і позапічної обробки рідкого сплаву	Дільниця плавки
6. Плавка	Дільниця плавки	6. Контроль якості рідкого сплаву	Експрес-лабораторія

Продовження таблиці 4.12

7. Відбір проб для контролю якості сплаву	Дільниця плавки	7. Контроль за параметрами плавки	Пульти управління плавильного устаткування
8. Видача рідкого сплаву і шлаку з плавильної печі	Дільниця плавки	8. Прибирання і переробка шлаків і відходів після вибивки плавильної печі	Дільниця переробки відходів
9. Термочасова об- робка і доведення сплаву в печах для витримки і роздачі	Дільниця позапічної обробки сплаву	9. Очищення газів, води, що відходять від обладнання;зберігання і переробка твердих відходів, що запобігає забрудненню навколишнього середовища	Дільниця газоочищення, станцій освітлення і нейтралізації води; дільниця переробки і зберігання твердих відходів
10. Позапічна об-робка рідкого сплаву	Дільниця позапічної обробки сплаву
11. Передача рідкого сплаву на разливку	Дільниця плавки або позапічної обробки сплаву
12. Спорожнення плавильної печі після закінчення циклу плавки	Дільниця плавки

 

 

Розрахунок кількості плавильних агрегатів для отримання необхідної кількості металу на річну програму проводиться за формулою [6]

, (4.24)

де n – кількість плавильних агрегатів, шт

М - маса металлозавалки на річну програму, т.

К_н – коефіцієнт нерівномірності роботи устаткування, К_н= 1,1 – 1,2 для

серійного і великосерійного виробництва;

Т_д – дійсний річний фонд часу роботи устаткування, годин;

q - продуктивність плавильних агрегатів, т/год.

Маса металозавалки складається з маси рідкого металу на виробництво литва на річну програму і втрат металу на брак литва, чад і безповоротні втрати. Втрати на брак литва були враховані при наборі програми випуску продукції. Маса металозавалки розраховується за формулою

(4.25)