Характерні особливості кіноаудиторії

Обмежена аудиторія. Є два основних чинники, що обмежують кінорекламу порівняно з усіма іншими рекламними засобами. Кіноаудиторія є молодою, переважно це люди віком від 7 до 34 років, а найбільша їх група складається з осіб віком від 15 до 24 років. В умовах безробіття та невеликого вибору можливостей застосувати свої здібності ці вікові групи відзначаються найменшою купівельною спроможністю. Найбільшою купівельною спроможністю характеризуються люди від 50 років і саме вони становлять найменшу частину кіноаудиторії. Другою негативною особливістю кіноаудиторії є те, що більша її частина складається з представників низів суспільства.

Спеціальні послуги в галузі кінореклами

Компанії "Перл енд Дін" (Pearl and Dean) та "Ренк Скрін Едвер-тайзінг" (Rank Screen Advertising) пропонують рекламодавцям "план щодо аудиторії", згідно з яким за фіксований гонорар вони забезпечують визначену кількість глядачів. Сторони контракту щотижня перевіряють кількість глядачів і контролюють тривалість рекламної кампанії на екранах кінотеатрів з метою забезпечення належної кількості глядачів, які мають переглянути даний ролик. Це нагадує телевізійну рекламну кампанію, коли ролик знімається з ефіру після того, як було зафіксовано відповідний рейтинг.

Загальні вказівки щодо довжини ролика, періоду рекламної кампанії, регіону, де вона має здійснюватися, та кількості кіноглядачів дає рекламодавець. Мінімальною є цифра в 1 млн глядачів у загальнонаціональному масштабі або її еквівалент у регіональному, а кампанія має здійснюватися протягом 6—8 тижнів. Щотижневі оцінки відвідування кінотеатрів подає організація Геллапа за дорученням Асоціації кінореклами і на основі даних, отриманих від 10 головних кіномереж, а також 40 незалежних власників кінотеатрів, яких перевіряють кожного місяця.

ЗОВНІШНЯ РЕКЛАМА

ТА РЕКЛАМА НА ТРАНСПОРТІ

Вступ

Зовнішня реклама є найстарішою формою реклами, і докази цього можна знайти на руїнах давньогрецьких та давньоримських міст. У цьому немає нічого дивного, адже навіть у ті часи існувала потреба в інформуванні громадськості, а кам'яна стіна прекрасно підходила для того, щоб викарбувати на ній яке-небудь оголошення. Однією з найдавніших форм зовнішньої реклами була вивіска готелю, яку продовжують використувати дотепер. Є версія, що велика лондонська пожежа 1666 р. охопила таку велику територію саме через дерев'яні рекламні знаки, які тягнулися через вузькі вулиці міста від одного будинку до іншого.

Рекламні плакати 30-х років з дуже гарними малюнками, що їх наклеювали на афішні тумби, жартівливо називали "картинною галереєю для бідних".

До чудових картин з цієї "галереї" 30-х років належали рекламні плакати мила "Пірз" (Pears), насамперед той, на якому брудний волоцюга пише листа, починаючи його словами: "Я помився твоїм милом і жодним іншим вже не користувався". Ще один плакат: чоловік у блакитній піжамі пливе морем, сидячи на великій банці м'ясного бульйонного екстракту "Бовріл" (Bovril). Напис на плакаті був такий: "Бовріл" не дасть тобі загинути". Був плакат, на якому чоловік, що збирається у відпустку і пакує речі, не може знайти баночку з таблетками "Ендрюс" (Andrews), які покращують функціонування печінки. А баночка виглядає із задньої кишені його штанів. На плакатах, які рекламували сигарети, часто малювали красиві сцени з сонцем, що схиляється надвечір, два тіла, що злилися в єдине ціле, і напис: "Так, все почалося з "Шел". Слід зауважити, що 60 років тому рекламні плакати були зразком гумору і високого художнього рівня. Тепер всі вдаються до гри слів, а один рекламодавець робить якісь дивні спроби уникнути заохочування людей до паління!

Сьогодні зовнішня реклама має в своєму розпорядженні такі новинки, як світлові плакати на зупинках міського транспорту (англійський термін — "adshel"), світлові панно зі стрічкою, що біжить, які встановлюють на дахах високих будинків, або стрічки з тканини, що коливаються під вітром (характерні для азіатських міст), які тепер можна побачити і в Лондоні. Новий винахід — рекламний щит, який складається з планок, що обертаються (наприклад, щити на кшталт "Ultravision"). Таким чином, на одному щиті можна розмістити кілька рекламних плакатів, а сам цей рекламний засіб вже перестає бути статичним (див. 47). За даними довідника "Media Register", рекламодавців, які використовують зовнішню рекламу, поділяють на такі групи:

• тютюнові компанії — 14 відсотків;

• виробники алкогольних та безалкогольних напоїв — 22 відсотки;

• продовольчі та кондитерські компанії—11 відсотків;

• фінансові компанії — 8 відсотків;

• автомобільні компанії—14 відсотків;

• розваги/відпочинок — 4 відсотки;

• туристичні компанії — 6 відсотків;

• роздрібна торгівля — 5 відсотків;

• інші — 10 відсотків.

У 1955 p., коли настав час комерційного телебачення, багато рекламодавців захопилося новим рекламним засобом, і для зовнішньої реклами почався скрутний період. Упродовж тривалого часу її називали "випивка/цигарка", особливо тоді, коли рекламу сигарет було заборонено на телебаченні. Однак рекламні плакати повернули собі популярність.

Разом з рекламою на транспорті цей рекламний засіб, попри всі примхи часу, долі та регулюючих організацій, довів свою гнучкість і винахідливість. Він виявився чудовим рекламним засобом у країнах, що розвиваються, де населення є багатонаціональним, багатомовним або неписьменним. Навіть у таких країнах, як Китай, де комерційна реклама належить до речей, які там найменше сподіваєшся побачити, вже є світлові знаки та великі плакати. Вулиці Гонконгу заповнені рекламними знаками, що звисають зі спеціальних бамбукових рам і горять усю ніч. Це — універсальний рекламний засіб.