Структура курсового проекту з тематичного напрямку - технологічне проектування виробничих підрозділів з відновлення деталей транспортних засобів

 

Анотація.

 

1 Формування техніко - технологічних рішень.

 

1.1 Призначення та аналіз умов роботи деталі, яка відновлюється.

1.2 Аналіз можливих дефектів деталі. Вибір дефекту для усунення.

1.3 Аналіз та вибір технології усунення дефекту деталі.

 

2 Проектування технології відновлення деталі.

 

2.1 Проектування загального технологічного процесу усунення дефекту.

2.2 Вибір технологічно-необхідного обладнання для усунення дефекту.

2.3 Проектування маршрутної та операційної технологій усунення дефекту.

2.4 Розрахунок режимів роботи обладнання.

2.5 Формування комплекту технологічної документації на технологічний процес усунення дефекту.

 

3 Технологічний розрахунок виробничого підрозділу з усунення дефекту деталі.

 

3.1 Призначення та технологічні зв’язки виробничого підрозділу.

3.2 Розрахунок річної виробничої програми в номенклатурному вираженні.

3.3 Розрахунок річної виробничої програми в трудовому вираженні.

3.4 Вибір та розрахунок кількості технологічного обладнання.

3.5 Розрахунок кількості робітників.

3.6 Розрахунок площі виробничого підрозділу.

 

4 Організація виробництва у виробничому підрозділі.

 

4.1 Обґрунтування вибору методу виробництва у виробничому підрозділі.

4.2 Обґрунтування вибору методу організації праці ремонтних робітників.

4.3 Розподіл робіт за постами, робочими місцями.

4.4 Розподіл обладнання за постами, робочими місцями.

4.5 Розподіл робітників за постами, робочими місцями, спеціальністю та кваліфікацією.

4.6 Вибір та обґрунтування вибору режиму роботи виробничого підрозділу.

4.7 Технологічне планування виробничого підрозділу.

 

Висновок.

 

Література.

 

 

5 Графічна частина.

№ Аркуша	Формат	Зміст креслення
	А-1	Технологічне планування виробничого підрозділу.
	А-1	Операційно – постові карти до технологічного процесу усунення дефекту (відновлення).

 

До змісту

Література

4 Методичні рекомендації до виконання розділів курсового проекту

Короткий зміст розділу проекту

Рекомендована література та методичні посібники

1 Аналіз стану та використання парку. Аналіз стану парку проводиться за показниками: - аналіз списочного стану парку; - аналіз марочного стану парку; - аналіз вікового стану парку. Метою аналізу списочного та марочного стану парку є визначення загальної кількості транспортних засобів та кількості транспортних засобів окремих марок та їх коротка характеристика. Метою вікового аналізу стану парку є визначення кількості транспортних засобів з пробігом з початку експлуатації, меншим нормативного пробігу до першого капітального ремонту та таких, що виконали або перевиконали його і знаходяться в експлуатації. Оформляти аналіз стану парку рекомендується у вигляді таблиці за формою 1.

[12], [17]; [18], [19]; [24], [32]

 

Таблиця 1– Аналіз списочного, марочного та вікового стану парку

(Форма 1. Приклад виконання)

Модель транспортного засобу	Кількість транспортних засобів, од.	Середній пробіг з початку експлуатації, км
Інвентарна	Нових	Тих, що пройшли КР	Нових	Тих, що пройшли КР
Позначення	Аі	А΄	А΄΄	L΄	L΄΄
КамАЗ - 53215
КрАЗ - 257

 

Аналіз умов експлуатації парку рекомендується оформляти у вигляді таблиці за формою 2.

Умовні позначення в таблиці:

Д – тип дорожнього покриття (за ГОСТ 21624 – 88);

Р – тип рельєфу місцевості (за ГОСТ 21624 – 88).

Таблиця 2 – Аналіз умов експлуатації парку (Форма 2. Приклад виконання)

 

Модель транспортного засобу	Умови експлуатації	Середньо- добовий пробіг, км.	Кількість робочих днів року	Кількість змін за добу, од.	Трива-лість зміни, год.
Д	Р
Позначення	-	-	lсд	Дрр	nзм	tзм
КамАЗ - 53215
КрАЗ - 257

 

2 Обґрунтування вибору категорії умов експлуатації парку Від категорії умов експлуатації (КУЕ), залежить пробіг транспортних засобів до капітального ремонту та трудомісткість виконання поточного ремонту. Класифікація умов експлуатації здійснюється за ГОСТ 21624 – 88. Категорія умов експлуатації визначається в залежності від величини населеного пункту, в якому здійснюється експлуатація транспортних засобів, типу дорожнього покриття (Д) та типу рельєфу місцевості (Р).	[12]; [13], [17], [18]; [19]
Обґрунтування вибору схеми загального технологічного процесу ТО і ремонту рухомого складу в господарстві. Загальний технологічний процес ТО і ремонту встановлює послідовність переміщень транспортного засобу виробничими підрозділами підприємства. Виконується у вигляді структурно-логічної схеми. Від вибору схеми загального технологічного процесу залежить подальша методика проведення розрахунків річної трудомісткості виконання ТО і ремонту на підприємстві.	[12], [13];[17]; [18]; [19]; [32]
Формування технологічно-сумісних груп та обґрунтування вибору основної моделі парку. Технологічно – сумісними називаються групи транспортних засобів, ТО або ремонт яких можна виконувати на одних і тих же постах, за допомогою одного і того ж обладнання. Для зменшення громіздкості подальших розрахунків в кожній технологічно – сумісній групі призначають основну модель за відповідними ознаками. І всі подальші розрахунки виконуються саме для неї. За основну модель приймається: - модель, яка має домінуюче значення в групі (більша чисельність ТЗ із парку рухомого складу підприємства); - більш нова модель транспортного засобу парку підприємства; - перспективна модель, якої ще не має в складі парку, але планується перехід на неї.	[12], [14]. [19] [28], [32]

 

До змісту

Література

 

 

 

3 Узгодження режимів роботи виробничих підрозділів та рухомого складу

Узгодження режимів роботи виробничих підрозділів та рухомого складу найбільш доцільно виконувати за допомогою суміщеного погодинного графіка роботи рухомого складу та виробничих підрозділів [32].

Рисунок 1 – Суміщений погодинний графік роботи рухомого складу та виробничих підрозділів (Приклад виконання).

 

Розрахунок кількості автомобілів в технічній готовності та в експлуатації виконується за формулами:

- розрахунок кількості транспортних засобів, що знаходяться в технічній готовності (А_тг)

, (1)

де: А_ПР – приведена інвентарна кількість транспортних засобів основної моделі, од.;

α_ТГ – коефіцієнт технічної готовності автомобілів.

- розрахунок кількості транспортних засобів в експлуатації (А_е), виконується за формулою:

, (2)

де: - коефіцієнт випуску рухомого складу на лінію.

 

4 Вибір вихідних нормативів з виконання ТО і ремонту   До нормативів ТО і ремонту відносяться: - пробіг до капітального ремонту; - періодичність технічних обслуговувань (пробіги між черговими технічними обслуговуваннями); - трудомісткість технічних обслуговувань та поточного ремонту; - тривалість простою в ТО – 2 і поточному ремонті; - тривалість простою в капітальному ремонті. Нормативи ТО і ремонту вибираються згідно „Положення про технічне обслуговування дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту”, інструкціями заводів–виробників транспортних засобів та керівними документами міністерства транспорту. Вибір нормативів з ТО і ремонту рекомендується оформляти у вигляді таблиці за формою 3.

[5]; [8]; [17]; [18]; [19], [32]

Таблиця 3 - Вихідні нормативи ТО і ПР (Форма 3. Приклад виконання)

Марка транспортного засобу	Нормативі пробіги, тис. км.	Нормативні простої	Трудомісткості, л-год.
До ТО-1	До ТО-2	До КР	В ТО і ПР,	В КР, дні.	Одного ТО, л-год.	Л-год
ЩО	ТО - 1	ТО - 2
Позначення	L1^(н)	L2^(н)		Дор^(н)	Дкр^(н)	tщо^(н)	t1^(^н)	t2^(н)	tпр^(н)
КамАЗ - 53215				0,55		0,67	2,29	9,98	6,7
КрАЗ - 257	2,5	12,5		0,55		1,0	4,65	12,2	6,2

 

5 Коригування нормативів ТО і ремонту   Нормативи ТО і ремонту визначені для: - базової моделі транспортного засобу; - категорії умов експлуатації; - виробничої бази ТО і ремонту здатної забезпечити обслуговування 150…300 транспортних засобів; - середнього пробігу з початку експлуатації 0,5…0,75 від нормативного пробігу до першого капітального ремонту. Якщо дійсні умови експлуатації відрізняються від означених вище, їх коригують за допомогою спеціальних коефіцієнтів (К1, К2, К3, К4, К5), які в свою чергу: - К1 – коригує пробіг до капітального ремонту, періодичність технічних обслуговувань і трудомісткість поточного ремонту від впливу умов експлуатації згідно КУЕ; - К2 - коригує пробіг до капітального ремонту і трудомісткість ТО і поточного ремонту від впливу модифікації рухомого складу; - К3^′ - коригує пробіг до капітального ремонту і трудомісткість поточного ремонту від впливу кліматичного району експлуатації транспортного засобу; - К3^″ - коригує пробіг до капітального ремонту і трудомісткість поточного ремонту від впливу агресивності навколишнього середовища; - К4 - коригує тривалість простоїв в ТО і ремонті та трудомісткості поточного ремонту від впливу пробігу транспортного засобу з початку експлуатації; - К5 - коригує трудомісткість ТО і поточного ремонту від впливу потужності виробничої бази ТО і ремонтів.   Вибір коефіцієнтів для коригування нормативів ТО і ремонту рекомендується оформлювати у вигляді таблиці за формою 4.

[17]; [18]; [19], [27]; [32]

Таблиця 4 - Коефіцієнти для коригування нормативних даних (Форма 4. Приклад виконання)

Коефіцієнт	Нормативи, які коригуються	Обґрунтування вибору коефіцієнта коригування
Пробіги	Трудомісткість	Простої в ТО і ПР
До КР	До ТО	ТО	ПР
К1	0,8	0,8	-	1,2	-	ІІІ-тя Категорія умов експлуатації
К2	1,0	-	1,0	1,0	-	Базова модель
К2^АП	1,15	1,15	1,15	1,15	-	Робота в складі автопоїзда
К3^′	1,0	-	-	1,0	-	Помірний кліматичний район
К3^″	1,0	-	-	1,0	-	Неагресивне оточуюче середовище
К4	-	-	-	1,2	1,0	LC/Lкр^(н)= 0,87
К5	-	-	0,85	0,85	-	ΣАі=280 од.

 

Коригування пробігів до капітального ремонту та періодичності ТО, виконується за величиною пробігу (L_х), яка помножиться на кратність [32]. Отримані значення рекомендується оформлювати у вигляді таблиці за формою5

 

Таблиця 5 - Коригування пробігів до КР та періодичності ТО

(Форма 5. Приклад виконання)

 

Вид пробігу	Позначення	Розрахунок коефіцієнта коригування	Пробіг, км
Нормати-вний	Відкори-гований	До попереднього виду ТО × кратність	Прийнятий до розрахунку
Середньо- добовий	Lсд	-	-	-	-
До ТО-1	L1	К1=0,8			190´17
До ТО-2	L2	К1=0,8			3230´3
До КР	Lкр	К1·К2·К3=0,8			9690´29

 

Коригування трудомісткості ТО і поточного ремонту рекомендується оформлювати у вигляді таблиці за формою 6.

Таблиця 6 - Коригування трудомісткості ТО, ПР і простоїв в ТО і ремонті (Форма 6. Приклад виконання)

Назва нормативу	Позначення	Розрахунок коефіцієнта	Значення нормативу
Нормативне	Відкориговане	Прийняте до розрахунку
Трудоміст -кість ЩО	tщо^а	К5= 0,85	0,67	0,57	0,57
Трудоміст -кість ТО-1		К2-К5=0,85	2,29	1,9	1,9
	-	-	-	-
Трудоміст- кість ТО-2		К2-К5=0,85	12,2	10,2	10,2
	-	-	-	-
Трудоміст -кість ПР		К1·К2·К3^′·К3^″·К4·К5 =1,4	6,7	9,38	9,38
	-	-	-	-
Простої в ТО і ПР	Дор	К4=1,2	0,55	0,66	0,66

 

6 Приведення парку до основної моделі   Приведення парку до основної моделі виконується з метою зменшення громіздкості подальших розрахунків виробничої програми для багатомарочного складу парку. Суть приведення полягає у визначенні кількості транспортних засобів основної моделі еквівалентної за трудомісткістю трудомісткості ТО і поточного ремонту багатомарочного парку. Основна модель вибирається за рекомендаціями (п. 2), даних вимог для кожної із технологічно – сумісних груп. Приведення здійснюється шляхом множення кількості транспортних засобів в групах (інвентарних, "нових", "старих") на коефіцієнт приведення. Коефіцієнт приведення (Кп) розраховується за формулою: , (3) де: - середньо – добова трудомісткість ТО і ремонту моделі, яка приводиться до основної; - середньо – добова трудомісткість ТО і ремонту основної моделі; Середньо – добова трудомісткість () розраховується за формулою: , (4) де: tЩО – трудомісткість щоденного обслуговування, л-год.; t1; t2 – трудомісткість ТО-1 і ТО -2 відповідно, л-год.; tПР – трудомісткість поточного ремонту, ; lCД – середньо – добовий пробіг відповідної моделі, км.; L1;L2 – періодичність виконання ТО – 1, ТО- 2 відповідно, км.

[12], [14].     [17]; [18]; [19], [27]; [32]

7 Розрахунок виробничої програми зТО і ремонту рухомого складу   Розрахунок річної виробничої програми виконується для кожної технологічно – сумісної групи в номенклатурному (річна та добова кількість технічних обслуговувань) та трудовому (річна трудомісткість робіт ТО і поточного ремонту) вираженні. Результати розрахунку річної виробничої програми в номенклатурному вираженні (плану виконання ТО і ремонту) рекомендується оформлювати у вигляді таблиці за формою 7. А результати розрахунків річної трудомісткості ТО і ремонту, рекомендується виконувати у вигляді таблиці за формою 8.

[12], [14], [15] [18], [19], [30]

 

Таблиця 7 – Результати розрахунків виробничої програми

(Форма 7. Приклад виконання)

Назва показника який розраховується	Формула для розрахунку	Значення розрахованого показника
Одиночні	Автопоїзди (АП)
Коефіцієнт технічної готовності
Коефіцієнт використання парку
Річний пробіг парку, км
Кількість ЩО за рік
Кількість КР за рік
Кількість ТО-2 за рік
Кількість ТО-1 за рік
Кількість сезонних обслуговувань
Кількість сезонних обслуговувань суміщених з ТО-2
Кількість сезонних обслуговувань суміщених з ТО-1
Кількість ЩО за добу
Кількість ТО-2 за добу
Кількість ТО-1 за добу
Кількість поелементних діагностик Д-2 за рік
Кількість загальних діагностик за рік
Кількість поелементних діагностик Д-2 за добу

 

Таблиця 8 - Результати розрахунків річної трудомісткості (Форма 8. Приклад виконання)

Вид робіт	Формула для розрахунку трудомісткості	Вид рухомого складу	Трудомісткість л-год.
ЩО		Одиночні
Автопоїзди
Д-1		Одиночні
Автопоїзди
Д-2		Одиночні
Автопоїзди
Т1		Одиночні
Автопоїзди
Т2		Одиночні
Автопоїзди
ПР		Одиночні
Автопоїзди

 

 

До змісту

Література

8 Технологічний розрахунок виробничого підрозділу ТО і (або) ремонту транспортних засобів їх агрегатів, приладів, систем
Технологічний розрахунок зон щоденного обслуговування.	[7], [8], [10], [12], [13], [14]. [17], [31]
Технологічний розрахунок зон номерних видів технічних обслуговувань.	[7], [8], [10], [12], [13], [14]. [17], [26], [31]
Технологічний розрахунок зон зберігання рухомого складу.	[7], [8], [10], [12], [13], [14]. [17], [26], [31]
Технологічний розрахунок зон поточного ремонту.	[7], [8], [10], [12], [13], [14]. [17], [26], [31]
Технологічний розрахунок контрольно – технічних пунктів	[12]
Технологічний розрахунок цехів, відділень, дільниць з ТО і поточного ремонту агрегатів та приладів транспортних засобів.	[7], [8], [10], [12], [13], [14]. [17], [26], [31]
Технологічний розрахунок цехів, відділень, дільниць капітального ремонту.	[7], [8], [10], [11], [13], [15].[19], [29], [31], [32]
Технологічний розрахунок станцій припрацювання.	[10], [11], [15], [19], [31]

 

9 Проектування технології ТО і (або) ремонту у виробничому підрозділі

- Проектування загального технологічного процесу ТО і ремонту рухомого складу на підприємстві. Загальний технологічний процес встановлює технологічну послідовність переміщень транспортного засобу по виробничих зонах та підрозділах ТО, місце кожного виробничого підрозділу в технологічному процесі ТО і ремонті, кількість транспортних засобів, які повторно направляються на загальне або поелементне діагностування після проведення технічних обслуговувань і поточного ремонту. Від вибору схеми загального технологічного процесу залежить, як загальна трудомісткість ТО і ремонтів в господарстві, так і її перерозподіл між окремими виробничими підрозділами. Загальний технологічний процес в курсовому проекті подається у вигляді структурно-логічної схеми та з її описом і зазначенням кількості транспортних засобів, які переміщуються між виробничими підрозділами авторемонтної майстерні підприємства.

[9], [12], [13], [14], [16], [17], [18], [19]

Зона зберігання

Рисунок 2 – Схема загального технологічного процесу виконання технічних обслуговувань і ремонту на підприємстві. (Приклад виконання схеми).

 

- Проектування загального технологічного процесу ТО і (або) ремонту транспортних засобів, агрегатів, частин транспортних засобів у виробничому підрозділі. Загальний технологічний процес у виробничому підрозділі встановлює послідовність операцій (технічних дій), що виконуються над агрегатом, приладом, частиною транспортного засобу у виробничому підрозділі і подається в вигляді структурно-логічної схеми та її опису. Рекомендується виконувати у вигляді структурно-логічної схеми за прикладом - рисунок 3. Виконання структурно-логічних схем загального техпроцесу:	[9], [12], [13], [14], [16], [17], [18], [19]
Рисунок 3 – Схема загального технологічного процесу ремонту агрегатів (приладів), що пропонується в цеху (відділенні). (Приклад виконання схеми)     - Проектування операційної та маршрутної технології ТО або ремонту одиниці обслуговування у виробничому підрозділі. Маршрутний технологічний процес встановлює послідовність операцій технічного обслуговування або ремонту одиниці обслуговування (агрегату, приладу). План маршрутного технологічного процесу розробляється у вигляді схеми та таблиці за формою 9, а операційного за формою 10.	[1], [2],[4], [5], [6], [7], [8], [18], [19], [20], [27]. [29], [33], [34], [35], [36]

 

Таблиця 9 – План маршрутного технологічного процесу технічного обслуговування агрегату, згідно з інд. завданням (Форма 9. Приклад виконання.)

№ Роб. місця	№ Операції	Назва операції	Технологічне обладнання

 

Таблиця 10 – План операційного технологічного процесу технічного обслуговування агрегату,згідно з інд. завданням (Форма 10.Приклад виконання.)

№ Операції	№ Переходу	№ Роб. місця	Назва операції. Зміст переходів	Технічні вимоги та умови

 

Приклади виконання схем технологічних маршрутів:

 

 

Рисунок 4 - Схема технологічного маршруту (маршрутного технологічного процесу) технічного обслуговування форсунки дизельного двигуна.

 

 

До змісту

Література

Рисунок 5 – Схеми операційного технологічного маршруту діагностування форсунки та очистки розпилювача форсунки дизельного двигуна.

За планом технологічного процесу розробляється і оформляється комплект технологічних документів до технологічного процесу технічного обслуговування або ремонту одиниці обслуговування згідно з завданням. Комплект документів виконується і оформляється у відповідності до вимог ЄСТД.

- Організація виробництва ТО і (або) ремонту у виробничому підрозділі. Виконання ТО або ремонту у виробничому підрозділі може бути організовано методом: універсальних постів; спеціалізованих постів; поточним методом; агрегатно – зональним або агрегатно – дільничним методом. В процесі організації виробництва методом спеціалізованих постів, поточним методом, агрегатно – зональним або агрегатно – дільничним методом може застосовуватись спеціалізація постів за видами робіт або агрегатами, які обслуговуються. Вибір методу організації виробництва залежить в основному від річної та добової програми з ТО і ремонту. Праця ремонтних робітників може бути організована методом комплексних або спеціалізованих бригад. Всередині комплексних та спеціалізованих бригад може бути внутрішньо-бригадна спеціалізація за видами робіт або агрегатами, які обслуговують окремі робітники або ланки бригади.

[12], [13], [18], [19], [20], [23], [31], [32]

Розподіл робіт та обладнання за постами і робочими місцями доцільно виконувати у вигляді таблиці за формою 11, а розподіл робітників за постами, робочими місцями, спеціальністю та кваліфікацією у вигляді таблиці за формою 12. Кваліфікаційні розряди робітникам присвоюються таким чином, щоб витримувався середній розряд виробничого підрозділу.

[31]

 

Таблиця 11 – Розподіл робіт та технологічного обладнання за постами та робочими місцями. (Форма 11. Приклад виконання.)

№ Поста	№ Роб. місця	Роботи, які виконуються	Трудомісткість	Технологічне обладнання
%	л – год.

 

Таблиця 12 – Розподіл робітників за постами, робочими місцями, спеціальністю, кваліфікацією. (Форма 12. Приклад виконання.)

№ Поста	№ Роб. місця	Роботи, які виконуються	Спеціальність робітника	Завантаженість робітника	Кваліф. розряд
Відсотки	Л – год.	Робіт	Робітника

 

10 Розробка графічної частини курсового проекту

- Технологічне планування виробничого підрозділу Технологічне планування підрозділу, найбільш доцільно виконувати за допомогою темплетів (виготовлених в масштабі паперових макетів проекцій, одиниць технологічного обладнання і ТЗ на підлогу приміщення), згідно з проведеними попередніми розрахунками необхідної виробничої площі приміщення із 3 розділу проекту.	[7], [8]. [10], [17]
Якщо площа виробничого підрозділу розрахована аналітичним методом, то спочатку креситься приміщення з елементами будівлі (осьовими лініями колон будівельної характеристики приміщення, оглядових канав, стінами із вікнами та проїзними воротами, дверима, приладами опалення, тощо). Креслення виконується в масштабі, який забезпечує використання площі аркуша не менш ніж на 60% від загальної, а потім розставляються, відповідно до технологічного процесу, темплети обладнання з урахуванням безпечних відстаней між транспортними засобами, елементами будівлі, тощо. Якщо ж площа розраховується графічним методом, то спочатку розставляються темплети обладнання, а потім визначаються габаритні розміри і необхідна площа виробничого підрозділу. Окрім того на кресленику необхідно вказати експлікацію (таблиця відповідної форми) технологічно-необхідного обладнання виробничого підрозділу з їх короткою характеристикою.	[7], [8]. [10], [17]   [34], [35]
- Операційно – постові карти (ОПК) Операційно – постові карти до технологічного процесу – це графічні документи, виконані за допомогою креслярських інструментів, з дотриманням всіх вимог стандартів на виконання машинобудівних креслень, без дотримання розмірів і масштабу (ескізи), але з дотриманням пропорцій виконаних рисунків на око. На операційно – постових картах зображуються необхідні рисунки приладів, елементів пристосування, обладнання або агрегатів транспортних засобів в розібраному, або у напіврозібраному стані з необхідними перетинами, які потрібні для демонстрації проведеної роботи (регулювання, перевірки, діагностування, демонтажно-монтажних операцій, проведення ремонту тощо.). При цьому виконуються пояснення до виконання найбільш важливих операцій або їх переходів, із використанням структурних або діагностичних параметрів, технічних вимог: моменти затяжки кріплень, схем установки, схем кріплення чи приєднання діагностичного обладнання, необхідного у використанні мастильного матеріалу тощо. На операційно – постових картах можуть повторюватись зображення з карт ескізів комплекту технологічних документів до технологічного процесу. Операційно – постові карти використовуються та розміщуються на робочих місцях постів з виконання технічного обслуговування або ремонту у цехах, відділеннях та дільницях і слугують нормативними документами для візуалізації виконання технологічних процесів виконавцями операцій з ТО і ремонту.
11 Висновок У висновку необхідно обґрунтовано і лаконічно довести, що саме за рахунок запропонованих в проекті технологічних та організаційних рішень, можна досягти фактично заданої мети проектування. А за рахунок проведених розрахунків, можливо спроектувати виробничий підрозділ за темою. Із наведенням основних значень проведення розрахунків в проекті (річна трудомісткість виробничого підрозділу, розрахована кількість постів або поточних ліній, розрахункова необхідна кількість ремонтних робітників у підрозділі, площа приміщення виробничого підрозділу тощо.).

 

Під час виконання відповідних розділів курсового проекту, необхідно використовувати не тільки запропоновану літературу, а і розроблені спеціальні методичні рекомендації та вказівки, як для самостійної роботи так і виконання окремих розділів.

До змісту

Література

Структура проекту

Література

1 Азарх А.И., Белкин П.З. Техническое обслуживание автомобилей. Иллюстрированное пособие. М.: Транспорт, 1984. – 74 с.;

2 Газарян А.А. Техническое обслуживание автомобилей. М., Транспорт, 1989;

3 Гаражно – ремонтное оборудование. М., Трактор-экспорт, 1985;

4 Гаражное и ремонтное оборудование. Каталог – справочник. М., Транспорт, 1982;

5 Говорущенко Н.Я. Техническая эксплуатация автомобилей. Харьков, Вища школа;

6 Давыдович Л.Н. Проектирование предприятий автомобильного транспорта. М.: Транспорт,1985;

7 Капитальный ремонт автомобилей. Справочник. Под ред. Есенберлина Р.Е. М., Транспорт, 1989;

8 Крамаренко Г.В. Техническое обслуживание автомобилей. Учебник для автотранспортных техникумов. М., Транспорт, 1989;

9 Краткий автомобильный справочник. Том 2. Грузовые автомобили / Кисуленко Б.В.и др. М.: Автополис – плюс. ИЦП„Финпол”, 2005. – 6782 с.;

10 Краткий автомобильный справочник. Том 4. Часть 1. Фургоны, самосвалы, платформф, тягачи специальные, прицепы – роспуски России и СНГ./ М.И. Грифор, И. А. Венгеров, В.С. Олитский и др. М.: Автополис – плюс. ИЦП„Финпол”, 2005;

11 Краткий автомобильный справочник. Том 4. Часть 2. Специальные и специализированные автотранспортные средства. Коммунальная техника. Строительно – монтажная техника. Спецтехника для нефтегазового комплекса. Пожарная техника. Автомастерские и автолаборатории.;

12 Колесник П.А., Шейнин В.А. Техническое обслуживание и ремонт автомобилей. Учебник для вузов. М., Транспорт, 1985;

13 Козаченко О.В. К42 Технічна експлуатація сільськогосподарської техніки. Харків: Торнадо, 2000. 192с. І8В1М 996-7680-16-9;

14 Клебанов Б.В., Кузьмин В.Г., Маслов В.И. Ремонт автомобилей в 2–х томах. Т.1, Т.2. М., Транспорт, 1978;

15 Курников І.П. та ін. Технологічне проектування підприємств автомобільного транспорту. К., Вища школа, 1983;

16 Л.В. Грехов. Топливная аппаратура дизелей с электронным управлением. М.: Легион – Автоиздат. 2003. – 176 с.: ил.;

17 Лудченко А.А., Сова И.П. Техническое обслуживание и ремонт автомобилей. Киев, Вища школа, 1983;

18 Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів. Підручник. К.: Знання – Прес 2003- 511 ISBN 960-7768- 38-8;

19 Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів: організація і управління: Підручник.- К.: Знання-Прес 2004-478с. ISBN 966-811-003-1;

20 Мороз В.Д. Дипломне проектування в коледжі. Навчально – методичний посібник для викладачів і студентів коледжу. Харків, ХМК, 1998;

21 Мороз В.Д. Положення про курсове проектування в коледжі. ХМК. Харків – 1998;

22 Плоткін Л.Д., Янушевич. Організація і планування виробництва на машинобудівному підприємстві. Львів, світ, 1996;

23 Полноприводные автомобили КрАЗ – 255 Б, КрАЗ – 255 В, КрАЗ – 255 Л: Устройство, эксплуатация, техническое обслуживание. М.: 2001. – 304 с.;

24 Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту;

Міністерство транспорту України. Департамент автомобільного транспорту. Затверджено Указом Президента України від 27 грудня 1995 №1186/95. Київ- 1998;

25 Практикум по будові, технічному обслуговуванню і ремонту автотранспорту. Під ред. В.М. Токаренко. К., Урожай,1992;

26 Прокофьев М.В. Автомобильные транспортные средства. Международные требования к конструкции и эксплуатации. М.: ТРИАДА ЛТД, 2005. – 120 с.;