Послідовність виконання практичного завдання

1. Вибір об’єкта.

Вибираючи об’єкт, студент повинен враховувати власні інтереси та бажання працювати в обраному виді художньо-проектної або монументально-реставраційній діяльності, рівень теоретичної, практичної підготовки.

2. Допроектне дослідження:

- опрацювання літератури з теми (посібники, довідники, альбоми тощо);

- проведення аналізу аналогічних робіт за обраною тематикою, здійснення художньо – конструктивного пошуку варіантів виконання роботи;

- виконання начерків, ескізів майбутнього проекту або виробу;

- добір матеріалів для його виконання (розміри та композиційне вирішення проекту погоджується з викладачем).

3. Розробка ескізного проекту:

- розробка форескізів роботи;

- вибір кращого варіанту форескізу;

- розробка ескізу за вибраним форескізом (зміна пропорцій з находженням нових форм та композиційного вирішення);

- погодження графічного ескізу з викладачем;

- представлення ескізів й підготовчих матеріалів під час попереднього захисту практичних завдань;

- кольорова розробка ескізу декоративного виробу на планшеті (обтягування планшету папером, ґрунтування, виконання затвердженого ескізу (ескізів) на планшеті з врахуванням законів композиції, оздоблення відповідними написами, умовними позначками).

4. Виконання практичного завдання в матеріалі:

- планування послідовності виконання роботи;

- вибір матеріалів, обладнання;

- визначення розмірів виробу, формату роботи;

- виконання практичного завдання з дотриманням правил безпеки та санітарно-гігієнічних вимог.

5. Складання пояснювальної записки до випускної кваліфікаційної роботи з фахових дисциплін.

ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ

Пояснювальна записка (ПЗ) є невід’ємною частиною виконання практичного завдання. Практичне завдання вважається виконаним, коли пояснювальна записка і весь графічний матеріал оформлені у відповідності з вимогами діючих стандартів. Під час написання ПЗ студент виділяє зміст виконання практичного завдання, розкриває основні відомості про історичний взаємозв’язок обраної теми з проблемою розвитку дизайну, методичну послідовність ведення роботи, технічні прийоми виконання. Пояснювальна записка спонукає студентів до активної дослідницької роботи, сприяє формуванню культури висловлення думки, вказує на рівень ґрунтовності отриманих знань, умінь та навичок майбутнього виконавця художньо-оформлювальних робіт.

Орієнтовний порядок подання обов’язкових складових частин ПЗ і їх об'єм:

I. Титульний лист.

II. Зміст…..1 ст.

III. Вступ …..1 – 2 ст.

IV. Основна частина…..6 – 8 ст.

V. Висновки…..1 – 2 ст.

VI. Список літератури.

VII. Додатки.

Дозволяється вводити нові частини за вказівкою керівника.

 

І. Титульний лист

Титульний лист - це заголовний лист документа (його обкладинка) і в загальну кількість аркушів не входить. Титульний лист практичного завдання виконують відповідно до додатку.

 

ІІ. Зміст

Зміст є першим аркушем документа. Нумерація сторінок повинна бути прохідною.

До змісту включають всі заголовки (без змін!), які є в документі і додатки за формою:

Зміст

Вступ..............................................................................................................3

1 Заголовок першого розділу......................................................................4

1.1 Заголовок першого підрозділу першого розділу....................................5

1.2 Заголовок другого підрозділу першого розділу........................................6

2 Заголовок другого розділу...........................................................................7

2.1 Заголовок першого підрозділу другого розділу.......................................8

2.1.1 Заголовок першого пункту першого

підрозділу другого розділу...............................................................................9

2.2 Заголовок другого підрозділу другого розділу

і т.д.....................................................................................................................

Висновки......................................................................................................10

Список літератури....................................................................................12

Додаток А Найменування першого додатка.........................................13

Додаток Б Найменування другого

додатка і т.д..........................................................................14

 

ІІІ. Вступ

Вступ пишуть з нової пронумерованої сторінки з заголовком «Вступ» з абзацу.

Текст вступу повинен бути коротким і висвітлювати питання актуальності, значення, сучасний рівень і призначення практичного завдання.

У вступі і далі по тексту не дозволяється використовувати скорочені слова, терміни, крім загальноприйнятих.

 

ІV. Основна частина

Випускник розкриває зміст практичного завдання:

- назва роботи, якщо необхідно технічні характеристики (для художньо-реставраційних робіт);

- короткі відомості про історичний взаємозв’язок обраної теми з проблемою розвитку дизайну, використання в галузі художнього виробництва елементів художнього оформлення (декоративно-прикладне мистецтво, архітектура, графічний і ландшафтний дизайн).

- методична послідовність виконання практичного завдання, труднощі та досягнення.

 

V. Висновки

Висновки оформлюють з заголовком «Висновки» з нової пронумерованої сторінки, починаючи з абзацу.

В тексті аналізуються основні підсумки роботи над проектом, дають оцінку одержаним результатам, визначають перспективи їх покращення. Вказують значення виконаної роботи і перспективи реалізації проекту.

 

VІ. Список літератури

Список літератури оформлюють з заголовком «Список літератури» з нової пронумерованої сторінки, починаючи з абзацу.

Список літератури повинен включати тільки ті літературні джерела, які використовувалися в практичному завданні.

Використану літературу розміщують в порядку появи посилання на неї в тексті. Посилання на літературу наводять в квадратних дужках, вказуючи порядковий номер за списком [1]. Нумерація посилань повинна починатися з одиниці і далі по порядку.

В списку кожну літературу записують з абзацу і нумерують арабськими числами. Літературу записують мовою, якою вона видана.

 

VІІ. Додатки

Ілюстрації, таблиці, текст допоміжного характеру, схеми можна оформляти у додатках.

Додатки оформлюють як продовження документа на його наступних сторінках, розташовуючи в порядку посилань на них у тексті ПЗ.

Посилання на додатки в тексті ПЗ дають за формою:

«наведено в додатку А», «... наведено в таблиці В.5» або (додаток Б); (додатки К, Л).

Кожен додаток необхідно починати з нової сторінки вказуючи зверху посередині рядка слово «Додаток» і через пропуск його позначення. Додатки позначають послідовно великими українськими буквами, за винятком букв Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, Додаток А, Додаток Б і т.д. Якщо додатків більше ніж букв, то продовжують позначати арабськими цифрами. Дозволяється позначати додатки латинськими буквами, за винятком букв I і O.

Під позначенням для обов’язкового додатку пишуть в дужках слово (обов’язковий), а для інформативного – (довідниковий).

Кожен додаток повинен мати тематичний (змістовний) заголо­вок, який записують посередині рядка малими буквами починаючи з великої. При наявності основного напису - заголовок записують у відповідній графі.

Ілюстрації, таблиці, формули нумерують в межах кожного додатка, вказуючи його позначення: «Рисунок Б.3 – Найменування»; «Таблиця В.5 – Найменування» і т.п.

Нумерація аркушів документа і додатків, які входять до його складу, повинна бути прохідною.

Всі додатки включають у зміст, вказуючи номер, заголовок і сторінки з яких вони починаються.