Польсько-литовська доба в історії України

 

План

 

1 Експансія Литви та Польщі на Україну. Кревська унія.

2 Укладення Люблінської унії. Утворення Речі Посполитої.

3 Соціально-економічні відносини на українських землях у складі Речі Посполитої.

 

 

Поняття до теми

 

Католицизм, унія, шляхта, магнати, станова система, Магдебурзьке право, фільварки, Литовський статут, сейм, уніатська церква.

 

 

Література

 

1 Бойко, О. Д. Історія України – К.: «Академвидав», 2005. - С. 95 - 121.

2 Історія України / Під ред. В. А. Смолія. – К.: Альтернатива, 1997. - С.57-76.

3 Історія України / Під ред. Ю. Зайцева. – Львів: Світ, 1996. - С. 85-105.

4 Рибалка, І. Історія України Ч. І. – Харків: Основа, 1995. - С.98-133.

5 Субтельный, О. Украина. История. – К.: Либідь, 1994. - С. 88-124.

6 Історія України: Навчально-методичний посібник для семінарських занять / За ред. В. М. Литвина. – К.: Знання, 2006. – С.93-131.

7 Алексєєв, С. В. Історія України: Короткий курс лекцій / С. В. Алексєєв, Є. П. Ляшенко, О. А. Довбня. – Краматорськ: ДДМА, 2007. – С. 42-62.

8 Короткий термінологічний і понятійний довідник з курсу «Історія України» / Укл.: О. А. Довбня, Є. П. Ляшенко. – Краматорськ: ДДМА, 2007. – 64 с.

 

Методичні вказівки

 

У ХІУ ст. історичні події розвивалися у несприятливому для України напрямку. Саме в період її політичного економічного та культурного занепаду почали підноситися її сусіди – Литва, Польща та Московія. Ці держави швидко розвивалися і їх звичайно приваблював той вакуум влади, що виник на півдні. Стародавній Київ знаходився у занепаді. Майже 80 років на цих землях панували монголо-татари, але хронічні чвари в Золотій Орді заважали монголо-татарам безпосередньо управляти цими землями.

Таким чином, починаючи вивчення першого питання, треба зрозуміти, що експансія Литви, а потім Польщі на українські землі мала певні історичні передумови, і Україна як би чекала свого наступного завойовника.

Розглядати процес експансії Литви та Польщі на українські землі треба у порівнянні. Спочатку треба пояснити які особливості мала литовська експансія на українські землі. Для цього треба дати відповіді на такі запитання: Чому захоплення литовцями українських земель не було жорстоким? Чому цей процес можна характеризувати як проникнення, включення, приєднання? Які ж були основні причини відносно легкого захоплення литовцями українських земель? Далі треба показати характерні відмінності польської експансії на українські землі. Які цілі мала польська експансія? Які соціальні сили підтримували короля Польщі у просуванні на схід? Далі треба підкреслити, що для поляків захоплення українських земель не відбувалося так легко, як для литовців. Литовці же становили велику загрозу польським намірам в Галичині та на Волині. Тому починається польсько-литовська війна, яка тривала понад 20 років.

З врегулюванням галицького конфлікту провідні політики Польщі та Литви зрозуміли, що їх об’єднують важливі спільні інтереси. Які ж це були інтереси? В цей момент магнати Південно-Східної Польщі висунули несподівану пропозицію: укласти унію між Польщею та Литвою, одруживши польську королеву Ядвігу з великим литовським князем Ягайлом. Таким чином, у 1385р. Литва та Польща підписали Кревську унію. Треба пояснити, які ж були основні передумови та цілі укладення Кревської унії? Далі важливо показати, які ж були умови Кревської унії, чому у Литві виникає опозиція на чолі з Вітаутасом, і чому врешті-решт Кревська унія стала мати формальний характер.

Наприкінці вивчення першого питання треба зробити висновок і показати, які ж наслідки мала Кревська унія для українських земель, і взагалі показати, яким було соціально-політичне становище цих земель у складі Литви після Кревської унії.

Починаючи вивчення другого питання, треба показати, які ж були основні історичні передумови та причини укладення між Польщею та Литвою Люблінської унії 1569р. Треба звернути увагу на складне зовнішньополітичне становище Литви, економічну та політичну відсталість Литовської держави в 1-пол. ХУІ ст., загострення політичних суперечностей між окремими групами правлячої верхівки, зростання антифеодального руху народних мас.

Далі треба показати складний та тривалий процес укладання Люблінської унії між Польщею та Литвою, пояснити причини цього. Необхідно пояснити умови Люблінської унії, утворення нової держави – Речі Посполитої, показати, які автономні права зберегла Литва у складі Речі Посполитої.

Наприкінці вивчення другого питання треба зрозуміти, як змінилося становище українських земель у складі Речі Посполитої. Річ Посполита була самою великою країною у Європі, а українські землі становили найбільшу її частину. Вони були поділені на шість воєводств. Далі треба показати, що в українському суспільству швидко затверджується станова система західноєвропейського типу. Нова станова система базувалася на правах, обов’язках та привілеях, які встановлювалися юридично. Існували три стани: шляхта, міщани та селяни. Далі треба проаналізувати становище усіх трьох станів в українському суспільстві. Особливу увагу треба звернути на становище селян, які становили 80% українського населення. Далі треба показати, як погіршується становище селян, збільшується панщина, зростають повинності, триває процес закріпачення українського селянства. Треба пояснити, чому цей процес прискорюється. Для цього треба відповісти на запитання: як великий зерновий бум у Європі і створення фільварків сприяли погіршенню становища селян та їх закріпаченню?

Треба також звернути увагу і на становище міщан, розвиток міст, торгівлі, ремісництва. Тут треба зрозуміти, що внаслідок зернового буму економіка України стає незбалансованою: майже уся господарська діяльність зосереджується в аграрному секторі, у той час як міста і промисловість вступають в період застою.

Внаслідок вивчення третього питання треба дійти до висновку, що внаслідок Люблінської унії 1569 р. більшість українських земель опинилася під владою польських феодалів. Їх панування розповсюдилося на всю Правобережну Україну. Захопивши владу, польські магнати та шляхта розгорнули широкий наступ на народні маси України. На захоплених українських землях вони почали створювати маєтки, привласнювати землі селян. Формування магнатсько-шляхетського землеволодіння супроводжувалося закріпаченням селян. Союзником і активним помічником феодалів в проведенні загарбницької політики виступала католицька церква.

За таких обставин народні маси України розгорнули рішучу боротьбу проти панування польських феодалів і католицької церкви, проти соціального і національно-релігійного гноблення, яка приймала різні форми.

 

 

Контрольні питання

 

1 Чому литовцям вдалося відносно швидко та легко захопити українські землі?

2 Які основні цілі переслідувала польська експансія на українські землі?

3 Які наслідки для українських земель мала Кревська унія?

4 Які були основні передумови та причини укладення Люблінської унії між Польщею та Литвою?

5 Які наслідки для українських земель мала Люблінська унія?

6 У чому полягала суть системи станової організації українського суспільства у складі Речі Посполитої?

7 Що таке Литовський статут і яке він мав значення в історії України?

 

Теми рефератів

 

1 Брестська церковна унія 1596 р. та посилення національно-релігійного гноблення.

2 Зародження українського козацтва та його суспільно-політична організація.

3 Селянсько-козацькі повстання на Україні кінця ХУІ – першої третини ХУІІ ст.