Деталей конструкції пальта жіночого або чоловічого

Мета роботи: набуття навичок у побудові деталей конструкції пальта жіночого або чоловічого та оцінці якості отриманої конструкції

 

ЗМІСТ РОБОТИ

1. Визначити вихідні дані до побудови первинного креслення деталей конструкції пальта.

2. Виконати пласке пропорційне зображення пальта у готовому вигляді (вигляд спереду, вигляд ззаду). Вказати розмір.

3. Позначити місця лінійних вимірів пальта у готовому вигляді на зображенні.

4. Виконати розрахунок лінійних вимірів пальта у готовому вигляді. Дані занести до таблиці.

5. Виконати технічний рисунок пальта у 2-х проекціях (вид спереду, вид ззаду) у масштабі 1:10 за даними таблиці.

6. Виконати розрахунки до побудови та побудову креслення деталей конструкції у масштабі 1:1 на міліметровому папері за однією із методик за списком літератури.

7. Виконати оцінку якості первинного креслення деталей конструкції пальта за наступними критеріями:

· відповідність лінійних вимірів розрахункам;

· передньо-задній баланс конструкції;

· опорний баланс конструкції;

· боковий баланс конструкції;

· спряження всіх перерваних ліній конструкції;

· відповідність отриманої величини посадки по окату рукава величині посадки, яка розрахована через норму посадки (Н) залежно від виду матеріалу.

Висновки по роботі.

 

Матеріали та інструменти:

· література за списком [1, 3, 5-17, 26 ];

· розмірні ознаки конкретної фігури;

· гнучка металева лінійка довжиною 50см;

· калька, олівець, гумка;

· міліметровий папір.

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ

Одяг на певних ділянках щільніше прилягає до тіла, ніж на інших. Це, як правило, ті ділянки одягу, які розташовуються на опорних поверхнях тіла людини. На інших ділянках одяг відстає від тіла на різні відстані, що створює певні повітряні прошарки між поверхнею тіла та внутрішньою поверхнею одягу. Ці повітряні прошарки необхідні для забезпечення свободи дихання та руху, нормальної життєдіяльності організму людини, а також для створення певної силуетної форми одягу. Величини повітряних прошарків залежать від ступеня прилеглості одягу до тіла людини.

Як відомо, величини, на які розміри одягу перевищують розміри тіла людини, мають назву прибавок на вільне облягання (П). Індекс при П вказує на призначення прибавки. Визначення лінійних вимірів конструкції у готовому вигляді виконується за розрахунковими формулами, загальний вид яких наступний.

Вл = РО + Пв.о,

де Вл – лінійний вимір конструкції у готовому вигляді, см;

РО – розмірна ознака, яка використовується для визначення лінійного виміру на відповідній ділянці конструкції, см;

Пв.о – прибавка на вільне облягання, яка додається до розмірної ознаки, см.

Наприклад, Шл.г = Сг_ІІІ + Пг,

де Шл.г – ширина конструкції по лінії грудей, см;

Сг_ІІІ – напівобхват грудей третій, розмірна ознака, см;

Пг – прибавка на вільне облягання, см.

 

За призначенням прибавки на вільне облягання поділяються на мінімально-необхідні (технічні) та декоративно-конструктивні. Мінімально-необхідні прибавки (Пmin) забезпечують свободу дихання, руху, створюють певний повітряний прошарок для регулювання теплообміну, дихання шкіри та враховують товщину матеріалів.

 

Пв.о = Пmin + Пд.к

 

Декоративно-конструктивна складова (Пд.к) прибавки на вільне облягання забезпечує отримання бажаної об’ємно-просторової форми одягу [19].

Нижче наведені таблиці прибавок, що рекомендується за літературою.

 

Таблиця 7.1 – Мінімально-необхідні прибавки (Пmin) для жіночого одягу (без врахування інтервалу байдужості між розмірами) [3]

№ п/п	Найменування прибавки	Умовне позначення	Вид одягу. Величина, см
Жакет	Пальто
	До напівобхвату грудей третього (СгІІІ)	Пг	3,0	4,0

Продовження таблиці 7.1

	До напівобхвату талії (Ст)	Пт	2,0 – 3,0	3,0 – 4,0
	До напівобхвату стегон (Сст)	Пст	2,0	3,0
	До ширини горловини спинки	Пш.г.с	1,0 – 1,2	1,0 – 1,5
	До висоти горловини спинки	Пв.г.с	0,2 – 0,3	0,4 – 0,5
	До глибини горловини пілочки	Пг.г.п	0,5 – 1,0	1,0 – 1,5
	До довжини спинки до таліі (Дтс)	Пд.т.с	0,7 – 1,0	1,0 – 1,2
	До довжини виробу на огинання вигинів тіла	Пд.в	прямий силует
Пд.в	напівприлеглий силует
1,0	1,5
Пд.в	прилеглий силует
1,5	2,5
	До глибини пройми	Пгл.пр	2,0 – 3,0	3,0 – 4,0
	До обхвату плеча (Оп)	По.п	4,0 – 5,0	5,0 – 6,0
	До висоти окату рукава на огинання шва вшивання рукава	Пв.ок	0,8	1,0

 

Таблиця 7.2 – Прибавки до напівобхвату талії (Пт), напівобхвату стегон (Пст) залежно від прибавки до напівобхвату грудей (Пг) [1]

Найменування прибавки	Силует. Співвідношення Пт, Пст, Пг
Прилеглий	Напівприлеглий	Прямий
До напівобхвату талії (Пт)	(0,5 – 0,7)Пг	(0,75 – 1,0)Пг	Задається силуетом
До напівобхвату стегон (Пст)	0,5Пг	0,75Пг	Задається силуетом

 

Таблиця 7.3 – Середні значення прибавки до напівобхвату грудей третього (Пг) для різних видів одягу [1]

№ п/п	Вид одягу	Силует. Величина Пг, см
Прилеглий	Напівпри- леглий	Прямий	Трапеція
	Жакет	Жіночий одяг
5,5 – 6,5	6,5 – 7,5	7,5 – 8,5	6,5 – 7,5
	Пальто демісезонне, літнє	6,5 – 7,5	7,5 – 8,5	8,5 – 9,5	-

Продовження таблиці 7.3

	Піджак	Чоловічий одяг
До 8,0	8,0 – 9,5	10,0 – 11,0	-
	Пальто демісезонне, літнє	8,0 – 9,0	9,5 - 10,5	11,0 – 12,0	-

 

Таблиця 7.4 – Розподіл прибавки до напівобхвату грудей третього (Пг) на ділянках креслення по лінії грудей (глибини пройми) [1]

Група одягу	Розподіл Пг на ділянках, в частках від Пг
Спинки	пройми	пілочки
Жіночий	(0,2 – 0,3)Пг	(0,8 – 0,5)Пг	(0 – 0,2)Пг
Чоловічий	(0,2 – 0,3)Пг	(0,6 – 0,4)Пг	(0,2 – 0,3)Пг

 

Таблиця 7.5 – Прибавки до ширини та висоти горловини, до глибини пройми та довжини спинки до талії (Дтс) [1]

№ п/п	Вид одягу жіночого та чоловічого	Найменування, величина прибавки, см
До ширини горловини спинки, Пш.г.с	До висоти горловини спинки, Пв.г.с	По глибині пройми,   Пгл.пр	До довжини талії
Спинки   Пд.т.с	Переду   Пд.т.п
	Жакет, піджак	1,0 – 1,5	0,2	2,5 – 3,0	0,5	0,8
	Пальто демісезонне	1,5 - 2,5	0,3 - 0,4	3,0 - 4,0	0,9	2,5
	Пальто зимове	2,5 – 3,0	0,5 - 0,6	3,5 - 4,5	1,8	3,3

 

Таблиця 7.6 – Прибавки до обхвату плеча (По.п) залежно від форми рукава та виду одягу [1]

№ п/п	Найменування рукава за формою	Вид одягу. Величина По.п, см
Жакет, піджак, куртка	Пальто демісезонне	Пальто зимове
	Вузький	Жіночий одяг
6,0 – 7,5	7,0 – 8,5	9,0 – 10,5
	Середній	8,0 – 9,5	9,0 – 10,5	11,0 – 12,5
	Розширений	10,0 – 11,5	11,0 – 12,5	13,0 – 14,5
	Широкий	12,0 – 13,5	13,0 – 14,5	15,0 – 16,5
	Середній	Чоловічий одяг
9,0 – 10,5	13,0 – 14,0	14,0 – 15,0
	Розширений	11,0 – 12,5	14,0 – 15,0	15,0 – 17,0

 

Таблиця 7.7 – Норма посадки по окату рукава (Н) на 1 см довжини пройми [1]

№ п/п	Характеристика тканин	Н, см
	Вовняні костюмні з вмістом синтетичних волокон більше 30%, шовкові платтяні з синтетичних волокон та крепові легкі з натуральних волокон	0,04 – 0,06
	Вовняні костюмні з вмістом синтетичних волокон до 30%, шовкові крепові середньої маси та бавовняні	0,06 – 0,08
	Чистововняні костюмні та платтяні бавовняні, платтяні типу кашемір, гарус, шотландка та ін., льняні полотна, рогожки	0,08 – 0,1
	Чистововняні пальтові тонкосуконні, костюмні суконні, напіввовняні платтяні	0,1 – 0,12
	Вовняні пальтові, драпові грубосуконні та тонкосуконні напіввовняні	0,12 – 0,14
	Драпи м’які чистововняні тонкосуконні	0,15 – 0,16

 

ВИКОНАННЯ РОБОТИ

· Для побудови первинного креслення студент може обрати конструкцію пальта жіночого або чоловічого демісезонного будь-якого силуету та покрою. При цьому, крім деталей спинки, пілочки та рукава конструкція пальта має містити також і деталь або деталі нижнього коміра.

· Пласке зображення типової конструкції пальта з позначенням лінійних вимірів виконується як на рисунку 3.1, лабораторної роботи 3.

· Для розрахунку лінійних вимірів пальта необхідно визначити розмірні ознаки типової жіночої фігури відповідного розміру за ОСТ 17-326-81 [11] або типової чоловічої фігури відповідного розміру за ОСТ 17-325-86 [17] та прибавки на вільне облягання – за таблицями (7.1-7.6) або за літературою [1, 3, 5 -10, 12-16, 26].

· Технічний рисунок пальта у масштабі 1:10 виконується як на рисунку 3.1, лабораторної роботи 3 за даними таблиці розрахунку лінійних вимірів пальта у готовому вигляді.

· Креслення деталей типової конструкції пальта виконується на міліметровому папері у масштабі 1:1 з дотриманням правил технічного креслення. Креслення має бути підписане олівцем, креслярським шрифтом та містити інформацію (див. лабораторну роботу 2).

· Прибавка на посадку по лінії окату рукава визначається через норму посадки (Н) за формулою:

 

Ппос = Дл.пр • Н,

де Дл.пр – довжина лінії пройми за кресленням деталей спинки та пілочки, см;

Н – норма посадки, см (таблиця 7.7).

Отримана величина посадки Ппос приймається за 100% і розподіляється по окату двошовного рукава верхнього одягу не рівномірно. Довжина лінії пройми на кресленні поділяється на 5 ділянок (рисунки 7.1, 7.2), відповідно поділяється і довжина лінії окату рукава з врахуванням відсотка Ппос, (таблиця 7.8) [5,6,14].

· У висновках до лабораторної роботи необхідно назвати послідовність етапів побудови первинного креслення деталей типової конструкції пальта та оцінити використані методичні рекомендації до побудови креслення деталей за якістю конструкції.

 

Рисунок 7.1 – Поділ лінії пройми та окату рукава верхнього жіночого одягу на ділянки для розподілу Ппос

 

 

Рисунок 7.2 – Поділ лінії пройми та окату рукава верхнього чоловічого одягу на ділянки для розподілу Ппос

Таблиця 7.8 – Розподіл Ппос по окату вшивного рукава верхнього

одягу

Позначення ділянки	Ппос, %
Жіночий одяг [5, 6]	Чоловічий одяг [14]
двошовний рукав	одношовний рукав	двошовний рукав
І
ІІ
ІІІ
ІV
V

 

· Оцінка якості первинного креслення конструкції пальта виконується за критеріями, описаними у лабораторній роботі 4.

 

 

Самостійна робота 3 (СР 3)