Місце України на світовому ринку товарів

Місце України на світовому ринку товарів

Практично всі країни залежать від міжнародної торгівлі але для різних країн, з огляду на їхній експортний потенціал така залежність є не однаковою.

Україна має значний експортний потенціал, що підтверджують наведені дані:

· За рівнем запасів та видобутку мінерально-сировинних ресурсів Україна входить до числа провідних країн континенту. В її надрах виявлено понад 200 видів корисних копалин, відкрито близько 20 тис. родовищ. Маючи лише 0,4% світової суші та 0,8% населення світу, Україна виробляє до 5% світової мінеральної сировини та продукції її переробки. Мінеральна сировина, що видобувається в Україні, у вартісному виразу оцінюється в 15 млрд. дол. США.

· Україна має значний потенціал в галузях АПК. Вона володіє понад 25% найбільш родючих чорноземів світу, має сприятливі кліматичні умови.

· Наявність значного потенціалу експорту послуг. Вона є найбільшим у світі транзитом природного газу і володіє газотранспортною системою з високою пропускною спроможністю – 290 млрд. м³ на вході і майже 170 млрд.м³ на виході на рік. До Європи через територію України транспортується біля 97% російського газу.

Україна має значний нереалізований потенціал розвитку туризму. Узбережжя двох морів у субтропічний зоні, наявність гір, великої кількості рік, озер та лісів забезпечують можливість для цілорічного туризму: рекреаційного, пізнавального, спортивного (альпінізм, гірськолижний і парусний спорт), мисливства. Вигідне географічне розташування, інфраструктура залізничних, морських та автошляхів, авіалінії зв’язують Україну з багатьма країнами світу.

· Наявність значного потенціалу високотехнологічних галузей промисловості. Вона посідає чільне місце серед провідних країн світу (після США, Росії, Франції, Китаю) у космічній галузі. Підтвердженням цього є участь України в ряді міжнародних проектів: Морський старт; створення Міжнародної космічної станції; спільний з РФ проект модернізації міжконтинентальної балістичної ракети СС – 18 (“Сатана”); спільний з Бразилією та Італією проект пусків модернізованого ракетоносія “Циклон – 4” з бразильського космодрому тощо. Україна є також однією з дев’яти держав світу, які проектують та будують літаки військово-транспортної авіації. Сильними є позиції національного літакобудування у створенні вантажних транспортних літаків. Україна має відчутні успіхи в експорті зброї та військово-технічних послуг

Отже, маючи високий експортний потенціал, Україна використовує його недостатньо ефективно. Про це свідчать кількісні показники зовнішньоторговельного обміну України з іншими країнами наведені в табл. 4.4.

Таблиця 4.4..

Головні торгові партнери України

Експорт	Імпорт
Країни	Частка в загальному обсязі, %	Країни	Частка в загальному обсязі, %
2001 р.	2005 р.	2010 р.	2001 р.	2005 р.	2010 р.
Росія	23,0	21,9	26,1	Росія	32,1	35,	36,5
Туреччина	6,0	5,8	5,9	Китай	4,3	5,5	7,7
Італія	5,0	5,5	4,7	Німеччина	7,2	9,5	7,6
Білорусь	3,1	3,3	3,7	Польща	4,2	4,7	4,6
Польща	3,0	2,9	3,5	Білорусь	3,6	3,9	4,2
Німеччина	4,0	3,8	2,9	США	3,0	3,2	2,9
Індія	3,0	2,9	2,8	Італія	2,7	2,9	2,3

 

Протягом 2000-2010рр. сформувалася стабільна група основних торговельних партнерів України, що споживають приблизно 50% її експорту, – це Росія, Туреччина, Німеччина, Італія, Білорусь та Польща.

У 2010 р. основними імпортерами українських товарів поза СНД були Китай (7,7%), Німеччині (7,6%), Польща (4,6%), США (2,9%) та Італія (2,3%). Протягом 2000 – 2010 рр. обсяги поставок українських товарів у ці країни поступово зростали.

Серед регіонів світу лідирує СНД та Європа, частка яких в експорті та імпорті становить відповідно36,4 та 44,0% та 26,9 та 32,9% (табл.)

 

Таблиця 4.8.

Торгові раунди ГАТТ

 

Раунд	Рік	Місце проведення	Питання, що обговорювалися	Кількість країн-учасниць
Раунд 1	1947 р.	м. Женева	Тарифи, підписання ГАТТ
Раунд 2	1949 р.	м. Аннесі	Тарифи
Раунд 3	1950-1951 рр.	м. Торкве	Тарифи
Раунд 4	1956 р.	м. Женева	Тарифи
Раунд 5 (раунд Діллона)	1960-1962 рр.	м. Женева	Тарифи
Раунд 6 (раунд Кеннеді)	1964-1967 рр.	м. Женева	Тарифи й антидемпінгові заходи
Раунд 7 (Токійський раунд)	1973-1979 р р.	м. Токіо	Тарифи, нетарифні заходи і "рамкові" угоди
Раунд 8 (Уругвайський раунд)	1986-1993рр.	м. Женева	Тарифи, нетарифні заходи, послуги, права інтелектуальної власності, регулювання іноземних інвестицій, врегулювання спорів, текстиль і одяг, сільське господарство, створення СОТ

 

Коротко розглянемо деякі раунди.

Токійський раунд. Відкрився нарадою міністрів у столиці Японії у вересні 1973 р. і закінчився в листопаді 1979 р. На повістці цього раунду розглядалися питання, які були спрямовані на подальше зниження тарифів. Було прийнято найбільший пакет тарифних поступок. У результаті таких поступок середня величина тарифів на промислові вироби дев'яти найбільш значних світових ринках знизилася до 4,7 % для розвинутих країн і до 7,1 % для країн, що розвиваються у порівнянні з приблизно 40 % на момент підписання ГАТТ. Це зниження відбувалося у такий спосіб, що найвищі тарифи скорочувалися більшою мірою, ніж найменші.

По іншим напрямкам результати Токійського раунду були неоднорідні. Учасники раунду не змогли вирішити фундаментальні проблеми торгівлі сільгосппродукцією й укласти нову угоду про "захисні заходи". Проте підписали дві угоди, що стосувалися сільгосппродукцією, зокрема щодо м'яса та молочних продуктів.

Розроблено низку угод про нетарифні заходи. Деякі з них були присвячені інтерпретації діючих правил ГАТТ. інші ж охоплювали зовсім нові напрямки. У більшості випадків до цих угод приєдналося лише відносно невелике число держав-членів ГАТТ, насамперед – найбільш розвинуті країни. Тому ці угоди найчастіше називають "кодексами". До них відносяться:

· Угода про субсидії і компенсаційні заходи (інтерпретація статей ГАТТ)

· Угода про технічні бар'єри у торгівлі (Кодекс по стандартам)

· Угода про процедури ліцензування імпорту

· Угода про державні закупівлі (Кодекс)

· Угода про митну оцінку(інтерпретація статей ГАТТ)

· Угода про антидемпінгові заходи(Антидемпінговий кодекс)

· Міжнародна угода про торгівлю яловичиною

· Міжнародна угода про торгівлю молочною продукцією

· Угода про торгівлю цивільною авіатехнікою

Висновок. Прийняті під час багатосторонніх переговорів в межах Токійського раунду рішення означають, що система ГАТТ значно змінилася. Вона поширила положення ГАТТ на нові сфери, що виходять за межі митно-тарифної політики, істотно змінивши низку статей ГАТТ-47. Однак погіршення ситуації у світовій економіці на початку 80-х років призвело до того, що ГАТТ – 47 перестала відповідати вимогам світової торгівлі, як це було у 40-х роках. Світова економіка розвивалася шляхом глобалізації, міжнародні інвестиції переживали бум, а торгівля послугами, яка не була охоплена ГАТТ, виявилася в центрі підвищеної уваги й інтересу багатьох країн. Це практично означало, що необхідно докласти нових зусиль для зміцнення і подальшого розвитку системи міжнародної торгівлі.

Уругвайський раунд. Вперше про Уругвайський раунд заговорили в листопаді 1982 р. на нараді міністрів держав-членів ГАТТ у Женеві. Проте, треба було ще чотири роки для вивчення й уточнення питань ніж міністри змогли зустрітися знову у вересні 1986 р. у Пунта-дель-Еста (Уругвай), де домовилися про початок Уругвайського раунду. На цій зустрічі міністри змогли прийняти порядок денний переговорів, у яких охоплювалися практично всі питання торгової політики. Насамперед, мова йшла про торгівлю послугами й інтелектуальною власністю.

На нараді міністрів у грудні 1988 р. у Монреалі (Канада) переговори досягли стадії "підведення проміжних підсумків". Міністри затвердили пакет перших результатів і перейшли до другого етапу раунду.

У грудні 1991 р. був підготовлений "Заключний акт", який був обговорений на переговорах у Женеві.

Наступні два роки обстановка на переговорах безупинно коливалася: сьогодні їм пророкували неминучий провал, а завтра – неминучий успіх. Делегати періодично встановлювали крайній термін закінчення раунду, але ці терміни постійно порушувалися. Перелік розбіжностей зростав і зростав. Від вирішення ключових розбіжностей між США і ЄС залежали всі надії на успішне завершення переговорів. 15 грудня 1993 р. усі питання були остаточно вирішені.

15 квітня 1994 р. на Міжнародній конференції в Марракеші (Марокко)

міністри 125 країн – учасниць підписали Заключний акт Уругвайського раунду - пакет домовленостей і угод (близько 50), які включали:

1. Угода про створення СОТ (Марракеська декларація)

2. Додатки

Додаток 1.

1.А. Багатосторонні угоди по торгівлі товарами.

1. Генеральна угода по тарифам і торгівлі (ГАТТ-94) – нова угода, що складається з попередніх угод і нових домовленостей.

2. Домовленість по сільськогосподарській продукції.

3. Домовленість про застосування санітарних і фіто санітарних заходів.

4. Домовленість по текстильним товарам і одягу.

5. Домовленість про технічні бар'єри в торгівлі.

6. Домовленість про торгові аспекти регулювання іноземних капіталовкладень (ТРІМС)

7. Антидемпінговий кодекс.

8. Угода щодо субсидій і компенсаційного мита.

9............................................................................... Угоди щодо

10................................................................................... застосування

11................................................................................... окремих

12................................................................................... статей

13................................................................................... ГАТТ

 

1.В. Генеральна угода по торгівлі послугами (ГАТС)

1.С. Угода про торгові аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС)

Додаток 2. Домовленість про права і процедури вирішення спорів

Додаток 3. Механізм періодичного огляду торгово-політичної практики

Додаток 4. Багатосторонні торгові угоди з участю на добровільній основі.

Система ГАТТ/СОТ – правоприємниця ГАТТ;

- це комплекс правових документів (багатосторонніх угод і домовленостей) нормами яких здійснюється регулювання міжнародної торгівлі.

Світова організація торгівлі (СОТ) – інституційна основа міжнародної торгової системи;

- постійно діюча міжнародна міжурядова організація, яка має статус спеціалізованої установи ООН.

Мета СОТ – лібералізація міжнародноїторгівлі, через усунення дискримінаційних перешкод на шляху потоків товарів і послуг

Функції СОТ:

· нагляд за станом світової торгівлі;

· забезпечення механізмів улаштування міжнародних торговельних спорів;

· розробка й прийняття світових стандартів торгівлі;

· нагляд за торговельною політикою країн;

· обговорення нагальних проблем міжнародної торгівлі

Правила СОТ на перший погляд можуть показатися складними і заплутаними, проте вони засновані на успадкованих від ГАТТ-47 принципах і базуються на двох основних принципах:

ü принцип недискримінації

ü принцип транспарентності

Транспарентність – забезпечення прозорості системи регулювання зовнішньої торгівлі.

Принцип транспарентності формально закріплений тільки в ГАТС, але він пронизує всю систему угод в рамках СОТ. Він означає доступність інформації для іноземних постачальників товарів, що стосується торгівлі відповідними товарами у даній країні. Країни зобов’язані публікувати документи, які містять норми права, що регулюють дані правовідносини. Крім того, кожна країна зобов’язується створити інформаційний центр, де інші країни-члени можуть одержати інформацію про закони і постанови, що діють у відповідних секторах економіки.

Організаційна структура СОТ:

· Конференція міністрів.

· Генеральна рада,

· Рада з торгівлі товарами,

· Рада з торгівлі послугами,

· Рада з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності,

· Галузеві комітети, робочі групи,

· Секретаріат

Штаб - квартира знаходиться у м. Женева (Швейцарія)

Станом на січень 2010 р.:

1. Члени СОТ -153

− 149 держави,

− 4 митні території

2. Статус спостерігача

− 30 країн, що перебувають у стадії переговорного процесу

− понад 60 міжнародних організацій, що мають статус спостерігача в різних структурах СОТ

3. Поза СОТ

− приблизно 20 країн

Країни, що не входять до СОТ, знаходяться в невигідних умовах. По суті вони підлягають торговельній дискримінації, бо на них не поширюються пільги, які члени СОТ надають один одному. До не члена СОТ можуть бути застосовані санкції, такі, наприклад, як встановлення квот, звинувачення в демпінгу тощо.

Процедура приєднання до СОТ, вироблена за піввіку існування ГАТТ/СОТ, багатопланова і складається з декількох етапів.

Етапи приєднання країни до СОТ:

1. країна надсилає лист з проханням щодо вступу в організацію;

2. подання країною-кандидатом Меморандуму щодо торговельно-політичного режиму країни;

3. на багатостороннєму рівні в рамках Робочих груп відбувається детальний розгляд країни щодо відповідності нормам і правилам СОТ

4. на двостороннєму рівні консультації та переговори з зацікавленими країнами-членами Робочої групи;

5. звіт РГ та Протокол про приєднання;

6. ратифікація національним законодавчим органом країни-здобувача пакету документів, затверджених Генеральною радою СОТ

Як показує досвід країн-здобувачів, цей процес займає в середньому 5-7 років. Проте для Китаю він зайняв 2 роки, в той час як для України – 13 років.

16 травня 2008 р. Україна стала 152 членом СОТ. Протокол про вступ України до СОТ підписали на засіданні Генеральної ради СОТ 5 лютого у Женеві Президент України В.Ющенко та Генеральний директор СОТ Паскаль Ламі. Цей протокол було ратифіковано Законом України від 10.04.2008, а 16.04.2008 Україна повідомила СОТ про ратифікацію Верховною Радою України протоколу про вступ в організацію

 

2. Конференція Організації Об'єднаннях Націй з торгівлі і розвитку – ЮНКТАД (United Nations Conference on Trade and Development –

UNCTAD)

ЮНКТАД – орган Генеральної Асамблеї ООН, заснована в 1964 р. Її утворення ґрунтувалося на тій підставі, що ГАТТ була своєрідним "клубом обраних", вхід до якого був закритий для багатьох країн. Тому за ініціативою соціалістичних і низки країн, що розвиваються, було вирішено створити орган у системі ООН, який би регулював міжнародну торгівлю за більш справедливими принципами. Головна ідея полягає в перенесенні наголосу в механізмі регулювання на користь країн, що розвиваються.

До складу ЮНКТАД входять 193 держави, серед них і Україна. Штаб-квартира організації знаходиться в Женеві.

Мета ЮНКТАД – сприяти міжнародній торгівлі для прискорення економічного розвитку країн, що розвиваються

Принципи ЮНКТАД:

· рівноправність держав у міжнародних торговельних відносинах;

· недопустимість дискримінації й економічного тиску;

· поширення режиму найбільшого сприяння;

· надання пільгового режиму країнам що, розвиваються;

· скасування преференцій, якими користуються розвинуті країни на ринках найслабших країн;

· сприяння розширенню експорту з країн, що розвиваються.

Преференційний режим – однобічна поступка економічно розвинутих країн слабко розвиненим, яка не є результатом торгових переговорів.

ЮНКТАД брала активну участь у розробці принципів "Нового економічного порядку", який був ініційований політиками країн, що розвиваються. Напередодні сесії ЮНКТАД (1996 р.) була проведена зустріч міністрів "Групи-77", яка складається з країн, що розвиваються. Вони обговорили проблеми стимулювання розвитку економіки в умовах лібералізації й глобалізації світової економіки.

Організаційна структура ЮНКТАД:

· Конференція.

· Рада з торгівлі та розвитку.

· Секретаріат.

ЮНКТАД має непрості відносини з СОТ. По суті вони є конкурентами в сфері регулювання світової торгівлі. Авторитет СОТ вищий, ніж

ЮНКТАД. Не останню роль у цьому відіграє принцип прийняття рішень. Рекомендаційний у ЮНКТАД дає змогу подекуди їх ігнорувати, а це послаблює авторитет. Висловлювалися навіть думки6 а чи потрібна взагалі

ЮНКТАД? Згодом вдалося розмежувати функції двох організацій:

ЮНКТАД розробляє загальні торговельно-політичниі принципи, а СОТ - відає суто торговельними питаннями.

 

Місце України на світовому ринку товарів

Практично всі країни залежать від міжнародної торгівлі але для різних країн, з огляду на їхній експортний потенціал така залежність є не однаковою.

Україна має значний експортний потенціал, що підтверджують наведені дані:

· За рівнем запасів та видобутку мінерально-сировинних ресурсів Україна входить до числа провідних країн континенту. В її надрах виявлено понад 200 видів корисних копалин, відкрито близько 20 тис. родовищ. Маючи лише 0,4% світової суші та 0,8% населення світу, Україна виробляє до 5% світової мінеральної сировини та продукції її переробки. Мінеральна сировина, що видобувається в Україні, у вартісному виразу оцінюється в 15 млрд. дол. США.

· Україна має значний потенціал в галузях АПК. Вона володіє понад 25% найбільш родючих чорноземів світу, має сприятливі кліматичні умови.

· Наявність значного потенціалу експорту послуг. Вона є найбільшим у світі транзитом природного газу і володіє газотранспортною системою з високою пропускною спроможністю – 290 млрд. м³ на вході і майже 170 млрд.м³ на виході на рік. До Європи через територію України транспортується біля 97% російського газу.

Україна має значний нереалізований потенціал розвитку туризму. Узбережжя двох морів у субтропічний зоні, наявність гір, великої кількості рік, озер та лісів забезпечують можливість для цілорічного туризму: рекреаційного, пізнавального, спортивного (альпінізм, гірськолижний і парусний спорт), мисливства. Вигідне географічне розташування, інфраструктура залізничних, морських та автошляхів, авіалінії зв’язують Україну з багатьма країнами світу.

· Наявність значного потенціалу високотехнологічних галузей промисловості. Вона посідає чільне місце серед провідних країн світу (після США, Росії, Франції, Китаю) у космічній галузі. Підтвердженням цього є участь України в ряді міжнародних проектів: Морський старт; створення Міжнародної космічної станції; спільний з РФ проект модернізації міжконтинентальної балістичної ракети СС – 18 (“Сатана”); спільний з Бразилією та Італією проект пусків модернізованого ракетоносія “Циклон – 4” з бразильського космодрому тощо. Україна є також однією з дев’яти держав світу, які проектують та будують літаки військово-транспортної авіації. Сильними є позиції національного літакобудування у створенні вантажних транспортних літаків. Україна має відчутні успіхи в експорті зброї та військово-технічних послуг

Отже, маючи високий експортний потенціал, Україна використовує його недостатньо ефективно. Про це свідчать кількісні показники зовнішньоторговельного обміну України з іншими країнами наведені в табл. 4.4.

Таблиця 4.4..