Документація з кадрово-контрактних питань

 

До документації з кадрово-контрактних питань належать: резюме, характеристика, рекомендаційний лист, заява, автобіографія, особовий листок з обліку кадрів, трудова книжка, контракт, трудова угода, трудовий договір.

Резюме

 

Резюме – документ щодо особового складу, адресований роботодавцеві, у якому в стислій формі подаються особисті, освітні та професійні відомості про особу, що бажає зайняти певну вакансію.

Особа, яка пише резюме, повинна донести до роботодавця інформацію про свої здібності, знання та практичні навички і переконати його у своїй перспективності. Здійснити це можливо через мережу кадрових агентств з найму робочої сили або самостійно, розсилаючи резюме на підприємства та в організації різної форми власності, а також розмістивши його на спеціалізованих сайтах в Інтернеті та зробивши доступним для вільного доступу керівникам кадрових відділів підприємств.

Резюме має відповідати певним нормам оформлення. На перегляд резюме роботодавець витрачає дуже мало часу, тому в тексті повинні впадати в око ключові слова: здібності, досягнення і досвід, а в оформленні – рівні поля, наявність абзаців. Резюме потрібно обов’язково скласти на комп’ютері і видрукувати на якісному білому папері. Важливо розмістити резюме на одній сторінці, максимум на двох.

Резюме повинно бути стислим і продуманим ( зміст повинен бути викладений грамотно, без другорядних деталей); доведеним і точним (уникайте загальних фраз та зайвих визначень);акуратним; бездоганним та читабельним (не довіряйте комп’ютерному редакторові, а перевірте текст самі, щоб запобігти помилок та двозначності). Пам’ятайте, що нерозбірливий документ частіше за все залишається непрочитаним.

Реквізити резюме:

1. Назва виду документа.

2. Текст, що складається з розділів:

– контактна інформація: домашня адреса, електронна адреса, телефон, факс тощо;

– особиста інформація: прізвище, ім’я та по батькові; дата народження; сімейний стан (одружений / неодружений або заміжня / незаміжня, дітей називають за статтю і віком);

– мета написання документа;

– відомості про освіту: повне найменування навчальних закладів, де довелося навчатися, рік випуску (потрібно зазначати лише середні спеціальні або вищі навчальні заклади, а також аспірантуру, курси або інші форми підвищення кваліфікації);

– відомості про професійний досвід (яку посаду обіймає зараз, попередні посади із зазначенням стажу роботи);

– додаткова інформація: ступінь володіння іноземними мовами; вміння працювати з комп’ютером та оргтехнікою;

3. Дата укладання, підпис (не обов’язково).

 

Характеристика

Характеристика – це документ, у якому сформульовано офіційну (громадську) думку про працівника, співробітника, члена організації і докладно викладено її в офіційній формі за підписами представників адміністрації, відділу кадрів, керівника підрозділу та ін.

Характеристика видається на прохання працівника. У трудовому законодавстві не передбачено подання характеристики при зарахуванні на роботу, проте в окремих випадках виникає потреба мати службову характеристику: для подання до військкомату, до навчального закладу, для переобрання за конкурсом у вузах тощо.

Реквізити характеристики:

1. Назва документа.

2. Прізвище, ім’я, по батькові.

3. Рік народження.

4. Відомості про освіту.

5. Текст.

6. Підпис відповідальної службової особи.

7. Дата.

8. Печатка.

У характеристиці повинно бути вказано час, з якого працює особа, зазначено, як вона ставиться до своїх службових і громадських обов’язків, які має нагороди, стягнення, як підвищує свій фаховий і теоретичний рівень тощо. Характеристика складається у двох примірниках. Кожен пункт пишеться з абзаца. Інформація в тексті документа викладається від третьої особи.

Лист

Лист – це узагальнена назва різноманітних за змістом документів, які служать засобом спілкування між установами, організаціями, підприємствами та приватними особами. Через листування ведуться ділові переговори, з’ясовуються поточні питання між підприємствами, викладаються претензії.

Рекомендаційний лист – це вид листа, який за функціональними ознаками належить до листів, що не вимагають відповіді.

Логічними елементами змісту службового листа є: вступ, докази, висновки. Вступ повинен містити виклад причин і безпосередню мету написання листа. У доказах викладається історія питання, наводяться факти, посилання на законодавство, цифрові дані, робляться логічні висновки. Висновок – головний логічний елемент листа, у якому викладається суть питання, основна думка документа: пропозиція, згода, відмова. У листі має бути висловлено ще два аспекти: очікуваний результат і готовність до подальшої співпраці.

Найважливіше смислове навантаження в тексті несе мовна фраза, місце якої суттєво впливає на очікуваний автором листа результат. Для мотивування дій у ділових листах використовується обмежений набір фраз, наприклад: Для обміну досвідом… Для надання технічної допомоги… З метою подальшої співпраці… У зв’язку із вказівкою… Вашу пропозицію схвалено… Враховуючи … Керуючись… Беручи до уваги… Зважаючи на… Порівняно з…; Після закінчення вказаного строку (з__ по__) договір втрачає силу. Університет зберігає за собою право… Ваше прохання не буде задоволено, якщо…; Підприємство гарантує якість протягом… Оплата гарантується… Управління не заперечує проти того, щоб…

Заява

Заява – документ щодо особового складу, який містить прохання особи або установи щодо здійснення своїх прав або захисту інтересів.

Розрізняють такі види заяв:

– особиста заява, яка містить прохання (звертання) до керівної посадової особи, пишеться власноруч в одному примірнику;

– службова заява, що укладається посадовою особою від власного імені або від організації (підприємства, об’єднання), яку він репрезентує, до посадової особи іншої організації, установи тощо. Службова заява може бути відтворена механічним способом у декількох екземплярах і мати відповідні реквізити (назву та адресу організації, вихідний номер документа тощо).

Різновидами заяви є: заява-зобов’язання (прохання на подання позики); заява про відкриття рахунка, про прийняття на роботу, позовна заява тощо.

Реквізити особистої заяви:

1.Адресат (з великої літери праворуч) – посада, назва установи, звання, прізвище та ініціали посадової особи, на ім’я якої подається заява, у давальному відмінку, чергуючи закінчення -ові (-еві, -єві) з -у (-ю).

2.Адресант (без прийменника з малої літери) – професія, прізвище, ім’я, по батькові, адреса особи, яка звертається із заявою, у родовому відмінку (без крапки після останнього слова). Якщо заява адресується до тієї організації, де працює автор, не треба зазначати домашню адресу, а достатньо назвати посаду й структурний підрозділ.

3. Назва виду документа.

4.Текст (з великої літери, з абзацу).

5.Додаток (підстава): перелік інших документів, що додаються до заяви.

6. Дата написання (ліворуч).

7. Підпис адресанта (праворуч).

Автобіографія

Автобіографія – це документ щодо особового складу, в якому особа повідомляє основні факти своєї біографії. Документ, як правило, пишеться власноруч. Характер тексту автобіографії розповідний, виклад відомостей хронологічний. Кожне наступне повідомлення починається з нового абзацу.

Реквізити автобіографії:

1. Назва виду документа.

2. Прізвище, ім’я, по батькові (у називному відмінку однини).

3. Дата народження: число, місяць, рік.

4. Місце народження: село, селище, місто, район. Усі дані про місце народження пишуться так, як вони зазначені у свідоцтві про народження.

5. Відомості про навчання: повне найменування навчальних закладів, назви спеціальностей, які отримали (за дипломом).

6. Відомості про трудову діяльність.

7. Нагороди, стягнення, заохочення.

8. Відомості про громадську роботу.

9. Короткі відомості про склад сім’ї (подаються без уживання присвійних займенників). Якщо неодружені чи незаміжні, вказати прізвище, ім’я, по батькові, рік народження, місце навчання чи роботи, посаду батька, матері та сестер, братів, якщо вони не мають своєї сім’ї. Якщо одружені чи заміжні, вказати прізвище, ім’я, по батькові, рік народження, місце роботи чи навчання дружини, чоловіка та дітей.

10. Дата укладання (ліворуч).

11. Підпис укладача (праворуч).

Трудова угода

Трудова угода – це документ, яким затверджуються взаємовідносини між установою (організацією, фірмою тощо) і працівником, який до цього часу не належав до її штату.

Трудова угода укладається, якщо в штаті організації відсутні спеціалісти потрібного профілю (кваліфікації). За певних умов трудова угода укладається зі штатними працівниками.

Реквізити трудової угоди:

1. Назва документа.

2. Місце складання.

3. Дата.

4. Повні і точні назви сторін.

5. Зміст з переліком обовязків виконавця та замовника.

6. Юридичні адреси сторін.

7. Підписи.

8. Печатка установи (організації, фірми тощо).

Трудовий договір

 

Трудовий договір – це письмова угода двох чи кількох організацій або юридичних і фізичних осіб з організаціями про встановлення, зміну чи припинення господарських взаємовідносин.

Реквізити трудового договору:

1. Заголовок.

2. Дата і місце укладання.

3. Повна і точна назва сторін, представників і повноважень.

4. Предмет договору.

5. Кількісні та якісні (сортування) показники.

6. Строки виконання договору (загальний та окремі).

7. Кошторис.

8. Порядок приймання робіт за п.5.

9. Порядок розрахунків між сторонами.

10. Майнова відповідальність сторін (договірні санкції).

11. Порядок і місце розв’язання спорів.

12. Номери рахунків сторін.

13. Юридичні адреси сторін.

14. Підписи сторін.

15. Печатка.

Трудовий договір має відповідати законодавчим нормам. Трудовий договір вважається укладеним, після погодження сторонами всіх пунктів.