Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ:  Археология Биология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия ЭкологияТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву 
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
До вивчення дисципліни та виконання контрольної роботиСтр 1 из 3Следующая ⇒
БІОХІМІЯ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ До вивчення дисципліни та виконання контрольної роботи для студентів напряму 6.040106 – "Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування" заочної форми навчання
Схвалено на засіданні кафедри біохімії та екології харчових виробництв. Протокол № 6 від 25.12.2008 р.
Київ НУХТ 2009 Біохімія: Метод. вказівки до вивч. дисципліни та виконання контрольної роботи для студентів напряму 6.040106 – "Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування" заочної форми навчання / Уклад.: А.В.Котинський, А.І.Салюк – К.: НУХТ, 2009. – 22с.
Рецензент Н.О.Бублієнко, канд. техн. наук
Укладачі: А.В.Котинський, А.І.Салюк, кандидати техн. наук
Відповідальний за випуск Л.В.Левандовський, д-р техн. наук
Загальні відомості
Біологічна хімія – це наука, що вивчає хімічний склад живих організмів і хімічні перетворення, які відбуваються у процесі життєдіяльності людини, тварин, рослин та мікроорганізмів. Біохімічні процеси лежать в основі зберігання й переробки сировини всіх галузей харчової промисловості, біохімічного очищення стічних вод, біодеградації відходів різного походження, тому основи біохімічних знань необхідні майбутнім фахівцям з екології. Надзвичайно велике значення має біохімія в удосконаленні технологічних процесів харчової промисловості, у створеннi нових рацiональних схем та принципiв переробки харчової сировини, одержанні високоякісних продуктів, у вирішенні екологічних проблем. Предметом дисципліни є вивчення хімічного складу живих організмів, структури речовин, з яких вони побудовані, послідовності та взаємозв’язку хімічних процесів, що лежать в основі життєдіяльності живих організмів. Метою викладання дисципліни є засвоєння студентами основних понять біохімії та біохімічних методів дослідження, біохімічних процесів, що відбуваються в живих організмах в процесі їх життєдіяльності, у сировині під час її зберігання та переробки. Завдання дисципліни – підготувати студентів до вивчення спеціальних дисциплін, в основі яких лежать біохімічні процеси, а саме дисциплін, пов’язаних із вивченням процесів переробки рослинної і тваринної сировини в різних галузях харчової промисловості, біотехнології очищення стічних вод та біодеградації твердих відходів, а також інших природоохоронних технологій.
Дисципліна «Біохімія» базується на ряді фундаментальних дисциплін: “Неорганічна хімія”, “Органічна хімія”, “Аналітична хімія”, Фізична та колоїдна хімія. Роль у навчальному процесі – формування теоретичних та прикладних знань майбутнього еколога. Розподіл годин для вивчення дисципліни за навчальними планами наведено в таблиці.
Для студентів заочної форми навчання лекції є настановними, їх призначення – визначити основні напрями вивчення теоретичного матеріалу; роз’яснити будову речовин і найбільш важливі біохімічні процеси, що відбуваються у живому організмі; зорієнтувати студентів щодо самостійного вивчення дисципліни. Після настановних лекцій студент виконує лабораторні роботи для закріплення теоретичного матеріалу та засвоєння основних біохімічних методів дослідження. Виконані лабораторні роботи зараховуються після співбесіди з викладачем. У період між настановними лекціями та іспитом студент виконує одну контрольну роботу, яка реєструється на кафедрі і перевіряється викладачем до іспиту з біохімії. Після успішної співбесіди з контрольної роботи та зарахування лабораторних занять студент допускається до складання іспиту з теоретичного курсу згідно з робочою програмою.
Зміст навчальної дисципліни та види діяльності студентів Лекційні заняття
Продовження підрозд. 2.1
Продовження підрозд. 2.1
Продовження підрозд. 2.1
Закінчення підрозд. 2.1
Лабораторні заняття
Закінчення підрозд. 2.2
ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ІСПИТУ Білкові речовини. § Специфiчна роль бiлкових речовин у життєвих процесах. § Основнi функцiї бiлкiв. § Гiдролiз бiлкiв, продукти їх гiдролiтичного розкладу. § Пептиди, пептони. § Природні пептиди. Будова та значення глутатіону. § Види зв’язкiв у молекулi бiлка. § Рiвнi структурної органiзацiї білкових молекул (первинна, вторинна, третинна, четвертинна структури). § Фiзико-хiмiчнi властивостi білків. § Методи визначення молекулярної маси білків. § Дiалiз, його практичне значення. § Розчиннiсть бiлкiв. Фактори, що визначають стiйкiсть бiлкiв у розчинах. § Заряд, гідратна оболонка та iзоелектрична точка бiлкiв. § Поняття про нативність білків, денатурація та її практичне значення. § Методи осадження бiлкiв та їх застосування. § Сучаснi методи видiлення та очищення бiлкiв. § Характернi реакцiї на бiлки. § Принцип роздiлення амiнокислот та бiлкiв. Хроматографiя, електрофорез. § Реакцiї, що лежать в основi кiлькiсного визначення амiнокислот i бiлкiв. § Класифiкацiя бiлкiв. § Основи класифiкацiї протеїнiв. § Характеристика альбумiнiв та глобулiнiв. § Характеристика глютелiнiв та проламiнiв. § Характеристика пістонів та протамiнiв. § Загальна характеристика протеїноїдів. § Принципи класифiкацiї протеїдiв. § Основнi представники нуклео-, фосфо-, глюко- та лiпопротеїдiв. § Будова небiлкової частини хромопротеїдiв. Нуклеїнові кислоти. § Роль нуклеїнових кислот у живому органiзмi. § Типи нуклеїнових кислот, їх хiмiчний склад. § Пуриновi i пiримiдиновi основи, нуклеозиди та нуклеотиди. § З’єднання нуклеотидiв у молекулах нуклеїнових кислот. § Структури ДНК. Закони Чаргафа. § Структура i види РНК, їх функцiї. § Уявлення про гени та генетичний код. § Вiльнi нуклеотиди, структура i роль АТФ у життєдiяльностi органiзмiв. § Значення динуклеотидiв (НАФ, НАДФ, ФАД) як складових частин ферментів. § Використання нуклеотидів у харчовій промисловості. Вітаміни. § Вiдкриття вiтамiнiв. § Роль вiтамiнiв у життєдiяльностi людини і тварини. § Класифiкацiя і номенклатура вiтамiнiв. § Будова та біологічне значення вітамінів групи А. Каротини. § Вiтамiни групи Д, механізм їх утворення із стеролів. § Вiтамiни груп К і Е, їх хiмiчна природа та фізіологічна роль. § Будова та біологічна роль тіаміну. § Будова та біологічна роль рибофлавіну. § Будова та біологічна роль пантотенової кислоти. § Будова та біологічна роль вітаміну В5. § Будова та біологічна роль вітаміну В6. § Будова та біологічна роль біотину. § Будова та біологічна роль фолієвих кислот. § Будова та біологічна роль ціанокобаламiну. § Будова та біологічна роль вітаміну С. § Загальна характеристика вітаміноподібних речовин. § Антивітаміни, антиметаболіти, антибіотики. Вуглеводи. § Загальна характеристика хiмiчної природи i бiологiчної ролi вуглеводiв. § Класифiкацiя вуглеводiв. § Похiдні моносахаридів (альдоновi та уроновi кислоти, амiнопохiднi вуглеводiв, глiкозиди). § Глюкозидний гідроксил та його значення в структурі полісахаридів. § Глюкозидні зв’язки, їх роль у процесі побудови та ферментативного розкладу вуглеводів. § Роль триоз та пентоз у живому органiзмi. § Будова та біологічна роль основних гексоз. § Олігосахариди, їх будова і роль у різних галузях харчової промисловості. § Будова, властивостi та функцiї основних високомолекулярних полiсахаридiв (крохмалю, глiкогену, целюлози, гемiцелюлоз і т. ін.). § Пектинові речовини, їх будова і роль в харчовій промисловості. Ліпіди. § Загальнi властивостi лiпiдiв, їх функцii в живому органiзмi. § Класифiкацiя лiпiдiв. § Жири, їх будова та властивостi. Бiологiчне значення ненасичених жирних кислот. § Константи жирiв, їх практичне значення. § Проблеми зберігання жирів. Механізм згiрклостi жирiв. § Поняття про вільнорадикальні процеси. § Класифікація фосфоліпідів, їх будова та роль в організмі. § Основні представники гліколіпідів, їх будова та роль в організмі. § Воски, їх будова та властивостi. § Стериди, їх роль в організмі. § Стерини (стероли), їх класифікація, будова та значення як попередників стероїдних гормонів. § Ергостерол дріжджів та інші стероли як провітаміни кальціферолів (вітамінів групи Д). Ферменти. § Поняття про ферменти як бiлковi речовини, що мають каталiтичнi властивостi. § Структура ферментiв. Коферменти, простетичні групи, активатори. § Загальнi властивостi ферментiв. § Активнiсть, специфiчнiсть та лабiльнiсть дії ферментів. § Основнi положення теорiї ферментативного каталiзу. § Кiнетика ферментативного каталiзу. § Принцип визначення активностi, одиниці активностi. § Ефектори (активатори та iнгiбiтори). Механізм дії інгібіторів. § Вплив фiзичних та хiмiчних факторiв на активнiсть ферментів. § Принципи класифiкацiї та номенклатури ферментiв. § Основні класи ферментів, їх характеристика. § Дегiдрогенази, їх будова та роль у живому органiзмi. § Будова та біологічна роль піридинових дегідрогеназ. § Будова та біологічна роль флавінових дегідрогеназ. § Будова та біологічна роль цитохромів. § Будова та біологічна роль оксигеназ. § Пероксидаза, каталаза, полiфенолоксидази, лiпоксигенази, поширення в природi та значення в бiотехнологiчних виробництвах. § Фосфотрансферази, їх значення в живому органiзмi. § Біологічна роль ацилтрансфераз, будова та роль коферменту ацилювання. § Біологічна роль глiкозилтрансфераз (фосфорілази). § Гiдролази, поширення в природi та значення в харчових виробництвах. § Основнi представники та характер дії естераз. Лiпази, пектинестерази, фосфоестерази. § Класифiкацiя та промислове значення глiкозидаз (карбогiдраз). § Представники та характер дії олiгаз на вуглеводи. § Основні представники та характер дії поліаз на вуглеводи. § Основні представники та характер дії пептидгідролаз. § Представники та біологічна роль ліаз, ізомераз та лігаз в обміні речовин. § Локалiзацiя ферментiв у структурах клiтин живого органiзму. § Використання ферментiв у харчовій промисловості. § Ферментнi препарати мiкробного походження. § Номенклатура ферментних препаратiв і критерiї їх чистоти. Обмін вуглеводів. § Шляхи перетворень вуглеводів в організмі рослин та тварин. § Гліцериновий альдегід та діоксиацетон як центральне місце розкладу і синтезу гексоз. § Ферментативний розклад полісахаридів. § Здатність організмів до розкладу полісахаридів. Проблеми розкладу целюлози та геміцелюлоз. § Роль фосфатiв у процесi розпаду вуглеводів. § Анаеробний розклад вуглеводів (гліколіз, глікогеноліз). Енергетика анаеробного розкладу глюкози. § Типи бродіння та їх застосування в харчовій та інших галузях виробництв. Основні та побічні продукти бродіння. § Хімізм та енергетика гомоферментативного молочнокислого бродіння. § Хімізм та енергетика гетероферментативного молочнокислого бродіння. § Хімізм та енергетика пропіоновокислого бродіння. § Хімізм та енергетика спиртового бродіння. § Хімізм та енергетика ацетонобутилового та маслянокислого бродінь. § Хiмiзм та енергетика аеробного розпаду глюкози. Цикл ди- і трикарбонових кислот (Кребса). § Пентозофосфатний шлях перетворення вуглеводів. § Гліоксилатний цикл. § Спільність хімізму всіх типів бродінь вуглеводів. § Порівняльна енергетика процесів бродіння та дихання. § Особливості шляхів розкладу та синтезу вуглеводів. Обмін ліпідів § Розклад жирів. Проблеми, пов’язані із розкладом жирів в організмі і промисловості. § Ферментативний гідроліз жирів. Метаболізм продуктів гідролізу жиру. § Шляхи розкладу насичених жирних кислот (a- і b-окислення). Енергетика цих процесів. § Хімізм та енергетика b-окислення жирних кислот. § Особливості α-окислення жирних кислот. § Взаємозв’язок між обміном вуглеводів та жирів. § Ацетил-КоА як центральний метаболіт у процесі розкладу і синтезу жирних кислот. § Синтез жирних кислот і жирів. Обмін білків і амінокислот. § Розклад бiлкiв, промислове значення цього процесу. § Шляхи розкладу амiнокислот - дезамінування, декарбоксилювання, трансамінування. § Обмiн амінокислот, побічні продукти обмiну. § Обмiн амiаку, що утворюється в процесi розкладу амiнокислот. § Механiзм нейтралiзацiї і виведення амiаку з органiзму. Орнітиновий цикл. § Шляхи утворення амiнокислот у живому органiзмi - пряме амiнування, переамiнування за участю кетокислот. § Основні стадії біосинтезу білку. Роль нуклеїнових кислот. КОНТРОЛЬНА РОБОТА Мета контрольних робіт – навчити студентів самостійно працювати з підручником, вивчити основні розділи біохімії, тим самим підготувати до іспиту. Кожен студент виконує одну контрольну роботу після прослуховування установчих лекцій. Контрольна робота має бути виконана в установлений термін і здається на кафедру для рецензування, з обов’язковою реєстрацією в журналі обліку. У разі одержання позитивної оцінки за роботу студент проходить співбесіду з викладачем і допускається до складання іспиту. Студент виконує три завдання в контрольній роботі. Завдання відповідають початковим літерам прізвища, імені та по-батькові студента. Наприклад, Артеменко Віктор Іванович виконує три завдання контрольної роботи, позначені літерами А, В, І. Якщо початкові літери збігаються, студент виконує завдання, позначені цією літерою, а також позначені наступною літерою алфавіту. Література Основна 1. Никитин Г.А. Биохимические основы микробиологических производств: Учебн. пособие. 2-е изд., перераб. и доп. – К.: “Вища школа”, 1994. – 319 с. 2. Стеценко О.В. Виноградова Р.П. Біоорганічна хімія. - К.: Вища школа, 1992. - 327 с. 3. Біохімія: Підручник /М.Є.Кучеренко та ін.- К.: Либідь, 1995. – 463 с. 4. Боєчко Ф.Ф. Біологічна хімія – К.: Вища шк., 1989. – 536 с. 5. Кретович В.Л. Биохимия растений. – М.: Высшая шк., 1985. – 498 с. Додаткова 6. Ленинджер А. Основы биохимии: в 3-х т. - М.: Мир, 1985. 7. Савицкий И.В. Биологическая химия. - К.: Вища школа, 1982. - 472 с. 8. Практикумз біохімії для студентів технологічних спеціальностей / А.І. Салюк, А.В.Котинський, О.І.Семенова та ін. – Ч. І. – К.: НУХТ, 2008. 9. Практикумз біохімії для студентів технологічних спеціальностей / Г.О. Нікітін, А.І. Салюк, О.І.Семенова та ін. – Ч. ІІ. – К.: УДУХТ, 1996. 10. Методические указания по УНИР по курсу «Биохимия» для студентов специальностей 1002, 1004 / Составит. Г.А.Никитин, Т.Н. Олтаржевская – К.: КТИПП, 1983. 11. Біохімія: Конспект лекцій для студ. всіх технологічних спеціальностей заочної форми навчання / О.І. Семенова, Н.О. Бублієнко, А.І. Салюк та ін. – К.: НУХТ, 2007. 12. Біохімія: Методичнівказівкидо виконання лабораторних робіт для студентів всіх технологічних спеціальностей заочної форми навчання / Уклад. О.І.Семенова, В.В.Жовнірський, О.В.Скопенко – К.: НУХТ, 2004.
Навчальне видання БІОХІМІЯ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ До вивчення дисципліни БІОХІМІЯ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до вивчення дисципліни та виконання контрольної роботи для студентів напряму 6.040106 – "Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування" заочної форми навчання
Схвалено на засіданні кафедри біохімії та екології харчових виробництв. Протокол № 6 від 25.12.2008 р.
Київ НУХТ 2009 Біохімія: Метод. вказівки до вивч. дисципліни та виконання контрольної роботи для студентів напряму 6.040106 – "Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування" заочної форми навчання / Уклад.: А.В.Котинський, А.І.Салюк – К.: НУХТ, 2009. – 22с.
Рецензент Н.О.Бублієнко, канд. техн. наук
Укладачі: А.В.Котинський, А.І.Салюк, кандидати техн. наук
Відповідальний за випуск Л.В.Левандовський, д-р техн. наук
Загальні відомості
Біологічна хімія – це наука, що вивчає хімічний склад живих організмів і хімічні перетворення, які відбуваються у процесі життєдіяльності людини, тварин, рослин та мікроорганізмів. Біохімічні процеси лежать в основі зберігання й переробки сировини всіх галузей харчової промисловості, біохімічного очищення стічних вод, біодеградації відходів різного походження, тому основи біохімічних знань необхідні майбутнім фахівцям з екології. Надзвичайно велике значення має біохімія в удосконаленні технологічних процесів харчової промисловості, у створеннi нових рацiональних схем та принципiв переробки харчової сировини, одержанні високоякісних продуктів, у вирішенні екологічних проблем. Предметом дисципліни є вивчення хімічного складу живих організмів, структури речовин, з яких вони побудовані, послідовності та взаємозв’язку хімічних процесів, що лежать в основі життєдіяльності живих організмів. Метою викладання дисципліни є засвоєння студентами основних понять біохімії та біохімічних методів дослідження, біохімічних процесів, що відбуваються в живих організмах в процесі їх життєдіяльності, у сировині під час її зберігання та переробки. Завдання дисципліни – підготувати студентів до вивчення спеціальних дисциплін, в основі яких лежать біохімічні процеси, а саме дисциплін, пов’язаних із вивченням процесів переробки рослинної і тваринної сировини в різних галузях харчової промисловості, біотехнології очищення стічних вод та біодеградації твердих відходів, а також інших природоохоронних технологій. Дисципліна «Біохімія» базується на ряді фундаментальних дисциплін: “Неорганічна хімія”, “Органічна хімія”, “Аналітична хімія”, Фізична та колоїдна хімія. Роль у навчальному процесі – формування теоретичних та прикладних знань майбутнього еколога. Розподіл годин для вивчення дисципліни за навчальними планами наведено в таблиці.
Для студентів заочної форми навчання лекції є настановними, їх призначення – визначити основні напрями вивчення теоретичного матеріалу; роз’яснити будову речовин і найбільш важливі біохімічні процеси, що відбуваються у живому організмі; зорієнтувати студентів щодо самостійного вивчення дисципліни. Після настановних лекцій студент виконує лабораторні роботи для закріплення теоретичного матеріалу та засвоєння основних біохімічних методів дослідження. Виконані лабораторні роботи зараховуються після співбесіди з викладачем. У період між настановними лекціями та іспитом студент виконує одну контрольну роботу, яка реєструється на кафедрі і перевіряється викладачем до іспиту з біохімії. Після успішної співбесіди з контрольної роботи та зарахування лабораторних занять студент допускається до складання іспиту з теоретичного курсу згідно з робочою програмою. Зміст навчальної дисципліни та види діяльності студентів Лекційні заняття
Продовження підрозд. 2.1
Продовження підрозд. 2.1
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-17; просмотров: 132; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.16.212.99 (0.197 с.) |
