Аналіз та характеристика елементів системи вентиляцій

ЗМІСТ

 

ВСТУП.. 7

1 Аналіз та характеристика елементів системи вентиляцій 10

2 Техніка безпеки.. 7

2.1Порядок і умови виконання робіт у діючих електроустановках (ПБ п.1.4.) 7

2.2 Робота з приладами обліку електроенергії (ПБп.8.7-8.12) 8

2.3 Перевірка відсутності напруги. 8

2.4 Безпека влаштування та експлуатації вентиляційних систем. 10

3 РОЗРАХУНОК ЕЛЕКТРИЧНОГО НАВАНТАЖЕННЯ КАФЕ НА 67 ПОСАДОЧНИХ МІСЦЬ. 13

3.1 Вибір проводу та його перерізу. 13

3.2 Вибір захисної та комутаційної апаратури. 16

3.3 Розрахунок електричного навантаження. 18

3.4 Технічні характеристики автоматів. 21

4 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ЕКСПЛУАТАЦІЇ СИСТЕМ ВЕНТИЛЯЦІЇ 27

4.1. Вимоги до конструкції 27

4.2 Вимоги до обслуговуючого персоналу. 28

4.3 Вимоги до електрообладнання. 28

4.4 Вимоги до вентиляторів. 30

4.5 Вимоги до повітроводів. 33

4.6 Вимоги до приміщень для вентиляційного обладнання. 35

4.7 Вимоги до калориферів. 36

4.8 Вимоги до фільтрів повітряних. 36

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ЕЛЕКТРОННИХ ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ 38

 

ВСТУП

Система вентиляції для кафе і ресторанів є життєвою необхідністю не тільки в побутовому (як для житлових приміщень), але й в діловому, ринковому сенсі. Очевидно, що комфортний мікроклімат в залі для відвідувачів є обов'язковим для процвітання підприємства. У свою чергу, хороша система вентиляції кухні забезпечує належні умови праці персоналу, що також важливо для успішної роботи.

Основною особливістю вентиляції кафе і ресторанів є різнорідність приміщення. Відповідне рішення має бути комбінованим і звичайно включає в себе три ділянки:

· вентиляцію кухні (гарячого цеху та приміщення для приготування холодних страв)

· вентиляцію залу для відвідувачів (у тому числі танцполу, якщо такий є)

· вентиляцію побутових, офісних і підсобних приміщень.

Більш того, на підприємствах громадського харчування завдання вентиляції та кондиціонування повинні вирішуватися спільно. Таким чином, доцільно монтувати єдиний комплекс систем кондиціонування і припливно-витяжної вентиляції з централізованим управлінням і можливістю контролю стану повітря в різних приміщеннях ресторану. У заданих досить жорстких рамках і повинно підбиратися конкретне обладнання для кожного з приміщень ресторану.

Зокрема, в кухнях необхідно забезпечити досить активну циркуляцію повітря шляхом серйозної припливно-вытяжної установки.У місцях активного формування і скупчення різноманітних запахів доцільно встановлювати місцеві вентиляційні пристрої (наприклад, потужні витяжки над кухонними плитами). У гарячих цехах також важливо забезпечити охолодження повітря (щоб уникнути протягів потоки свіжого і витяжного повітря мають бути рівноцінні).

У свою чергу в основному залі кафе чи ресторану необхідно забезпечити ефективне кондиціонування повітря: крім шумоізоляції та належного складу повітря, в будь-який час року має суворо підтримуватися комфортна температура. Дана задача може бути вирішена, наприклад, монтажем спліт-системи, що забезпечує регульовану подачу кондиціонованого повітря через розподілену мережу повітроводів, або навіть системи «чиллер-фанкойли», яка дозволить ефективно контролювати температуру в залі.

Різноманітні побутові та підсобні приміщення можуть бути обладнані менш складними і дорогими системами, але припливно -витяжну вентиляцію спільно з певним рівнем кондиціонування повітря необхідно забезпечити в кожному разі. Ще одною специфічною вимогою до вентиляції та кондиціювання кафе і ресторанів, крім централізованої роботи різнорідних систем є забезпечення роздільного кондиціонування приміщень різного призначення. Зокрема, вкрай важливо не допускати проникнення запахів з кухні в зал для відвідувачів. Це завдання, втім, досить легко вирішується за допомогою установки відповідних повітряно-тепловий завіс.

Більш складний монтаж вентиляції в гарячих цехах. Зазвичай, це невелике приміщення, де в процесі приготування їжі віддається велика кількість тепла, вологи, диму і т.д. Для подачі свіжого повітря і видалення всіх випарів потрібна потужна і складна система вентиляції. Інтенсивна циркуляція повітря на кухні з установкою витяжних парасольок (місцева вентиляція) над плитами та інших місцях можливого скупчення запахів. Найбільш результативні парасолі з пристроєм подачі повітря - приплив повітря в обсязі однієї десятої від витяжної відводиться по периметру парасольки і не дає поширитися волозі, теплу і запахам в гарячому цеху. Парасольки повинні бути оснащені жировловлювачами і фільтрами.

У разі розміщення ресторанів і кафе під офісним будинком, житловим будинком або іншими населеними приміщеннями, потрібно передбачити відведення повітропроводів для витяжки вище рівня покрівлі. Для санвузлів та місць для паління встановлюють витяжну вентиляцію. Для підсобних приміщень - загальнообмінна вентиляція.

Для розрахунку вентиляції в ресторані або кафе необхідно мати такі дані:

· докладний план з розмірами приміщення

· кількість людей, що знаходяться в залах для відвідувачів

· враховується витяжка з кухні і санвузлів

· потужність, що виділяється на обігрів припливного повітря

· передбачувані місця монтажу витяжних і припливних установок

· план розташування технологічного обладнання (плити, грилі, холодильники тощо)

· споживана потужність обладнання і надлишки тепла

Створення систем вентиляції та кондиціонування на підприємстві громадського харчування, яке гармонійно вписується в інтер'єр і ефективно працює, що не викликає претензій у СЕС і пожежників, є досить складним завданням, що вимагає підходу професіоналів.

 

Техніка безпеки

2.1Порядок і умови виконання робіт у діючих електроустановках (ПБ п.1.4.)

Роботи в діючих електроустановках повинні проводитися за нарядом-допуском (далі-поряд), форма якого і вказівки щодо його заповнення наведені в додатку № 4 до цих Правил, за розпорядженням, за переліком робіт, які виконуються в порядку поточної експлуатації.

Не допускається самовільне проведення робіт, а також розширення робочих місць та обсягу завдання, визначених нарядом або розпорядженням.

В електроустановках напругою до 1000 В при роботі під напругою необхідно: захистити розташовані поблизу робочого місця інші струмовідні частини, що знаходяться під напругою, до яких можливо випадковий дотик;

працювати в діелектричних калошах або стоячи на ізолюючої підставці або на гумовому діелектричному килимі; застосовувати ізольований інструмент (у викруток, крім того, повинен бути ізольований стрижень), користуватися діелектричними рукавичками.

Не допускається працювати в одязі з короткими або засуканими рукавами, а також використовувати ножівки, напилки, металеві метри і т.п.

Не допускається при роботі близько неогороджених струмоведучих частин розташовуватися так, щоб ці частини знаходилися позаду працівника або з двох бічних сторін.

Персоналу слід пам'ятати, що після зникнення напруги на електроустановці воно може бути подано знову без попередження.

При проведенні земляних робіт необхідно дотримуватись вимог діючих БНіП "Безпека праці в будівництві».

 

Вибір щитків

На першому поверсі обираємо поверховий щиток фірми ERKAZITA 10106.

Рис. 3.5.1 – Щит пластиковий ZITA 10106

 

Таблиця 3.5.1 – Характеристики щитаZITA 10106

Вид установки	підвісний
Кількість модулів
Номінальна напруга, В	до 400
Номінальна частота, Гц
Номінальний струм, A
Ступінь захисту	IP 40
Клас захисту	II
Робоча температура, °C	- 15... + 60

 

Продовження таблиці 3.5.1

Ударна міцність (Дж)	IK05 (0,7)
Матеріал корпусу	АБС-пластик
Матеріал дверцят	полистирол
Разміри ВхШхГ, мм	150х 170х 100
Маса, кг	0,49

 

На другому поверсі обираємо поверховий щиток фірми ІЕК ЩРН-П-4

.

Рис. 3.5.2 – Щит пластиковий ІЕК ЩРН-П-4

 

Таблиця 3.5.2 – Характеристики щита ІЕК ЩРН-П-4

Вид установки	підвисний
Кількість модулів
Номінальна напруга, В	до 400
Номінальна частота, Гц
Номінальний струм, A
Ступінь захисту	IP41
Клас захисту	II

 

Продовження таблиці 3.5.2

Робоча температура, °C	- 20... + 80
Ударна міцність (Дж)	IK05 (0,7)
Матеріал корпусу	АБС-пластик
Матеріал дверцят	полистирол
Разміри ВхШхГ, мм	200х184х95
Маса, кг	0,49

 

На ввід обираємо корпус металевий фірми Білмакс марки ЯУР-У2.

 

Рис. 3.5.3 – Корпус металевий БілмаксЯУР-У2

 

Таблиця 3.5.2 – Характеристики корпусу

Вид установки	підвісний
Кількість модулів
Ступінь захисту	IP54
Разміри ВхШхГ, мм	400х370х165

Вимоги до конструкції

Конструкція обладнання повинна забезпечувати безпечну роботу в разі дотримання вимог експлуатаційної документації, в яких повинно бути встановлено перелік неполадок, через які забороняється його подальша експлуатація.
Наявність в конструкції обладнання гострих країв та кутів, які можуть стати джерелом травматизму людей під час його експлуатації та ремонту, не допускається.
Обертові частини обладнання згідно з ГОСТ 12.2.062 повинні мати захисні огорожі, пофарбовані у сигнальний колір згідно з ГОСТ 12.4.026. Повинен бути позначений напрям обертання.
Рівні шуму, створювані обладнанням та вентиляційною системою на робочих місцях, не повинні перевищувати значень, встановлених ДСТУ 2867.
Рівні вібрації обладнання та вентиляційних систем під час роботи не повинні перевищувати значень, встановлених ГОСТ 12.1.012.
В конструкції обладнання застосування матеріалів, що містять азбест, не допускається.
Вентиляційні системи не повинні збільшувати вибухову і пожежну небезпеку, не повинні сприяти розповсюдженню вибуху, пожежі і продуктів згорання в інші приміщення і будівлі (споруди). На випадок виникнення пожежі необхідно передбачати в приміщеннях, які обладнані установками автоматичного пожежогасіння чи автоматичної пожежної сигналізації, автоматичного, а в інших приміщеннях - ручного вимикання вентиляційних систем, які обслуговують ці будівлі або приміщення, крім систем подачі повітря в тамбур-шлюзи приміщень категорії А і Б згідно з планом ліквідації аварії.

 

Вимоги до електрообладнання

Улаштування та розташування електрообладнання, пускорегулювальної та захисної апаратури обладнання, повинно відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.32-01, ГОСТ 12.1.030. Під час експлуатації обладнання повинні виконуватися вимоги ДНАОП 0.00-1.21-98.
Електрична схема обладнання повинна виключати можливість його самочинного вмикання і вимикання.
Обладнання повинно мати затискач заземлювальний та знак заземлення, що відповідають вимогам ГОСТ 12.2.007.0 та ГОСТ 21130. Значення опору між заземлювальним затискачем та кожною доступною дотиканню металевою неструмовідною частиною обладнання, яка може бути під напругою в разі пошкодження ізоляції, не повинно перевищувати 0,1 Ом.
Під час випробування електродвигуна необхідно слідкувати за початком обертання ротора і подальшим процесом досягнення електродвигуном нормальної кількості обертів. У разі повільного обертання ротора, відсутності обертання, гудінні електродвигун повинен бути негайно вимкнений для виявлення причин неполадок.
У разі виявлення несправності пускового пристрою (рубильник, перемикач, магнітний пускач та інші) електродвигун не вмикати до усунення дефектів пускового пристрою.
Працюючий електродвигун необхідно негайно вимикати у випадках:
- у разі появи диму або вогню із електродвигуна або його пускорегулювальної апаратури;
- при нещасних випадках;
- у разі великої вібрації електродвигуна;
- у разі виявлення несправності вентилятора;
- у випадку надмірного нагрівання підшипників або корпуса електродвигуна.
У разі необхідності застосування пасових передач вони та всі частини установок повинні виготовлятися з матеріалів, що мають питомий об'ємний електричний опір не більше ніж 105 Ом·м, зокрема, антиелектростатичні клинові ремені, а вся установка (огорожа та інші металеві предмети поблизу паса) повинна заземлятися. (Визначення питомого опору згідно з Додатком Г).
У випадку використання пасів, виготовлених з матеріалів з питомим об'ємним електричним опором більше за 105 Ом·м потрібно застосовувати один із засобів запобігання небезпечній електризації:
- збільшення відносної вологості повітря в місцях розташування пасової передачі не менше до 70 %;
- електропровідні покриття (мастила) пасів;
- в особливих умовах - іонізація повітря за допомогою нейтралізаторів,
установлених з внутрішньої сторони паса, якомога ближче до точки його сходу зі шківу.
Забороняється змащування пасів каніфоллю, воском та іншими речовинами, які збільшують поверхневий опір у вибухонебезпечних приміщеннях всіх класів.
Ремонт електрообладнання вентустановок повинен виконуватись у відповідності з "Правилами технической эксплуатации электроустановок потребителей".

 

Вимоги до вентиляторів

 

Перед початком експлуатації вентиляційних систем після монтажу або реконструкції повинні бути проведені випробування і на кожну вентиляційну установку повинен бути складений паспорт, в якому позначаються схема установки, її продуктивність, тип і характеристика вентилятора і електродвигуна, переріз (діаметр) та довжина повітропроводів.
У процесі експлуатації випробування на ефективність проводиться не рідше одного разу на рік у вибухонебезпечних зонах класів 0, 1, 2 та один раз на три роки в інших зонах. За результатами випробування на ефективність повинен бути виданий технічний звіт, в якому подаються схеми вентиляційних пристроїв, їх продуктивності, типи і характеристика вентиляторів і двигунів, повітрообміни в приміщеннях, таблиці метеорологічного і санітарно-гігієнічного стану повітря в приміщенні та висновки про ефективність роботи вентиляції. Випробування проводять організація, яка має Атестат акредитації, виданий УкрЦСМ та Дозвіл на початок роботи, виданий органами Держнаглядохоронпраці.
Кожній вентиляційній системі повинно бути присвоєно позначення і порядковий номер, які наносяться яскравою фарбою на кожусі вентилятора або поблизу вентилятора на повітроводі.
Системи витяжної і припливної вентиляції, які обслуговують приміщення категорії А і Б, повинні комплектуватися вентиляційними агрегатами у вибухозахищеному виконанні, а у випадку встановлення зворотних та вогнезатримуючих клапанів припливні системи комплектуються обладнанням у звичайному виконанні - за СНиП 2.04.05-91.
У випадках використання вибухозахищених вентиляторів, які закуплені за кордоном або виготовляються за іноземними ліцензіями, документація на них повинна підлягати експертизі в експертно-технічних центрах Держнаглядохоронпраці або в спеціалізованій організації, яка має дозвіл Держнаглядохоронпраці на виконання таких робіт.
Вибухозахищені вентилятори повинні комплектуватися вибухозахищеними двигунами з необхідним рівнем вибухозахищеності у відповідності до вимог "Правил будови електроустановок".
Пуск радіальних вентиляторів, починаючи від №8 та більше, згідно з ГОСТ 10616, слід проводити з закритим дросельним пристроєм.
Пуск паралельно з'єднаних вентиляторів у складі обладнання, які працюють на одну мережу, повинен виконуватись одночасно.
Вибухозахищені вентилятори, які встановлені у вибухонебезпечних зонах класів 0, 1 і 2 повинні бути укомплектовані віброізоляторами у вибухозахищеному виконанні.
У процесі експлуатації вибухозахищених вентиляторів необхідно слідкувати за тим, щоб віброізолятори не знаходились у воді. Усі деталі вибухозахищених вентиляторів мають бути надійно закріплені.
Вентилятори підлягають вимиканню при підвищеній вібрації, виникненні ударів, зайвого шуму, вогню або диму, підвищенні температури корпусу електродвигуна, корпусів підшипників та інших частин вентилятора вище допустимої, тріщин у фундаменті, витоку газів або парів з вентилятора або повітроводу. Вибухозахищені (та інші) вентилятори, які відпрацювали визначений нормативно-технічною документацією ресурс, підлягають заміні на нові, що мають аналогічні (або сумісні) характеристики. У разі неможливості заміни, розпорядженням визначається організація, яка оцінює технічний стан і обов'язково остаточний ресурс обладнання, а також умови експлуатації та ремонтно-відповідальні заходи, які необхідні для подальшої експлуатації.
Справність і роботу вентиляційного обладнання, яке обслуговує приміщення категорії А і Б, повинен перевіряти експлуатаційний персонал не рідше одного разу за зміну із занесенням результатів перевірки в експлуатаційний журнал. Експлуатація вентиляторів із порушенням вимог щодо їх вибухозахищеності забороняється.
Для одночасного вимикання вентиляторів, встановлених у вибухонебезпечному приміщенні, повинен бути передбачений пристрій, встановлений поза будовою.
У випадку зупинки вентилятора внаслідок розбалансування робочого колеса, перед наступним пуском необхідно перевірити стан вала і підшипників.
У разі тривалих перерв у роботі вентилятора через кожні 3-4 тижні необхідно здійснювати короткочасний запуск його для запобігання корозії у підшипниках.
Резервні вентилятори необхідно через кожні 3-4 тижні простою опробовувати шляхом короткочасного пуску в роботу.
У процесі експлуатації вибухозахищених вентиляторів повинен здійснюватися контроль за щільністю прилягання щіток до вала привода для зняття статичної електрики з робочого колеса. Періодичність та спосіб контролю повинні бути вказані в інструкції з експлуатації вентиляторів.
Вали вентиляторів і електродвигунів, з'єднаних за допомогою муфт, повинні бути співвісними.
Вали вентиляторів і електродвигунів, з'єднаних пасовою передачею, повинні бути паралельні, а канавки шківів -- одна напроти другої.
У разі виходу із ладу одного паса - замінити весь комплект пасів. Не дозволяється комплектація нових пасів з пасами, що були в експлуатації.
Змащування рухомих деталей механізмів вентиляційних систем повинні здійснюватися тільки після повної їх зупинки. До місць змащування повинен бути забезпечений безпечний і зручний доступ.
Службі головного енергетика (контрольно-вимірювальних приладів і автоматики) необхідно кожного місяця проводити перевірки (з оформленням запису в журналах з експлуатації систем вентиляції) працездатності дистанційного пристрою для вимикання вентиляційних установок при пожежах або аваріях з пультів управління, спеціальних щитів, від пускачів, встановлених при вході в виробниче приміщення, або в других місцях.
Під час складання планів реконструкції виробництва, пов'язаних зі зміною прийнятих технологічних схем, виробничих процесів і обладнання, повинні одночасно розглядатися питання про необхідність заміни існуючих вентиляційних систем або про можливість їхнього використання в нових умовах.
Вентиляційні системи, які не підлягають використанню внаслідок зміни технологічних схем і обладнання, повинні бути демонтовані.

 

Вимоги до повітроводів

 

Опори конструкцій кріплення повітроводів вентиляційних систем повинні бути надійними, не передавати вібрації, відповідати проекту їх розмірів та прив'язок до будівельних конструкцій.
Повітроводи повинні бути закріплені так, щоб їх вага не передавалася на вентиляційне обладнання. Повітроводи повинні під'єднуватися до вентиляторів через віброізолюючі м'які вставки із матеріалу, який забезпечує гнучкість, щільність і довговічність.
Стики повітроводів вентиляційних систем не повинні розміщатися в стінах, перегородках і перекриттях.
Усередині повітроводів і на відстані менше за 50 мм від їх стінок не допускається розміщати газопроводи і трубопроводи з горючими речовинами, кабелі, електропроводку і каналізаційні трубопроводи? не допускається також перетинання повітроводів вищезгаданими комунікаціями.
Повітроводи для приміщень виробництва категорії А і Б і повітроводи систем місцевих відсмоктувачів вибухонебезпечних сумішей не повинні проходити в підвалах і каналах під підлогою.
У приміщеннях виробництва категорій А і Б все вентиляційне обладнання, металеві повітроводи повинні бути заземлені так, щоб змонтована мережа становила собою єдиний електричний ланцюг. У місцях розташування м'яких неметалевих вставок між повітропроводами та вентиляційним обладнанням влаштовуються гнучкі металеві перемички.
На повітроводах систем загальнообмінної вентиляції та повітряного опалення необхідно передбачати, для попередження проникненню в приміщення продуктів горіння (диму), під час пожежі такі пристрої:
а) вогнезатримуючі клапани -- на поверхових збірних повітроводах в місцях приєднання їх до вертикального колектора для громадських і адміністративно-побутових приміщень і виробничих приміщень категорії Г;
б) вогнезатримуючі клапани -- на повітроводах, що обслуговують приміщення категорії А, Б або В, встановлюються безпосередньо біля чи за протипожежною перешкодою і повинні забезпечувати межу вогнестійкості (від перешкоди до клапана) не менше межі вогнестійкості протипожежної перешкоди;
г) вогнезатримучий клапан -- на кожному транзитному збірному повітроводі на відстані не далі ніж 1м від найближчого до вентилятора відгалуження), що обслуговує групу приміщень однієї з категорій А, Б або В загальною (крім складів) площею не більше ніж 300 м2 в межах одного поверху з виходами в загальний коридор;
д) зворотні клапани -- на окремих повітроводах для кожного приміщення категорії А, Б або В у місцях приєднання їх до збірного повітроводу або колектора.
На повітроводах припливних систем, що обслуговують приміщення категорій А і Б з кімнатами адміністрації, відпочинку слід передбачати зворотні клапани в місцях перетину повітроводами загороджень приміщень для вентиляційного обладнання.
Регулюючі пристрої на повітроводах повинні легко відчинятися і зачинятися.
Місця перетинання повітроводами огороджуючих конструкцій необхідно ущільнювати негорючим матеріалом, забезпечуючи їх нормовану межу вогнестійкості. Поверхні всіх повітроводів повинні бути пофарбовані масляною фарбою.

 

Вимоги до калориферів

 

Конструкція калориферів повинна виключати можливість випадкового доторкання працюючих людей до гарячих частин. Обслуговуючий персонал повинен щоденно оглядати калориферні установки і у випадках виявлення витоків у калориферах, фланцевих з'єднаннях, арматурі чи трубопроводах негайно вжити заходи щодо усунення виявлених нещільностей.
Калорифери повітряного опалення і припливної вентиляції, по мірі їх забруднення, повинні продуватися стисненим повітрям або парою.

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП.. 7

1 Аналіз та характеристика елементів системи вентиляцій 10

2 Техніка безпеки.. 7

2.1Порядок і умови виконання робіт у діючих електроустановках (ПБ п.1.4.) 7

2.2 Робота з приладами обліку електроенергії (ПБп.8.7-8.12) 8

2.3 Перевірка відсутності напруги. 8

2.4 Безпека влаштування та експлуатації вентиляційних систем. 10

3 РОЗРАХУНОК ЕЛЕКТРИЧНОГО НАВАНТАЖЕННЯ КАФЕ НА 67 ПОСАДОЧНИХ МІСЦЬ. 13

3.1 Вибір проводу та його перерізу. 13

3.2 Вибір захисної та комутаційної апаратури. 16

3.3 Розрахунок електричного навантаження. 18

3.4 Технічні характеристики автоматів. 21

4 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ЕКСПЛУАТАЦІЇ СИСТЕМ ВЕНТИЛЯЦІЇ 27

4.1. Вимоги до конструкції 27

4.2 Вимоги до обслуговуючого персоналу. 28

4.3 Вимоги до електрообладнання. 28

4.4 Вимоги до вентиляторів. 30

4.5 Вимоги до повітроводів. 33

4.6 Вимоги до приміщень для вентиляційного обладнання. 35

4.7 Вимоги до калориферів. 36

4.8 Вимоги до фільтрів повітряних. 36

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ЕЛЕКТРОННИХ ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ 38

 

ВСТУП

Система вентиляції для кафе і ресторанів є життєвою необхідністю не тільки в побутовому (як для житлових приміщень), але й в діловому, ринковому сенсі. Очевидно, що комфортний мікроклімат в залі для відвідувачів є обов'язковим для процвітання підприємства. У свою чергу, хороша система вентиляції кухні забезпечує належні умови праці персоналу, що також важливо для успішної роботи.

Основною особливістю вентиляції кафе і ресторанів є різнорідність приміщення. Відповідне рішення має бути комбінованим і звичайно включає в себе три ділянки:

· вентиляцію кухні (гарячого цеху та приміщення для приготування холодних страв)

· вентиляцію залу для відвідувачів (у тому числі танцполу, якщо такий є)

· вентиляцію побутових, офісних і підсобних приміщень.

Більш того, на підприємствах громадського харчування завдання вентиляції та кондиціонування повинні вирішуватися спільно. Таким чином, доцільно монтувати єдиний комплекс систем кондиціонування і припливно-витяжної вентиляції з централізованим управлінням і можливістю контролю стану повітря в різних приміщеннях ресторану. У заданих досить жорстких рамках і повинно підбиратися конкретне обладнання для кожного з приміщень ресторану.

Зокрема, в кухнях необхідно забезпечити досить активну циркуляцію повітря шляхом серйозної припливно-вытяжної установки.У місцях активного формування і скупчення різноманітних запахів доцільно встановлювати місцеві вентиляційні пристрої (наприклад, потужні витяжки над кухонними плитами). У гарячих цехах також важливо забезпечити охолодження повітря (щоб уникнути протягів потоки свіжого і витяжного повітря мають бути рівноцінні).

У свою чергу в основному залі кафе чи ресторану необхідно забезпечити ефективне кондиціонування повітря: крім шумоізоляції та належного складу повітря, в будь-який час року має суворо підтримуватися комфортна температура. Дана задача може бути вирішена, наприклад, монтажем спліт-системи, що забезпечує регульовану подачу кондиціонованого повітря через розподілену мережу повітроводів, або навіть системи «чиллер-фанкойли», яка дозволить ефективно контролювати температуру в залі.

Різноманітні побутові та підсобні приміщення можуть бути обладнані менш складними і дорогими системами, але припливно -витяжну вентиляцію спільно з певним рівнем кондиціонування повітря необхідно забезпечити в кожному разі. Ще одною специфічною вимогою до вентиляції та кондиціювання кафе і ресторанів, крім централізованої роботи різнорідних систем є забезпечення роздільного кондиціонування приміщень різного призначення. Зокрема, вкрай важливо не допускати проникнення запахів з кухні в зал для відвідувачів. Це завдання, втім, досить легко вирішується за допомогою установки відповідних повітряно-тепловий завіс.

Більш складний монтаж вентиляції в гарячих цехах. Зазвичай, це невелике приміщення, де в процесі приготування їжі віддається велика кількість тепла, вологи, диму і т.д. Для подачі свіжого повітря і видалення всіх випарів потрібна потужна і складна система вентиляції. Інтенсивна циркуляція повітря на кухні з установкою витяжних парасольок (місцева вентиляція) над плитами та інших місцях можливого скупчення запахів. Найбільш результативні парасолі з пристроєм подачі повітря - приплив повітря в обсязі однієї десятої від витяжної відводиться по периметру парасольки і не дає поширитися волозі, теплу і запахам в гарячому цеху. Парасольки повинні бути оснащені жировловлювачами і фільтрами.

У разі розміщення ресторанів і кафе під офісним будинком, житловим будинком або іншими населеними приміщеннями, потрібно передбачити відведення повітропроводів для витяжки вище рівня покрівлі. Для санвузлів та місць для паління встановлюють витяжну вентиляцію. Для підсобних приміщень - загальнообмінна вентиляція.

Для розрахунку вентиляції в ресторані або кафе необхідно мати такі дані:

· докладний план з розмірами приміщення

· кількість людей, що знаходяться в залах для відвідувачів

· враховується витяжка з кухні і санвузлів

· потужність, що виділяється на обігрів припливного повітря

· передбачувані місця монтажу витяжних і припливних установок

· план розташування технологічного обладнання (плити, грилі, холодильники тощо)

· споживана потужність обладнання і надлишки тепла

Створення систем вентиляції та кондиціонування на підприємстві громадського харчування, яке гармонійно вписується в інтер'єр і ефективно працює, що не викликає претензій у СЕС і пожежників, є досить складним завданням, що вимагає підходу професіоналів.

 

Аналіз та характеристика елементів системи вентиляцій

Компактні підвісні припливно-витяжні установки продуктивністю до 3800 м3 / ч в звуко- і теплоізольованому корпусі з водяним нагрівачем. Ефективність рекуперації - до 90%.

Рисунок 1.1 - Приточно витяжна установка

 

Таблиця 1.1 - Приточно витяжна установка

Серія	Номінальна продуктивність м^3/ч	Модель	Тип нагрівача	Тип двигуна	Cторона обслуговування
ВЕНТС ВУТ	600; 1000; 2000; 3000	П– підвісна	В- водяний	ЕС - синхронный мотор с электронным управлением	Л -ліва П -права.

 

Припливно-витяжні установки ВУТ ПЕ ЄС з електричним нагрівачем являють собою повністю готові вентиляційні агрегати, що забезпечують фільтрацію, подачу свіжого повітря в приміщення і видалення забрудненого. При цьому тепло витяжного повітря передається припливному повітрю через пластинчастий рекуператор.

Застосовуються в системах вентиляції та кондиціонування приміщень різного призначення, які потребують економічного рішення і керованої системи вентиляції. Застосування ЄС моторів дозволяє зменшити споживання електроенергії в 1,5-3 рази і при цьому забезпечити високу продуктивність і низький рівень шуму.

Всі моделі призначені для з'єднання з круглими повітроводами номінальним діаметром 160 (150), 200, 250, 315 і 400 мм.

ВУТ ПЕ ЄС - моделі з електронагрівачем

Корпус виконаний з алюмоцинку з внутрішньої тепло- і звукоізоляцією з мінеральної вати товщиною 20 мм для установок ВУТ 350, 600, 1000 ПЕ ЄС і 25 мм для установок ВУТ 2000, 3000 ПЕ ЄС.

Для фільтрації припливного і витяжного повітря в установці є два вбудованих фільтра зі степеню очищення G4. Для деяких моделей опціонально може бути встановлений припливний фільтр зі ступенем очищення F7.

Використовуються високоефективні електронно-комутовані (ЄС) мотори постійного струму з зовнішнім ротором, обладнані робочим колесом із заломленими назад лопатками. Такі мотори є на сьогоднішній день найбільш передовим рішенням у галузі енергозбереження. ЄС мотори характеризуються високою продуктивністю і оптимальним управлінням у всьому діапазоні швидкостей обертання. Безсумнівною перевагою електронно-комутованого двигуна є високий ККД (до 90%).

В установках застосовуються протиточний канальний рекуператор з алюмінію (для установок ВУТ 350, 600, 1000 ПЕ) і пластинчастий рекуператор перехресного струму з алюмінію (для установок ВУТ 2000, 3000 ПЕ). Під блоком рекуператора розташований піддон для збору і відводу конденсату.

Електричний (ВУТ ПЕ) нагрівач, встановлений після рекуператора, догріває припливне повітря до комфортної температури в разі, якщо за допомогою рекуперації тепла ця температура не досягнута.

Установка укомплектована вбудованою системою автоматики і багатофункціональною провідний панеллю управління з графічним індикатором.

Пульти ПУ СЕНС 01 і ПУ ЖК 01 є взаємозамінними.

У стандартний комплект установки входить провід довжиною 10 м для з'єднання з пультом. Для запобігання процесу обмерзання рекуператора застосовуються активний захист від обмерзання із застосуванням байпаса і нагрівача. Суть її полягає в тому, що по датчику температури відбувається відкриття заслінки байпаса і припливне повітря проходить повз рекуператора по обвідному каналу. На період розморожування рекуператора припливне повітря нагрівається до необхідної температури в нагрівачі. У цей час теплий витяжної повітря прогріває рекуператор. У міру відтавання рекуператора заслінка перекриває обвідний канал, і установка працює в звичайному режимі.

Функції управління та захисту ВУТ ПЕ ЄС управління за допомогою панелі: включення / вимикання; індикація кімнатної температури; вибір швидкості вентилятора (3 швидкості); відкриття, закриття байпаса для літнього провітрювання; робота за таймером; робота по тижневому графіку (тільки для ПУ СЕНС 01);

· можливість при налагодженні системи відрегулювати окремо припливний і витяжний вентилятори в діапазоні від 0 до 100% для кожної з 3-х швидкостей;

· підтримка заданої температури в приміщенні по датчику на панелі управління;

· плавне регулювання потужності обігріву;

· безпечний пуск / зупинка вентиляторів;

· активний захист від перегріву ТЕНів калорифера по датчику температури у вентиляційному каналі, а так само за сигналом від термоконтактів (два термоконтакту: на 60 ° С з автоматичним перезапуском і на 90 ° С з ручним перезапуском);

· продування ТЕНів в кінці циклу нагрівання;

· управління зовнішніми повітряними заслінками з сервоприводом;

підтримка заданої температури повітря в приміщенні або в припливно каналі;

управління з канального датчику вологості HV1 (купується окремо) або по вбудованому в панель управління;

Контроль засмічення фільтрів по лічильнику мотогодин;

зупинка системи по команді від щита пожежної сигналізації;

підключення ККБ.

 

Рисунок 1.2 - Приналежності до припливно-витяжної установки

Установка призначена для внутрішнього монтажу в положенні, що забезпечує збір і відведення конденсату в дренаж. Доступ для сервісного обслуговування і чищення фільтру: для типорозмірів 350, 600 і 1000 - з боку правої або лівої бокової панелі; для типорозмірів 2000 і 3000 - доступ знизу.

Для зниження шуму від вентиляторів, перед агрегатом з боку приміщення рекомендується встановлювати канальний шумоглушник (див. СР). Для зниження вібрації в каналі, до і після агрегату рекомендується встановити гнучкі віброгасячі вставки.

Установки рекомендується комплектувати автоматичними повітряними заслінками для запобігання неконтрольованих перетоків повітря при виключених вентиляторах, а так само для захисту водяного нагрівача від обмерзання.

 

Таблиця.1.2 - Перелік припливно-витяжних установок

Тип	Змінний фільтр
Притік	витяжка
ВУТ 350 ПЭ ЕС	СФК 350 ПЭ G4 СФК 350 ПЭ F7	СФ 350 ПЭ G4
ВУТ 600 ПЭ ЕС	СФК 600 ПЭ/ПВ G4 СФК 600 ПЭ/ПВ F7	СФ 600 ПЭ/ПВ G4
ВУТ 1000 ПЭ ЕС	СФК 1000 ПЭ/ПВ G4	СФ 1000 ПЭ/ПВ G4
ВУТ 2000 ПЭ ЕС	СФ 2000 ПЭ/ПВ G4
ВУТ 3000 ПЭ ЕС	СФ 3000 ПЭ/ПВ G4

 

Для плавного регулювання температури повітря в установках з водяним нагрівачем рекомендується використовувати змішувальні вузли УСВК. Змішувальний вузол УСВК з триходовим регулюючим вентилем і циркуляційним нас