У давнину на честь рода і рожаниці жерці приносили жертву у вигляді хліба, меду, сиру та куті.

Якщо у стародавніх греків народ святкував лише одне свято на честь бога виноградарства Діоніса, то стародавні слов'яни влаштовували свята щомісяця на честь богів-покровителів. Масовими і веселими були свята Коляди — зустріч нового Сонця, Нового року; Лади — зустріч весни, Ярила — початок і кінець сівби; Жиценя — завершення всіх польових робіт і т. д.

Значення культури К.Р в розвитку та встановленні східнослов’янських народів

Народ Київської Русі створив багату, самобутню і на той час високу матеріальну й духовну культуру, що розвинулась на основі попередніх здобутків східних слов'ян.

Здобутки в ремісницькій техніці, архітектурі й живопису. Київська Русь славилася своїми ремісниками, які майстерно виготовляли знаряддя праці, зброю, предмети домашнього вжитку.

Давньоруські гончарі, удосконаливши техніку виробницт­ва, виготовляли гарний глиняний посуд (глечики, горщики, миски, блюда та ін.), оздоблений кольоровою поливою й різ­ними візерунками.

Ковалі робили добротні залізні лемеші і чересла для плу­гів, ножі, сокири, серпи, підкови для коней, замки, мечі, щити, кольчуги, шоломи тощо. На поверхню усіх цих виробів часто накладалися художні оздоби й написи. Особливо славилося мистецтво ювелірів, які вміли обробляти дорогоцінні метали, робити з них чудові прикраси.

.Будівельними матеріалами були в них цегла-плінфа, цементівка (розчин, що складався з вапна, тов­ченої цегли, кераміки), камінь тощо. Окрасою Києва стали такі споруди, як Десятинна церква, Софійський собор. Золоті во­рота (головний в'їзд до міста), Успенський собор, ряд кам'яних князівських теремів, Відомими стали архітектурні споруди Чернігова (Спаський собор), Переяслава (Михайлівський со­бор), Галича та багатьох інших міст. Чимало споруд збереглося до наших днів. Вони засвідчують високий розвиток архітектури наших предків.

Архітектура дала поштовх поширен­ню живопису. Князівські палаци й куль­тові храми прикрашалися різьбою по дереву і кості, настінними мозаїками, фресками, різьбленими ' кам'яними де­талями, іконами. Таке оздоблення мож­на побачити сьогодні в Софійському соборі в Києві. Давньоруські худож­ники майстерно оздоблювали шкіряні оправи рукописних книжок. За часів Київської Русі у Печерському мона­стирі діяла навіть майстерня живопису, де працював талановитий художник Аліпій.

Усна народна творчість і музика. З давніх часів у східних слов'ян існу­вала багата усна народна творчість: обрядові пісні, билини, казки, легенди, прислів'я, приказки тощо. У Київській Русі значного поширення набули били­ни — поеми, присвячені важливим по­діям, особливо боротьбі з ворогами.[ З курсу літератури відомі билини «Ілля Муромець і Соловей-розбійник», «Добриня Нікітич і Змій», «Альоша Попович і Тугарин Змієвич» та інші, в яких оспівувалися подвиги богатирів

Розвивалося музичне мистецтво. Се­ред музичних інструментів були відо­мі дудки, сопілки, флейти, гуслі, лют­ні, бубни тощо. Вони поділялися на духові, щипкові й ударні. Музика записувалась нотними знаками. При дворах князів створю­валися музичні ансамблі, а при церквах — хори. Писемність, літописання та література. Писемність у Київ­ській Русі з'явилася задовго до запровадження християнства. Про це свідчать документи — договори київських князів з імператорами ' Візантії другої половини IX і першої поло­вини X ст., а також берестяні грамоти, знайдені й прочитані ученими.» Після введення християнства на Русі з давньорусь­кої і церковнослов'янської мов утворилася писемна мова, з'явилося більш досконале слов'янське письмо — кирилиця, створене болгарським просвітителем Ки­рилом у IX ст

У Київській Русі з'явилася й худож­ня література переважно церковного змісту. І Найбільш визначні твори — «Слово про закон і благодать» митро­полита Іларідна, «Повчання дітям» Володимира Мономаха, «Ізборники» Святослава Ярославича.

Хрещення Русі

Хрещення Русі — процес прийняття і поширення християнства у Київській Русі. Ключова подія — масове хрещення у 988 році мешканців Києва, а згодом інших міст держави княземВолодимиром I Святославовичем, у результаті чого християнство стало провідною релігією на Русі.

Значення прийняття християнства.

Християнство створило широку основу для об'єднання всіх народівросійського суспільства. Християнство поступово почало витісняти язичницькіобряди і традиції і на цій основі відбулася гуманізаціяобщества.Значітельним культурним переворотом було запровадження єдиноїписемності. Прийняття християнства сприяло становленню міськийкультури в переважно сільськогосподарської за родом життєдіяльностікраїні. Під впливом християн розвивалися храмові будівництво, книжковесправа, література, історія та філософія.
На основі християнізації відбувається становлення нового типудержавності в Київській Русі, яка значною мірою набуваєвізантійську форму. Встановлюється тісний взаємозв'язок між світською іцерковною владою, при верховенстві перших над другим. У першій половині 11століття починається оформлення церковної юрисдикції. У відання церквипередаються справи про шлюб, розлучення, сім'ї, деякі спадкові справи.
Значна роль відводиться церкви в міжнародних справах, пов'язаних зпоглибленням відносин з християнськими державами та церквами.

У цілому завдяки прийняттю християнства Київська Русь була включена вєвропейський християнський світ, а значить і стала рівноправним елементомєвропейського цивілізаційного процесу. Однак прийняття християнства малоі негативні наслідки. Православ'я сприяло відокремлення Русі відзахідноєвропейської цивілізації. З падінням Візантії Російська держава і
Російська православна церква виявилися, по суті справи, в ізоляції відрешти християнського світу. Саме цією обставиною може бутичастково пояснений відмову Західної Європи прийти на допомогу Русі в їїпротиборстві з іновірцями (татаро-монголами, турками та іншимизавойовниками).