Будова бактеріальної клітини

Демонстрація малюнка узагальненої схеми будови клітини паличкоподібної бактерії. До складу бактеріальної клітини входять структури, які є у всіх бактеріях, та такі, які є у деяких. Постійно наявні: клітинна стінка, плазматична мембрана, рибосоми, запасні поживні речовини, цитоплазма, кільцева молекула ДНК; не у всіх бактеріях є: джгутик, капсула, фотосинтетичні мембрани, пілі або фімбрії, мезосома (запис термінів на дошці) (див. Додаток А).

Клітинна стінка вкриває бактеріальну клітину, вона жорстка і визначає форму і міцність. У ній є пори, через які можуть проникати вода та деякі іони. За будовою клітинної стінки бактерії можна поділити на дві групи: одні забарвлюються спеціальним барвником (грампозитивні), а інші - ні (грамнегативні).

Плазматична мембрана у бактерій має таку ж будову і функції, як і еукаріотичних клітин, вона оточує протоплазму. У деяких бактерій плазматична мембрана може вгинатися усередину клітини й утворює так звані мезосоми та фотосинтетичні мембрани.

Мезосоми - складчасті мембранні структури, на поверхні яких розташовані ферменти, що беруть участь у диханні бактерій.

Фотосинтетичні мембрани є місцезнаходженням фотосинтетичних пігментів. Там відбувається процес фотосинтезу у деяких видів бактерій. Схожі мембранні утвори беруть участь у фіксації азоту в азотфіксуючих бактерій.

Рибосоми розміщуються по всій цитоплазмі, мають менші розміри, ніж у клітинах еукаріот. У рибосомах відбувається синтез білка.

Із запасних поживних речовин в бактеріальних клітинах містяться жироподібні речовини - ліпіди, вуглеводень - глікоген та деякі інші.

Цитоплазма не містить органел, а лише ферменти.

Чому бактерії належать до прокаріотів?

ДНК бактерій має форму кільця і там міститься уся спадкова інформація бактерій.

Джгутик може бути один або декілька, здебільшого він довший за клітину.

Капсула захищає бактерію, вона може бути утворена із слизу.

Пілі або фімбрії - тонкі вирости на стінках бактерій. Вони коротші і тонші за джгутики і слугують для прикріплення бактерій одна до одної або до деякої поверхні.

Форма бактерій може бути різна: паличкоподібна - бацили, у вигляді коми - вібріони, спіралеподібні - спірили. У кулястих бактерій (коків) пари клітин утворюють диплококи, ланцюги - стрептококи, пластинки, пакети - сарцини (див. Додаток А).

 

Життєдіяльність бактерій

Живлення бактерій здійснюється шляхом всмоктування поживних речовин крізь напівпроникну мембрану. За типом живлення всі бактерії поділяють на автотрофи і гетеротрофи. Пригадайте, що є характерним для кожного типу живлення. Більшість бактерій є гетеротрофами і представлені паразитами та сапрофітами.

Бактерії-паразити живуть у тканинах живих тваринних і рослинних організмів, за рахунок яких вони і живляться (менінгокок, гонокок, сипний тиф, сибірська виразка, лихоманка тощо) (див. Додаток А).

Сапрофітні бактерії живляться органічними решками відмерлих рослин і тварин.

Автотрофні бактерії здатні самостійно синтезувати органічні речовини з неорганічних. Серед них є фотосинтезуючі (синтезують органічні речовини за рахунок сонячної енергії) - зелені та пурпурні бактерії; бактерії-хемосинтетики (синтезують органічні речовини за рахунок хімічної енергії окислення) - сіркобактерії, залізобактерії, нітрифікуючі.

Бактерії розмножуються поділом клітини на дві. Після подовження клітини поступово утворюється поперечна перегородка, а потім дочірні клітини поступово залишаються зв’язаними в характерні групи. При цьому залежно від напрямку площини поділу і кількості ділень виникають різні форми: у кулястих бактерій пари клітин - диплококи, ланцюги - стрептококи, пластинки, пакети - сарцини. Паличкоподібні бактерії також можуть утворювати пари та ланцюги.

Розмноження брунькуванням трапляється у бактерій як виняток.

Типи живлення:

Гетеротрофне – через поверхню тіла.

Автотрофне – процес фотосинтезу.

Розмножуються бактерії поділом клітини, за несприятливих умов утворюють цисту.