Поради для батьків та вчителів

При виконані роботи на уроці чи вдома рекомендується:

· візуалу дозволяти мати під рукою листок, де в процесі усвідомлення і запам’ятовування матеріалу він зможе креслити, малювати, штрихувати і т.д.;

· аудіалу не робити зауваження, якщо він в процесі навчання видає якісь звуки, ворушить губами – так йому легше справлятись з завданням;

· кінестетика не заставляти сидіти довгий час нерухомо, обов’язково дати йому можливість моторної розрядки (сходити за крейдою, журналом, писати на дошці, вдома – сходити до іншої кімнати); запам’ятовування матеріалу в нього відбувається легше під час руху.

 

Зрозуміло, що дуже важливо спілкуватись з учнем «на його ж мові»:

· з візуалом використовуючи слова, описуючі колір, розмір, форму,місце роз положення; виділяючи різні пункти чи аспекти змісту; записуючи дії,використовуючи схеми, таблиці, наочні посібники та ін.

· з аудіалом використовувати варіації голосу (паузи, висоту, гучність), відображаючи тілом ритм мови (особливо головою) з швидкістю, характерною для цього типу сприймання;

· з кінестетиком використовуючи жести, доторкання і типічну для них повільну швидкість розумових процесів; пам’ятати, що кін естетики навчаються за допомогою м’язової пам’яті; чім більше перебільшення, тим краще для запам’ятовування.

Зауваження також повинні бути на мові учня, так буде кращий ефект. Наприклад візуалу краще покачати головою чи погрозити пальцем; аудіалу – сказати пошепки «шшшш»; кінестетику – покласти руку на плече та похлопати по ньому.

 

 

· 0

· 1

· 2

· 3

· 4

· 5

| Дата: 23.11.2011 | Переглядів: 382 | Коментарів: 0 | детальніше

Категорія: Сторінка психолога

 

Глобальний експеримент над дітьми або вплив мультфільмів на психіку дитини (для батьків та дітей різного віку)

 

Останнім часом психологам усе частіше доводиться мати справу з поганою поведінкою учнів з підвищеною агресивністю і демонстративністю. Вона поводиться абсолютно некерована. Моделі поганої поведінки їх приваблюють, як магніт, хоча вони часто не бачать нічого подібного вдома і, звичайно, тисячу разів чули від рідних, що так поводитися не можна. Вже в чотири-п'ять років такі діти обожнювали бойовики. При цьому такі діти, по-перше, психічно нормальні, а по-друге, нерідко ростуть у забезпечених сім'ях, де в них є все: іграшки, розвивальні ігри, книжки. Є, щоправда, один нюанс. Майже всі вони з раннього віку захоплюються комп'ютерними іграми й телевізором. У чому ж справа? Може, наші діти стали жертвою якогось соціального експерименту?
Ось, як це пояснює керівник Центру комунікативних досліджень ІСЕПН РАН, кандидата соціологічних наук Наталія Маркова, яка вивчає вплив на дітей і підлітків різних засобів масової інформації.

Вплив сучасних ЗМІ очевидний для фахівця. Сучасне західне мистецтво змінює, деформує психіку дитини. Ідеться про мультфільми і комп'ютерні ігри. Дуже сильно впливаючи на дитячу фантазію, вони дають нові установки і моделі поведінки.

Давайте розглянемо окремо кожне з вищезгаданих поведінкових відхилень. Почнімо з агресії. Згадаймо «Покемонів». (Цей мультфільм переглянули всі діти, в свій час, які зараз мають 14-15 років, показ продовжується на каналах ТV) До чого там зводиться основна дія? Ці істоти одна одну вражають, прагнуть знищити. А що переживає дитина, дивлячись мультфільм? Вона ідентифікує себе з його героями. Такі закони сприйняття художнього твору. А ідентифікуючи себе з істотою, що успішно нищить інших істот, дитина поступово засвоює агресивні моделі поведінки, що винагороджуються почуттям переможного торжества. У її психіці виробляється своєрідна канавка агресивності. Торована колія, по якій рухаються її почуття.

Але ж ви скажете, що у всіх мультфільмах є боротьба добра зі злом. Богатирі перемагають драконів, Іван-царевич-Змія Горинича. Чи є якась відмінність традиційних казкових мультфільмів від західних «шедеврів» нового покоління? Звичайно, є. Чому відбувається фіксація на агресії? У кожної людини в прихованому вигляді існує садо-мазохістський комплекс, і сучасні західні мультфільми його експлуатують, змушуючи дитину відчувати насолоду, коли герой мультфільму заподіює комусь шкоду. Це вміло стимулюється аудіо- і відеорядом. Багаторазове повторення подібних сцен викликає в дітей фіксацію на агресії і сприяє виробленню відповідних моделей поведінки. А в традиційних вітчизняних мультфільмах не смакували подробиці убивства... Та й узагалі, маленьким дітям намагалися не показувати подібних сцен.

Ось приклад заохочення демонстративності в мультфільмах. Узяти хоча б «Телепузиків». Кожна серія являє собою якусь повчальну розповідь, що теоретично має бути корисною малятам, оскільки вік, на який розрахований серіал, — це діти від півроку до чотирьох років (нажаль цей мультфільм, який транслюють рано вранці, полюбляють переглядати й діти підліткового віку!)

Цікаво, як саме формують таких дітей мультфільми останнього покоління. Дорослі люди, що дивилися цей серіал, нерідко звертали увагу на дивацтва, яких раніше ніколи не бувало в мультфільмах. По-перше, ігрові епізоди йшли два рази поспіль. А ще час від часу в «Телепузиках» демонструвалися мультиплікаційні вставки, що повторювалися кілька разів на тиждень. Ну, скажімо, «Хід тварин»: на екрані раптом з'являються тварини, зовсім різні, з різних природних зон: крокодили разом з бегемотами, пінгвінами, страусами. Вони йдуть дуже повільно, караваном, і їхній хід по екрану розтягується хвилини на три-чотири. Для кіно — це дуже великий час.

Зміст вставок — у долученні дітей до екрану. Причому у долученні страшному, гіпнотичному! Адже екран світиться. Його мерехтіння, що людина сприймає незалежно від своєї волі, має певний ритм. А мерехтливе світло, ритм і певним чином дібрані шуми гіпнотично впливають на психіку. Дитина впадає в транс і вже зовсім некритично сприймає усе, що йде з екрана. «Телепузики» — це послідовне створення людини - дебіла, що сидітиме перед телеекраном з відкритим ротом і ковтатиме будь-яку інформацію.

І саме гіпнотичним впливом екрана можна пояснити той факт, що дитина не може відійти від телевізора, ця залежність на зразок наркотичної. А відлучення від наркотика спричиняє різку реакцію.

Ось ще приклад мультиків, що є небезпечними для дітей. «Сімпсони», наприклад, спрямовані на впровадження девіантної поведінки в родині, і ви, напевно, знаєте, що батьки навіть подали в суд...

Тут руйнуються норми поведінки дітей і батьків. У нормальному суспільстві так ні з ким не прийнято поводитися! І персонажів цього, з дозволу сказати, мультфільму не засуджують! Навпаки, все дуже мило і весело, «прикольно». Такий собі «чорний гумор».

Яких заходів у сформованій реальності можуть вжити батьки та громадськість? Звичайно, необхідно вимагати від держави введення цензури на кіно- і телепродукцію для дітей. Інакше ми одержимо ціле покоління моральних і фізичних виродків. Але перекладати усю відповідальність на державу теж не варто.

Батьки повинні розуміти, що дітям дивитися такі мультфільми-бойовики не можна! Категорично!
Порівняйте зображення вітчизняних та зарубіжних героїв мультфільмів за кольором, виразом обличчя та характером персонажів.

«Капітошка» та «Губка Боб»

«Черепашки Ніндзя» та «Маша і Ведмідь»

Героїв вітчизняних мультфільмів та сучасних, наприклад, «Нові месники».

ЗРОБІТЬ СВІЙ ВИБІР НА КОРИСТЬ ВАШИХ ДІТЕЙ!!!

 

· 0

· 1

· 2

· 3

· 4

· 5

| Дата: 28.10.2011 | Переглядів: 530 | Коментарів: 0 | детальніше

Категорія: Сторінка психолога

 

Справжня історія про Успішну Людину

 

Історія – про одного чоловіка, бідняка, який жив у хибарці, яка опалювалася лише дровами. У нього не було грошей, зате в нього були розумні та мудрі книги та велике бажання змінити своє життя. Він почав з того, що сконцентрував свою увагу на тому, що в нього є у великій кількості, - на свіжому повітрі, на порубаних дровах, на кількості рису в плові... Згодом його незвичайний погляд на світ звернув увагу людей, до нього таким чином почали звертатися за порадою, за мудрою порадою...

Через п’ять років цей колишній бідняк стояв на балконі розкішних апартаментів в одному із самих дорогих готелів світу й, «поглядаючи» на своє минуле, на свій шлях, захоплювався, наскільки безкорисливо спрацьовує закон Всесвіту. Ім’я цієї людини – зараз відоме у всьому світі – це канадський вчений та публіцист Джон Кето.

Дуже багато людей переконані в тому, що найбільшою силою в плані зміни людиною самої себе є її уява. Ви впевнилися з наведеної вище історії.

 

· 85

· 1

· 2

· 3

· 4

· 5

| Дата: 16.10.2011 | Переглядів: 181 | Коментарів: 0 | детальніше

Категорія: Сторінка психолога

 

Легенда про Психею

 

Психея (греч. Ψυχή, "душа", "метелик"), в грецькій міфології уособлення душі, подиху. Древні греки уявляли собі душі померлих у вигляді метелика або птаха, що летить. Души померлих в царстві Аїда зображувалися такими, що летять.

Міфи про царівну Психею розповідають про бажання людської душі злитися з Коханням. За невимовну красу люди поважали Психею більше, ніж Афродиту. За однією з легенд, ревнива богиня надіслала свого сина, божество кохання Амура, порушити в дівчині пристрасть до самої потворної з людей, але, побачивши красуню, юнак втратив голову й забув про наказ матері. Ставши чоловіком Психеї, він не дозволяв їй дивитися на нього. Вона ж, згораючи від цікавості, вночі запалила світильник та поглянула на свого судженого, не помітивши гарячої краплини гарячого масла, яка впала на його шкіру - й чоловік зник. В кінці історії за волею Зевса люблячі серця з’єдналися.

Повний текст міфу з найдрібнішими коментарями описаний в книзі Еріха Ньюманна «Амур і Психея: психічний розвиток жіночого початку». Видавництво Принстонского університету, Нью-Джерсі, 1971.
А також на основі цього міфу написана работа Роберта Джонса "Вона". Глибинні аспекти жіночої психології», в якій він розглянутий більш детально.

 

· 85

· 1

· 2

· 3

· 4

· 5

| Дата: 15.10.2011 | Переглядів: 293 | Коментарів: 0 | детальніше

Категорія: Сторінка психолога

 

Психологічна підготовка випускників до участі в ЗНО

 

Тестування – це серйозне психологічне випробування тому завдання школи і вчителів допомогти учням психологічно налаштувати учнів на успіх, ознайомити з правилами проходження ЗНО, допомогти в підготовці до тестування.