Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Розвиток і подальша доля Всесвіту значною мірою залежать від значення середньої густини речовини, яка його заповнює. Особливу роль має значення критичної густини речовини.

Поиск

Якщо р > 10-29 г/см3, то розширення Всесвіту рано чи пізно зупиниться і зміниться його стисненням. У такій моделі Всесвіт пульсує; досягнувши найбільших розмірів, знову стискається і відбувається черговий Великий вибух.

Якщо р < 10-29 г/см3, то Всесвіт відкритий, нескінченний, і його розширення буде тривати вічно. Це означає поступову загибель Всесвіту внаслідок вичерпання енергії (охолодження).

 

Проблема «прихованої маси».

Астрономами виявлено нерівномірність заповнення речовиною найближчого до нас простору.

У великих масштабах Всесвіт однорідний, і значення середньої густини речовини у ньому - це один із найважливіших параметрів. Середня густина усієї видимої речовини - зір, пилу, газу, а також випромінювання - не перевищує 10% критичної густини.

Окрім речовини, яка спостерігається, у Всесвіті наявна загадкова «прихована» або темна речовина, яка нічим не проявляє себе, крім гравітації. Її маса у багато разів перевищує масу видимої речовини. Останніми роками астрономи отримали цілий ряд прямих вказівок на те, що в основному саме ця темна речовина заповнює Всесвіт. Можливо, це поки що не відкриті елементарні частинки, а можливо, вакуум має такі властивості, що робить свій внесок у повну густину матерії. Це якнайважливіше космологічне питання досі залишається відкритим.

 

Проблема горизонту.

Час, що називається віком Всесвіту, залежно від прийнятого значення сталої Габбла виявляється близьким до 12-15 млрд років.

Оскільки швидкість світла с має скінченне значення, то і розмір спостережуваного Всесвіту - також скінченна величина. На сьогодні за значення сталої Габбла Н = 75 км / (с • Мпк) габблівський радіус становить 4 000 Мпк.

Але поняття радіуса Всесвіту досить умовне: реальний Всесвіт безмежний і ніде не закінчується. Якщо спостерігач буде рухатись, то його спостережуваний «горизонт» буде відсуватися все далі й далі. Через скінченність швидкості світла величина червоного зміщення у спектрі далекої галактики є водночас і мірою віддалі до неї, і мірою часу, який минув відтоді, коли вона випустила той сигнал, що ми зараз сприймаємо.

Спостерігаючи все віддаленіші галактики, ми зазираємо у їхнє минуле, бо бачимо їх такими, якими вони були мільйони й мільярди років тому.

Походження й розвиток Всесвіту.

Сучасні теорії про походження й розвиток Всесвіту ґрунтуються на понятті Великого Вибуху. Близько 15 млрд років уся речовина Всесвіту була сконцентрована в надзвичайно малому об'ємі - сингулярній точці. Перехід космічної матерії зі стану точковості до стадії розширення і є Великим Вибухом.

Ера Всесвіту Вік Всесвіту, років Фази еволюції Темпе-ратура, К Густина, кг/м3
Речовини 1,5*1010 Сучасна епоха 2,7 5 • 10-27
1,2*1010 Виникнення на Землі життя    
1010 Формування Сонячної системи    
6*109 Утворення перших зір    
5*109 Утворення нашої Галактики   10-26
109 Квазари    
3*108 Поява хмар водню та гелію    
108 Утворюються атоми Гідрогену та Гелію   10-13
3*105 Формування речовини. Всесвіт стає ней­тральним і темним   10-10
Випромі­- нювання 300 с Кінець ери випромінювання    
10 с Утворюються ядра Дейтерію та Гелію 104 1016
Лептонна 10-4с Електрони і позитрони в стані теплової рівноваги з випромінюванням 1010  
Адронна 10-7 с Розділення електромагнітної та слабкої взаємодії 1015  
10-10 с Утворення нейтронів і протонів 1027  
10-32 с Відділення сильної взаємодії    
10-43 с Відділення сил гравітації 1032  
Сингу- лярність   Усі чотири фундаментальні сили об'єднані в єдину. Розміри Всесвіту на­ближуються до нуля    

 

 

Зв’язок між основними фундаментальними константами й життям:

Якби атоми були більші і масивніші, то вони втратили б стабільність.

Якби сила гравітації була дещо сильнішим чи слабшим, то Всесвіт давно пережила би колапс або настільки швидко розширилася, що такі зірки, як Сонце, просто не встигли б зародитися або термін їх життя не перевищив би мільйона років.

Якби сильна взаємодія, що скріпляє атомні ядра, було на кілька відсотків слабкіше або сильніше, то процес термоядерної реакції в надрах зірок припинився б і не відбувся синтез важких елементів, не утворився вуглець - основа всієї відомої нам життя, а, можливо, не виникло взагалі ніяких зірок.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-17; просмотров: 114; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.221.160.29 (0.007 с.)