Перевірка працездатності гидроусилителя рульового управління установкою К465м проводиться в послідовності операцій.

Рис. 4. Схема подключения установки модели К465М:

1 — бачок гидронасоса; 2, 14, 15, 17 — зворотні клапани; 3, 13, 16, 18 — шланги; 4 — манометр; 5— трубки; 6 — гідравлічний блок; 7 — термометр; 8 — об'ємний лічильник рідини; 9, 12 — крани; 10 — запобіжний клапан; 11 — двосекційний кран

Перевірити рівень масла в бачку насоса гидроусилителя. При необхідності долити масло до норми по встановлених мітках і провести прокачування гідросистеми при працюючому двигуні на неодруженому ходу шляхом повного двух- триразового повороту рульового колеса при сталому рівні масла в бачку насоса.

Підключити установку до гідравлічної системи рулюючи згідно схемі (мал. 4) за допомогою чотирьох шлангів 3, 13, 16, 18 із зворотними клапанами 2, 14, 15, 17.

Запустити, прогріти двигун і встановити малу частоту обертання колінчастого валу на неодруженому ходу, перевірити герметичність в з'єднаннях гідросистем установки і підсилювача рулюючи.

Включити краном 9 подачу масла до лічильника 8 і на середній частоті зміряти продуктивність насоса гидроусилителя.

Закрити крани 9 і 12, перевірити по манометру 4 створюване насосом гидроусилителя тиск на малих і середніх частотах в течію не більше 15 з при температурі масла 65—75° З, контрольованою термометром 7.

Отримані дані звірити з нормативними значеннями і провести технічний висновок.

 

3. Перевірка і регулювання рульового механізму проводиться в послідовності операцій:

· поставити передні колеса в положення руху по прямій;

· від'єднати подовжню рульову тягу від сошки;

· похитуючи сошку рукою, визначити індикатором люфт на її кінці (допустимий 0,3 мм).

Відвернути колпачковую гайку 1 (мал. 5, а) і зняти стопорну шайбу 2. Обертати ключем 3 регулювальний гвинт 4 за годинниковою стрілкою до усунення люфта, а зусилля на ободі колеса по динамометру довести до 16—25 Н ГАЗ-5312 або до 24-27 Н ГАЗ-3102.

Встановити деталі на місце і знову перевірити вільний хід рульового колеса і втрати на тертя.

 

Рис. 5. Регулировка рулевого механиз­ма автомобилей: а — ГАЗ-53А (1 — колпачковая гайка; 2 — стопорная шайба; 3 — ключ; 4 — регулиро­вочный винт; 5 — стопорный штифт шай­бы); б — ЗИЛ-130 (1 — пробка заливного отверстия; 2 — болт; 3 — крышка; 4 — упорная шайба; 5— регулировочный винт.

 

На автомобілях ЗІЛ, МАЗ, КАМАЗ зусилля на ободі рульового колеса вимірюється при від'єднаній подовжній рульовій тязі за допомогою динамометра в трьох положеннях:

· перше — рульове колесо повернене більш ніж на два обороти від середнього положення; зусилля при цьому повинне бути 5,5—13,5 Н (0,55—1,35 кгс);

· друге — рульове колесо повернене на 3/4 — 1 оборот від середнього положення; зусилля 23 Н;

· третє — рульове колесо проходить середнє положення, зусилля повинне бути на 8,0—12,5 Н більше зусилля при другому положенні, але не перевищувати 28 Н.

Регулювання треба починати з установки зусилля на ободі рульового колеса в третьому положенні обертанням регулювального гвинта 5 (мал. 80, би) при відпущеній контргайці.

 

Після місцеположення деталей необхідно перевірити сумарний люфт на ободі рульового колеса і втрати на тертя і застопорити гвинт 5 контргайкою з моментом 40—45 Н-м.