Діагностико-психокорекційної практики

Студенти-практиканти виконують 2 професійно-орієнтованих завдання та одне профорієнтаційне заняття. Студенти самостійно розподіляють завдання по днях і тижнях, керуючись програмою практики та нормативами часу на основні види роботи практичного психолога:

– психодіагностичне дослідження групи (проведення, обробка результатів, написання висновків та рекомендацій) – 16,5 годин;

– індивідуальне психодіагностичне дослідження (проведення, обробка результатів, написання висновків та рекомендацій) – 6 годин;

– підготовка до проведення тренінгового заняття, ділових ігор, групової дискусії тощо – 7 годин;

– підготовка до проведення навчального заняття – 3 години;

– підготовка до просвітницької бесіди – 3 години;

– робота в бібліотеці, самопідготовка – всього 8 годин за час проходження практики.

інші види роботи – корекційно-відновлювальна робота, навчальна діяльність, психологічна просвіта, консультаційна робота – фактично використаний час.

Загальний час роботи на тиждень – 40 годин.

Загальний час проходження практики – 240 годин.

При виконанні професійно-орієнтованих завдань студент-практикант керується актуальними проблемними питаннями установи (закладу, організації, робочого колективу) і власним досвідом виконання професійно-орієнтованих завдань в межах навчальних дисциплін, які вивчав. Професійно-орієнтовані завдання повинні іманентно містити діагностичні та психокорекційні задачі. При цьому студент-практикант зобов’язаний знати про діагностичні можливості, особливості інтерпретації та обмеження методів дослідження і психокорекційних технік, дотримуватись правил взаємодії з досліджуваним та клієнтом.

Студент-практикант виконує професійно-орієнтовані завдання за всіма п’ятьма етапами (Алгоритм виконання професійно-орієнтованого завдання).

Проводячи діагностичну роботу, студент-практикант повинен досконало знати процедуру дослідження та інструкцію, складати протокол, чітко реєструвати емпіричні показники, зіставляти результати діагностики з результатами спостереження за поведінкою досліджуваного. Протоколи індивідуальних досліджень повинні містити інформацію про особливості виконання досліджуваним тестових завдань. Зокрема, має бути відображено особливості встановлення контакту психолога і досліджуваного, ступінь інтересу досліджуваного до виконання запропонованих завдань, спосіб їхнього виконання, темп роботи, рівень працездатності тощо.

Психокорекційна робота передбачає відвідування та аналіз психокорекційних занять практичного психолога закладу, спільну розробку та проведення з ним психокорекційних занять.

Профорієнтаційне заняття передбачає використання інформаційних, діагностичних, корекційно-розвивальних методів, що допомагають старшокласникам розширити увлення про світ проесій, свої нахили та здібності, здатність рефлексувати.

студенти денної форми навчання здають матеріали практики лаборанту випусковї кафедри впродовж трьох днів після її завершення.

студенти заочної форми навчання повинні подати організатору практики відношення із закладу, в якому проходитимуть практику. Матеріали проходження діагностико-психокорекційної практики подають лаборанту випусковї кафедри у перші три дні літньої заліково-екзаменаційної сесії.

Студенти заочної форми навчання, незалежно від того, чи працюють на посаді практичного психолога, не звільняються від проходження і здачі матеріалів діагностико-психокорекційної практики.

За результатами проходження діагностико-психокорекційної практики виставляється диференційований залік. Оцінка залежить від якості виконання професійно-орієнтованих завдань і кількості виконаних завдань з діагностичної та психокорекційної роботи. Особлива увага звертається на самоаналіз пройденої практики.