Підсобні, службові та побутові приміщення

6.4.1 Склад підсобних, службових та побутових приміщень слід приймати відповідно до до­
датків ПіР.

Площу підсобних, службових та побутових приміщень продовольчих і непродовольчих мага­зинів та ринків слід приймати не менше рахункової, визначеної за питомими показниками площі для цієї групи неторговельних приміщень згідно з додатками Л, М і Н.

6.4.2 Приміщення для приймання скляної тари передбачають, як правило, в універсамах, гас-­
трономах, магазинах "Дієтпродукти", "Продукти", "Товари повсякденного попиту" і "Соки-напої",
приймаючи площі цих приміщень залежно від величини магазинів за торговельної площі ма-­
газину: до 150 м² - 18 м²; більше 150 м² до 250 м² - 24 м² (у сільських поселеннях - 18 м²); більше
250 м² до 1000 м² - 36 м² (у сільських поселеннях - 24 м²); більше 1000 м² - 60 м² (у сільських
поселеннях - 36 м²).

6.4.3 Кількість санітарно-гігієнічних приладів для персоналу у побутових приміщеннях про­-
довольчих і непродовольчих магазинів слід визначати згідно з вимогами СНиП 2.09.04.

6.4.4 Громадські туалети для відвідувачів слід проектувати в магазинах класифікаційних груп
ІН, IIН торговельною площею 2500 м² і більше із розрахунку один санітарний прилад на 600 м²
торговельної площі, але не менше чотирьох санітарних приладів.

Рекомендується проектувати громадські туалети для покупців у магазинах груп IIIН, IVH із розрахунку один санітарний прилад на 600 м² торговельної площі, але не менше двох санітарних приладів.

6.4.5 Громадські туалети слід проектувати роздільними для чоловіків і жінок.
У громадських туалетах слід передбачати:

- ширину кабіни - не менше 0,8 м, глибину - не менше 1,2 м;

- не менше однієї кабіни з шириною не менше 1,65 м і глибиною - не менше 1,8 м для
інвалідів-колясочників;

- не менше однієї кабіни з поручнями, розташованими по бокових сторонах, для інвалідів,
що використовують для пересування милиці та інші пристосування;

- не менше одного пісуара на висоті не більше 0,4 м з вертикальними опорними поручнями
з двох боків - для інвалідів;

- не менше однієї раковини в умивальних на висоті не більше 0,8 м від рівня підлоги, на
відстані від бокової стіни не менше 0,2 м з опорними поручнями.

САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ

7.1 Ділянка, що пропонується для розміщення торговельного підприємства, повинна від­
повідати вимогам санітарно-епідеміологічних правил і гігієнічних нормативів щодо рівнів
природних та штучних радіонуклідів, вмісту потенціально небезпечних для людини хімічних і
біологічних речовин в повітрі, ґрунті, фізичних факторів впливу (шум, вібрації, інфразвук, елек-­
тромагнітні поля тощо) та інших згідно з ДСП 173, ДГН 6.6.1-6.5.001 (НРБУ), ДБН В.1.4-1.01,
ДСП 201, ДСанПіН 239, СН 3077, СанПиН 42-120-4948, СН 1757.

7.2 Площа земельної ділянки для розміщення підприємства торгівлі повинна бути достатньою
для під'їзду до нього автомобілів та розвантаження товарів, організації стоянок автотранспорту
співробітників та відвідувачів.

7.3 Проект підприємства торгівлі повинен мати розділ щодо оцінки впливів на навколишнє
природне середовище (ОВНС), де слід передбачити умови видаляння газових, рідких і твердих
викидів згідно з вимогами ДБН А.2.2-1, ДСП 201, СанПиН 42-128-4690, СанПиН 42-121-4130,
СанПиН 4630, ДСанПіН 2.2.7.029.

С. 18 ДБН В.2.2-23:2009

7.4 Розміщення вбудованих та вбудовано-прибудованих підприємств торгівлі не повинно
порушувати гігієнічних нормативів фізичних, хімічних та біологічних факторів у приміщеннях
житлових будинків.

7.5 У приміщеннях підприємств роздрібної торгівлі, у тому числі торговельних залах мага-­
зинів, а також підсобних і службових приміщеннях передбачається природне або лише штучне чи
суміщене освітлення згідно з ДБН В.2.5-28 з урахуванням вимог щодо енергозбереження.

У торговельних залах магазинів із штучним освітленням слід передбачати застосування опо­ряджувальних матеріалів з високим коефіцієнтом відбиття, високоефективних розрядних ламп і систем автоматичного керування освітленням.

7.6 У підприємствах торгівлі слід застосовувати будівельні й опоряджувальні матеріали та
обладнання, які мають позитивний висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи і відпо­-
відають вимогам ДГН 6.6.1-6.5.001 (НРБУ), ДБН В.1.4-1.01, ДБН В.1.4-2.01.

7.7 Полімерні матеріали у внутрішньому опорядженні слід використовувати згідно з пере­-
ліком полімерних матеріалів та виробів, дозволених Міністерством охорони здоров'я України для
використання в будівництві (СанПиН 6027.А), щоб запобігти забрудненню повітря приміщень
вище гранично-допустимих концентрацій хімічних речовин, регламентованих ГОСТ 12.1.005.

7.8 Стіни та перегородки в приміщеннях з вологим режимом повинні мати вологостійке
опорядження на висоту 2,0 м, в охолоджуваних камерах - на всю висоту приміщення, як правило,
глазурованою плиткою.

7.9 Позначка підлоги приміщень біля входу до магазину повинна бути вище позначки тро-­
туару перед входом на 0,15 м і більше.

Допускається приймати позначку підлоги біля входу до магазину в одному рівні з тротуаром або із заглибленням нижче його позначки за умови захисту вхідних прорізів від попадання поверхневих вод і опадів. У цих випадках над входом слід передбачати козирок.

7.10 При проектуванні елементів конструкцій, вузлів їх з'єднань, вікон і дверей, а також
вентиляційних ґрат та елементів інших систем будинків підприємств торгівлі слід враховувати
вимоги щодо захисту приміщень від проникнення паразитуючих тварин і комах.

7.11 При обладнанні будинку підприємств торгівлі згідно з 9.1.5 ліфтами габарити кабін хоча б
одного з них повинні забезпечувати можливість транспортування людини на ношах.

7.12 Облаштування автономних котелень для теплопостачання підприємств торгівлі допус­-
кається за наявності позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

7.13 Системи опалення, вентиляції та кондиціонування повинні забезпечувати в приміщеннях
гігієнічні вимоги щодо температури, відносної вологості та руху повітря, кратності повітрообміну
та вмісту хімічних речовин на рівні гранично-допустимих концентрацій (ГДК) для атмосферного
повітря.

7.14 Системи вентиляції, кондиціонування та опалення, а також теплотехнічні характеристики
огороджувальних конструкцій повинні бути запроектовані так, щоб не допускати зволоження
(шляхом конденсації, капілярності, затікання дощових і талих вод тощо) внутрішніх поверхонь і
елементів підприємств торгівлі і створення умов для розмноження пліснявих грибів різного виду.

7.15 В системах кондиціонування повітря підприємств торгівлі рекомендується використо-­
вувати біполярні коронні іонізатори з створенням в обслуговуваному просторі концентрацій
легких позитивних і негативних аероіонів 1000-3000 іонів/см³ при дотриманні показника переваги
полярності від -0,11 до +0,11 згідно з СН 2152.

ДБН В.2.2-23:2009 С. 19

7.16Звукоізоляція і віброізоляція будівельних конструкцій окремо розташованих підприємств
роздрібної торгівлі та вбудовано-прибудованих (прибудованих) або вбудованих у житлові будинки
чи будинки іншого призначення повинні відповідати вимогам ДБН В. 1.2-10, СНиП II-12, СН 1304,
СН 3077, ДСН 3.3.6.037, ДСН 3.3.6.039.

7.17Допустимі рівні шуму, що створюються системами вентиляції та іншим інженерно-тех­-
нічним обладнанням (ліфти, насоси, електродвигуни, трансформатори, холодильне обладнання
тощо) вбудованих та вбудовано-прибудованих у житлові будинки підприємств торгівлі, необхідно
приймати на 5 дБА нижче (поправка мінус 5 дБА) відповідних гігієнічних нормативів для нічного
часу доби в житлових приміщеннях.

 

7.18 Допустимі рівні вібрації та інфразвуку від зовнішніх та внутрішніх джерел в будинках
з вбудованими та вбудовано-прибудованими підприємствами торгівлі не повинні в житлових
приміщеннях перевищувати величин, регламентованих СН 1304 і СанПиН 42-120-4948.

7.19 Рівні напруженості статичного електричного поля на відстані 0,2 м від підлоги та стін
не повинні перевищувати 20 кВ/м при відносній вологості повітря в межах 30-60 % згідно з
ГОСТ 12.1.045 і СН 1757.

7.20. Рівні напруженості електричного поля 50 Гц від поверхонь, які огороджують приміщення на відстані 0,2 м, не повинні перевищувати 500 В/м відповідно до вимог ДСанПіН 239.

7.21 Рівні магнітного поля 50 Гц від поверхонь, які огороджують приміщення на відстані 0,2 м,
не повинні перевищувати 0,3 мкТл.

7.22 Рівні електромагнітного випромінювання на постійних робочих місцях у приміщеннях
підприємств торгівлі не повинні перевищувати регламентованих ДСанПіН 3.3.6-096.

При обладнанні робочих місць реєстраторів торговельних операцій (контролерів-касирів) комп'ютерами вони повинні відповідати вимогам ДСанПіН 3.3.2-007.

Гранично-допустимі рівні електромагнітних випромінювань від зовнішніх джерел із вбудо­ваних і вбудовано-прибудованих підприємств торгівлі в приміщеннях житлових будинків не повинні перевищувати вимог ДСанПіН 239.

7.23 Питома ефективна активність природних радіонуклідів (ПРН) у будівельних матеріалах
і сировині, які використовуються в будівництві підприємств торгівлі, не повинна перевищувати
370 Бк/кг.

7.24 Потужність поглинутої в повітрі дози (ППД) гамма-випромінення в приміщеннях
підприємств торгівлі, які здаються в експлуатацію, не повинна перевищувати 73 пГр/с (30 мкР/год),
а в експлуатованих - 122 пГр/с (50 мкР/год).

7.25 Середньорічна еквівалентна рівноважна активність радону-222 в повітрі приміщень під-­
приємств торгівлі, що проектуються, заново побудовані та реконструйовані, не повинна пере­-
вищувати 50 Бк/м³, а в тих, що експлуатуються, - 100 Бк/м³ згідно з вимогами ДГН 6.6.1-6.5.001
(НРБУ).

ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

8.1 Проектування підприємств торгівлі слід здійснювати згідно з вимогами ДБН В.1.1-7, ГОСТ 12.1.004, НАПБ Б.01.005 інших відповідних нормативних документів, а також з урахуван­ням вимог цього розділу.

Найбільшу площу поверху чи його частини між протипожежними стінами 1-го типу (про­типожежного відсіку) залежно від ступеня вогнестійкості та поверховості будинків підприємств торгівлі слід приймати згідно з таблицею 2.

С.20 ДБН В.2.2-23:2009

Таблиця 2

Ступінь вогнестійкості будинків	Найбільша кількість поверхів	Найбільша площа поверху чи його частини між протипожежними стінами 1-го типу, м^2
одноповерхових	двоповерхових	3-5-поверхових
І-ІІ
III				-
ІІІа, ІІІб			-	-
IV, IVа і V			-	-
Примітка 1.Найбільшу площу поверху чи його частини між протипожежними стінами будинків І і II ступенів вогнестійкості допускається збільшувати не більше ніж на 100 % за умови облад­- нання підприємств торгівлі автоматичними установками пожежогасіння. Примітка 2.Допускається збільшувати висоту будинків магазинів І і II ступенів вогнестійкості на один поверх для розміщення у верхньому поверсі комор, приміщень для готування товарів до продажу, підсобних, службових, побутових і технічних приміщень.

8.2 Для розрахунку шляхів евакуації кількість покупців, що одночасно перебувають в торго­-
вельній залі, слід визначати із розрахунку на одну людину (включаючи площу, зайняту облад­-
нанням):

- для магазинів - 3,0 м² площі торговельної зали в містах та селищах; 2,0 м² - у сільських
поселеннях;

- для ринків - 1,6 м² площі торговельної зали ринкової торгівлі.

Під час розрахунку евакуації з торговельних залів магазинів слід враховувати майбутнє роз­ширення торговельної зали згідно з 6.1.4 цих Норм.

8.3 Із торговельної зали повинно бути передбачено не менше двох розосереджених евакуацій-­
них виходів безпосередньо назовні або в сходові клітки типу СК 1, які мають двері з пристроями
самозачинення та ущільнення в притулах. Допускається передбачати евакуаційні виходи на сходи
типу С 2 за умови виконання вимог 8.9 цих Норм.

Відстані від найбільш віддаленої точки торговельної зали до найближчого евакуаційного виходу назовні або у сходову клітку слід визначати згідно з таблицею 3, виходячи із об'єму зали та ступеня вогнестійкості будинку.

Таблиця 3

 

Торговельні зали	Ступінь вогнестійкості будинку	Відстань, м, у залах об'ємом, тис. м^3
до 5	більше 5 до 10	більше 10
Якщо площа основних евакуаційних проходів від площі зали складає:
не менше 25 %;	I, II
ІІІ, ІІІб, IV			-
ІІІа, IVa, V		-	-
менше 25%	І, II
III, ІІІб, IV			-
Ша, IVa, V		-	-
Примітка 1.Об'єм торговельної зали визначається виходячи із торговельної площі (6.2.1) та висоти зали від підлоги до низу перекриття (покриття). Примітка 2.Зазначена у таблиці відстань вимірюється по шляху евакуації, у тому числі по основних евакуаційних проходах.

ДБН В.2.2-23:2009 С. 21

8.4 Під час розрахунку евакуаційних виходів допускається враховувати одну із сходових
кліток, яка використовується службовим персоналом, та один із службових виходів з будинку,
сполучені прямим проходом (коридором) з торговельною залою, за умови, що відстань від най-­
більш віддаленої точки торговельної зали до такої сходової клітки чи виходу із будинку не
перевищує зазначеної в таблиці 3 цих Норм, а також, що з кожного поверху є для покупців два
окремих евакуаційних виходи. Влаштування евакуаційних виходів через розвантажувальні при­-
міщення і комори (склади) не допускається.

8.5 У підприємствах роздрібної торгівлі торговельною площею до 150 м², які розміщуються
в одноповерхових окремо розташованих будинках, вбудовано-прибудованих, прибудованих чи
вбудованих об'ємах (приміщеннях) у будинки іншого призначення, допускається використову-­
вати як другий евакуаційний вихід із торговельної зали вихід через групу неторговельних примі­-
щень, за винятком комор і розвантажувальних приміщень.

Із неторговельних приміщень з одночасним перебуванням не більше як 50 осіб, якщо відстань від найвіддаленішої точки підлоги до виходу з цих приміщень не перевищує 25 м, допускається влаштовувати один евакуаційний вихід.

8.6 За наявності на шляхах евакуації розсувних (обертових) дверей поряд з ними слід
влаштовувати двері, які відчиняються за напрямом евакуації і відповідають вимогам ДБН В. 1.1-7
до евакуаційних виходів.

Ширина кожного полотна двополотних евакуаційних дверей повинна бути не менше 0,8 м.

8.7 Ширину евакуаційних виходів (дверей) із торговельної зали слід визначати за розрахунком,
виходячи з кількості людей, які евакуюються через цей вихід, згідно з таблицею 4, але приймати не
менше 1,2 м.

Таблиця 4

 

Торговельні зали	Ступінь вогнестійкості будинку	Кількість людей на 1 м ширини евакуаційного виходу (дверей) у залах об'ємом, тис. м^3
до 5	більше 5 до 10	більше 10
Якщо площі основних евакуаційних проходів від площі зали складають:
25 % і більше;	І, II
III, ІІІб, IV			-
	ІІІа, IVa, V		-	-
менше 25 %	І, II
III, ІІІб, IV			-
	ІІІа, IVa, V		-	-

8.8 Ширину основних евакуаційних проходів у торговельній залі слід приймати за розра­хунком, але не менше, якщо торговельна площа:

- до 100 м² включно - 1,4 м;

- більше 100 м² до 150 м² включно - 1,6 м;

- більше 150 м² до 400 м² включно - 2,0 м;

- понад 400 м² - 2,5 м.

Площа проходів між турнікетами, кабінами контролерів-касирів (місцями реєстраторів роз­рахункових операцій) і проходів із зовнішнього боку від торговельної зали вздовж вузла роз­рахунку до площі основних евакуаційних проходів не включається.

С. 22 ДБН В.2.2-23-.2009

8.9 У будинках І і II ступенів вогнестійкості в торговельних залах допускається розміщувати
відкриті сходи типу С2 (чи пандуси) з першого до другого або з цокольного до першого поверху. Ці
сходи чи пандуси допускається враховувати в розрахунку шляхів евакуації не більше ніж для
половини кількості покупців, що перебувають у відповідній торговельній залі, а для евакуації
решти покупців - передбачати не менше двох сходових кліток типу СК1.

Уклони маршів сходів та пандусів, їх ширину слід приймати згідно з ДБН В.2.2-9, при цьому ширину маршів відкритих сходів - не менше 1,45 м і не більше 2,5 м.

8.10У зоні неторговельних приміщень допускається передбачати внутрішні сходові клітки
для технологічного зв'язку між першим і підвальним (цокольным) поверхами, які не враховуються
у розрахунку евакуації. Уклон маршів таких сходів допускається приймати 1:1,5, а їх ширина має
бути не менше 1,2 м.

8.11Влаштування у підприємствах торгівлі пасажирських ліфтів та ескалаторів здійснюється
згідно з вимогами 9.1.5 і 9.1.6 цих Норм.

У розрахунку шляхів евакуації ескалатори та пасажирські ліфти не враховуються.

8.12 Підприємства торговельною площею більше 100 м², розташовані в будинках іншого
призначення, слід відокремлювати від інших підприємств і приміщень протипожежними пере-­
шкодами (у будинках І ступеня вогнестійкості - протипожежними стінами 2-го типу, перего­-
родками вогнестійкістю ЕІ 60, перекриттями 2-го типу; у будинках ІІ-III ступенів вогнестійкості -
протипожежними стінами 3-го типу, перегородками 1-го типу, перекриттями 3-го типу; у будинках
IIIа, IIIб, IV, IVa ступенів вогнестійкості - протипожежними перегородками 2-го типу).

У разі розміщення підприємства торгівлі в будинку іншого призначення (кооперовані будинки, торговельні центри тощо) входи до торговельної зали допускається передбачати із загального вестибюля за умови виконання вимог 5.32 ДБН В.1.1-7 і забезпечення нормованої кількості евакуаційних виходів із торговельної зали, не враховуючи виходів через загальний вестибюль.

8.13Для обмеження розповсюдження диму в будинках, у яких торговельні зали сполучаються
між собою через відкриті прорізи у перекритті, слід влаштовувати резервуар диму, що являє собою
димову зону, огороджену по периметру протидимовими завісами. Зазначені завіси можуть бути
стаціонарними (нерухомими) або розміщеними на валу (барабані) і спускатися в разі спрацю­-
вання пожежної автоматики. Допускається як завіси використовувати будівельні конструкції,
якщо вони не мають у них прорізів (отворів). Висота протидимових завіс визначається за розра­-
хунком згідно зі СНиП 2.04.05.

8.14У торговельних залах без природного освітлення повинні влаштовуватися системи про-
тидимної вентиляції (димовидаляння). Необхідність влаштування системи димовидаляння у тор­-
говельних залах з природним освітленням визначається згідно з вимогами СНиП 2.04.05.

8.15У разі необхідності встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди (у торго­-
вельних залах, службових, побутових приміщеннях), ґрат, останні повинні розкриватися, розсу­-
ватися або зніматися.

Встановлювати стаціонарні (незнімні) ґрати дозволяється у коморах, складах, касах та в інших випадках, передбачених чинними нормативними документами.

8.16 У будинках І, II, III, IIIа, IIIб ступенів вогнестійкості опорядження стін, стель торговельних
залів підприємств торгівлі повинно передбачатися з негорючих матеріалів або матеріалів з по-­
казниками пожежної небезпеки не вище ніж Г2, В2, Д2, Т2.

Будівельні матеріали, що застосовуються на шляхах евакуації (коридорах, сходових клітках, сходах, ліфтових холах, вестибюлях) будинків підприємств торгівлі, мають відповідати вимогам 5.24 ДБН В. 1.1-7. При цьому на шляхах евакуації не допускається використовувати килимові покриття.

Матеріали підлог в усіх приміщеннях мають відповідати вимогам 4.38 ДБН В.2.2-9.

ДБН В.2.2-23:2009 С. 23

8.17 Автоматичними установками пожежогасіння повинні бути обладнані будинки та при-­
міщення підприємств торгівлі, у тому числі речові, продуктово-речові ринки:

- будинки І, II ступенів вогнестійкості, площа протипожежних відсіків яких збільшена згідно
з приміткою 1 таблиці 2 цих Норм;

- двоповерхові будинки із розміщенням торговельних залів на двох поверхах із загальною
торговельною площею більше 3500 м²;

- будинки із розміщенням торговельних залів на трьох та більше поверхах - незалежно від
їх загальної торговельної площі;

- підприємства із загальною торговельною площею 150 м² та більше або їх загальною пло-­
щею 400 м² і більше, які розташовані у підвальних, підземних поверхах.

8.18 Автоматичними установками пожежної сигналізації повинні бути обладнані будинки та
приміщення підприємств торгівлі:

- продуктові ринки;

- магазини і ринки, які не увійшли до 8.17.

Примітка 1. Автоматичних установок пожежної сигналізації допускається не передбачати у примі­щеннях вбиралень (туалетів), умивальних, кімнатах особистої гігієни жінок, охолоджуваних камерах, мий­них, парильних, мильних, душових, залах басейнів, приміщеннях для зберігання та готування до продажу м'яса, риби, фруктів, овочів (у негорючий упаковці) та інших приміщеннях з мокрим процесом, вентка-мерах, насосних, бойлерних та інших приміщеннях для інженерного обладнання будинків, в яких відсутні горючі матеріали.

Примітка 2. Необхідність обладнання автоматичними установками пожежної сигналізації будинків та приміщень підприємств торгівлі, зазначених у 8.17, визначається необхідністю керування інженерними системами протипожежного захисту (оповіщення про пожежу, протидимного захисту, внутрішнього проти­пожежного водопроводу, освітлення безпеки, елементами заповнення прорізів у протипожежних пере­шкодах тощо).

Примітка 3. Під час визначення необхідності обладнання будинків і приміщень підприємств торгівлі установками автоматичного пожежогасіння та пожежної сигналізації слід також дотримуватися вимог НАПБ Б.06.004 та інших відповідних нормативних документів.

8.19 Проектування автоматичних установок пожежогасіння і пожежної сигналізації слід вико-­
нувати згідно з вимогами ДБН В.2.5-13.

8.20 Підприємства торгівлі повинні обладнуватися системами оповіщення про пожежу та
керування евакуацією людей у разі пожежі згідно з вимогами ДБН В.1.1-7.

8.21 Необхідність улаштування внутрішнього та зовнішнього протипожежного водопроводу,
кількість пожежних гідрантів (водойм, резервуарів), кількість вводів у будинок, витрати води на
внутрішнє та зовнішнє пожежогасіння, кількість струменів від пожежних кранів визначається
виходячи з вимог СНиП 2.04.01 і СНиП 2.04.02.

8.22 Пожежні крани повинні розміщуватись у вбудованих або навісних шафах, які мають
отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без роз­-
криття.

Конструкція шафи пожежного крана повинна передбачати, окрім розміщення в ній пожеж­ного крана діаметром 50 мм або 65 мм (укомплектованого пожежним рукавом відповідного діа­метра та стволом), пожежного кран-комплекту з напівжорстким рукавом діаметром не менше 25 мм, виконаного згідно з ДСТУ 4401-1, що приєднаний до пожежного стояка через вхідний запірний вентиль, а також двох вогнегасників.

Зовнішнє оформлення дверей пожежних шаф повинно відповідати вимогам ДСТУ ISO 6309.

Примітка. Витрати води на внутрішнє пожежогасіння та необхідна кількість струменів приймається для пожежних кранів без урахування струменів та витрат пожежних кран-комплектів.

8.23 Сигнали на запускання пожежних насосів, відкривання засувки на обвідній лінії водо-­
мірного вузла мають надходити від кнопок дистанційного пуску, які встановлені у шафах по-

С. 24 ДБН В.2.2-23:2009

жежних кранів, приміщенні пожежного поста та автоматично від датчиків положення запірних вентилів пожежних кранів і кран-комплектів (у разі відкриття наполовину будь-якого запірного вентиля).

У разі встановлення внутрішніх пожежних кранів на живильних трубопроводах водозапов-нених спринклерних установок відповідно до ДБН В.2.5-13 встановлення кнопок дистанційного пуску насосів біля пожежних кранів не потрібно.

У шафах пожежних кранів слід також передбачати кнопки дистанційного відкривання попо-верхових клапанів димовидаляння та підпору повітря і вмикання вентиляторів протидимного захисту.