ТОП 10:

РОЗМІЩЕННЯ БУДИНКІВ, ОРГАНІЗАЦІЯ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ



5.1 Будинки та споруди підприємств роздрібної торгівлі слід передбачати на земельних ді­-
лянках, що розташовуються згідно з вимогами містобудівних, санітарних та норм пожежної без­-
пеки (ДБН 360, ДБН Б.2-4-1, ДСП 173, НАПБ Б.01.005).

5.2 Площі земельних ділянок приймаються згідно з ДБН 360, виходячи з величини підприємств
торгівлі. Для магазинів - із розрахунку від 0,02 га до 0,08 га (для сільської місцевості до 0,12 га)
на 100 м2 їх торговельної площі, для ринків і ринкових комплексів - із розрахунку від 7 м2 до 14 м2
на 1 м2 їх торговельної площі.

В умовах реконструкції площа земельних ділянок підприємств роздрібної торгівлі може бути скорочена на 25 %.

Орієнтовна площа земельних ділянок розташованих окремо магазинів продовольчих та не­продовольчих товарів, ринків і ринкових комплексів наведена в додатку В.

Площа земельних ділянок торговельних центрів (ТЦ) визначається завданням на проекту­вання відповідно до ДБН 360, табл. 6.1*.

5.3 На земельній ділянці магазину слід передбачати зону для покупців і зону для під'їзду та
розвантаження автомобілів. У зоні для покупців можуть розміщуватися майданчики для сезонної
торгівлі, кіосків, рундуків, торговельних автоматів, засобів реклами тощо, а також місця для
відпочинку покупців.

Майданчики для стоянки легкових автомобілів покупців і працівників підприємств (авто­стоянки) у зоні для покупців або закриті автостоянки та гаражі слід передбачати згідно з ДБН 360 і ДБН В.2.3-15.

5.4 Тимчасові споруди сезонної торгівлі, павільйони, кіоски тощо повинні розміщуватися
до будинків та інших споруд на відстані, яку слід приймати залежно від ступеня їх вогнестійкості
згідно з ДБН 360, але не менше 10 м. Допускається розташовувати вказані споруди біля зовнішніх
стін будинків та інших споруд, якщо такі стіни не мають отворів (прорізів) і відповідають вимогам
будівельних норм до протипожежних стін та за умови забезпечення проїзду для пожежних машин
згідно з вимогами нормативних документів.


ДБН В.2.2-23:2009 С. 9

Інвентарні будинки мобільного типу, кіоски, павільйони, контейнери та інші подібні споруди допускається розміщати групами, але не більше 20 одиниць в одній групі двосмугового торго­вельного ряду і 10 одиниць у групі односмугового ряду, а площа території, на якій вони розмі­щуються без протипожежних розривів, приймається згідно з НАПБ Б.01.005. Відстань між групами цих будинків (споруд) і від них до інших будинків та споруд необхідно приймати не менше 15 м.

5.5 Ділянки підприємств роздрібної торгівлі повинні бути упорядковані, озеленені, облад-­
нані малими архітектурними формами, елементами благоустрою та місцями для встановлення
рекламних стендів. Під'їзні шляхи, тротуари і розвантажувальні майданчики повинні бути заас­-
фальтовані або замощені.

5.6 У зоні для під'їзду і розвантаження автомобілів встановлюються навіси для тари (якщо
зберігання тари не передбачено в складських приміщеннях будинків та споруд), а також роз­-
міщуються майданчики контейнерів для сміття.

5.7 На території підприємства роздрібної торгівлі необхідно передбачати організоване водо-
відведення, а на ділянках, де існує зливова каналізація, - відведення води до зливової каналізації.
Для прибирання території необхідно передбачати поливальні крани.

5.8 Контейнери для сміття мають бути встановлені на заасфальтованому чи забетонованому
майданчику, межа якого повинна бути не менше 1 м від основи кожного контейнера. Майданчик
сміттєзбирного контейнера повинен розташовуватися на відстані не менше 25 м від підприєм-­
ства торгівлі і від вікон та дверей житлових і громадських будинків.

ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ ТА КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ 6.1 Загальні вимоги

6.1.1 Об'ємно-планувальні та конструктивні рішення будинків і споруд підприємств роздріб-­
ної торгівлі мають забезпечувати можливість організації торгівлі сучасними методами (само­-
обслуговування, вільний доступ до товарів, продаж за зразками, з урахуванням застосування
тари-обладнання тощо) і можливість використання традиційних методів торгівлі, передбачати
комплексну механізацію вантажно-розвантажувальних робіт засобами вертикального та гори­-
зонтального транспорту, а також забезпечувати зручності для покупців і продавців.

Конструктивні рішення будинків слід розробляти згідно з вимогами ДБН В.1.1-7, СНиП 2.01.01, ДБН В.1.2-2 і ДСТУ Б В.1.2-3, ДБН В.2.1-10, ДБН В.2.6-31. В особливих умовах будівництва (просі­даючі ґрунти, підроблювані території, сейсмічні райони) слід керуватися ДБН В.1.1-5 і ДБН В.1.1-12.

6.1.2 Поверховість підприємств роздрібної торгівлі (у тому числі кількість надземних і під-­
земних поверхів) визначається за завданням на проектування з урахуванням містобудівних, тех­-
нологічних, санітарно-гігієнічних і протипожежних вимог.

6.1.3 У функціональній структурі будинків підприємств роздрібної торгівлі передбачаються
такі основні групи приміщень:

 

- торговельні й інші приміщення для обслуговування покупців (торговельні зали, зали прий-­
мання та видавання замовлень, кафетерій та інші);

- приміщення для приймання та зберігання товарів, приміщення для готування товарів до
продажу (прийомочні, розвантажувальні, комори та склади, охолоджувані камери, приміщення
готування товарів до продажу, фасувальні, комплектувальні відділів замовлень тощо);

- підсобні приміщення (приміщення для зберігання тари, контейнерів, пакувальних мате-­
ріалів, інвентаря, спецодягу тощо);

- службові та побутові приміщення (адміністративні, конторські, пожежний пост, кімнати
персоналу, гардеробні, душові, туалети тощо);

- технічні приміщення систем інженерного обладнання (венткамери, машинні відділення
ліфтів та холодильних установок, тепловий вузол, насосна станція пожежогасіння тощо).


С. 10 ДБН В.2.2-23:2009

6.1.4 Об'ємно-планувальні та конструктивні рішення повинні забезпечувати можливість
збільшення торговельної площі в процесі експлуатації за рахунок комор та інших неторговельних
приміщень на основі принципів гнучкого планування і з урахуванням застосування тари-об-
ладнання, комплексної механізації та автоматизації торговельних і виробничих процесів за умови
дотримання вимог стосовно пожежної безпеки.

6.1.5 До планувальних рішень підприємств торгівлі встановлюються такі функціонально-
технологічні вимоги.

Торговельні зали повинні бути зручно зв'язані з приміщеннями для готування товарів до продажу, приміщеннями для зберігання товарів.

З торговельних залів, складських приміщень (комор) і приміщень для готування товарів до продажу не повинно бути безпосередніх входів до службових, побутових та технічних приміщень.

Прийомочні, розвантажувальні слід, як правило, розміщувати поблизу від приміщень збе­рігання товарів.

Всі підсобні, службові та побутові приміщення для персоналу повинні бути ізольовані від приміщень для зберігання харчових продуктів.

6.1.6 В універсамах, гіпермаркетах та інших продовольчих магазинах приміщення комор та
готування товарів до продажу слід передбачати, як правило, на одному рівні з відповідною за
спеціалізацією торговельною залою.

В умовах реконструкції допускається розміщення комор (за винятком комор для легкозай­мистих матеріалів і горючих рідин), приміщень для готування товарів до продажу та торговель­них залів на різних рівнях у разі забезпечення зв'язку за допомогою підйомників, вантажних ліфтів або інших пристоїв для товарів, а також сходів, пандусів, пасажирських ліфтів для покупців (від­відувачів) і персоналу.

Допускається розміщення в підвальному та цокольному поверхах комор і складських примі­щень продовольчих та непродовольчих магазинів, торговельні зали яких розміщені на першому поверсі і вище, а також підсобних приміщень магазинів (у тому числі для приймання скляної тари, зберігання контейнерів, пакувальних матеріалів, прибирального інвентаря тощо), побутових при­міщень (гардеробні, вбиральні, умивальні, душові, роздягальні, кабіни особистої гігієни жінок), технічних приміщень систем інженерного обладнання будинків.

6.1.7 Торговельні зали, фасувальні, комплектувальні, прасувальні, майстерні й інші примі­-
щення підприємств роздрібної торгівлі з тривалим перебуванням людей рекомендується забез­-
печувати, як правило, природним освітленням.

Допускається влаштовувати без природного освітлення торговельні зали, приміщення прий­мання скляної тари від населення, складські приміщення, підсобні (комори для зберігання тари, контейнерів, інвентаря, у тому числі прибирального), побутові приміщення персоналу і технічні, тобто всі приміщення, які допускається розміщувати у підвальних поверхах згідно з ДБН В.2.2-9 і для яких може передбачатися лише штучне освітлення згідно з ДБН В.2.5-28. У цьому випадку зазначені приміщення мають бути обладнані системою примусового димовидаляння.

6.1.8 Висоту поверхів будинків приймають, як правило, 3,3 м (не менше 3,0 м від підлоги до
стелі).

Допускається за обґрунтування (механізація, обладнання, конструкції) збільшувати висоту поверхів із торговельною залою площею більше 400 м2 до 3,6 м, а більше 1000 м2 - до 4,2 і 4,8 м (за завданням на проектування). Висоту двосвітних торговельних залів допускається приймати 4,8 м за наявності антресолей, а для торговельних залів ринків - у випадках, коли внутрішній об'єм зали дозволяє передбачати природну вентиляцію відповідно до 9.4.5. Висоту поверху із торго­вельною залою у разі кондиціонування повітря слід приймати не більше 4,2 м.

6.1.9 Висоту поверху підприємств торговельною площею до 250 м2, вбудованих у житлові
будинки, допускається приймати за висотою поверху житлового будинку, але не менше 2,8 м.


ДБН В.2.2-23:2009 С. 11

6.1.10 У коридорах, складських, підсобних приміщеннях допускається скорочення висоти від
підлоги до стелі до 2,2 м, у технічних приміщеннях без постійного перебування людей висоти
проходів до обладнання в них - до 1,9 м.

6.1.11 Входи та сходи для обслуговуючого персоналу повинні бути окремими від входів та
сходів для покупців. Допускається влаштовувати їх суміщеними для підприємств торговельною
площею до 100 м2, як окремо розташованих, так і вбудованих підприємств торгівлі у будинки
іншого призначення.

Входи до комор та інших неторговельних приміщень слід розташовувати з боку виробничих груп приміщень. У підприємствах торговельною площею до 250 м2 допускається передбачати додаткові входи до торговельної зали для подавання товарів із суміжних із торговельною залою комор.

6.1.12 Підлога на шляхах переміщення товарів і евакуації з торговельних залів не повинна
мати порогів. Асфальтова підлога допускається лише в розвантажувальному приміщенні на май-­
данчику для автомобілів. У решті приміщень матеріал підлоги визначається проектом за погод­-
женням із органами державного пожежного та санітарного нагляду.

6.1.13 В універсамах та в продовольчих магазинах торговельною площею 1500 м2 і більше
(гіпермаркетах), в універмагах та непродовольчих магазинах торговельною площею 3500 м2 і
більше допускається передбачати (за завданням на проектування) місця для розміщення кіосків
та торговельних автоматів.

Торговельні приміщення

6.2.1 До складу торговельної площі підприємств торгівлі входить площа торговельних залів і
приміщень для додаткового обслуговування відповідно до переліку згідно з додатком Г. Цей
перелік не регламентується і визначається відповідно до завдання на проектування.

У торговельну площу магазину не входить площа приміщень для приймання скляної тари, які мають, як правило, окремі входи для відвідувачів.

Мінімальний коефіцієнт установної площі в торговельній залі слід приймати не менше 0,25.

6.2.2 Відділи замовлень рекомендується передбачати в продовольчих магазинах з універсаль-­
ним асортиментом товарів торговельною площею, як правило, 400 м2 і більше (у сільських посе-­
леннях - торговельною площею 250 м2 і більше).

Допускається передбачати за завданнями на проектування відділи замовлень в інших продо­вольчих магазинах і за меншої торговельної площі.

Площу приміщень відділу замовлень слід приймати не менше розрахункової, визначеної за питомими показниками мінімальної площі згідно з додатком Д.

6.2.3 Площу кафетеріїв слід приймати не менше розрахункової, визначеної за питомими
показниками мінімальної площі згідно з додатком Е.

Площі сокових барів, відділів кулінарії тощо підприємств харчування встановлюються зав­даннями на проектування згідно з нормами на проектування підприємств громадського харчу­вання (ресторанного господарства) відповідно до вимог ДСТУ 4281, СП 42-123-5777 і СП 5781.

6.2.4 Площі інших приміщень додаткового обслуговування слід визначати завданням на
проектування з урахуванням додатка Ж.

6.2.5 При продовольчих магазинах за завданням на проектування допускається передбачати
кулінарний цех із виготовлення харчової продукції з реалізацією її у відповідному відділі (від-­
ділах) магазину. При цьому слід враховувати вимоги СП 42-123-5777.

6.2.6 У разі влаштування у магазинах кафетеріїв, сокових барів, відділів кулінарії тощо їх
необхідно розміщувати (у продовольчих магазинах і відділах) з доступом для покупців із зовніш­-
нього боку вузла розрахунку (поза контрольованою зоною) чи у приміщенні з окремим входом
для покупців.


С.12 ДБН В.2.2-23:2009

6.2.7 Планування торговельних залів у магазинах самообслуговування має забезпечувати мож-­
ливість розміщення централізованих (на поверх або на будинок у цілому) вузлів розрахунку та
прилавків або камер (чарунок) для зберігання особистих речей покупців.

6.2.8 У плануванні торговельних залів гіпермаркетів, універсамів (супермаркетів тощо) необ­-
хідно враховувати такі вимоги:

 

- передбачати продаж товарів методом самообслуговування з централізованою системою оп­-
лати (для товарів, які не можуть продаватися за цим методом, слід встановлювати нестаціонарні
прилавки індивідуального обслуговування);

- вирішувати планування торговельних залів, забезпечуючи співвідношення сторін від 1:1 до
1:3 і приймаючи найменшу ширину залів залежно від кількості кас, яка визначається на основі
орієнтовних показників площі торговельної зали на одну касу;

- касові кабіни (місця реєстраторів розрахункових операцій) слід встановлювати по прямій
лінії з організацією проходів для покупців від кожної кабіни, яку повернуто так, щоб касири
(реєстратори) були спрямовані обличчям до покупців, що виходять із зали;

- столи для перекладання товарів з інвентарних кошиків та візків до сумок покупців роз­-
міщувати згідно з напрямком руху покупців до виходу;

- вхід та вихід для покупців розташовувати поруч; тамбур може бути спільним;

- ряди прилавків самообслуговування розташовувати перпендикулярно до лінії кас, при цьо­-
му забезпечуючи зручне завантаження вітрин-холодильників під час торгівлі.

Для визначення частки площі, зайнятої обладнанням, по відношенню до всієї площі торго­вельної зали універсаму (супермаркету тощо) рекомендується користуватися такими орієнтов­ними величинами:

- прилавки самообслуговування - 22-23 %;

- каси (місця реєстраторів розрахункових операцій), прилавки індивідуального обслугову­-
вання - 3-4 %;

- всього торговельного обладнання - 25-27 %.

6.2.9 У магазинах самообслуговування кількість робочих місць контролерів-касирів слід
приймати залежно від площі торговельної зали на одне робоче місце контролера-касира (реєст­-
ратора розрахункових операцій):

до 100 м2 включно - у продовольчих магазинах;

до 160 м2 включно - в непродовольчих магазинах.

Площа вузла розрахунку повинна прийматися не більше 15 % від площі торговельної зали. У цьому розрахунку не враховується площа торговельної зали, призначена для додаткового об­слуговування.

6.2.10 Ширину проходів між обладнанням у торговельних залах слід приймати згідно з до­-
датком К.

6.2.11 Вітрини непродовольчих магазинів повинні мати експозиційні площадки глибиною від
1,2 м до 2,5 м (залежно від асортименту товарів). Підлога експозиційної площадки повинна бути
на висоті не більше 0,6 м над тротуаром. Горизонтальне членування рам вітрин на висоті менше
2,0 м над рівнем підлоги експозиційної площадки не допускається.

У вітринах належить передбачати заходи для захисту поверхонь охолодження від запітніння та обледеніння, а в разі необхідності - пристрої для захисту від сонячних променів. У продовольчих магазинах, ринках і відділах замовлень вітрини з експозиційними площадками передбачати, як правило, не слід.


ДБН В.2.2-23-2009 С. 13







Последнее изменение этой страницы: 2017-02-17; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.215.182.81 (0.009 с.)