Резерви підвищення якості продукції

Основними напрямами підвищення ефективності виробництва продукції аграрних формувань нині є: знищення собівартості продукції, чого можна досягти за рахунок підвищення врожайності культур і продуктивності худоби через впровадження нових прогресивних ресурсозберігаючих технологій, краще використання техніки, збільшення обсягів внесення мінеральних і технічних добрив за рахунок вдосконалення ціноутворення на сільськогосподарську продукцію.

В умовах стабільного ринкового попиту на сільськогосподарську продукцію його нееластичність призводить до того, що навіть невеликі коливання в обсязі її виробництва і пропозиції зумовлюють відносно великі зміни в цінах і доходах.

Той чи інший суб’єкт господарювання може й мусить постійно контролювати процес використання внутрішніх чинників через розробку та послідовну реалізацію власної програми підвищення ефективності діяльності, а також урахувати вплив на неї зовнішніх чинників. У зв’язку з цим виникає необхідність конкретизація напрямів дії та використання головних внутрішніх і зовнішніх чинників підвищення ефективності діяльності суб’єктів господарювання.

1. Технологія. Технологічні нововведення, особливо сучасні форми автоматизації та інформаційних технологій, справляють найістотніший вплив на рівень і динаміку ефективності виробництва продукції (надання послуг). За принципом ланцюгової реакції вони спричиняють суттєві (нерідко докорінні) зміни в технічному рівні та продуктивності технологічного устаткування, методах і формах організації трудових процесів, підготовці та кваліфікації кадрів.

2. Устаткуванню належить провідне місце в програмі підвищення ефективності передовсім виробничої, а також іншої діяльності суб’єктів господарювання. Продуктивність діючого устаткування залежить не тільки від його технічного рівня, а й від належної організації ремонтно-технічного обслуговування, оптимальних строків експлуатації, змінності роботи, завантаження в часі тощо.

3. Матеріали та енергія позитивно впливають на рівень ефективності діяльності, якщо розв’язуються проблеми ресурсозбереження, зниження матеріаломісткості та енергоємності продукції (послуг), раціоналізується управління запасами матеріальних ресурсів і джерелами постачання.

4. Вироби. Самі продукти праці, їхня якість і зовнішній вигляд (дизайн) також є важливими чинниками ефективності діяльності суб’єктів господарювання. Рівень останньої має корелювати з корисною вартістю, тобто ціною, яку покупець готовий заплатити за вибір відповідної якості. Проте для досягнення високої ефективності господарювання самої тільки корисності товару недостатньо. Пропоновані підприємством (організацією) для реалізації продукти праці мають з’явитися на ринку в потрібному місці, у потрібний час і за добре обміркованою ціною. У зв’язку з цим суб’єкт діяльності має стежити за тим, щоб не виникало будь-яких організаційних та економічних перешкод між виробництвом продукції (наданням послуг) та окремими стадіями маркетингових досліджень.

5. Працівники. Основним джерелом і визначальним чинником зростання ефективності діяльності є працівники, менеджери, спеціалісти, робітники. Ділові якості працівників, підвищення продуктивності їхньої праці багато в чому зумовлюються дійовим мотиваційним механізмом на підприємстві, підтриманням сприятливого соціального мікроклімату в трудовому колективі.

6. Організація і системи. Єдність трудового колективу, раціональне делегування відповідальності, належні норми керування характеризують добру організацію діяльності підприємства (станови), що забезпечує необхідну спеціалізацію та координацію управлінських процесів, а отже, вищий рівень ефективності будь-якої складної виробного-господарської системи. При цьому остання для підтримування високої ефективності господарювання має бути динамічною та гнучкою, періодично реформуватися відповідно до нових завдань, що постають за зміни ситуації на ринку.

7. Методи роботи. За переважання трудомістких процесів досконаліші методи роботи стають достатньо перспективними для забезпечення зростання ефективності діяльності підприємства. Постійне вдосконалення методів праці передбачає системний аналіз стану робочих місць та їхню атестацію, підвищення кваліфікації кадрів, узагальнення та використання нагромадження на інших підприємствах позитивного досвіду.

8. Стиль управління, що поєднує професійну компетентність, діловитість і високу етику взаємовідносин між людьми, практично впливає на всі напрямки діяльності підприємства. Від нього залежить, у якій мірі враховуватимуться зовнішні чинники і зростання ефективності діяльності на підприємстві.

Відтак належний стиль управління як складовий елемент сучасного менеджменту є дійовим чинником підвищення ефективності діяльності будь-якого підприємства, кожної підприємницької структури.

9. Державна економічна й соціальна політика істотно впливає на ефективність суспільного виробництва. Основними елементами її є:

· практична діяльність владних структур;

· різноманітні види законодавства;

· фінансові інструменти (заходи, стимули);

· економічні правила та нормативи (регулювання доходів і оплати праці, контроль за рівнем цін, ліцензування окремих видів діяльності);

· ринкова, виробнича й соціальна інфраструктури;

· макроекономічні структурні зміни;

· програми приватизації державних підприємств;

· комерціалізація організаційних структур виробничої сфери.6

10. Інституціональні механізми. Для безперервного підвищення ефективності діяльності всіх суб’єктів господарювання держава має створити відповідні організаційні передумови, що забезпечуватимуть постійне функціонування на національному, регіональному чи галузевому рівнях спеціальних інституціональних механізмів – організації їхню діяльність треба зосередити на:

v розв’язанні ключових проблем підвищення ефективності різних виробничо-господарських систем та економіки країни в цілому;

v практичний реалізації стратегії і тактики розвитку національної економіки на всіх рівнях управління. Нині у світі функціонує понад 150 міжнародних, національних і регіональних центрів (інститутів, асоціацій) з продуктивності та управління.

11. Інфраструктура. Важливо передумовою зростання ефективності діяльності підприємств є достатній рівень розвитку мережі різноманітних інституцій ринкової та виробничо-господарської інфраструктури. Нині всі підприємницькі структури користуються послугами інноваційних фондів і комерційних банків, бірж та інших інститутів ринкової інфраструктури. Безпосередній вплив на результативність діяльності підприємств справляє належний розвиток виробничої інфраструктури. Вирішальне значення для ефективного розвитку всіх структурних елементів економіки має наявність широкої мережі установ соціальної інфраструктури.

12. Структурні зміни в суспільстві також впливають на показники ефективності на різних рівнях господарювання. Найважливішими є структурні зміни економічного та соціального харектеру. Головні з них відбуваються в таких сферах:

a) технології, наукові дослідження та розробки, супроводжувальні революційними проривами в багатьох галузях знань;

b) склад та технічний рівень основних фондів;

c) масштаби виробництва та діяльності;

d) моделі зайнятості населення в різних виробничих і невиробничих галузях;

e) склад персоналу за ознаками статі, освіченості, кваліфікації тощо.

Лише вміле використання всієї системи перелічених чинників може забезпечити достатні темпи зростання ефективності виробництва [6].

 

 

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

ТОВ АФ «Промінь» розташоване в с. Клинове Голованівського району Кіровоградської області.

В структурі сільськогосподарських угідь протягом досліджувального періоду, за 2008 – 2010 року площа залишилася незмінною і становила 2664 га., що свідчить про середні розміри підприємства.

Загальна кількість працівників підприємства за досліджувальний період скоротилась на 4 чол. і становили в 2010 році 92 чол. Загальна вартість основних фондів збільшилась за останні 3 роки, і у 2010 році становили 5607 ти. грн.. При цьому показники ефективності використання фондів підвищилися.

Підприємство спеціалізується на вирощуванні зернових та технічних культур.

Ефективність діяльності підприємства має тенденуію до підвищення. В середньму за три роки рівень прибутковості становив – 25,8.

Абсолютна товарність продукції в підприємстві в 2010 році була найвищою за весь досліджуваний період.

Обсяг товарної продукції збільшився в 2010 році порівняно з 2008 роком.

Обсяг прибутку від реалізації збільшилася в 2010 році порівняно з 2008 роком на 9545,4 тис.грн. За рахунок збільшення обсягу виробництва товарної продукції зростає прибуток даного підприємства.

Валове виробництво продукції має безпосередній вплив на величину товарної продукції. Таким чином, одним із шляхів нарощування обсягів товарної продукції є збільшення виробництва продукції. В сучасних умовах важливою умовою нарощування обсягів виробництва

продукції рослинництва є інтенсифікація.

Основними напрямами підвищення ефективності виробництва продукції товарних формувань нині є: зниження собівартості продукції, чого можна досягти за рахунок підвищення врожайності культур і продуктивності худоби через впровадження нових прогресивних ресурсозберігаючих технологій, краще використання техніки, збільшення обсягів внесення мінеральних і органічних добрив за рахунок вдосконалення ціноутворення на сільськогосподарську продукцію.