Склад і структура оборотних засобів підприємств

Оборотними називаються засоби виробництва, що беруть участь в одному виробничому циклі та переносять свою вартість на вартість готової продукції одразу і повністю, змінюючи при цьому свою речову форму.

Оборотні засоби підприємства становлять сукупність оборотних фондів і фондів обігу, виражених у вартісній формі (рис.3.1). Інакше кажучи, вартість оборотних засобів набуває форми оборотних фондів і фондів обігу.

 

Оборотні засоби (обігові кошти)

Оборотні фонди

Фонди обігу

Виробничі запаси

Незавершене виробництво

Напівфабрикати власного виготовлення

Витрати майбутніх періодів

Готова продукція на складах підприє-мства

Готова продукція, яка відвантажена і перебуває в дорозі

Грошові кошти на розрахунковому та інших рахунках

Грошові кошти у незавершених розра-хунках

Готівка в касі

Рис. 3.1. Склад оборотних засобів підприємства

 

Оборотні фонди – це предмети праці, що функціонують один цикл виробництва і за цей час цілком переносять свою вартість на зроблену продукцію та змінюють свою натуральну форму (сировина, основні матеріали, напівфабрикати, допоміжні матеріали, тара, паливо, запчастини).

Фонди обігу – це засоби підприємства, вкладені в готову продукцію, товари відвантажені, але не відправлені, а також кошти в касі та на рахунках. Вони не беруть участі в утворенні вартості, а є її носіями. Інакше кажучи, фонди обігу — це всі засоби, що в грошовій або речовій формі перебувають на підприємстві і юридично, в будь-який момент, можуть стати вільними коштами підприємства.

Кругообіг оборотних засобів — це безперервний процес обороту коштів у процесі виробництва.

Кругообіг оборотних засобів проходить три стадії.

На першій стадії кругообігу під час придбання предметів праці (сировини, матеріалів, палива тощо) оборотні засоби з грошової форми переходять у товарну.

На другій стадії предмети праці за участю засобів праці та робочої сили перетворюються у незавершену виробництвом продукцію, тобто відбувається їх виробниче споживання. Виробнича стадія кругообігу завершується випуском готової продукції, й оборотні засоби знову набувають товарної форми.

На третій стадії кругообігу підприємство реалізує готову продукцію й оборотні засоби знову змінюють товарну форму на грошову. Кругообіг вважається закінченим, коли грошові кошти за реалізовану продукцію надійдуть на розрахунковий рахунок підприємства. Грошова форма, якої набувають оборотні засоби на третій стадії їх кругообігу, одночасно є їх початковою стадією обороту.

Перша і третя стадії кругообігу оборотних засобів виробничого підприємства відбуваються у сфері обігу, друга – у сфері виробництва.

Співвідношення між оборотними фондами та фондами обігу виражене у відсотках називають структурою оборотних засобів. Структура прогресивна, якщо велику частину складають оборотні фонди. Усі оборотні засоби підприємства класифікують за трьома основними принципами (рис. 3.2).

Ознаки класифікації оборотних засобів підприємства

За місцем та роллю у виробничому процесі

За принципами організації

За джерелами утворення

Оборотні фонди

Фонди обігу

Нормовані

Ненормовані

Власні та прирівняні до власних

Залучені

Рис. 3.2. Класифікація оборотних засобів

 

Оборотні засоби можуть існувати у вигляді:

Виробничі запаси: запаси сировини, основних і допоміжних матеріалів, покупних напівфабрикатів, палива та пального, тари, ремонтних деталей та вузлів, малоцінних інструментів господарського інвентарю та інших предметів, а також аналогічних предметів, що швидко зношуються.

Незавершене виробництво: предмети праці, обробку яких не завершено підприємством. Вони перебувають безпосередньо на робочих місцях або в процесі транспортування від одного робочого місця до іншого.

Напівфабрикати власного виготовлення: ті предмети праці, що їх повністю оброблено у даному виробничому підрозділі підприємства, але які потребують дальшої обробки в інших підрозділах (наприклад, продукція заготівельного виробництва).

Витрати майбутніх періодів: грошові витрати, які зроблено в певний період, але які буде відшкодовано за рахунок собівартості продукції (роботи, послуг) у наступні періоди. До них належать витрати на підготовку виробництва, освоєння випуску нових виробів, раціоналізацію та винахідництво, придбання науково-технічної та економічної інформації, передплату періодичних видань тощо.