Поняття про еколого-статистичну інформацію

Екологічна статистична інформація – це сукупність даних про динаміку кількісних та якісних характеристик якості компонентів довкілля (земельні, водні, лісові ресурсу, атмосферне повітря), їх взаємозв'язок і закономірності розвитку.

Екологічна статистична інформація є основою для оцінювання якості довкілля та прийняття обґрунтованих управлінських рішень в сфері охорони довкілля.

Накопичена еколого-статистична інформація за тривалий період формує сервісну базу еколого-статистичних даних, які мають велике значення для створення ефективної інформаційної еколого-статистичної системи.

База еколого-статистичних даних – ефективний засіб для оцінювання якості довкілля загалом.

Приклади еколого-статистичної інформації – даних про якість довкілля (взята з статистичних довідників).

Основні показники техногенного навантаження на довкілля у 2000-2013 рр наведемо в табл. 1.

Таблиця 1

Основні показники антропогенного навантаження на довкілля України

у 2000-2013 рр.

Показник
Викиди забруднюючих речовин у повітря^1, тис. т	5908,6	6615,6	6678,0	6877,3	6821,1	6719,8
Викиди діоксиду вуглецю^2, млн.т	...	152,0	198,2	236,0	232,0	230,7
Скидання забруднених зворотних вод у поверхневі водні об'єкти, млн.м^3
Їхня частка у загальному водовідведенні, %	30,2	38,7	21,4	20,0	18,8	22,2
Утворення відходів І-ІV класів небезпеки^3, тис.т	...	...	419191,7	447641,2	450726,8	448117,6
у тому числі І-ІІІ класів небезпеки	2613,2	2411,8	1659,8	1434,5	1368,1	923,8
Частка відходів, видалених у спеціально відведені місця чи об'єкти у загальному обсязі утворених відходів, %	...	...	80,4	61,9	64,3	64,5
у тому числі І-ІІІ класів небезпеки	29,1	39,3	18,5	9,7	10,7	11,1
Витрати на охорону навколишнього природного середовища, млн.грн.	3224,3	7089,2	13128,0	18490,7	20514,0	20377,8

 

Атмосферне повітря. Протягом 2013р. в атмосферу надійшло 6,7 млн.т забруднюючих речовин від стаціонарних та пересувних джерел забруднення. У сумарній кількості забруднюючих речовин викиди метану та оксиду азоту, які належать до парникових газів, становили відповідно 928,7 та 15,4 тис.т. Крім цих речовин, у атмосферу в 2013р. стаціонарними та пересувними джерелами було викинуто 230,7 млн.т діоксиду вуглецю, який також впливає на зміну клімату.

Понад 64% небезпечних речовин, що потрапили у повітря, припало на стаціонарні джерела забруднення промислових підприємств.Від них в атмосферу надійшло 4,3 млн.т забруднюючих речовин, що на 40,2 тис.т (на 0,9%) менше, ніж у 2012 році.

Структура викидів забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел забруднення у 2013 році наведемо на рис. 1.

Рис. 1 Структура викидів забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел забруднення у 2013 році

Щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення у розрахунку на 1 км² території країни склала 7,1 т небезпечних речовин, а на 1 особу – 94,4 кг. Проте, в окремих регіонах ці показники значно перевищили середній рівень по країні. Зокрема, у Донецькій області обсяги викидів у розрахунку на 1 км² були більшими у 7,7 раза, а на одну особу – у 3,5 раза, Дніпропетровській – відповідно у 4,1 та 3,0 раза, Луганській – у 2,3 та 2,1, Івано-Франківській – у 2,0 та 1,6 раза більше. Підприємствами м.Києва у розрахунку на 1 км² території було викинуто 38,1 т забруднюючих речовин, що перевищило середній показник по країні у 5,4 раза.

Порівняно з 2012р. збільшення викидів забруднюючих речовин в атмосферу відмічалося лише у 6 регіонах країни, а саме: у Вінницькій (на 48,2 тис.т, або на 48%), Запорізькій (на 38,3 тис.т, або на 19%), Івано-Франківській (на 6,2 тис.т, або на 3%), Харківській (на 12,7 тис.т, або на 6%), Хмельницькій та Черкаській (відповідно на 0,9 тис.т та на 3,7 тис.т, або на 5%) областях. Близько двох третин викидів забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел припадає на три області: Донецьку, Дніпропетровську та Луганську.

Основними забруднювачами повітря країни у 2013р. були підприємства переробної та добувної промисловості (відповідно 29% та 21% шкідливих викидів)та підприємства – виробники електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря (43%), про що свідчать такі дані, які наведено в табл. 2.

Таблиця 2

Обсяги викидів шкідливих речовин від стаціонарних джерел забруднення за економічними видами діяльності

Вид економічної діяльності	Обсяги викидів від стаціонарних джерел забруднення
забруднюючих речовин	діоксиду вуглецю
тис.т	% до підсумку	тис.т	% до підсумку
Всі види економічної діяльності	4295,1	100,0	197618,0	100,0
з них
добувна промисловість і розроблення кар’єрів	921,2	21,4	4282,4	2,2
переробна промисловість у тому числі	1230,9	28,7	82082,6	41,5
виробництво коксу та продуктів нафтоперероблення	66,4	1,5	4823,8	2,4
виробництво хімічних речовин і хімічної продукції	38,8	0,9	4941,5	2,5
металургійне виробництво	1004,6	23,4	60520,6	30,6
постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря	1838,9	42,8	104413,6	52,8
транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність	166,5	3,9	4332,6	2,2

 

Серед населених пунктів країни найбільшого антропогенного навантаження від стаціонарних джерел забруднення (понад 100 тис. т викидів забруднюючих речовин) зазнала атмосфера таких міст, які наведено в табл. 3.

Таблиця 3

Обсяги викидів забруднювальних речовин від стаціонарних джерел забруднення

	Обсяги викидів забруднювальних речовин, тис.т
Алчевськ	78,7	104,8	97,8	89,3	96,8	106,0	111,8
Бурштин	118,9	176,5	191,2	146,8	198,7	174,7	182,7
Дебальцеве	108,6	95,5	119,2	112,8	127,0	172,2	74,4
Дніпропетровськ	97,3	128,8	105,6	110,0	110,0	110,4	104,8
Дніпродзержинськ	105,0	126,1	110,8	108,5	124,7	116,4	115,5
Зеленодольськ	79,4	108,6	133,6	173,4	205,3	219,3	185,2
Енергодар	80,8	98,4	79,2	100,3	104,9	107,7	145,5
Комсомольське	95,2	104,4	95,1	108,1	126,2	151,3	164,3
Кривий Ріг	443,4	523,9	321,6	395,0	358,6	354,6	351,8
Курахове	117,2	103,4	121,9	123,9	166,2	148,4	166,0
Луганськ	144,2	118,8	150,4	160,7	142,6	130,5	119,5
Маріуполь	340,4	425,7	283,9	364,3	382,4	330,4	333,8
Новий Світ	121,8	123,7	104,8	109,9	105,4	118,0	133,0
Українка	64,5	53,2	76,9	82,8	91,7	109,2	91,8
Харцизьк	88,4	68,9	73,0	75,4	103,1	110,2	126,6

 

З метою охорони атмосферного повітря та клімату підприємства здійснили 407 заходів, на які було витрачено 1849,8 млн.грн. Упровадження природоохоронних заходів сприяло зменшенню надходжень небезпечних речовин у повітряний басейн на 80,6 тис.т.

Від роботи двигунів пересувних джерел забруднення у 2013р. в повітря надійшло 2,4 млн.т забруднюючих речовин, переважна частина з яких (2196,3 тис.т, або 90,6%) – це викиди автомобільного, 46,1 тис.т, або 1,9 % – залізничного, 7,8 тис.т, або 0,3% – авіаційного, 6,0 тис.т, або 0,2% – водного транспорту та 168,5 тис.т, або 6,9% – виробничої техніки. Із загальної кількості 1,7 млн.т небезпечних речовин викинуто автомобілями, що перебувають у приватній власності населення. Основними токсичними інгредієнтами, якими забруднювалось повітря під час експлуатації транспортних засобів та виробничої техніки, були: оксид вуглецю (73,2% або 1774,9 тис.т), діоксид азоту (12,4% або 300,1 тис.т), неметанові леткі органічні сполуки (11,2% або 271,2 тис.т), сажа (1,5% або 37,0 тис.т), діоксид сірки (1,3%, або 31,5 тис.т). Решта викидів припало на оксид азоту, метан, бенз(а)пірен та аміак (0,4% або 10,0 тис.т).

Водні ресурси. У 2013р. із природних водних об’єктів було забрано 13,6 млрд.м³ води (12,9 млрд.м³ прісної та 0,7 млрд.м³ морської), що на 7,0% менше ніж у 2012 році, у т.ч. на 6,8% – прісної та 10,6% – морської. При транспортуванні втрачено 16% (2,2 млрд.м³) забраної води.

Водокористувачами в країні спожито 10,1 млрд.м³ води, що на 0,4 млрд.м³ (на 3,9%) менше порівняно з 2012р. Зокрема, на виробничі потреби підприємств у 2013р. припало 53% (5,4 млрд.м³) всієї використаної води, на побутово-питні потреби – 18% (1,8 млрд.м³), зрошення – 18% (1,8 млрд.м³), ставково-рибне господарство – 10% (1,0 млрд.м³) та на сільськогосподарське водопостачання та інші потреби – 1% (0,1 млрд.м³). Використання свіжої води зменшилось, в основному, за рахунок зменшення її витрат на виробничі потреби (на 318 млн.м³, або на 5,6%) та побутово-питні потреби (на 83 млн.м³, або 4,5%).

Потреби промисловості задовольнялися також шляхом залучення води в оборотні і повторно-послідовні системи, частка яких у загальному обсязі використання води на виробництво склала 89%. За рахунок цього протягом 2013р. зекономлено 45,1 млрд. м³ свіжої води.

Загальне водовідведення у 2013 р. склало 7,7 млрд.м³, що на 359 млн. м³ (на 0,5%) менше проти попереднього року.

Основні показники використання та відведення води окремими секторами економіки наведені у табл. 4.

 

Таблиця 4

Основні показники використання та відведення води окремими секторами економіки, млн. м³

	Використано води, всього	з неї на:	Відведено зворотних вод у поверхневі водні об’єкти
побутово- питні потреби	виробни-чі потре- би	всього	в тому числі заб-руднених	з них без очи- щення
Всього
у тому числі
електроенергетика
вугільна промисловість
металургійна промисловість
хімічна та нафтохімічна промисловість
машинобудування
нафтогазова промисловість
житлово-комунальне господарство
сільське господарство
харчова промисловість
транспорт
промисловість будівельних матеріалів
інші галузі

 

Використання та відведення води за басейнами окремих річок характеризувалися такими даними, які наведено в табл.5

Таблиця 5

Використання та відведення води за басейнами річок України, млн. м³

Назва річка	Забрано води з природних водних об’єктів	Використано води	Водовідведення у поверхневі водні об’єкти
всього	з нього забруднених зворотних вод
Сіверський Донець
Лугань
Кальміус
Міус
Дніпро
Інгулець
Самара
Десна
Прип’ять
Дністер
Дунай
Південний Буг

 

Скидання забруднених стоків та безповоротний водозабір негативно впливають на водні ресурси. Протягом 2013р. у водойми скинуто 1,7 млрд.м³ забруднених стоків, що на 196 млн. м³ (на 12,9%) більше, ніж у 2012р. При цьому, частка забруднених зворотних вод у загальному водовідведенні становила 22%.

У водойми потрапило 85% (1,5 млрд. м³) недостатньо очищених на очисних спорудах зворотних вод. Решта (0,3 млрд. м³) – надійшла у водойми без будь-якого очищення, що на 9,0% (на 26,4 млн. м³) менше, ніж у 2012р. Необхідно зазначити, що наявна потужність очисних споруд (7,6 млрд.м³) дозволяла повністю очистити забруднені зворотні води.

Значного техногенного навантаження у 2013р. зазнали поверхневі водні об’єкти Автономної Республіки Крим (частка забруднених зворотних вод у загальному водовідведенні становила 38%), Донецької (39%), Сумської (44%), міста Києва (48%), Луганської (50%) областей та міста Севастополя (65%).

За даними Центральної геофізичної обсерваторії (ЦГО) Державної служби надзвичайних ситуацій України водні об’єкти країни залишаються забрудненими переважно сполуками важких металів, амонійним та нітратним азотом, нафтопродуктами, фенолами та сульфатами. Випадки високих рівнів забруднень найчастіше фіксувалися у річках басейнів Дніпра, Дунаю, Сіверського Дінця, річок Приазов’я та Західного Бугу.

Земельні ресурси. На початок 2014р., за даними Держземагентства України, земельний фонд країни складав 60,4 млн.га і структура розподілу наведено в табл. 6.

Таблиця 6

Земельний фонд України в 2013 р. та його структура

Назва землі	Площа, тис.га	Питома частка у загальному фонді, %
Всього земель (територія)	60354,9	100,0
у тому числі
землі сільськогосподарського призначення	42744,5	70,8
ліси та лісовкриті площі	10624,4	17,6
забудовані землі	2542,6	4,2
землі під водою	2422,9	4,0
відкриті заболочені землі	981,6	1,6
інші землі	1038,9	1,8

Значна частка земельної площі (68,8%, або 41,5 млн.га) – це сільськогосподарські угіддя, у структурі яких 78,3 % (32,5 млн.га) припадає на ріллю. Сільськогосподарська освоєність території досягла 72%, а ступінь розораності земельної площі – 56%.

Одним із визначальних елементів у системі заходів щодо нарощування обсягів і підвищення врожайності сільськогосподарських культур є застосування добрив. Під урожай 2013р. сільськогосподарськими підприємствами, крім малих, на площі 15,3 млн. га (80,9% посівних площ) було внесено 1,5 млн.т мінеральних добрив (у поживних речовинах), що на 10,9% більше, ніж у попередньому році. Органічні добрива (9,6 млн.т, або на 0,4% менше рівня 2012р.) внесено на площі 0,4 млн.га, що складає лише 2,2% загальної площі посівів. На1 гектар загальної посівної площі у середньому було внесено по 79 кг мінеральних добрив (на 7 кг більше проти 2012р.) та 0,5 т органіки (на рівні попереднього року). У структурі внесених мінеральних добрив найбільшу питому вагу займали азотні добрива (69,9%), на фосфорні та калійні припадало відповідно 15,8% та 14,3% обсягу.

Площа, на якій аграрними підприємствами (крім малих) у 2013р. було проведено вапнування ґрунтів, становила 97,8 тис.га, що на 7,5 тис.га (на 7,1%) менше проти 2012р., площа гіпсування (6,2 тис. га) зменшилась на 0,1 тис.га (на 1,6%). У ґрунт внесено 487,3 тис.т вапняного борошна та інших вапнякових матеріалів, 22,5 тис.т гіпсу та інших гіпсовмісних порід. Площа, на якій застосовувалися засоби захисту сільськогосподарських рослин, становила 15,0 млн.га, у т.ч. пестициди – 13,6 млн.га, що відповідно на 7,4% і на 9,7% більше показників 2012р.

Відходи. Протягом 2013р. в Україні утворилося 448,1 млн.т відходів, що на 0,6% менше порівняно з 2012р., у т.ч. від економічної діяльності підприємств та організацій, які отримали дозволи на утворення відходів, – 439,1 млн.т (на 0,8% менше), у домо-господарствах – 9,0 млн.т (на 12,4% більше). Із загального обсягу утворених відходів 447,2 млн.т становили відходи ІV класу небезпеки, 856,8 тис.т – ІІІ класу небезпеки, 59,3 тис.т – ІІ класу небезпеки, 3,0 тис.т – І класу небезпеки. Інформацію про відходи наведено в табл. 7.

Таблиця 7