Тема 1. Предмет, метод, система і принципи земельного права.

Тема 1. Предмет, метод, система і принципи земельного права.

(ДФН – 2 г., ВФН – 2 г., ЗФН – 2 г.)

Контрольні запитання до теми та завдання:

1. Дайте визначення поняття «земельна ділянка».

Земельный участок - часть земной поверхности, имеющая фиксированные границы, характеризуется определенным месторасположением, природными свойствами, физическими параметрами, правовым и хозяйственным состоянием и другими характеристиками.

2. Назвіть характерні риси землі як природного об’єкту, її специфіку як об’єкта регулювання.

Земли - как объект земельного права - это естественный компонент, не изъятый из среды, а такой, органично взаимодействует с водами, лесами и другими природными ресурсами. Однако, земля как объект права собственности рассматривается как естественный компонент ограничен территориально. На практике объектом права собственности выступают земельные угодья, земельные участки или их части, отделенные друг от друга.

В земельном законодательстве земля как объект правового регулирования-ния рассматривается в нескольких значениях. Когда землю используют, учитывая ее применения для различных потребностей в жизнедеятельности людей, в частности, как место расположения населенных пунктов, производственных и неви-производственных объектов, то ее рассматривают как достояние украинского народа, национальное богатство государства. Когда речь идет о землю как объект права собственности или пользования, то для каждого субъекта таких прав опреде-чально конкретная доля земной поверхности с установленными границами, определенным местом расположения, с определенными относительно нее правами собственности или пользования.

3. В чому знаходить прояв співвідношення земельного права із природноресурсовим правом, екологічним правом?

Соотношение данных отраслей права состоит прежде всего в их законодательном регулировании, т.е. они имеют законодательные акты, которые закрепляют общие понятия и регулируют отношения возникающие в каждой из них. Кроме того они имеют общие объекты регулирования, такие как земельные, водные, лесные ресурсы и т.д.

Нормативно-правові акти:

1. Конституція України, прийнята на п’ятій сесії 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2. Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1990. - № 31. – Ст. 429.

3. Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - №3-4. – Ст. 27.

4. Закон України «Про оренду землі» в редакції Закону від 2 жовтня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. - № 10. - Ст. 102.

5. Закон України від 11 грудня 2003 р. «Про оцінку земель» // Відомості Верховної Ради України. – 2004. - № 15. - Ст. 229.

6. Закон України від 19 червня 2003 р. «Про охорону земель» //Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 39. – Ст. 349.

7. Закон України від 22 травня 2003 р. «Про землеустрій» // Відомості Верховної Ради України – 2003. – № 36. – Ст. 282.

8. Закон України від 19 червня 2003 р. «Про державний контроль за використанням та охороною земель» // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 39. – Ст. 350.

 

Тема 2. Джерела земельного права.

(ДФН – 4 г., ВФН – 4 г., ЗФН – 4 г.)

Контрольні запитання до теми:

Дайте визначення поняттю «джерела земельного права».

Источниками земельного права являются нормативно-правовые акты,содержащие общеобязательные правовые требования, нормы, правила,регулирующие общественные отношения в сфере принадлежности, использования,воспроизводства и охраны земель.

 

Дайте класифікацію джерел земельного права.

За своєю сутністю джерела земельного права поділяються на дві групи:
ті, що є волевиявленням держави та органів влади
ті, які є волевиявленням територіальних громад та інших суб’єктів місцевого самоврядування.
За змістом, тобто юридичною силою, джерела земельного права можна класифікувати на:
конституційні
законодавчі
підзаконні
локальні

17.

Міська рада відмовила у наданні безоплатно у власність громадянинові земельної ділянки для зведення житлового будинку на підставі того, що нібито немає вільних ділянок. Де можна оскаржити це рішення і як перевірити, чи справді в місті немає ділянок для передачі громадянам під приватну забудову?

Решение может быть оспорено в судебном порядке. Для определения наличия свободного земельного участка необходимо обратиться с соответствующим завлением в государственный земельный кадастр.

Громадянка Петрова користується земельною ділянкою з 1993 року, в 2008 року вона її приватизувала. Нещодавно вона помітила, що межа між її та сусідньою ділянками зміщена, внаслідок чого частиною її городу користується сусід. Проте сусід це заперечує. Чи є можливість якось перевірити розташування межі, якщо між нашими ділянками не було постійних межових знаків?

Восстановление границ земельных участков проводятся по сведениям государственного кадастра недвижимости, которые отображаются в кадастровых выписках о земельных участках в виде координат поворотных точек.

Нормативно-правові акти:

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. - Ст. 141.

2. Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - № 3 - 4. – Ст. 27.

3. Лісовий кодекс України від 21 січня 1994 р. в редакції Закону від 8 лютого 2006 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2006. - № 21. - Ст. 170.

4. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - №№ 40 - 44. – Ст. 356.

5. Закон України від 1 червня 2000 р. «Про ліцензування видів господарської діяльності» // Офіційний вісник України. - 2003. - № 27. -Ст. 1109.

6. Закон України від 18 січня 2001 р. «Про угоди щодо відчуження земельної частки (паю)» // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 11. – Ст. 55.

7. Закон України від 1 липня 2004 р. в редакції Закону України від 11 лютого 2010 р. «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» // Відомості Верховної Ради України. – 2010. - № 18. - Ст. 141.

8. Закон України від 5 лютого 2004 р. «Про розмежування земель державної та комунальної власності» // Відомості Верховної Ради України. – 2004. - № 35. - Ст. 411.

9. Закон України від 5 березня 2009 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що посвідчують право на земельну ділянку, а також порядку поділу та об'єднання земельних ділянок» // Відомості Верховної Ради України. – 2009. - № 29. - Ст. 396.

10. Закон України від 16 червня 2011 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури посвідчення права власності на землю» // Офіційний вісник України. - 2011. - № 55. – Ст. 2171.

11. Закон України від 7 липня 2011 р. «Про державний земельний кадастр» // Офіційний вісник України. – 2011. - № 60. – Ст. 2405.

12. Указ Президент України від 2 лютого 2002 р. № 92/2002 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» // Голос України, 19.02.2002, № 33.

13. Положення про технічний паспорт земельної ділянки, яка виставляється на земельні торги: затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2002 р. № 648. // Офіційний вісник України. – 2002. – № 21. – Ст. 1026.

14. Порядок зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб: затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 р. // Офіційний вісник України. – 2002. – № 15. – Ст. 818.

15. Тимчасовий порядок присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010 р. № 749 // Урядовий кур'єр, 08.09.2010, № 165.

16. Інструкція про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками: затверджена наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 р. № 376 // Офіційний вісник України. – 2010. - № 46. - Ст. 1519.

 

На земельну ділянку громадянина Л. проникло коріння фруктових дерев, що ростуть на землі його сусіда. У зв'язку з цим він не може змоги вирощувати городину. Чи може громадянин Л. сам відрізати коріння, не питаючи сусіда?

Гражданин Л. не может совершить данное действие без согласования с соседом, поскольку это будет посягать на имущественные права соседа в отношении этого дерева.

Громадянин Волков зв'язку з реорганізацією колективного сільськогосподарського підприємства отримав земельну ділянку у власність для ведення особистого селянського господарства. Він захотів подарувати його братові. Чи має право Волков вчинити угоду?

Волков может осуществить данную сделку, поскольку участок перешел ему на праве собственности, а значит он может ним свободно распоряжаться.

Нормативно-правові акти:

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. - Ст. 141.

2. Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - № 3 - 4. – Ст. 27.

3. Закон України «Про оренду землі» в редакції Закону від 2 жовтня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. - № 10. - Ст. 102.

4. Закон України від 14 січня 2000 р. «Про меліорацію земель» // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - № 11. - Ст. 90.

5. Порядок організації робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв): затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2004 р. № 122 // Офіційний вісник України. – 2004. - № 5. - Ст. 241.

Тема 1. Предмет, метод, система і принципи земельного права.

(ДФН – 2 г., ВФН – 2 г., ЗФН – 2 г.)

Контрольні запитання до теми та завдання:

1. Дайте визначення поняття «земельна ділянка».

Земельный участок - часть земной поверхности, имеющая фиксированные границы, характеризуется определенным месторасположением, природными свойствами, физическими параметрами, правовым и хозяйственным состоянием и другими характеристиками.

2. Назвіть характерні риси землі як природного об’єкту, її специфіку як об’єкта регулювання.

Земли - как объект земельного права - это естественный компонент, не изъятый из среды, а такой, органично взаимодействует с водами, лесами и другими природными ресурсами. Однако, земля как объект права собственности рассматривается как естественный компонент ограничен территориально. На практике объектом права собственности выступают земельные угодья, земельные участки или их части, отделенные друг от друга.

В земельном законодательстве земля как объект правового регулирования-ния рассматривается в нескольких значениях. Когда землю используют, учитывая ее применения для различных потребностей в жизнедеятельности людей, в частности, как место расположения населенных пунктов, производственных и неви-производственных объектов, то ее рассматривают как достояние украинского народа, национальное богатство государства. Когда речь идет о землю как объект права собственности или пользования, то для каждого субъекта таких прав опреде-чально конкретная доля земной поверхности с установленными границами, определенным местом расположения, с определенными относительно нее правами собственности или пользования.

3. В чому знаходить прояв співвідношення земельного права із природноресурсовим правом, екологічним правом?

Соотношение данных отраслей права состоит прежде всего в их законодательном регулировании, т.е. они имеют законодательные акты, которые закрепляют общие понятия и регулируют отношения возникающие в каждой из них. Кроме того они имеют общие объекты регулирования, такие как земельные, водные, лесные ресурсы и т.д.

Нормативно-правові акти:

1. Конституція України, прийнята на п’ятій сесії 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2. Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1990. - № 31. – Ст. 429.

3. Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - №3-4. – Ст. 27.

4. Закон України «Про оренду землі» в редакції Закону від 2 жовтня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. - № 10. - Ст. 102.

5. Закон України від 11 грудня 2003 р. «Про оцінку земель» // Відомості Верховної Ради України. – 2004. - № 15. - Ст. 229.

6. Закон України від 19 червня 2003 р. «Про охорону земель» //Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 39. – Ст. 349.

7. Закон України від 22 травня 2003 р. «Про землеустрій» // Відомості Верховної Ради України – 2003. – № 36. – Ст. 282.

8. Закон України від 19 червня 2003 р. «Про державний контроль за використанням та охороною земель» // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 39. – Ст. 350.