Вимоги до земельної ділянки навчально-виховного закладу.

Ділянки під забудову шкіл повинні розташовуватися в сельбищних зонах населеного пункту з дотриманням санітарних норм щодо відстані від джерел викидів шкідливих речовин, шуму, вібрації, електромагнітних та іонізуючих випромінювань (не допускається їх розміщення в санітарно-захисних зонах промислових підприємств та інших об'єктів, що є джерелами виробничих шкідливостей).

Будівництво поблизу загальноосвітніх навчальних закладів індивідуальних гаражів та автостоянок заборонено.

Розміри санітарно-захисної зони між межею шкільної ділянки та гаражами повинні бути не менше 50 м і повинні погоджуватися з Держсанепідемнаглядом.

Будівля загальноосвітнього навчального закладу повинна бути розміщена на відстані 100—170 м від проїжджої частини дороги.

Будинки загальноосвітніх шкіл розміщуються не ближче 25 м від червоної лінії. Відстань від межі ділянок шкіл до стін житлових будинків із входами та вікнами приймаються не менше 10 м, від будинків шкіл до житлових і громадських будинків та споруд, згідно з нормами інсоляції, природного освітлення та шумозахисту.

По периметру земельної ділянки слід передбачити захисну земельну смугу (дерева, кущі, газон) завширшки не менше 1,5 м, а з боку вулиць не менше 3м.

Огорожа території повинна бути заввишки не менше 1,2 м. При розміщенні шкіл всередині житлових кварталів, допускається застосування живої огорожі заввишки не менше 1 м.

Площа озеленення земельних ділянок повинна складати 45—50% загальної площі ділянки. При приляганні ділянки безпосередньо до зелених масивів (парків, садів, скверів), а також при розміщенні шкіл у сільській місцевості або за умов реконструкції, площі зелених насаджень допускається скорочувати, але не більше ніж до 30%.

Високорослі дерева належить висаджувати на відстані не меншій 10 м від стін з вікнами навчальних приміщень, а кущі — не менше 5 м.

Розташування та орієнтація основних функціональних приміщень шкіл повинні забезпечувати безперервну тригодинну тривалість інсоляції на день.

Нормативна тригодинна інсоляція повинна бути забезпечена на території спортивної зони та зони відпочинку, в тому числі спортивних та гральних майданчиків.

Для поливу території слід передбачати спеціальні крани.

Забороняється висаджувати колючі дерева і кущі (біла акація, глід, шипшина тощо) і рослини з отруйними ягодами («вовче лико», «сумах отруйний» та ін.).

Земельна ділянка поділяється на наступні функціональні зони: навчальна; навчально-виробнича; навчально-дослідна; фізкультурно-спортивна; відпочинку; сільськогосподарська (для шкіл в сільській місцевості); житлова.

Фізкультурно-спортивну зону належить розміщувати поруч з навчальною, але не з боку вікон приміщень початкових класів.

Майданчики для ігор з м'ячем та метання спортивних снарядів розміщувати на відстані не менше 25 м від вікон навчальних та навчально-допоміжних приміщень будинків (при наявності огорожі 3 м заввишки і завдовжки не менше 15 м), а майданчики для інших видів фізкультурних занять — на відстані не меншій 10 м.

Спортивні майданчики повинні мати тверде покриття. Заборонено проводити заняття на зволожених майданчиках, які мають нерівності і вибоїни.

Спортивні майданчики краще розміщувати по довжині з півночі на південь.

Бігова доріжка влаштовується навколо футбольного поля, доріжка довжиною 100 м входить до складу бігової.

Ями для стрибків в довжину і висоту заповнюються піском, змішаним з тирсою.

При будівництві бігових доріжок і спортивних майданчиків (волейбольних, баскетбольних, гри у ручний м'яч) необхідно використовувати дренаж.

Комбінований майданчик можна асфальтувати (бетонувати), футбольне поле повинно мати трав'яне покриття. З метою попередження травм, різноманітні дефекти поверхні майданчиків слід систематично вирівнювати.

Борти ям для стрибків, крім переднього, оббиваються гумою.

Наливні льодяні катки для катання, хокею та швидкісного бігу на ковзанах повинні мати товщину льоду 5-6 см, гладеньку поверхню без розколин і виїмок.

Штучне освітлення катка повинно бути рівномірним на всій льодяній поверхні і не меншим 100 лк.

Майданчики для учнів 1—4 класів повинні бути обладнані тіньовим навісом, ліанами, гірками для з'їжджання, гойдалками, бетонованою стіною для ігор з м'ячем і малювання, лавками, доріжками з твердим покриттям для катання на роликових ковзанах та велосипедах, плескальним басейном.

Займатися на спортивних майданчиках дозволяється тільки у спортивному одязі та взутті.

Діти повинні бути навчені правильному користуванню спортивним інвентарем і обладнанням.

Фізкультурні майданчики необхідно огороджувати один від одного зеленими насадженнями.

Ігрові майданчики, розміщені біля будинку школи, засівають невисокою травою.

Господарська зона повинна мати окремий в'їзд, розташовуватися поблизу навчально-виробничої зони, приміщень їдальні. У цій зоні розмішуються ремонтні майстерні, склади, гаражі, підсобно-виробничі приміщення, навіси, сміттєзбірники. Сміттєзбірники повинні щільно закриватися кришками і встановлюватися на відстані не менше 25 м від вікон і входу в їдальню на бетонованому майданчику під навісом.

В'їзд і виходи на ділянку, проїзди та проходи до господарських будівель, майданчики для сміття, а в сільських школах, які не мають каналізації, — до надвірних вбиралень асфальтують або бетонують.

Підходи до приміщень школи не менш як за 100 м повинні мати тверде покриття.

В житловій зоні розміщуються гуртожитки для учнів, допускається розміщення житлових будинків для викладачів та обслуговуючого персоналу. Житлова зона повинна мати окремий вхід з боку вулиць та проїздів, ізолюватись від господарської зони на відстань не менше 100 м.

Санітарні розриви між спальними корпусами і межею ділянки житлової зони повинні складати не менше 50 м. Відстань від спальних корпусів до автомагістралей повинна бути не менше 150 м, до господарської зони — не менше 100 м.

На території земельної ділянки повинні бути передбачені поливальні установки та питні фонтани.

Територія ділянки повинна бути освітлена у вечірній час.

Майданчики для рухливих ігор і відпочинку повинні розташовуватися біля виходів з приміщень (для максимального використання їх під час перерв) і бути розділені для учнів кожної вікової групи.

Навчально-дослідна зона повинна бути не більшою 25 відсотків площі ділянки. В міських школах вона може бути зменшеною за рахунок будівництва на ділянці парників, теплиць і оранжерей, органічно пов'язаних з комплексом кабінетів біології та хімії.

Земельні ділянки сільських шкіл повинні бути розширені за рахунок будівництва парників, теплиць, оранжерей, приміщень для зберігання сільськогосподарської техніки, садово-городнього інвентаря та ін.