Законодавчі засади створення служби охорони праці на під-вах,уст,орг

Одним з елементів управління охороною праці на підприємстві є створення служби охорони праці. Порядок створення та повно-важення служб охорони праці регулюються ст. 15 Закону України «Про охорону праці», «Типовим положенням про службу охорони праці», затвердженим наказом Державного комітету України з на-гляду за охороною праці від 15 листопада 2004 р. № 255, положен-ням про службу охорони праці, яке приймається роботодавцем. Служба охорони праці може функціонувати в різних організа-ційних формах залежно від чисельності працюючих. Служба охоро-ни праці може створюватися у вигляді самостійного структурного підрозділу, групи спеціалістів чи одного спеціаліста, у тому числі що працює на умовах сумісництва. Так, на підприємстві з кількістю працюючих менше 50 чоловік функції цієї служби можуть викону-вати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку. На підприємстві з кількістю працюючих менше 20 осіб для виконанТема 8. Правове регулювання охорони праці ня функцій служби охорони праці можуть залучатися на договірних засадах сторонні спеціалісти. Служба охорони праці підпорядкову-ється безпосередньо роботодавцю. За своїм посадовим становищем та умовами праці керівник служби прирівнюється до керівників основних виробничо-технічних служб підприємства. Спеціалісти з охорони праці мають право видавати керівникам структурних під-розділів підприємства обов'язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків. Ці приписи, у тому числі про зупинен-ня робіт, може скасовувати лише роботодавець. Для виконання функцій, покладених на службу охорони праці, її спеціалісти мають право надсилати керівнику подання про при-тягнення до відповідальності працівників, які порушують законо-давство про охорону праці, вимагати відсторонення від роботи пра-цівників, які не пройшли медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань з охорони праці, не мають доступу до відповідних робіт або порушують нормативні акти про охорону праці, зупиняти роботу виробництв, машин, устаткування й інших засобів вироб-ництва, які створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих, та клопотати про заохочення працівників. З метою забезпечення без-печних і здорових умов праці, комплексного вирішення питань охо-рони праці ліквідація служби охорони праці допускається лише у випадку ліквідації підприємства. Система заходів організації ефективного управління охороною праці передбачає постійну співпрацю роботодавця з найманими працівниками та їх представниками, створення з ними спільних ор-ганів, які здійснюють організацію охорони праці. До таких органів належить комісія з питань охорони праці підприємства. Вона ство-рюється на принципі паритетності представництва роботодавця та найманих працівників. Комісія з питань охорони праці підприєм-ства є постійно діючим консультативно-дорадчим органом найма-них працівників та роботодавця, тому на відміну від служби охоро-ни праці її рішення носять рекомендаційний характер. Комісія з питань охорони праці підприємства створюється на підприємствах з кількістю працюючих 50 і більше чоловік рішен-ням трудового колективу на загальних зборах (конференції) найма-них працівників. Водночас приймається рішення про її кількісний і персональний склад та затверджується Положення про комісію з питань охорони праці підприємства, яке розробляється на осно-ві «Типового положення про комісію з питань охорони праці підТрудове право України приємства», затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21 березня 2007 року № 55. Діяльність комісії з питань охорони праці підприємства спрямо-вана на забезпечення захисту законних прав та інтересів працівни-ків у сфері охорони праці, підготовку рекомендацій роботодавцю та працівникам з питань профілактики виробничого травматизму та професійних захворювань, вироблення пропозицій до колективного договору з охорони праці, узгодження позицій сторін у вирішенні практичних питань з охорони праці шляхом проведення двосторон-ніх консультацій. Працівники зайняті на роботах з підвищеною пожежною небезпекою, один раз на рік проходять перевірку знань відпо-відних нормативних актів з пожежної безпеки, а посадові особи до почат-ку виконання своїх обов’язків і періодично (один раз на три роки) прохо-дять навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки.