Основні поняття в галузі охорони праці, її терміни та визначення

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ПРАЦІ, ЇЇ ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

Охорона працi - система правових, соціально-економічних, органiзацiйних, технiчних, гiгiєнiчних та лiкувально - профiлактичних заходів та засобiв, спрямованих на забезпечення збереження здоров'я та працездатностi людини в процесi працi.

Для задоволення матерiальних та духовних потреб людинi необхiдно працювати. В процесi працi людина взаємодiє з засобами виробництва, з виробничим середовищем та з предметами працi. При цьому вiн, як правило, пiддається впливу великого числа факторiв, рiзних по своїй природi, формам проявлення та характеру дiї, якi впливають на здоров'я та працездатнiсть лю-дини. Виробничi фактори залежно від наслiдкiв, до яких може привести їх дiя, при-йнято пiдроздiляти на небезпечнi та шкiдливi. Небезпечний виробничий фактор - фактор, вплив якого на працюючого у ви-значених умовах приводить до травми або рiзкому погiршенню здоров'я. Шкiдливий виробничий фактор - фактор, вплив якого на працюючого у ви-значених умовах приводить до захворювання або зниженню працездатностi. В залежності від рiвня та тривалостi впливу шкiдливий фактор може стати небезпечним. По природi дiї на органiзм людини небезпечнi та шкiдливi ви-робничi фактори пiдроздiляються на чотири групи: фiзичнi, хiмiчнi, бiологiчнi та психофiзiологiчнi.

До фiзичних небезпечних та шкiдливих виробничих факторів відносяться фактори, що характеризують технологічний процес (рухомі машини та ме-ханiзми, рухомi частини обладнання, пересуваючися вироби, заготовки та матерiали, гострi кромки, заусеницi; пiдвищена або знижена температура по-верхней обладнання або матерiалiв; пiдвищене значення електричної напру-ги, пiдвищений рiвень статичної електрики), та фактори, що характеризують повітря виробничих приміщень (пiдвищена запиленість та загазованiсть повiтря робiтничої зони, метеорологiчнi умови, пiдвищений рiвень шуму, ультразвукових коливань, вiбрацiї на робiтничому мiсцi, недостатня освiтленiсть робiтничої зони i т.п.). Хiмiчнi небезпечні та шкiдливі виробничі фактори пiдроздiляються: - по характеру впливу на людину на: токсичнi (викликають отруєння органiзму), дратівні, сенсибiлiзуючi (викликають алергію), канцерогенні (викликають злоякiснi створення), мутагеннi (впливають на змiнення спадко-востi), репродуктивнi; - по шляху проникнення у органiзм людини: проникаючі через органи дихан-ня, шлунковокішечний тракт, шкіру та слизистi оболонки.

Бiологiчнi небезпечні та шкiдливі виробничі фактори мiстять такi бiологiчнi об'єкти: мiкроорганiзми (бактерiї, вiруси та iн.) та продукти їх жит-тєдiяльностi, макроорганiзми (рослини та тварини). Психофiзiологiчн-фiзичнi та нервово-психiчнi перевантаження. (Повний перелiк небезпечних та шкідливих виробничих факторів дається у ГОСТ 12. 0. 003-74).

 

Інфразвук

Інфразвук - це коливання в повітрі, в рідкому або твердому середовищах з частотою менше 16 Гц.

Інфразвук людина не чує, однак відчуває; він чинить руйнівну дію на організм людини. Високий рівень інфразвуку викликає порушення функції вестибулярного апарату, зумовлюючи запаморочення, головний біль. Знижується увагу, працездатність. Виникає відчуття страху, загальне нездужання. Існує думка, що інфразвуксильно впливає на психіку людей.

Усі механізми, які працюють при частотах обертання менше 20 об / с, випромінюють інфразвук. При русі автомобіля зі швидкістю понад 100 км / год він є джерелом інфразвуку, який виникає за рахунок зриву повітряного потоку з його поверхні. У машинобудівній галузі інфразвук виникає при роботі вентиляторів, компресорів, двигунів внутрішнього згоряння, дизельних двигунів.

Згідно з діючими нормативними документами рівні звукового тиску в октавних смугах з середньогеометричними частотами 2, 4, 8, 16, Гц повинен бути не більше 105 дБ, а для смуг з частотою 32 Гц - не більше 102 дБ. Завдяки великій довжині інфразвук поширюється _в атмосфері на великі відстані. Практично неможливо зупинити інфразвук за допомогою будівельних конструкцій на шляху його поширення. Неефективні також засоби індивідуального захисту. Дієвим засобом захисту є зниження рівня інфразвуку в джерелі його освіти. Серед таких заходів можна виділити наступні:

· збільшення частот обертання валів до 20 і більше обертів на секунду;

· підвищення жорсткості коливних конструкцій великих розмірів;

· усунення низькочастотних вібрацій;

· внесення конструктивних змін в будову джерел, що дозволяє перейти з області інфразвукових коливань в область звукових; в цьому випадку їх зниження може бути досягнуто застосуванням звукоізоляції і звукопоглинання.

Ультразвук

Ультразвук широко використовується в багатьох галузях промисловості. Джерелами ультразвуку є генератори, які працюють у діапазоні частот від 12 до 22 кГц для очищення виливків, в апаратах для очищення газів. У гальванічних цехах ультразвук виникає під час роботи травильних і знежирювальних ванн. Його вплив спостерігається на відстані 25-50 м від обладнання. При завантаженні і вивантаженні деталей має місце контактна вплив ультразвуку.

Ультразвукові генератори використовуються також при плазмовому та дифузійного зварювання, різання металів, при напиленні металів.

Ультразвук високої інтенсивності виникає під час видалення забруднень, при хімічному травленні, обдувке струменем стисненого повітря при очищенні деталей, при збиранні.

Ультразвук викликає функціональні порушення нервової системи, головний біль, зміни кров'яного тиску, складу та властивостей крові, зумовлює втрату слухової чутливості, підвищує стомлюваність.

Ультразвук впливає на людину через повітря, а також через рідку і тверду середовища.

Ультразвукові коливання поширюються у всіх згаданих вище середовищах з частотою більше -16 000 Гц.

Для захисту від ультразвуку, який передається через повітря, застосовується метод звукоізоляції. Звукоізоляція ефективна в області високих частот. Між обладнанням та працівниками можна встановлювати екрани. Ультразвукові установки можна розташовувати в спеціальних приміщеннях. Ефективним засобом захисту є використання кабін з дистанційним управлінням, розташування обладнання в звукоізольованих укриттях. Для укриттів використовують сталь, дюралюміній, оргскло, текстоліт, інші звукопоглинальні матеріали.

Звукоізолюючі кожухи на ультразвуковому обладнанні повинні мати блокувальну систему, яка вимикає перетворювачі при порушенні герметичності кожуха.

РозглянутіЕМПвпливали на біологічні об’єкти та, зокрема, на людину під час усього її існування. Це дало змогу у процесі еволюції пристосуватися довпливу таких полів та виробити захисні механізми, які захищають людину від можливих ушкоджень за рахунок природних факторів.

Однак усе ж спостерігається кореляція між змінами сонячної активності (викликаними ними змінами електромагнітного випромінювання) і нервовими, психічними, серцево-судинними захворюваннями людей, а також порушенням умовно-рефлекторної діяльності тварин.

Антропогенні випромінювання фактично охоплюють усі діапазони. Розглянемо вплив радіохвильового випромінювання, зокрема випромінювання ВЧ та УВЧ діапазонів, (діапазони ЗО кГц—500 МГц). Можливості прямого опромінення радіохвилями визначаються умовами їх розповсюдження, які залежать від довжини хвилі.

Випромінювання НВЧ діапазону. Активність впливу ЕМП різних діапазонів частот різна: вона значно зростає з ростом частоти та дуже серйозно впливає у НВЧ діапазоні. У даний діапазон входять дециметрові (100-10 см), сантиметрові (10-1 см) та міліметрові (10-1 мм) хвилі. Ці діапазони об’єднуються терміном «мікрохвильові».

Джерелами електромагнітних випромінювань у радіотехнічних пристроях є генератор, тракти передачі енергії від генератора до антени, антенні пристрої, електромагніти в установках для термічної обробки матеріалів, конденсатори, високочастотні трансформатори, фідерні лінії.

встановлені правилами гранично допустимі рівні (ГДР) ЕМП поширюються на діапазон частот 30 кГц-300 Гц.

Електромагнітне поле ВЧ і НВЧ, що несе з собою енергію, може самостійно поширюватися у просторі без провідника електроструму зі швидкістю, близькою до швидкості світла.

Воно змінюється з цією ж частотою, що і струм, який його створив. Електромагнітне поле в 5-8 діапазонах частот оцінюється напруженістю поля. Одиницею виміру напруженості поля для електричної складової є вольт на метр В/м).

 

Як захиститися від ЕМП

Організаційні заходи щодо захисту від ЕМП

До організаційних заходів із захисту від дії ЕМП відносяться:вибір режимів роботи випромінюючого обладнання, що забезпечує рівеньвипромінювання, що не перевищує гранично допустимий, обмеження місця і часузнаходження в зоні дії ЕМП (захист відстанню і часом), позначенняі огорожа зон з підвищеним рівнем ЕМП.

Захист часом застосовується, коли немає можливості знизитиінтенсивність випромінювання в даній точці до гранично допустимого рівня. Удіючих ПДУ передбачена залежність між інтенсивністю щільностіпотоку енергії і часом опромінення.

Захист відстанню грунтується на падінні інтенсивності випромінювання,яке обернено пропорційно до квадрату відстані і застосовується, якщонеможливо послабити ЕМП іншими заходами, в тому числі і захистом часом.
Захист відстанню покладена в основу зон нормування випромінювань длявизначення необхідного розриву між джерелами ЕМП та житловими будинками,службовими приміщеннями і т.п.

Для кожної установки, випромінює електромагнітну енергію, повиннівизначатися санітарно-захисні зони в яких інтенсивність ЕМП перевищує
ПДУ. Межі зон визначаються розрахунково для кожного конкретного випадкурозміщення випромінюючої установки при роботі їх на максимальну потужністьвипромінювання і контролюються за допомогою приладів. Відповідно до ДСТ
12.1.026-80 зони випромінювання захищаються або встановлюються попереджувальнізнаки з написами: «Не входити, небезпечно!».

Інженерно-технічні заходи щодо захисту населення від ЕМП

Інженерно-технічні захисні заходи будуються на використанніявища екранування електромагнітних полів безпосередньо в місцяхперебування людини або на заходи з обмеження емісійнихпараметрів джерела поля. Останнє, як правило, застосовується на стадіїрозробки вироби, що служить джерелом ЕМП.

радіовипромінювання можуть проникати в приміщення, де знаходяться люди черезвіконні та дверні отвори. Для захисту, оглядових вікон, вікон приміщень,засклення стельових ліхтарів, перегородок застосовується металізованескло, що володіє екранують властивостями. Таку властивість склу надаєтонка прозора плівка або оксидів металів, найчастіше олова, абометалів - мідь, нікель, срібло і їх поєднання. Плівка маєдостатньою оптичної прозорість і хімічну стійкість. Будучинанесеної на один бік поверхні скла вона послаблює інтенсивністьвипромінювання в діапазоні 0,8 - 150 см на 30 дБ (в 1000 разів). При нанесенніплівки на обидві поверхні скла ослаблення досягає 40 дБ (в 10000 разів).

Для захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань вбудівельних конструкціях у якості захисних екранів можуть застосовуватисяметалева сітка, металевий лист або будь-яке інше що проводитьпокриття, у тому числі і спеціально розроблені будівельні матеріали. Уряді випадків достатньо використання заземленою металевої сітки,міститься під лицювальна або штукатурний шар..

Як екранів можуть застосовуватися також різні плівки і тканини зметалізованим покриттям.

В останні роки в якості радіоекранірующіх матеріалів отрималиметалізовані тканини на основі синтетіческіх волокон. Їх отримуютьметодом хімічної металізації (з розчинів) тканин різної структури іщільності. Існуючі методи отримання дозволяє регулювати кількістьнаноситься металу в діапазоні від сотих часток до одиниць мкм і змінюватиповерхневий питомий опір тканин від десятків до часток Ом.
Екранують текстильні матеріали володіють малою товщиною, легкістю,гнучкістю, вони можуть дублюватися іншими матеріалами (тканинами, шкірою,плівками), добре поєднуються зі смолами і латексу.

 

Види вентиляції

При великому різноманітті систем вентиляції, зумовленому призначенням приміщень, характером технологічного процесу, видів шкідливих викидів тощо, їх можна класифікувати за наступними характерними ознаками:

1) за методом переміщення повітря вентиляція буває з природним спонуканням (природною) і з механічним (механічною). Можливо також сполучення звичайної і механічної вентиляції (змішана вентиляція);

2) вентиляція буває припливною, витяжною або припливно-витяжною залежно від того, для чого служить система вентиляції - для подачі (припливу) або виведення повітря з приміщення чи для того й іншого одночасно;

3) за місцем дії вентиляція буває місцевою і загальнообмінною;

4) за конструктивним виконанням – канальною та безканальною.

Кондиціонування повітря

Дві найважливіші завдання, які вирішує кондиціонування і система вентиляції:

1. Необхідні параметри комфортного мікроклімату для людей Мінімально необхідна потреба однієї людини в свіжому повітрі становить 20 м.куб./год (у відповідності зі СНіП). Для створення комфорту і нормального самопочуття однієї людини необхідно до 60 м.куб/год свіжого повітря при 50% відносної вологості та швидкості повітрообміну 0,5 м/сек в самому приміщенні. Крім того, в залежності від виду приміщень необхідно враховувати показник кратності повітрообміну, який регулюється СНиП.

2. Виробничий мікроклімат для забезпечення заданого технічного процесу

Для забезпечення основних параметрів роботи систем кондиціювання і вентиляції і щоб уникнути їх передчасного виходу з ладу необхідно регулярно проводити діагностичні дослідження, надати які може знову-таки тільки серйозна кліматична компанія - через високу вартість використовуваної діагностичної апаратури.

Торкнувшись теми сервісного обслуговування, варто згадати і гарантійний ремонт. Його надає безпосередньо фірма-виробник і тільки через уповноваженого на те оператора, який є, як правило, дистриб'ютором даної марки. Термін гарантії на кліматичне обладнання в основному не перевищує двох, рідше - трьох років, і ремонт виконується саме фірмою, що виробляє монтаж. Фахівці радять при укладанні контракту на купівлю кліматичного обладнання звернути увагу не тільки на наявність ліцензій і сертифікатів всіх відповідних відомств, але також на перелік послуг, що надаються компанією-продавцем. У цей перелік обов'язково має входити сервісне та гарантійне обслуговування. Наявність цих пунктів - свідчення на користь професіоналізму компанії. Також слід поцікавитися досвідом фірми, де і коли компанія виконувала ті чи інші роботи. Незайвим буде зв'язатися і з колишніми клієнтами даного оператора, щоб дізнатися їх думку про якість наданих послуг.

Якість роботи систем кондиціювання забезпечують не тільки монтаж і подальше обслуговування. Перед тим, як встановити кондиціонер чи систему вентиляції, устаткування необхідно правильно вибрати. Пам'ятайте, що менеджер-проектувальник зобов'язаний попередньо відвідати приміщення, і розрахувати необхідну потужність обладнання. При такому підрахунку варто враховувати не тільки площу приміщення (якщо говорити грубо - на 1 кв.м необхідно 100 Вт потужності), але і його заповнення різного роду меблями і апаратурою. Погодьтеся, між спортивним залом та залом для проведення конференцій, а вже тим більше - технологічним приміщенням одного і того ж розміру існує певна різниця.

Зазвичай технічні характеристики кондиціонера наводяться для певних умов експлуатації, відповідних різними стандартами. При їх невідповідності даним параметрам змінюється і продуктивність кондиціонера. Тому грамотний розрахунок тепло-надходжень до приміщення є необхідним при купівлі ВКВ, а такий розрахунок здатний виконати тільки фахівець. Для цього необхідно враховувати скління і орієнтованість зовнішніх стін, площа внутрішніх стін, суміжних з іншими приміщеннями, вид і площа покриття підлоги і стелі, прорахувати тепло-надходження від припливної вентиляції, побутової техніки, комп'ютерів, серверів, холодильного обладнання, а також від людей, що знаходяться в приміщенні; враховується також кількість і площа дверних прорізів. Причому кожен з перелічених вище пунктів розглядається окремо.

 

Ця обставина зумовлена значною поширеністю таких електроприладів і тим, що їх обслуговують практично всі особи, що працюють у промисловості а електроприлади напругою понад 1000 В обслуговуються малочисельним колом висококваліфікованого персоналу.

Електротравма — це травма, викликана дією електричного струму або електричної дуги. Електротравми поділяються на два види: електротравми, які виникають при проходженні струму через тіло людини, і електротравми, поява яких не пов’язана з проходженням струму через тіло людини. Ураження людини в другому випадку пов’язується з опіками, засліпленням електричною дугою, падінням, а відтак — суттєвими механічними ушкодженнями. Існує також поняття «електротравматизм».

Електротравматизм — це явище, яке характеризується сукупністю електротравм, які виникають та повторюються в аналогічних виробничих, побутових умовах та ситуаціях. Осередок, джерелоелектротравматизму та чи інша тимчасова або навіть постійна ситуація при експлуатації електроустановок, коли мають місце аналогічні випадки ураження людини струмом.

Проходячи через тіло людини, електричний струм справляє термічну, електричну та механічну (динамічну) дію. Ці фізико-хімічні процеси притаманні живій та неживій матерії. Одночасно електричний струм здійснює і біологічну дію, яка є специфічним процесом, властивим лише живій тканині.

Різноманітність впливу електричного струму на організм людини призводить до електротравм, які умовно поділяються на два види:

· місцеві електротравми, які означають місцеве ушкодження організму;

· загальні електротравми електричні удари), коли уражається (або виникає загроза ураження) весь організм внаслідок порушення нормальної діяльності життєво важливих органів та систем.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ПРАЦІ, ЇЇ ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

Охорона працi - система правових, соціально-економічних, органiзацiйних, технiчних, гiгiєнiчних та лiкувально - профiлактичних заходів та засобiв, спрямованих на забезпечення збереження здоров'я та працездатностi людини в процесi працi.

Для задоволення матерiальних та духовних потреб людинi необхiдно працювати. В процесi працi людина взаємодiє з засобами виробництва, з виробничим середовищем та з предметами працi. При цьому вiн, як правило, пiддається впливу великого числа факторiв, рiзних по своїй природi, формам проявлення та характеру дiї, якi впливають на здоров'я та працездатнiсть лю-дини. Виробничi фактори залежно від наслiдкiв, до яких може привести їх дiя, при-йнято пiдроздiляти на небезпечнi та шкiдливi. Небезпечний виробничий фактор - фактор, вплив якого на працюючого у ви-значених умовах приводить до травми або рiзкому погiршенню здоров'я. Шкiдливий виробничий фактор - фактор, вплив якого на працюючого у ви-значених умовах приводить до захворювання або зниженню працездатностi. В залежності від рiвня та тривалостi впливу шкiдливий фактор може стати небезпечним. По природi дiї на органiзм людини небезпечнi та шкiдливi ви-робничi фактори пiдроздiляються на чотири групи: фiзичнi, хiмiчнi, бiологiчнi та психофiзiологiчнi.

До фiзичних небезпечних та шкiдливих виробничих факторів відносяться фактори, що характеризують технологічний процес (рухомі машини та ме-ханiзми, рухомi частини обладнання, пересуваючися вироби, заготовки та матерiали, гострi кромки, заусеницi; пiдвищена або знижена температура по-верхней обладнання або матерiалiв; пiдвищене значення електричної напру-ги, пiдвищений рiвень статичної електрики), та фактори, що характеризують повітря виробничих приміщень (пiдвищена запиленість та загазованiсть повiтря робiтничої зони, метеорологiчнi умови, пiдвищений рiвень шуму, ультразвукових коливань, вiбрацiї на робiтничому мiсцi, недостатня освiтленiсть робiтничої зони i т.п.). Хiмiчнi небезпечні та шкiдливі виробничі фактори пiдроздiляються: - по характеру впливу на людину на: токсичнi (викликають отруєння органiзму), дратівні, сенсибiлiзуючi (викликають алергію), канцерогенні (викликають злоякiснi створення), мутагеннi (впливають на змiнення спадко-востi), репродуктивнi; - по шляху проникнення у органiзм людини: проникаючі через органи дихан-ня, шлунковокішечний тракт, шкіру та слизистi оболонки.

Бiологiчнi небезпечні та шкiдливі виробничі фактори мiстять такi бiологiчнi об'єкти: мiкроорганiзми (бактерiї, вiруси та iн.) та продукти їх жит-тєдiяльностi, макроорганiзми (рослини та тварини). Психофiзiологiчн-фiзичнi та нервово-психiчнi перевантаження. (Повний перелiк небезпечних та шкідливих виробничих факторів дається у ГОСТ 12. 0. 003-74).