Загальна структура міжнародної олімпійської системи.

Міжнародна олімпійська система включає в себе

МОК -- МСФ -- НОК -- КА [1] -- РОК [2]

 

Крім того до олімпійської системи відносяться інші організації, установи, окремі особи і спортсмени.

У відповідності з Хартією МОК можна визнавати різні асоціації, недержавні організації, котрі пов’язані зі спортом і які діють на міжнародному рівні.

У структурі МОКу на сучасному етапі виділяються два напрямки: діяльність, що пов’язана з Олімпійськими комітетами на всіх рівнях (МОК, НОК, Асоціації НОК, Регіональні ОК - європейська, азіатська, американська, африканська); діяльність на основі спортивних федерацій (МСФ, регіональні СА, сезонних асоціації - літні, зимові види спорту).

Міжнародна олімпійська система є частиною міжнародної організаційної системи. Вона зв"язана з ООН, ЮНЕСКО, що дає змогу своєчасно реагувати на політичні умови, матеріально-технічне забезпечення олімпійського спорту.

МОК - вищий керівний орган олімпійського руху, котрий має всі права на ОІ. Утворений на конгресі в Парижі 23 червня 1894 року МОК - постійно діюча міжнародна недержавна організація, утворена не для отримання прибутків, у формі асоціації із статутом юридичної особи.

Штаб-квартира МОК з 1915 року розміщується в Лозані на Плас дю Поле - площі палацу. Причиною обирання цього місця було наступне. Спочатку, з 1894 р., при утворенні МОКу, існувало правило у відповідності з яким резиденція МОКу протягом 4-х років повинна знаходитись в столиці чергових ОІ. Право на проведення ОІ у 1916 році отримала Германія. А в нейтральній Швейцарії проживав давній приятель П. Кубертена Годфрус де Блоне - член МОК з 1898 р., ініціатор швейцарського ОК. він запропонував на час війни розмістити архів МОК в Швейцарії. Потім, коли Президент МОК, як дійсний патріот, пішов на фронт, і як солдат, за його словами, не міг очолювати МОК, протягом декількох місяців їм керував де Блоне. Так штаб-квартира оказалася в Лозані. У 1916 р. П. Де Кубертен відкриває тут олімпійський інститут і міжнародне бюро спортивної педагогіки. У 1918 р. він переселяється в Лозану, де живе і працює на вілі "Моге-Рено", котра була предоставлена владою МОКу. В квітні 1918 р. муніципалітет Лозани переселяє штаб-квартиру МОК в замок Шато де Віді. Але ніхто, крім Кубертена, із наступних президентів МОК не знаходився постійно в Лозані. У 1980 році після обрання Президентом, Хуан А. Самаранч розширив сфери діяльності в цьому місті. Був побудований новий будинок (закінчено у 1986р).

Мета і завдання МОК. У відповідності з Олімпійською хартією:

- розвивати і координувати спортивну діяльність;

- здійснювати співробітництво з громадськими і приватними організаціями для служби масовому спорту;

- забезпечити регулярне проведення ОІ;

- боротись з люьими формами дискримінації в спорті;

- сприяти підтриманню спортивної етики;

- боротись за дух чесного ведення спортивної боротьби

- протидіяти політичним і комерційним зловживанням в спорті

- не допускати виникненню загрози здоров"ю спортсменів.

 

Членство і комплектування МОК. МОК вибирає членів із числа осіб, котрі мають відповідну кваліфікацію, з країн, де існує признаний НОК. Необхідно володіти офіційною мовою - англійською, французською.

Звичайно обирається один член від країни, але від країни, де проводяться ОІ - 2 члени. Використовують "зворотній принцип". За положенням до 75 років, середній вік - 62,7 роки, старше 61 р. - 60% членів МОК. В склад входять 7 жінок - 6 осіб учасниці ОІ.

На 1 січня 1994 р. МОК визнавав 195 членів НОК і 31 МСФ. У той же час представників різних країн у МОК - тільки 79 (40%) і 7 МСФ (23%). За професією 24,2% банкіри і комерсанти; 20,5% - політики, 8,1% - дипломати (5 монархів, 25 міністрівпідкреслюють високий статус...)

З 89 членів МОК (1994) - 30 - президенти НОК, 5 - президенти континентальних асоціацій, 10 - президенти МСФ.

За станом на 1 січня 1994 р. з моменту утворення МОК його членами були 389 чоловік, у тому числі 203 із європейських країн. На теперішній час в МОК працюють представники 79 країн (деякі мають двох представників) - Азія - 14 (15,7%), Африка - 15 (18%), Америка - 17 (19%), Європа - 38 (42,7%) Океанія - 4 (4,5).

Система обрання членів МОК постійно критикується з боку НОК і МСФ. Є невеликі європейські країни, які мають по два представники і майже не мають спортсменів, в той час як країни з великою спортивною базою не мають жодного представника в комітеті. Відрадним фактом рахується прийняття до МОК на прикінці 80-х років 7-х жінок (крім принцеси Ліхтенштейну шість жінок є учасницями ОІ різних років).

Обов"язки членів МОК.

Кожен член МОК зобов"язаний:

- забезпечити представництво МОК у своїй країні;

- працювати у складі комісій МОК;

- допомагати розвитку олімпійського руху в країні;

- слідкувати а реалізацією програми МОК, включаючи "Олімпійську солідарність";

- не менше разу на рік інформувати Президента МОК про розвиток олімпійського руху в своїй країні та його потребах;

- сповіщати Президента МОК про всі події, які заважали реалізації Олімпійській хартії в країні;

- виконувати доручення МОК, при необхідності представляти МОК в іншій країні чи території.

 

У 1997 р. нараховувалось 114 членів МОК. 48 - Європа, 20 - Азія, 20 - Африка, 21 - Америка, 5 - Австралія і Океанія.

На 107 сесії МОК його членом став Президент НОК Росії Віталій Смірнов плюс 7 спортсменів, серед яких такі відомі, як Ю.Титов, В.Борзов (Президент НОК України) та інші. Після 10 років роботи в МОК її члени можуть стати почесними членами МОК (без права голосу), якщо за віком вони вже не можуть працювати.

Основними органами МОКу є сесія, виконком, президія.

Сесія проводиться 1 раз на рік (обирає членів МОК), а в олімпійський рік - двічі.

Виконком складається з Президента, чотирьох віце-президентів і 6 членів. Вони слідкують за виконанням Олімпійської хартії, відповідають за фінансову діяльність, рекомендують осіб для обрання членами МОК. Президент обирається на? 10 років таємним голосуванням. Повторно - на 9 роки. Віце-президенти - на 4 роки. На останній сесії переобраний Хуан Антонио Самаранч на 4 роки (йому вже 79 років) і він уже Президент з 1980 року.

МОК проводитьтакож Олімпійські конгреси - 1 раз за вісім років. За 100 років було проведено 12 конгресів.

1. 1894, Париж, статус спортсмен-аматор

2. 1897, Гавр, гігієна, спортивна педагогіка

3. 1905, Брюссель, відношення МОК і спортивних федерацій

4. 1906, Париж, статус верховних органів МОК

5. 1913, Лозана

6. 1914, Париж

7. 1921, Лозана

8. 1924, Прага, програма, правила ігор

9. 1930, Берлін, - " -

10. 1973, Варна

11. 1981, Баден-Баден, аматорство і професіоналізм

12. 1994, Париж, спорт і політика, економика, майбутнє ОІ

 

В програмі конгресу 1994 року обговорювались 4 основні теми:

- вклад Олімпійського руху в сучасне суспільство (олімпізм і його етика, структура о.руху, спорт і навколишнє середовище, майбутнє ОІ, програма);

- сучасний спортсмен (становлення спортсмена, його місце в суспільстві, організація спорту вищих досягнень, спортивна наука і сучасне тренування, потенційні небезпеки для спортсменів);

- спорт в соціальному контексті (спорт і політика, спорт і економіка, спорту країнах, що розвиваються);

- спорт і засоби масової інформації (вклад, вплив, розвиток, взаєморозуміння).

 

Для вивчення специфіки окремих питань і підготовки рекомендацій виконкому Президент МОК назначає соціальні комісії або робочі групи. На сьгодні в МОК діє 18 комісій (по допуску, культурі, новим джерелам фінансування, медицині, олімпійської солідарності, програмі ігор, пресі, радіо і телебачення, спорту для всіх, філателії, фінансах, юридичну, оцунки підготовки до ОІ, міжнародної ол. Академії, з ол. руху, спортсменів). Є також Рада з нагородження олімпійським Орденом, комісія з антидопінгового контролю, оцінки умов прийому та розміщення учасників ОІ.

Однією з основних комісій є комісія з ол. солідарності. Вона керує фондом "Олімпійська солідарність" котра призначена для допомоги НОКам. Їх діяльність включає: пропаганду принципів ол.руху, організацію і проведення різних курсів і семінарів по підготовці кадрів, надання технічної допомоги. Фонд надає фінансову допомогу НОК, які приймають участь у ОІ. За останні роки відрахування фонду збільшились. НОКи для участі у зимових ОІ в Калгарі (1988) отримали 3,7 млн дол., в Сеулі (1992) -9,5млн., в Атланті ще ббільше.

Значну роботу проводить комісія спортсменів (виникла у 1981 році після конгресу у Б-Б). Головне завдання комісії - співробітництво між спортсменами МОК. Ця комісія має своїх представників у всіх комісіях МОК, які мають відношення до спортсменів.

10629 спортсменів приймали участь у голосуванні на визначення кращого спортсмена. Найбільше голосів набрав С.Бубка - 2412, потім О.Попов - 1692, далі Ян Железни - 1108, Крук (веслування) - 927...

Продовження лекції "Міжнародна олімпійська система"

1. Міжнародні спортивні федерації і основи їх діяльності

2. Національні олімпійські комітети і основи їх діяльності

3. Регіональні, континентальні та інші ігри

4. Статут національного олімпійського комітету України

 

 

1. Міжнародні спортивні федерації (МСФ) та основи їх діяльності.

За олімпійською хартією кожна МСФ є самостійною і незалежною. МСФ - позадержавний орган, який керує одним або декількома видами спорту на всесвітньому рівні і включає у свій склад організації, які керують цим видом на національному рівні.

Історично МСФ почали формуватись раніше ніж МОК (гімнастика - 1881р., веслування - 1892р., ковзанярський спорт - 1892р.). Діяльність їх на міжнародному рівні вимагала:

- розробки єдиних правил;

- уніфікації місць змагань та інвентарю;

- розвитку виду спорту в інших країнах;

- підготовки суддівських кадрів;

- упорядкування структури змагань та їх змісту.

 

До 1912 року ОІ проводились без участі МСФ. У 1914 р. в Парижі МОК зустрівся з представниками МСФ і передав їм право на контроль певними видами спорту, котрі входили в програму ОІ.

На теперішній час нараховується близько 80 МСФ, з яких 31 (у 1994), а в 1997 р. - 36 є олімпійськими (6 з них зимових).

Олімпійська хартія визначила роль МСФ в олімпійському русі. МСФ в межах свого виду спорту повинні;

- забезпечити розвиток свого виду спорту;

- сприяти реалізації мети олімп. Хартії;

- нести відповідальність за керівництво змаганнямина ОІ;

- розробляти критерії допуску до ОІ;

- забезпечувати технічну допомогу в реалізації програми "олімпійська солідарність".

 

У 1967 році створена Асоціація МСФ, а в 1976 - генеральна асоціація, яка об"єднує 75 міжнародних організацій. Це утворення підкреслює незалежність МСФ, можливість самостійного розвитку і співробітництва з іншими міжнародними організаціями.