Тема 8 . Аналіз витрат на виробництво та реалізацію продукції.

Значення, завдання, систематизація інформаційного забезпечення аналізу. Класифікація видів витрат і об’єктів аналізу. Система показників рівня витрат і собівартості продукції.

Напрямки аналізу витрат на підприємстві за елементами та статтями калькуляції, за залежністю від обсягу виробництва продукції, за місцем виникнення, за об’єктом калькулювання.

Аналіз матеріальних витрат. Аналіз трудових витрат. Аналіз комплексних статей витрат: витрат на утримання та експлуатацію устаткування.

Аналіз собівартості окремих виробів.Аналіз витрат на одну гривню товарної продукції.

Практикум по темі.

Студенти повинні знати: Задачі аналізу, джерела інформації, об’єкти аналізу.

Студенти повинні вміти: Здійснювати аналіз витрат на одну гривню товарної продукції, аналіз прямих витрат, аналіз собівартості окремих виробів, аналіз витрат за елементами та статтями.

Тема 9 Система комплексного економічного аналізу та пошук резервів підвищення інтенсифікації та ефективності виробництва.

Системний підхід та передумови проведення комплексного економічного аналізу.Зміст, завдання, організація та інформаційне забезпечення комплексного економічного аналізу.Резерви підвищення ефективності виробництва та їх класифікація.Методика комплексної оцінки інтенсифікації та ефективності господарювання.

Розділ 3. Фінансово - економічний аналіз.

 

Тема 10. Аналіз фінансових результатів і рентабельності.

Значення, завдання, інформаційне забезпечення аналізу фінансових результатів діяльності підприємства.

Місце прибутку в системі узагальнюючих вартісних показників, його значення в оцінці та стимулюванні економічної ефективності роботи підприємства.

Аналіз балансового прибутку. Аналіз прибутку від реалізації продукції.Аналіз інших прибутків і збитків. Аналіз рентабельності.Факторний аналіз рентабельності реалізованої продукції. Аналіз рентабельності капіталу. Аналіз рентабельності виробничих фондів.

Студенти повинні знати: основні задачі, джерела інформації фінансово - економічного аналізу, методи перевірки вірогідності джерел інформації.

Студенти повинні вміти: здійснювати аналіз прибутку і його складових, визначати вплив окремих фінансових результатів на розмір балансового прибутку, виконувати факторний аналіз рентабельності.

 

Тема 11 Аналіз фінансового стану підприємства.

Характеристика бухгалтерського балансу, як основного джерела інформації для оцінки фінансового стану підприємства: зміст, оцінка і економічне значення окремих статей.

Оцінка фінансового стану підприємства. Визначення платоспроможності підприємства за балансом та іншими джерелами. Поточна й очікувана платоспроможність. Фактори, що впливають на фінансовий стан. Основні заходи для стабілізації фінансового стану.

Аналіз майна підприємства і джерела його покриття. Оцінка співвідношення основного і оборотного капіталу.

Аналіз матеріальних оборотних активів, виявлення надлишкових і непотрібних запасів. Аналіз дебіторської заборгованості.

Аналіз пасивів підприємства. Аналіз оборотності обігових коштів і причини їх зміни. Узагальнюючі й проміжні показники ліквідності.

Практикум по темі.

Студенти повинні знати: етапи та основні показники оцінки фінансового стану підприємства.

Студенти повинні вміти: складати агрегований порівняльний аналітичний баланс, розраховувати показники оцінки фінансового стану і робити аналітичні висновки.

 

 

Конспекти лекцій та тем, винесених на самостійне опрацювання

Зміст.

РОЗДІЛ І

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ

ТЕМА 1

ПРЕДМЕТЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ

ІСТОРІЯ, ПРОБЛЕ/МИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ (СРС)

ТЕМА 2

МЕТОД І МЕТОДИЧНІ ПРИЙОМИ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ

ТЕМА 2.2.

МЕТОДИКА ФАКТОРНОГО АНАЛІЗУ

ТЕМА 2.3.

ЕКОНОМІКО - МАТЕМАТИЧНІ МЕТОДИ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ(СРС)

ТЕМА 3

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ

АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ПІДВИЩЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ(СРС)

ТЕМА 4

ВИДИ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ

РОЗДІЛ 2

ТЕХНІКО - ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ

ТЕМА 5

АНАЛІЗ ВИРОБНИЦТВА ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ

ТЕМА 6

АНАЛІЗ ПОПИТУ, СТАНУ РИНКУ ТА ОБСЯГУ РЕАЛІЗАЦІЇ(СРС)

ТЕМА 7

АНАЛІЗ ВИРОБНИЧИХ РЕСУРСІВ І ОТР

ТЕМЕ 7.1.

АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ.

Тема 7.2.

АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ І НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ

Тема 7.3.

АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛЬНИХ РЕСУРСІВ(СРС)

ТЕМА 8

АНАЛІЗ ВИТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО ПРОДУКЦІЇ

ТЕМА 9

СИСТЕМА КОМПЛЕКСНОГО ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУТА ПОШУКУ РЕЗЕРВІВ ПІДВИЩЕННЯІНТЕНСИФІКАЦІЇ ТА ЕФЕКТИВНОСТІВИРОБНИЦТВА (СРС)

ТЕМА 10

АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ

ТЕМА 11

АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

РОЗДІЛ І

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ

ТЕМА 1

Предмет економічного аналізу

Завдання

1. Зрозуміти сутність економічного аналізу

2. Визначити основні характерні риси економічного аналізу

3. Ознайомитися з функціями і завданнями економічного аналізу

4. Усвідомити місце і роль економічного аналізу в системі управління підприємством

5. Ознайомитися з предметом та об'єктами економічного аналізу

6. Розглянути принципи економічного аналізу

7. Визначити зв'язок економічного аналізу з іншими дисциплінами

План.

1. Наукові основи і філософське розуміння економічного аналізу.

2.Економічний аналіз як функція управління.

3. Предмет та об’єкти економічного аналізу.

4.Принципи економічного аналізу.

5. Зв’язок економічного аналізу з іншими дисциплінами. (СРС).

Ключові слова та поняття: об'єкт управління, суб’єкт управління, господарські операції, господарські процеси, дослідження господарської діяльності, зміст економічного аналізу, мета економічного аналізу, предмет економічного аналізу, завдання, задачі, принципи.

Після вивчення матеріалу теми Ви зможете:

· Визначити предмет економічного аналізу та принципи аналітичних досліджень;

· Розкрити зміст економічного аналізу;

· Визначити роль та завдання економічного аналізу;

· Охарактеризувати зв’язок економічного аналізу з рядом дисциплін.

1. Наукові основи і філософське розуміння економічного аналізу

Аналіз (від грецького analisis - розкладання об'єкту, що вивчається, на частини, на властиві цьому об'єкту складові) в загальному розумінні цього терміну є одним із методів пізнання явищ, предметів і процесів у природі та суспільстві.

Аналіз, як метод пізнання об'єктивної дійсності, має свої особливості.

Це поняття не ідентичне поняттю "аналіз", під яким розуміють синонім поняття "дослідження".Останній термін значно ширший і представляє собою всебічне наукове вивчення предмету за допомогою різних способів і прийомів. Те ж розуміємо, коли мова йде про економічний аналіз.

Аналіз виступає в діалектичній, суперечливій єдності з поняттям "синтез" (від гр. - sinthesis) - поєднання раніше розподілених елементів досліджуваного об'єкту в єдине ціле. Аналіз як метод розкладання цілого на складові елементи не може забезпечити глибину дослідження. Предмет і явища мають всезагальний зв'язок і взаємну обумовленість, тому їх необхідно вивчати в єдності, у взаємному зв'язку всіх сторін, елементів і частин. Діалектичний тандем аналіз - синтез ("analisis - sinthesis"), який використовується в наукових дослідженнях, також називають аналізом у широкому розумінні цього терміну як способу пізнання предметів і явиш навколишнього середовища, який ґрунтується на розчленуванні цілого на складові частини та вивченні їх в усій різноманітності зв'язків і залежностей.

Перехід від аналізу факторів до теоретичного синтезу здійснюється за допомогою взаємодоповнюючих методів пізнання дійсності - індукції та дедукції.

Індукція (від лат. induktio - наведення) - метод переходу від знання окремих фактів до знання загального, що відображає закони або інший суттєвийі необхідний зв'язок. Дедукція (від лат. deduktio - виведення) - метод руху думки від загального до часткового, виведення із загальних посилань наслідків більш часткового характеру.

Таким чином, під аналізом розуміють метод дослідження, який полягає в уявному розподілі цілого на складові частини та виділенні його окремих сторін, властивостей, зв'язків.

Економічний аналіз - це система спеціальних знань для дослідження зміни та розвитку економічних явищ і процесів у їх взаємозв'язку та взаємообумовленості, з метою забезпечення цільового управління ними.

Тривають суперечки науковців щодо питання про межі науки економічного аналізу.Очевидно, що у даному аспекті слід виділити два рівні економічного аналізу: макроекономічний і мікроекономічний. На макрорівні (економіка країни, регіонів, галузей) економічний аналіз тісно інтегрується зі статистикою, набуває форми економіко-статистичного аналізу. На мікрорівні (економіка первинної ланки господарської системи) він реалізується як економічний аналіз діяльності підприємства.

Економічний аналіз єсамостійною галуззю наукових знань, що мас свій зміст і завдання.

Зміст і завдання економічного аналізу залежать від соціально-економічного устрою, в умовах якого функціонує підприємство. В одержавленій адміністративно-командній економіці головними в економічному аналізі були оцінка виконання підприємствами планових завдань (головним чином, кількісних показників виробництва та реалізації продукції), що централізовано затверджувалися, та визначення відповідності господарської діяльності підприємств економічній стратегії панівної політичної партії. В ринковій економіці зміст і завдання аналізу докорінно змінюються адекватно змінам, які відбуваються у характері та цілях господарської діяльності підприємств - суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої форми власності та організаційно-правової форми функціонування.

Особливості досліджень економічного аналізу за умов становлення ринкових відносин визначають такі обставини:

· виділення в економічному та правовому полі самостійних господарюючих суб'єктів;

· розширення складу суб’єктів аналізу;

· необхідність поглиблення внутрішнього та зовнішнього аналізу;

· висока динамічність ринкового середовища, обумовлена інертністю економічної системи;

· ситуаційний аналіз і моделювання "поведінки" економічної системи на багатокритеріальній основі;

· оцінка підприємницького ризику;

· вибір ділового партнерства;

· висока конкуренція та не прогнозована поведінка конкурентів.

Крім того, серед особливостей сучасних змін економічного аналізу слід виділити такі, як підвищення оперативності економічного аналізу, застосування, крім звітності, різноманітної додаткової інформації, залучення до проведення економічного аналізу маркетологів, юристів та спеціалістів інших видів діяльності, використання комп'ютерної техніки тощо.

Зміст економічного аналізу становить комплексне та взаємопов'язане дослідження процесів і явиш, господарської діяльності підприємств та їх структурних підрозділів, визначення на цій основі причинно-наслідкових зв'язків і тенденцій розвитку з мстою обґрунтування та оцінки ефективності управлінських рішень.

У загальному вигляді змістаналізу визначають: а) мста аналізу; б) виявлення та узгодження цілей і завдань аналізу, термінів виконання, кола спеціалістІв-аналітиків; в) оцінка ситуації, що склалася, вивчення причинно-наслідкових зв'язків об'єкта, ступенів і напрямів впливу окремих факторів, оцінка основних економічних показників функціонування об'єкта; г) вивчення умов, які позитивно та негативно впливають на кінцеві та проміжні результати, пошук варіантів розв'язання проблеми та їх зіставлення: д) підготовка одного чи декількох варіантів господарських рішень. Отже, у процесі економічного аналізу реалізуються його три основні функції: оцінювальна, діагностична та пошукова

Оцінювальна - визначення відповідності стану економічної системи її цільовим параметрам функціонування та потенційним можливостям.

Діагностична - встановлення причинно наслідкових змін економічної системи у кількісному і якісному вимірюванні, впливу факторів на зміну і розвиток.

Пошукова: виявлення невикористаних резервів та потенційних можливостей зміни та розвитку економічної системи, обґрунтування механізмів їх мобілізації.

Зміст економічного аналізу визначають його завдання:

1. Підвищення науково - економічної обґрунтованості цільових програм, бізнес - планів, нормативних планів, прогнозів і нормативів.

2. Об’єктивне та всебічне дослідження та оцінка виконання планів і дотримання нормативів.

3. Визначення економічної ефективності використання ресурсного потенціалу.

4. Об’єктивна та всебічна оцінка роботи підприємства і його підрозділів за певні проміжки часу.

5. Виявлення і вимірювання внутрішніх резервів.

6. Обґрунтування оптимальності управлінських рішень.