Перелік позначень і скорочень

Позначення

S – тепловий режим роботи двигуна

М – момент двигуна

М₀ – момент статичного опору

М₁₂ – пружний момент

w – кутова швидкість двигуна

w₁, w₂ – кутові швидкості першої і другої мас двомасової ЕМС

U – напруга живлення двигуна постійного струму

U_зб – напруга збудження

U₁ – напруга живлення статора АД

s – ковзання

I, i – струм якоря

I¢₂ – струм ротора, приведений до обмотки статора

I_m – струм намагнічування АД

I₁ – струм статора

f ₁ – частота мережі змінного струму

R¢_2д – опір додаткового роторного резистора, приведений до обмотки статора

R _д – опір додаткового резистора якірного кола

R_п , R_ш – опори послідовного та шунтуючого резисторів якірного кола

cos j – коефіцієнт потужності

Ф – магнітний потік

Т_м, Т_е – електромеханічна і електромагнітна сталі часу електропривода

Скорочення

Г-Д – система генератор-двигун

ТП-Д – система тиристорний перетворювач-двигун

ПЧ-АД – система перетворювач частоти-асинхронний двигун

ТРН-Д – система тиристорний регулятор напруги-двигун

ЕМС – електромеханічна система

ЕМП – електромеханічний перетворювач енергії

БПЧ – безпосередній перетворювач частоти

ТПЧ – тиристорний перетворювач частоти

ШІР – широтно-імпульсне регулювання

ДНЗ – двигун постійного струму з незалежним збудженням

ДПЗ – двигун постійного струму з послідовним збудженням

ДЗЗ – двигун постійного струму зі змішаним збудженням

АД – асинхронний двигун

СД – синхронний двигун

СВ – система вимірювання

ЕРС – електрорушійна сила

ККД – коефіцієнт корисної дії

ЛАЧХ – логарифмічна амплітудно-частотна характеристика

ФЧХ – фазова частотна характеристика

 

 

ПЕРЕДМОВА

Зростання темпів розвитку виробництва, науково-технічного прогресу і на їх базі продуктивності праці, що є основою піднесення матеріального і культурного рівня життя народу, як відомо, тісно пов’язане з електроозброєністю промисловості, сільського господарства і транспорту. Сучасний розвиток електроенергетики дає необмежені можливості всебічної механізації та автоматизації виробничих процесів в усіх галузях народного господарства. Автоматизація виробництва на сучасному етапі розвитку промисловості в основному здійснюється за допомогою електропривода, який має цілий ряд переваг у порівнянні з іншими видами приводів. Практика показує, що рівень і якість автоматизації, ефективність і культура виробництва, а також якість продукції в значній мірі залежать від того, яка система електропривода в тому чи іншому випадку застосована.

У зв’язку з цим кожному інженеру-електромеханіку, який кваліфікується в галузі автоматизованого електропривода, необхідно мати ґрунтовні знання з курсу “Теорія електропривода”, які дозволили б йому в практичній діяльності розв’язувати всі задачі, які перед ним будуть ставитись виробництвом. Крім цього, даний курс є основою для вивчення всіх інших спеціальних дисциплін, які базуються на ньому і які нерозривно пов’язані з теорією і практикою промислового електропривода.

Курс “Теорія електропривода”, згідно з навчальним планом спеціальності 6.050702, студенти стаціонарної форми навчання засвоюють за 144 навчальних годин, з яких 64 години виділено на вивчення теоретичного матеріалу (лекції), 48 години – для виконання лабораторних робіт. Крім того, по курсу передбачено виконання курсового проекту (32 години).

Студентам очно-заочної форми навчання заплановано 46 навчальних годин на лекції, 20 – на лабораторні роботи, 16 – на практичні заняття. Для кращого засвоєння курсу кожний студент повинен самостійно виконати контрольну роботу і курсовий проект. Курс вивчається протягом третього семестру, наприкінці якого передбачені іспит з курсу і захист курсового проекту.

ПРОГРАМА КУРСУ

Вступ

1.1.1 Електромеханічні перетворювачі енергії як основа машинного виробництва. Основні поняття і означення. Історія, сучасний стан та перспективи розвитку автоматизованого електропривода.

1.1.2 Структура електромеханічної системи, її основні частини і елементи.

1.1.3 Зміст, методологія і структура курсу, його зв’язок з іншими дисциплінами.

Механіка електропривода

1.2.1 Особливості кінематичних схем механізмів і машин. Складання розрахункових схем механічної частини електропривода. Розрахункові схеми механічної частини з зосередженими і розподіленими параметрами.

1.2.2 Типові навантаження механічної частини електропривода. Активні та реактивні моменти сил. В’язке тертя. Вентиляторне навантаження. Урахування втрат у механічній частині електропривода.

1.2.3 Рівняння руху механічної частини. Основне рівняння руху електропривода. Рівняння руху при сумарному моменті інерції електропривода, що змінюється за функцією шляху або часу.

1.2.4 Механічна частина як об’єкт керування. Структурні схеми, передатні функції і частотні характеристики. Вплив співвідношення моментів інерції двигуна і механізму.

1.2.5 Механічні перехідні процеси в електроприводі. Прискорення і уповільнення. Пуск, гальмування, реверс, вибіг. Формування потрібних законів руху робочого органа механізму.

1.2.6 Динамічні навантаження електропривода. Особливості поведінки динамічних моментів і сил при жорстких механічних зв’язках. Вплив пружних зв’язків і кінематичних зазорів. Коефіцієнт динамічності.