Негативні фактори під час роботи з комп'ютером

Тонізуюче (рентгенівське) випромінювання. Дослідження показують, що монітор не є небезпечним для користувача ПЕОМ" оскільки інтенсивність такого випромінювання нижча за гранично допустимі норми (ГДН). Відповідно до "Норм радіаційної безпеки України" (НРБУ-97), гранично допустима потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання на відстані 5 см від екрана відео-термінала становить 7,74 X10 -12 Кл/кг, що відповідає еквівалентній дозі 0,1 мбер/год. (100 мкр/год.).

Оптичне випромінювання включає: ультрафіолетове (УФ), світлове та інфрачервоне (14).

УФ-випромінювання впливає, як правило, на шкіру та очі людини. Аналіз досліджень робочих місць користувачів ПК показує, що у 86 % проведених вимірювань, тобто в більшості випадків, УФ-випромінювання і не було виявлено. У тих же випадках, коли таке випромінювання вдалося виявити, його рівень становив у середньому 0,001 Вт/м2.

Світлове випромінювання впливає, в основному, на очі і провокує їх втому та запалення райдужної оболонки. Однак ці симптоми швидко минають і не викликають патологічних змін.

ІЧ-випромінювання — довжина хвиль обмежена від 0,76 мм до 1 мм. Для більшості біологічних матеріалів випромінювання цього діапазону вважаються непрозорими. Проведені дослідження показали, що інтенсивність інфрачервоних випромінювань відео-терміналів нижча за показник, передбачений ДСанПіН 3.3.2-007-98.

Електромагнітні випромінювання (ЕМВ) радіочастотного діапазону. Джерелом ЕМВ є монітор. Тому, обираючи робоче місце для комп'ютера, необхідно пам'ятати, що його задня і бокові стінки можуть бути джерелом значно більшого ЕМВ, аніж екран. Питання впливу ЕМВ на біологічну систему залишається відкритим, але його можна оцінити кількісно за формулою:

Науковці доводять, що радіочастотне випромінювання впливає на центральну нервову систему (ЦНС) і є вагомим стрес-фактором.

Для зменшення впливу перечислених видів випромінювання рекомендується застосовувати монітори зі зниженою випромінювальною здатністю, а також дотримуватись регламентованого режиму праці та відпочинку.

31. Вимоги до планування робочих місць в приміщннях з ПК

1.1 При виборі приміщення для розміщення робочих місць з ПК необхідно враховувати, що вікна можуть давати відблиски на екранах дисплеїв, що викличе значне осліплення у користувача, особливо влітку і в сонячні дні.

1.2 Приміщення з ПК повинно мати природне і штучне освітлення. При незадовільному освітленні знижується продуктивність праці оператора (працівника) ПК, можлива поява близькозорості, швидкої втоми.

1.3 Розміщення робочих місць оператора (користувача) ПК повинно відповідати ГОСТ 22269-76 «Робоче місце оператора, взаємне розташування елементів робочих місць».

1.4 Не допускається розташування робочих місць з ПК у підвальних приміщеннях.

1.5 Робочі місця з відео терміналом (ВДТ) І ПК при виконанні роботи, що вимагають від оператора значного напруження чи високої концентрації уваги, тому їх слід ізолювати одне від одного перегородкою висотою 1,5 -2,0 м.

1.6 Робочі місця з ПК рекомендується розташовувати в окремих кімнатах. У разі розташування робочих місць з ПК у залах чи приміщеннях із джерелами небезпечних шкідливих виробничих факторів їх необхідно ізолювати в кабінеті з природним світлом і організувати повітрообмін.

1.7 Площа на одного працюючого за ПК повинна становити не менше 6,0 м², об’єм не менше 20 м³.

1.8 Неприпустиме розташування ПК, при якому працюючий повернений обличчям або спиною до вікон кімнати чи до задньої частини ПК, в якій вмонтовано вентилятори. Приміщення з ПК для операторів (користувачів) і дисплейні класи повинні бути ізольовані від джерела шуму.

1.9 Система освітлення повинна задовольняти такі вимоги:

1.9.1 освітленість на робочому місці повинна відповідати характеру зорової праці, яка визначається трьома параметрами: об’єктом розрізнення – найменший розмір об’єкта, який розглядаємо на дисплеї ПК; фоном, який характеризується коефіцієнтом відображення; контрастом яскравості об’єкта і фону;

1.9.2 необхідно забезпечити достатнє рівномірне розподілення яскравості на робочій поверхні монітора, а також у нормах оточуючого простору;

1.9.3 на робочій поверхні не повинно бути тіней;

1.9.4 у полі зору не повинно бути прямого відображеного блищання (підвищена яскравість поверхні, що світиться і викликає засліплення);

1.9.5 величина освітленості повинна бути постійною у часі;

1.9.6 слід вибирати оптимальну направленість світлового потоку і необхідний спектральний склад світла.

Відносно до світлових пройомів робочі місця повинні розташовуватися на відстані не менше 2,5 м від них, щоб природне світло падало на робоче місце збоку, переважно зліва.

1.10 Штучне освітлення в приміщеннях з ПК повинно здійснюватися системою загального освітлення. У разі переважної роботи з документами (рукописи, друковані тексти тощо) рекомендується використовувати систему комбінованого освітлення (до загального освітлення додатково встановлюється світильник місцевого освітлення). Місцеве освітлення призначено для освітлення зони розташування документів.

1.11 Штучне освітлення повинно забезпечувати на робочих місцях з ПК освітленість не нижче 400 – 500 лк.

1.12 Як джерело світла при штучному освітленні рекомендується використовувати люмінесцентні лампи. При обладнанні відображеного освітлення в промислових і адміністративних приміщеннях можуть використовуватися метало галогенні лампи потужністю до 250 Вт.

Допускається використання ламп накалювання у світильниках місцевого освітлення.

1.13 Загальне освітлення слід виконувати у вигляді суцільних або переривчастих ліній світильників, розташованих збоку від робочих міць, переважно зліва, паралельно лінії зору працюючих.

1.14 Для спільного освітлення можна використовувати світильники таких класів світло розподілення: П – прямого світла; Н – переважно прямого світла; В – переважно відображеного світла.

Використання світильників без розсіювачів і екрануючих перегородок забороняється.

1.15 Для запобігання засліпленості світильник місцевого освітлення повинен мати глибокий відбивач із непросітлюючого матеріалу чи скла молочного кольору. Захисний кут відбивача, що показує міру прикриття яскравих частин ламп від очей, повинен мати не менше 40⁰.

1.16 Зобов’язані передбачати заходи щодо обмеження блискучих відображень на робочій поверхні (екран, стіл, клавіатура).

Зниження блискучих відображень досягається правильним вибором типів світильників, розташуванням робочих місць відносно до джерел природного і штучного світла, що дозволяють зменшити яскравість, кількість і розмір відблисків на екранах ПК, які створюють умови для неспівпадання дзеркального відображення джерел, що світяться, з лінією зору працюючих.

1.17 Світлий і особливо блискучий одяг працюючих украй небажаний; всі облицювальні матеріали приміщення і робочі місця повинні бути матовими з метою зменшення коефіцієнта відображення.

1.18 Забороняється використовувати для облицювання інтер’єру приміщення з ПК полімерні матеріали (деревостружкові плити, миючі шпалери, рулонні синтетичні матеріали, шарів паперовий пластик тощо), які виділяють у повітря шкідливі хімічні речовини, що перевищують допустимі концентрації.

Уміст шкідливих хімічних речовин у приміщенні з ПК не повинен перевищувати концентрації, вказаної у переліку «Максимально допустимі концентрації забруднених речовин в атмосферному повітрі населених міст» № 3086-84 від 27.08.1984 і доповненням до них, затверджених МОЗ СРСР.

1.19 Робочі місця з ПК повинні розміщуватися від стіни з вікнами на відстані не менше 2,5 м, від інших стін на відстані 2 м, відстані між столами повинна становити не менше 2,5 м.

1.20 Основним обладнанням робочого місця оператора (користувача) ПК є відео термінал, клавіатура, принтер, робочий стіл, стілець, крісло, допоміжний пюпітр, підставка для ніг.

1.21 При розміщенні елементів робочого місця слід врахувати:

1.21.1 робочу позу оператора (користувача) ПК;

1.21.2 простір до розміщення оператора (користувача);

1.21.3 можливість огляду елементів робочого місця;

1.21.4 можливість огляду простору за межами робочого місця;

Рівні	Число іонів в 1 см3 повітря
	п+	п-
Мінімально необхідні
Оптимальні	1500-30000	3000-5000
Максимально допустимі

1.21.5 можливість ведення записів, розміщення документації і матеріалів, які використовуються оператором (користувачем).

1.22 Взаємне розміщення елементів робочого місця не повинно заважати здійсненню всіх необхідних рухів та переміщень для використання ПК, сприяти оптимальному режиму праці і відпочинку, зниженню втоми оператора (користувача).

1.23 При користуванні допоміжними пристроями від ВДТ повинна бути передбачена можливість переміщення останнього відносно вертикальної осі в межах ± 30⁰ (вправо-вліво). Для забезпечення безперебійного та швидкого вичитування інформації площину екрана монітора слід розміщувати в оптимальній зоні інформаційного поля в площині, перпендикулярній нормальній лінії зору оператора (користувача), який знаходиться в робочій позі. Дозволяється відхилення від цієї площини не більше 45⁰; допустимий кут відхилення лінії погляду від нормальної – не більше 30⁰.

1.24 Екран монітора ПК повинен знаходитися від очей оператора (користувача) ПК на відстані 600 – 700 мм.

1.25 Клавіатура повинна розміщуватися так, щоб на ній було зручно виконувати роботу двома руками.

Клавіатуру слід розміщувати на поверхні стола чи спеціальній підставці на відстані 100 – 300 мм від краю, поверненого до оператора (користувача) ПК. Кут нахилу до панелі клавіатури повинен бути в межах від 5 до 25⁰.

1.26 Принтер повинен бути розташований у зручному для оператора (користувача) ПК положенні, так, щоб максимальна відстань до клавіш керування принтером не перевищувала довжину витягнутої руки.

1.27 Конструкція робочого стола повинна забезпечувати можливість оптимального розміщення на робочій поверхні використовуваного обладнання з урахуванням його кількості і конструкційних особливостей (розмір монітора, клавіатури, принтера тощо) і характер виконуваної роботи.

Висота робочої поверхні стола повинна регулюватися в межах 680 – 800 мм, при відсутності такої можливості висота робочої поверхні добирається рідною 725 мм.

Робочий стіл повинен мати простір для ніг висотою не менше 600 мм, шириною не менше 450 мм, на рівні витягнутих ніг – не менше 650 мм.

1.28 Конструкція робочого крісла повинна задовольняти вимоги ГОСТ 22889-76 «Крісло людини-оператора» зі зміною № 2 ІІС 7-82.

1.28.1 Крісло повинне забезпечувати користувачу відповідну фізіологічно раціональну позу і тривалу підтримку основної робочої пози в процесі праці.

1.28.2 Крісло повинне створювати умови для підтримки корпуса оператора (користувача) ПК у фізіологічно раціональному положенні і зі збереженням природних згинів хребта; з метою зниження статичного напруження м’язів шийно-плечової області спини і запобігання втоми у випадку зміни пози, не повинно заважати робочим рухам.

1.28.3 Крісло оператора (користувача) ПК повинне включати наступні основні елементи: сидіння, спинку і підлокітники, а також додатковий елемент – підставку для ніг.

1.28.4 У конструкції крісла повинні регулюватися висота поверхні сидіння і кут нахилу спинки, висота і кут нахилу підлокітників, висота і кут нахилу підставки для ніг.

1.28.5 Регулювання кожного параметру повинно бути незалежним і мати надійну фіксацію, бути плавною або ступінчатою. Крок ступінчатого регулювання лінійних параметрів – 25 мм.

1.28.6 Висота поверхні сидіння повинна регулюватися в межах 400 – 550 мм. Ширина і глибина поверхні сидіння повинні бути не менше 400 мм. Поверхня сидіння повинна бути пласкою, передній край – закругленим. Слід передбачити можливість зміни кута нахилу поверхні від 25⁰ вперед до 25⁰ назад.

1.28.7 Опірна поверхня спинки стільця повинна мати висоту 300 – 320 мм, ширину – не менше 380 мм і радіус кривизни горизонтальної площини – 400 мм. Кут нахилу спинки у вертикальній площині повинен регулюватися в межах 0 – 30⁰ від вертикального положення. Відстань спинки від переднього краю сидіння повинна регулюватися в межах 260 – 400 мм.

1.28.8 Конструктивні і оздоблювальні матеріали крісла повинні бути міцними, вогнестійкими, нетоксичними, які забезпечують у необхідних випадках можливість експлуатації в різних кліматичних умовах. Покриття сидіння, спинки, підлокітників повинні виготовлятися із пом’якшеного, волого відштовхуючого, неелектризуючого матеріалу з можливістю очищення від забруднень.

1.29 Робоче місце повинно бути обладнане підставкою для ніг, яка має ширину не менше 300 мм, глибину – не менше 400 мм, регулювання по висоті в межах до 150 мм і за кутом нахилу опорної поверхні підставки – до 20⁰. Поверхня підставки повинна бути рифленою, мати бортик висотою 10 мм по нижньому краю.

1.30 Робоче місце оператора (користувача) ПК повинно бути оснащене легко переміщуваним пюпітром для документів, розміщеним на одному рівні з екраном і віддаленим від очей оператора (користувача) ПК на такій самій відстані, що й екран, або відрізнятися від неї не більше ніж на 200 мм.

1.31 За необхідності високої концентрації уваги і виконання творчої роботи, яка вимагає значного розумового напруження, робочі місця, розміщені в дисплейних залах, доцільно ізолювати спеціальними перегородками висотою 2,5 - 2,0 м.

1.32 Розміщення екрану монітора на технічному обладнанні повинно передбачати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом ± 30⁰ від нормальної лінії зору оператора (користувача) ПК.

1.33 При експлуатації ПК необхідно виконувати правила особистої гігієни.

1.34 У випадку аварії або виникнення пожежі, працюючий повинен вжити заходів для їхнього усунення, якщо це не загрожує його життю та життю оточуючих. Про випадок негайно повідомити адміністрацію.

1.35 За порушення або невиконання вимог цієї інструкції оператор (користувач) ПК несе відповідальність відповідно до діючого законодавства.