Вимоги до апаратів і посудин, які працюють під тиском

На особливу увагу заслуговує питання безпеки працівників під час роботи з обладнанням, яке функціонує за підвищеного тиску.

Апарати та посудини, що працюють під тиском, — це герме­тично закриті ємкості, призначені для здійснення хімічних, теп­лових та інших технологічних процесів, а також зберігання та перевезення газоподібних, рідких і інших речовин, які перебува­ють під надлишковим тиском. До них належать парові та водо­грійні котли, компресори, холодильні установки, стаціонарні по­судини, балони, трубопроводи гарячої води, пари та газу.

Основна небезпека під час експлуатації цього обладнання по­лягає в можливості раптового руйнування, що супроводжується вибухом за рахунок вивільнення енергії адіабатичного розширен­ня пари або газу.

Посудини, що працюють під тиском, належать до обладнання з підвищеною небезпекою. Залежно від умов експлуатації (темпера­тури, тиску, об’єму) їх поділяють на дві групи. У табл. 12 наведено перелік апаратів і посудин, які належать до першої групи.

 

 

Усе обладнання першої групи реєструють і контролюють орга­ни Держпромгірнагляду.

Посудини, що належать до другої групи (з умовами роботи, що відрізняються від таких у першій групі), не реєструють і контроль за ними організовує керівництво підприємства, яке відповідає за його безпечну експлуатацію та ремонт.

Експлуатація та ремонт обладнання першої групи регламентує ДНАОП 0.00-1.07-97 “Правила обладнання та безпечної експлуа­тації посудин, які працюють під тиском” та ДНАОП 0.00-1.08-94 “Правила обладнання та безпечної експлуатації парових і водо­грійних котлів”. Для своєчасного виявлення можливих дефектів такого обладнання перед запуском в експлуатацію його оглядають представники органів Держпромгірнагляду. Якщо недоліків не виявлено, вони видають дозвіл на експлуатацію вищезазначеного обладнання.

Обладнання другої групи експлуатують відповідно до вимог техніки безпеки до таких посудин, які наведено в галузевих пра­вилах з охорони праці і виробничої санітарії.

Технічний огляд посудин, які працюють під тиском, проводять періодично, в процесі експлуатації, та позачергово, у разі по­треби.

 

Періодичний технічний огляд буває двох видів:

— зовнішній і внутрішній — проводять не рідше 1 разу на 4 роки;

— гідравлічне випробування — проводять не рідше 1 разу на 8 років.

 

Технічний огляд обладнання першої групи здійснює представ­ник Держпромгірнагляду, другої групи — технічне керівництво підприємства або комісія з компетентних інженерно-технічних працівників.

Результати технічного огляду записують у паспорт обладнання.

Технічний огляд холодильних установок проводять 1 раз на З роки. Він полягає у зовнішньому

огляді та випробуванні під тиском азоту або діоксиду вуглецю.

Технічний огляд балонів проводять на станціях, де їх наповню­ють газом, або на спеціальних ремонтно-випробувальних пунктах.

Експлуатацію трубопроводів під тиском здійснюють відповід­но до вимог ДНАОП 0.00-1.11-98 “Правила обладнання та безпеч- ііої експлуатації трубопроводів пари та гарячої води», згідно з якими їх поділяють на чотири категорії, залежно від робочих па­раметрів середовища, яке транспортується.

До І, II, III категорій належать трубопроводи пари та гарячої води з тиском 1,6—3,9 мііа і температурою 250—580 °С, до IV — з тиском 0,07—1,6 мПа і температурою 115—250 °С.

 

Держпромгірнагляд здійснює контроль за:

1) трубопроводами І категорії з умовним проходом понад 70 мм;

2) трубопроводами II і III категорій з умовним проходом понад 100 мм.

 

Технічний огляд трубопроводів проводять у такі терміни:

— зовнішній огляд та гідравлічне випробування — до початку експлуатації;

— зовнішній огляд — не рідше 1 разу на 3 роки;

— зовнішній огляд та гідравлічне випробування після кожно­го ремонту зі зварюванням, а також під час запуску трубопро­водів, які були на консервації понад 2 роки.

 

Інші категорії трубопроводів, які не відповідають зазначеним параметрам, контролює і випробовує саме підприємство.