Визначте, чи можна вважати поведінку антонечка ухиленням від слідства. Чи зупинявся в цьому випадку перебіг давності. Як обчислюються строки давності.

 

6. Учень 10-го класу Криницький, діючи з особистих неприязних спонукань, у спортивному залі школи розпочав бійку з учнем 11-го класу й сильно побив його, умисно заподіявши середньої тяжкості тілесне ушкодження. Під час досудового слідства у цій кримінальній справі до слідчого надійшло клопотання від колективу учнів класу, в якому навчався Криницький. У ньому зазначалося, що Криницький щиро кається у вчиненому, добросовісно ставиться до навчання, бажає закінчити школу. Від потерпілого надійшло клопотання про його примирення з Криницьким.

Проаналізуйте ситуацію та вирішіть питання про можливість звільнення Криницького від кримінальної відповідальності з передачею на поруки. В чому полягає умовність цього виду звільнення? Які підстави його застосування?

 

7. 12. 04. 2006 р. до місцевого суду надійшла кримінальна справа, в якій Кузьменко обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України: 6.05.2001 та 09.05.2001 року він шляхом обману заволодів чужим майном. Кримінальну справу по цим фактам було порушено 12.05.2001 року. Оскільки не було встановлено особу, яка вчинила злочин (потерпілі не запам’ятали жодних прикмет шахрая), справу було зупинено 30.05.2001 р. Особу підозрюваного було встановлено лише у 2006 р. й справу поновлено. Обвинувачення Кузьменку висунуто 20.02.2006 р. Під час розгляду справи судом, 2.06.2006 року Кузьменко вчинив шахрайство щодо майна Лущенко, після чого, порушивши підписку про невиїзд, виїхав до Російської Федерації, де місце його перебування невідоме.

Дослідіть обставини справи з точки зору перебігу строків давності за злочини, вчинені Кузьменком. Чи є підстави для звільнення Кузьменко від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності? Визначте, чи впливають на перебіг давності зазначені в умові дії Кузьменка та рішення, які ухвалювалися в справі?.

 

8. На сходовій клітині Шендра ремонтував телефонний кабель. З ліфту вийшов Копитов, що перебував у стані алкогольного сп’яніння. Він вирішив, що Шендра викрадає кабель і почав його лаяти. Обурившись, Шендра штовхнув Копитова в груди, від чого той упав зі сходів, зламавши від удару щелепу (середньої тяжкості тілесне ушкодження). Шендра викликав до потерпілого швидку медичну допомогу, згодом сплатив вартість витрачених на його лікування медикаментів. Обраний щодо нього запобіжний захід не порушував, під час допиту його як підозрюваного, а згодом – як обвинуваченого, свої свідчення не міняв.

Чи є підстави для звільнення Шандри від кримінальної відповідальності за загальними підставами, зазначеними в розділі ІХ КК? Якщо так, проаналізуйте цю підставу.

Варіант: Шендра, вчинивши все вищезазначене, винним себе, однак, не визнавав, зазначаючи, що у події, яка сталася, більше вини з боку самого потерпілого. Копитов проти цього не заперечував і указував, що вибачає Шендру.

 

9. На звалищі Антонян знайшов два 30-мм снаряди (за висновками експертизи – боєприпаси до гармати 2А38 зенітно-гарматного ракетного комплексу 2К22 „Тунгуска”). Знайдені бойові припаси він вирішив відвезти на велосипеді своєму родичу, щоб той використав їх для незаконного вилову риби. Оскільки Антонян перебував у стані алкогольного сп’яніння, він був зупинений працівниками міліції й під час огляду речей боєприпаси було в нього вилучено. Порушено кримінальну справу за ч. 1 ст. 263 КК України. Антонян щиро жалкував за вчиненим, давав правдиві свідчення

Чи є підстави для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності?

Варіант: знайдені патрони Антонян сховав неподалік від звалища, але через кілька днів звернувся до дільничного інспектора, розповів про знахідку й показав схованку.

 

10.Ованесов систематично з’являвся додому в стані сп’яніння, поводив себе агресивно, бив дружину та дитину. 14.08.2008 р. він прийшов додому п’яний, розпочав з дружиною сварку, ударив її по голові рукою та по тілу – руками й ногами. У стані сильного душевного хвилювання Ованесова сильно ударила чоловіка ногою в живіт, заподіявши йому тяжке тілесне ушкодження. Ованесову притягнуто до кримінальної відповідальності за умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне у стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства або тяжкої образи з боку потерпілого (ст. 123 КК України), а Ованесова – за побої (ч. 1 ст. 126 КК України). Ованесов неодноразово заявляв на досудовому слідстві, що жодних претензій до дружини він не має й усвідомлює свою провину, а тому просить справу припинити. Про відсутність претензій до чоловіка заявила й Ованесова.

Що таке звільнення від кримінальної відповідальності? Чи є підстави для звільнення від кримінальної відповідальності зазначених осіб? Якщо так, за якою правовою підставою? Проаналізуйте її зміст.

11.За вказівкою директора підприємства Сорокіна головний бухгалтер Онищук подала до міської податкової інспекції довідку, в якій зазначалося, що 65% працівників підприємства – інваліди, а фонд їхньої заробітної плати складає 55% від загального фонду оплати праці. На підставі цієї довідки підприємству було надано пільги з податків, і протягом 2004-2006 років підприємством не було сплачено до Держбюджету коштів на загальну суму 198 тис. грн. Насправді з 34 працівників підприємства інвалідами були 11 робітників. Після порушення кримінальної справи за цим фактом Сорокін, злякавшись відповідальності, вжив заходів до компенсації державі сум несплачених податків та погашення штрафних санкцій.

Що таке звільнення від кримінальної відповідальності? Які його правові підстави? Чим відрізняються загальні види такого звільнення від спеціальних видів? Визначте, чи можливе звільнення від кримінальної відповідальності Сорокіна? За якою правовою підставою його може бути здійснено: ст. 45 КК, ст. 48 КК чи ч. 4 ст. 212 КК України?

 

12. У березні 2003 року Москаленко незаконно придбав у знайомого газовий пістолет та 6 патронів до нарізної зброї калібру 9 мм. В період 20-22 травня цього ж року він переробив пістолет для стрільби бойовими патронами Пістолет та боєприпаси до нього він постійно зберігав у салоні свого автомобіля під водійським сидінням. 15 травня 2008 р. на трасі «Київ-Харків» автомобіль Москаленка було зупинено працівниками ДПС за перевищення швидкості. Злякавшись, що автомобіль може бути оглянутий, Москаленко повідомив працівнику міліції про наявну в салоні вогнепальну зброю. Пістолет було вилучено, а 21.05.2008 р. щодо Москаленка було порушено кримінальну справу за злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України. Обвинувачення йому було пред’явлене 3.06.2008 р. На досудовому слідстві Москаленко клопотав про закриття кримінальної справи із звільненням його від кримінальної відповідальності на підставі ч. 3 ст. 263 КК України. Перевіряючи законність порушення кримінальної справи, прокурор вказав на необхідність звільнення Москаленка від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строку давності.

Що таке звільнення від кримінальної відповідальності? Що таке строки давності? З якого моменту починається та коли закінчується перебіг строків давності? Які обставини впливають на перебіг цих строків? Чи впливає на них порушення кримінальної справи та пред'явлення обвинувачення? Чи є підстави для звільнення Москаленка від кримінальної відповідальності?

Призначення покарання

 

1. Мешканка Харкова Миколаєнко на території Туреччини вступила в змову з громадянином цієї країни Архондарис за ініціативою останнього. Згідно з домовленістю вона на території Харківської обл. підшукувала дівчат для виїзду до Туреччини для заняття проституцією, позичала їм гроші на проїзд, а Архондарис зустрічав їх, розміщав та організовував надання ними сексуальних послуг. Половину сум, зароблених від заняття проституцією, привласнювали Архондарис та Миколаєнко. Таким чином до Туреччини за туристичними візами було вивезено шістьох громадянок України.

Архондарис і Миколаєнко були затримані в аеропорту м. Харкова під час спроби вивезення до Туреччини трьох дівчат. Щодо них була порушена кримінальна справа за ст. 149 КК України. Під час досудового слідства Архондарис визнав свою вину повністю, давав повні свідчення, правдивість яких була підтверджена іншими матеріалами справи. Миколаєнко свою вину визнала частково.

Призначаючи покарання Миколаєнко, суд визнав обставинами, що пом’якшують покарання, відсутність у неї судимостей, її щире розкаяння, наявність на утриманні малолітньої дитини, а також поведінку та спосіб життя потерпілих, які усвідомлювали, що за кордон їх вивозять саме для заняття проституцією й погоджувалися з цим. Зважаючи на це, він призначив покарання із застосуванням ст. 69 КК України: за ч. 2 ст. 149 КК України – 2 роки 6 міс. позбавлення волі, а за ч. 2 ст. 15 та ч. 2 ст. 149 КК України – 2 роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання було визначене у 2 роки 6 місяців позбавлення волі.

Визначте, наскільки обґрунтованим є прийняте рішення. Чи вірно враховано обставини справи як такі, що пом’якшують покарання? Назвіть підстави призначення більш м’якого, ніж передбачено законом, покарання.

 

2. Початок резолютивної частини обвинувального вироку суду: «…Іванова Івана Івановича визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1ст. 309, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 315 КК України. Призначити Іванову І.І. покарання: за ч. 1 ст. 309 КК України – 2 роки позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 307 КК України – 5 років обмеження волі з конфіскацією всього майна, що йому належить; за ч. 1 ст. 315 КК України – 3 роки позбавлення волі…»

Закінчіть резолютивну частину вироку суду, вирішивши при цьому питання, яке остаточне покарання може бути призначене підсудному (виходячи з того, що у справі не встановлено ані обтяжуючих, ані пом’якшуючих покарання обставин, характеристика особи винного посередня), приймаючи до уваги, що він під час досудового слідства перебував під вартою 3 місяці? Які принципи призначення покарання слід використати в цьому випадку?

 

3. 16 січня місцевим судом Коцегуба було засуджено до 2 років позбавлення волі за ч. 2 ст. 185 КК України, а за ст. 75 КК України його було звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком у 2 роки. 5 червня цього ж року він вчинив крадіжку приватного майна з квартири. Під час вчинення цієї крадіжки, він спалив знайдені ним в квартирі потерпілого технічний паспорт на автомобіль, посвідчення водія та інші важливі особисті документи. Судом його було визнано винним у вчиненні цих злочинів і призначено покарання: за ч. 3 ст. 185 КК України – 3 роки позбавлення волі, за ч. 3 ст. 357 КК України – 3 місяці арешту.

Яке остаточне покарання може бути призначене в цьому випадку? Чим відрізняється призначення покарання за сукупністю злочинів від його призначення за сукупністю вироків?

 

4. Торосян, діючи у співучасті з Рустом, вчинив шахрайство, за що за ч. 2 ст. 190 КК України був засуджений до одного року обмеження волі. Після відбуття трьох місяців і шести днів призначеного судом покарання, на території виправного центру він з особистих неприязних спонукань умисно заподіяв засудженому Лазарєву тяжке тілесне ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 КК України). Після затримання, під час особистого обшуку, у взутті Торосяна було виявлено наркотичний засіб, який він незаконно зберігав для власного споживання (ч. 1 ст. 309 КК України). За ч. 2 ст. 121 КК України Торосяна було засуджено до дев’яти років позбавлення волі, а за ч. 1 ст. 309 КК України – до двох років обмеження волі.

Визначте, на підставі яких принципів, у яких межах й яке остаточне покарання може призначити у даному випадку суд? Сукупність вироків чи сукупність злочинів мала місце в даному випадку? Яким чином складаються покарання різних видів?

 

Місцевим судом Малишева було засуджено за ч. 4 ст. 187 КК України до дванадцяти років позбавлення волі. Відбувши десять років, шість місяців і три дні призначеного покарання він скоїв втечу з колонії, заволодівши при цьому зброєю.