Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ:  Археология Биология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия ЭкологияТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву 
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Методичні вказівки по виконанню контрольної роботи.
Література 1. Преображенский В.И. Полупроводниковые выпрямители, (Библиотека электромонтера. Вып 450) М. Энергия, 1976 г. 2. Васильев С.Е., Забарский Б.М., Забокрицский Е.И. Справочник по наладке электроустановок и электроавтоматики. Киев, Наукова думка, 1986 г. 3. Справочник по наладке электрооборудования пром. предприятий. Под ред. Зименкова М.Г. М.Энергоатомиздат, 1983 г. 4. Бригиневич Б.В., Голованов А.К. «Наладка тиристорных электроприводов с раздельным управлением». М. Энергоатомиздат, 1991 г. 5. Лукьянов Т.П. «Наладка электроутановок». М. Профтехиздат, 1962 г. 6. Гемке Р.Г. «Неисправности электрических машин». Под ред. Р.Б. Уманцева. 9е изд. перераб и доп. Л. Энергоатомиздат 1989 г. 7. Забродин Ю.С. «Промышленная электроника». Учебник для ВУЗов. М. Высшая школа 1982 г. 8. Эксплуатационная документация к электроприводу комплектному тиристорному КТЭ - 25, ИАВК - 654453.003, ТОЗ. г. Запорожье, ВНИИПреобразователь.
Загальні положення Предмет „Налагоджування електроустаткування" вивчається після вивчення основних предметів електротехнічного циклу. Засвоювати матеріал програми можливо тільки на базі того обладнання, яке є в лабораторіях технікуму. Згідно програми по темам 1 – 7 ряд загальних питань, досить широко поданий в літературі, можливо було дати рекомендації по використанню цієї літератури. За результатами вивчення необхідних тем та користування поданою літературою, студенти-заочники мають виконати контрольну роботу по розрахунку двоконтурної системи підлеглого регулювання швидкості двигуна постійного струму, який керується за системою ТП-Д. Магнітний потік двигуна – номінальний, під час роботи не змінюється.
Необхідно: 1. Коротко описати схему (мал. 1). 2. Провести розрахунки та побудувати графіки. 3. Вибрати шунт силової мережі. 4. Виконати розрахунок зворотнього зв'язку по формулі та збудувати характеристику ДТ (датчик струму).
5. Виконати розрахунок зворотнього зв'язку по швидкості та збудувати розрахункову характеристику.
Прийняти в якості датчика напруги ДНС датчик типу 8402. в якості дільника напруги ДНОС - дільник типу S400. Швидкість тахогенератора прийняти рівним швидкості двигуна. 6. Визначити вихідну напругу задатчика інтенсивності (ЗИ). що відповідає заданому
значенню 7. Збудувати регулювальну характеристику тиристорного перетворювача
та визначити кут при роботі на холостому ході. 8. Визначити рівень обмеження вихідної напруги регулятора швидкості, що забезпечує завдане значення струму.
Вихідні дані для розрахунку Таблиця 1
Продовження таблиці 1
Вихідні дані для розрахунку Значення величин, що необхідні для розрахунку приведені в таблиці 1 для 50 варіантів. Вибір варіанту визначається по номеру в списку групи академічного журналу.
Вибір шунта. Шунти типу ШС – 75 мають при номінальному струмі падіння напруги 75 мВ. Згідно ГОСТ 22261−76 для шунтів встановлений слідуючий ряда номінальних струмів: 5−10−20−30−50−75−100−150−200−300−500−750−1000−1500−2000−3000−4000−5000−6000−7500.
Шунт обирають так, щоб максимальне значення струму якоря двигуна, яке може бути при роботі, не перевищувало номінального струму шунта − Ін шунта (максимальне значення за шкалою амперметра відповідає Ін. шунта) − Максимальне значення робочого струму завдане – це струм упору Іуп. Шунт слід обирати за умови: Іуп. ≤ Ін. шунта Номінальний струм двигуна розраховується по завданим номінальним параметрам, враховуючи, що:
Розрахунок датчика струму Стандартні датчики струму типу S402А, що застосовуються в тиристорних перетворювачах серії КТЕ, можуть мати три стандартних значення коефіцієнту підсилення: 50; 100; 150. Необхідний коефіцієнт підсилення Кудт обирається перепаюванням перемички в ланцюзі зворотнього зв'язку вхідного підсилювача (дивись рисунок 2).
Вихідна напруга датчика струму Uвих дт при максимальному робочому струмі (у нашому випадку при струмі упору Іуп) не повинна перевищувати ±10 В. В іншому випадку є небезпека виходу робочої точки датчика за межі прямолінійної частини характеристики, що пояснюється малюнком 3.
Рисунок 2. Схема вхідного підсилювача датчика струму. Коефіцієнт підсилення датчика струму:
де
Рисунок 3. Загальний вигляд характеристики датчика струму.
Коефіцієнт передачі шунта де
Визначивши розрахунковий коефіцієнт підсилення датчика струму за формулою (1), вибираємо найближче менше значення з трьох стандартних (50,100,150) Тепер можна побудувати розрахункову характеристику датчика струму
де Кдт − прийняте стандартне значення коефіцієнту підсилення датчика струму.
Характеристика датчика струму - прямолінійна та може бути побудована за двома точками, що відповідають наприклад +Інд та –Інд (або будь яким іншим у межах до ± Іуп).
3. Розрахунок ланцюга зворотнього зв'язку по швидкості. В якості датчика напруги використовуються стандартний датчик напруги типу S402 з коефіцієнтом підсилення Ку = 0,5 − 1,0 − 1,5. Вибір коефіцієнту підсилення датчика напруги змінюється перепаюванням перемичок в ланцюзі зворотнього зв'язку вхідного підсилювача аналогічно тому, як це описано для датчика струму S402А, (дивись рисунок 2)
Для гарантії роботи датчика в межах прямолінійної частини характеристики (дивись рисунок 4) напруга на виході датчика не повинна перевищувати ± 10В. Для узгодження напруги що вимірюється, та вхідної напруги датчика застосовується дільник напруги. Для датчиків напруги типу S402 застосовується стандартні дільники напруги типу S400. Технічні дані та схема підключення дільника напруги S400 приведені на рисунку 5. Кожний дільник змонтований на двох платах, які розташовані в загальному корпусі.
Рисунок 4. Характеристика датчика напруги. Вхідний опір датчика напруги Rвх = 1 кОм. Напруга, що вимірюється – напруга тахогенератора. Отже: Резистори R1 = R2 = 15 kOm типа МЛТ − 2 потужністю 2 Вт. Де: 2R, + 2R2 + Rвx
Кудн – коефіцієнт підсилювання датчика напруги.
Рисунок 5. Схема підключення датчика напруги S402 до виміряної напруги через дільник S400. Коефіцієнт передачи тахогенератора заданий в умовах:
Кратність Nmax по відношенню до Nнд також завдана:
Отже, максимально можлива величина напруги тахогенератора: Для нормального використання датчика напруги бажано, щоб при складають біля 7...8 В. Для виконання цієї умови, використовуючи формули (2) та (3), слід спочатку спробувати підібрати один з трьох стандартних коефіцієнтів підсилення датчика напруги: 0,5 − 1,0 − 1,5 Якщо це не вдається, то потрібно змінити дільник напруги, для чого розрахувати та змінити пару опорів (наприклад R1 або R2). Може бути випадок коли прийдеться R2 взагалі виключити з схеми, а R1 замінити резистором з іншою величиною опору. При цьому слід виходити з формули:
Звідки:
Якщо залишити R1 незмінним, а замінити R2, то необхідна величина:
За розрахунковими значеннями R1 та R2 вибирають найближче значення опору типу МЛТ з слідуючого стандартного ряду: 1−1,1−12−1,3−1,5−1,6−1,8−2,0−2,2−2,4−2,7−3,0−3,3−3,6−3,9−4,3−4,7−5,1−5,6−6,2−6,8−7,5−8,2−9,1−10−11−12−13−15 кОм Після цього за відомими формулами електронтехніки по Uтг max, та остаточно прийнятим значенням R1 та R2 визначають потужності обох резисторів та вибирають їх з слідуючого стандартного ряду потужностей резисторів: 0.25−0.5−1.0−2.0 Вт Розрахувавши дільник та знаючи прийнятий коефіцієнт підсилювання Ку дн, можна збудувати розрахункову характеристику Значень ± При цьому слід урахувати, що кожен з регуляторів PC та РТ (рисунок 1) інвертує вхідну величину, тому, щоб зворотні зв'язки були негативними, потрібно для датчика напруги ДНОС мати характеристику за типом рисунок 4, а для датчика струму − за типом рисунка 3.
Рисунок 6. Регулювальна характеристика тиристорного перетворювача.
Рисунок 9. Рисунок 11. Рисунок 12. Вибір установки Івтіп.зах. Література 1. Преображенский В.И. Полупроводниковые выпрямители, (Библиотека электромонтера. Вып 450) М. Энергия, 1976 г. 2. Васильев С.Е., Забарский Б.М., Забокрицский Е.И. Справочник по наладке электроустановок и электроавтоматики. Киев, Наукова думка, 1986 г. 3. Справочник по наладке электрооборудования пром. предприятий. Под ред. Зименкова М.Г. М.Энергоатомиздат, 1983 г. 4. Бригиневич Б.В., Голованов А.К. «Наладка тиристорных электроприводов с раздельным управлением». М. Энергоатомиздат, 1991 г. 5. Лукьянов Т.П. «Наладка электроутановок». М. Профтехиздат, 1962 г. 6. Гемке Р.Г. «Неисправности электрических машин». Под ред. Р.Б. Уманцева. 9е изд. перераб и доп. Л. Энергоатомиздат 1989 г. 7. Забродин Ю.С. «Промышленная электроника». Учебник для ВУЗов. М. Высшая школа 1982 г. 8. Эксплуатационная документация к электроприводу комплектному тиристорному КТЭ - 25, ИАВК - 654453.003, ТОЗ. г. Запорожье, ВНИИПреобразователь.
Загальні положення Предмет „Налагоджування електроустаткування" вивчається після вивчення основних предметів електротехнічного циклу. Засвоювати матеріал програми можливо тільки на базі того обладнання, яке є в лабораторіях технікуму. Згідно програми по темам 1 – 7 ряд загальних питань, досить широко поданий в літературі, можливо було дати рекомендації по використанню цієї літератури. За результатами вивчення необхідних тем та користування поданою літературою, студенти-заочники мають виконати контрольну роботу по розрахунку двоконтурної системи підлеглого регулювання швидкості двигуна постійного струму, який керується за системою ТП-Д. Магнітний потік двигуна – номінальний, під час роботи не змінюється.
Необхідно: 1. Коротко описати схему (мал. 1). 2. Провести розрахунки та побудувати графіки. 3. Вибрати шунт силової мережі. 4. Виконати розрахунок зворотнього зв'язку по формулі та збудувати характеристику ДТ (датчик струму).
5. Виконати розрахунок зворотнього зв'язку по швидкості та збудувати розрахункову характеристику.
Прийняти в якості датчика напруги ДНС датчик типу 8402. в якості дільника напруги ДНОС - дільник типу S400. Швидкість тахогенератора прийняти рівним швидкості двигуна. 6. Визначити вихідну напругу задатчика інтенсивності (ЗИ). що відповідає заданому значенню 7. Збудувати регулювальну характеристику тиристорного перетворювача
та визначити кут при роботі на холостому ході. 8. Визначити рівень обмеження вихідної напруги регулятора швидкості, що забезпечує завдане значення струму.
Вихідні дані для розрахунку Таблиця 1
Продовження таблиці 1
Вихідні дані для розрахунку Значення величин, що необхідні для розрахунку приведені в таблиці 1 для 50 варіантів. Вибір варіанту визначається по номеру в списку групи академічного журналу.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ПО ВИКОНАННЮ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ. Вибір шунта.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-05; просмотров: 109; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.18.220.243 (0.135 с.) |
та виконати розрахунок вузла завдання з урахуванням заданої напруги джерела завдання.
, який відповідає 1,1 
де 
,В
кВт
.В
.об(мин)
,В
, 
.об(мин)
,В
– номінальна потужність двигуна, кВт;
– номінальна напруга двигуна, В;
.– номінальна частота обертів двигуна, об/хв.; 
– номінальний ККД двигуна;
– номінальна фазна напруга вторинної обмотки трансформатора Тр 1 (вторинна обмотка з’єднання в зірку), В;
– коефіцієнт передачі тахогенератора 
;
– максимально допустима частота обертання двигуна за технологічними умовами в долях від 
– необхідна кратність струму опору;
– напруга джерела стабільної напруги завдання, В.
(1)
не повинно перевищувати 10В:
− падіння напруги на шунті при струмі упору:
=75 (мВ) − падіння напруги на шунті при номінальному струмі шунта Ін шунта.
.
.
= Кш ∙ Іd та остаточно: 
= Кудн ∙ 
= Ктг ∙ Кn ∙ Nнд. (3)
значення Uвихдн max
= f(
) за формулами (2) та (3). Характеристика прямолінійна, тому може бути збудована на двома точками, наприклад, для
.
