Аудит стану обліку та звітності

ВСТУП

Історична наука свідчить, що аудит виник у глибоку давнину. Офіційна реєстрація перших професійних аудиторів від­булася в 1853 р. у Великобританії, проте згадки про аудиторів містяться у документах, датованих 1299 р.

Термін «аудитор» — латинського походження, що в перекладі на українську мову означає «він вислуховує».

У давні часи контроль на приватному рівні найбільшого роз­витку набув у древній Греції та Римі, на державному — у Вавилоні, Єгипті та Китаї. Тенденція паралельного співіснування кон­тролю на приватному і державному рівнях зберігається в бага­тьох європейських державах.

Визнання необхідності оцінювання ефективності системи внутрішнього контролю як невід'ємної частини аудиторської пе­ревірки у XIII—XVI ст., й особливо у перші десятиріччя XX ст., стало підставою зародження внутрішнього аудиту. У міру розви­тку аудиту поступово змінювались його цілі і методи.

Реформування форм власності в Україні та створення нового механізму господарювання викликали суттєві зміни в ор­ганізації та методах контролю. Аудит і аудиторські фірми є но­вим явищем в економічній практиці нашої держави, однак вони, як важливі елементи ринкової економіки, набувають дедалі біль­шого поширення.

З 1993 р. після прийняття Закону України «Про аудиторську діяльність» аудит набув законодавчого оформлення і почав інтен­сивно розвиватися в Україні.

Вивчення даної теми є дуже актуальною, тому що з кожним днем зростає роль аудиту в становленні та розвитку ринкової економіки України. Це пов'язано з тим, що за допомогою аудиту забезпечується підтвердження достовірності фінансо­вої звітності для її користувачів власників підприємств, інвес­торів та ін.

Мета — вивчити та дослідити матеріал зібраний у даній курсовій роботі, для того, щоб закріпити знання, а також теоретичні та практичні навички здобуті у процесі вивчення дисципліни «Організація і методика аудиту.

Для досягнення цієї мети потрібно перш за все ознайомитись з фундаментальною базою аудиту, а зокрема аудитом стану обліку та звітності, аудитом внутрішньогосподарського контролю на підприємстві та аудитом фінансового стану та фінансових результатів підприємства.

Таблиця 1.1

Основні елементи облікової політики підприємства стосовно ведення бухгалтерського обліку

ЕЛЕМЕНТИ ОБЛIКОВОЇ ПОЛIТИКИ	МОЖЛИВI ВАРIАНТИ ВЕДЕННЯ ОБЛIКУ
1. Вибiр суб”єкта, що здiйснює облiк	- бухгалтерська служба пiдприємства - бухгалтер, приватний пiдприємец-фахiвець з облiку - централiзована бухгалтерiя або аудиторська фiрма - керівник
2. Обов'язки (вiдповiдальнiсть) бухгалтера. Вiдповiдальнiсть керiвника	Визначаєсться Законом. Можуть оформлюватись контрактом з бухгалтером
3. Форма бухгалтерського облiку	- журнально-ордерна - спрощена без регiстрiв облiку майна - спрощена з регiстрами облiку майна
4. Технологiя обробки облікової iнформацii	- ручна - iз застосувавнням автоматизованих систем
5. Iншi елементи ведення бухгалтерського облiку	- органiзацiя внутрiшнього облiку - органiзацiя внутрiшнього контролю - порядок проведення iнвентарiзацiї - порядок проведення оцiнки активiв i зобов”язань - ведення податкового облiку - робочий план рахункiв - визначення основних, неосновних видiв дiяльностi, надзвичайних подiй
6. Полiтика встановлення цiн	- використання цiн, регульованих державними органами - самостiйне встановлення цiн

 

В таблицях 1.2 та 1.3 наведенi основнi положення облiкової полiтики стосовно ведення бухгалтерського облiку.

Таблиця 1.2

Таблиця 1.3

Таблиця проведення аудиту стану обліку та звітності підприємства

№№ з/п	Об`єкти	Мета аудиту	Джерела інформації для проведення аудиту	Методичні прийоми аудиту	Особливості проведення аудиту	Аудиторський висновок
	Система бухгалтерського обліку	Встановлення правильності оформлення записів, повнота та своєчасність відображення операцій, точність підготовки фінансової звітності	Первинні документи та регістри обліку, облікова політика, розподіл обов`язків, плани, звітність, використання комп`ютерів	Перевірки, огляд, тестування, інвентаризація, дослідження документів	Наявність документального підтвердження операцій, Один з елементів системи контролю	МСА 800 “Аудиторський висновок про виконання завдань аудиту спеціального призначення”
	Система внутрішнього контролю	Правильність оформлення операцій, повнота та своєчасність відображення їх на рахунках та у регістрах, відповідність записів на рахунках та у регістрах, своєчасність та повнота підготовки фінансової звітності	Первинні документи, облікова політика, звітність. плани роботи служби контролю підприємства	Перевірки, огляд, тестування, інвентаризація,	Залежить від розмірів підприємства, визнання винних осіб, поверненя коштів, оцінка діяльності служби	МСА 800 “Аудиторський висновок про виконання завдань аудиту спеціального призначення”
	Фінансова звітність	Встановлення достовірності фінансової звітності, отримання підтверджень (свідчень) про достовірність	Записи у Головній Книзі, матеріали інвентаризації, оцінка системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю.	Підрахунок, тестування, спостереження, інвентаризація, фінансовий аналіз	Складання звіту аудитора та аудиторського висновку за визначеною формою. Своєчасність подання, Відповідальність аудитора за достовірність висновку	МСА 700 “Аудиторський висновок про фінансову звітність”

 

 

Таблиця 3.1

Таблиця 3.2

Таблиця 3.3

Таблиця 3.4

Таблиця 3.5

Таблиця проведення аудиту фінансових результатів та фінансового стану підприємства

№№ з/п	Об`єкти	Мета аудиту	Джерела інформації для проведення аудиту	Методичні прийоми аудиту	Особливості проведення аудиту	Аудиторський висновок
	Фінансові результати	Доходи та витрати одержані за результатом дійсних операцій, відповідають рахункам, відображені у відповідному періоді, розкрити у примітках належним чином	Первинні документи, розрахунки, записи на рахунках, форма № 2	Вивчення документів, тестування, порівняння, співставлення, економічний та фінансовий аналіз.	Підтвердження отримання достовірного фінансового результату (чистого прибутку або збитку)	МСА 800 “Аудиторський висновок про виконання завдань аудиту спеціального призначення”
	Фінансовий стан	Певний рівень фінансового стану, визначення факторів, що впливають на стан, прогнозуваннея динаміки стану	Фінансова звітність, дані аналітичного обліку,	Тестування, перевірки, фінансовий аналіз, розрахунок коефіцієнтів, проведення поглибленого аналізу, прогнозування.	Дані аналізу використовуються для складання довітки до аудиторського висновку	МСА 800 “Аудиторський висновок про виконання завдань аудиту спеціального призначення”

 

ВИСНОВОК

Проаналізувавши та дослідивши матеріал даної роботи можна з упевненістю підтвердити актуальність та доцільність вивчення теми аудиту стану бухгалтерського обліку, звітності і внутрішньогосподарського контролю, бо вона є основою аудиторської діяльності та дає змогу осягнути глибинний зміст та важливе значення аудиту для функціонування та розвитку підприємств в умовах ринкової економіки.

В процесі дослідження можна синтезувати наступні висновки, які приведені нижче.

Реформування форм власності в Україні та створення нового механізму господарювання викликали суттєві зміни в ор­ганізації та методах контролю. Аудит і аудиторські фірми є но­вим явищем в економічній практиці нашої держави, однак вони, як важливі елементи ринкової економіки, набувають дедалі біль­шого поширення.

Аудит фінансової звітності підприємства дає змогу достовірно та правдиво виявити фактичні наявні показники діяльності підприємства і таким чином проаналізувати його справжній фінансовий стан, а зокрема стабільність, так би мовити, фінансова звітність є дзеркалом, що відображає «справжнє обличчя» підприємства, насамперед цього потребують інвестори, які вклали кошти у діяльність даного суб`єкту господарювання, органи державного контролю за економічною діяльністю підприємств та організацій, перш за все це стосується банків та акціонерних товариств, та ін.

В процесі аудита фінансової звітності аудитор приділяє увагу лише тим головним цілям та конкретним процедурам в системах бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю, які мають відношеня до процесу підготовки фінансової звітності. Розуміння відповідних аспектів систем бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю поряд з оцінкою властивого ризику, ризику контролю та з врахуванням іншої інформації дозволяє аудитору: визначити види ймовірних суттєвих викрівлень, які можуть зустрітись у фінансовій звітності, врахувати фактори, що впливають на ризик виникнення суттєвих викрівлень, розробляти та вживати належні аудиторськи процедури.

Будь-який економічний суб`єкт має свою цільову функцію, яка реалізується та досягається за допомогою ефективно діючого управління.

Важливою функцією управління суб`єктом господарювання є внутрішній контроль, суб`єкти якого здійснюють порівняння планових і фактичних значень параметрів, проводять аналогію з зовнішнім економіко-правовим середовищем, виявляють відхилення в параметрах, визначають оцінку небезпечності розміру відхилень для суб`єкта господарювання, виявляють фактори, що викликали відхилення, а також визначають ступінь їх впливу, проводять підготовку інформаційної бази для прийняття управлінських рішень.

Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, ст. 8, п.5 передбачено, що підприємство самостійно розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінского) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів.

Виходячи з вимог забезпечення користувачів інформацією на підприємстві повинна бути створена відповідна система управління, важливим елементом якої є контроль за господарськими процесами. На сьогодні нормативно-правове поле щодо контролю суб`єктів господарювання не врегульоване відповідними актами на рівні держави, тому положення з контролю власної діяльності розробляються та вповаджуються підприємствами самостійно.

Аудит фінансового стану та фінансових результатів діяльності підприємства характеризує його інвестиційну привабливість є не мов би його «економічним паспортом». Аудитор на підставі методичних знань та нормативної бази розраховує економічні показники платоспроможності, ліквідності, стабільності та економічної ефективності використання капіталу, що дає йому змогу висловити свою незалежну думку(висновок), та якщо це передбачено угодою з аудиту, фінансовий план покращення або можна сказати так, оптимізації фінансових показників діяльності підприємства, що у свою чергу дасть поштовх для подальшого розвитку та зростання економічних ресурсів підприємства.

Аудит став невід`ємною частиною ринкової системи, що дає змогу їй прогресувати та вдосконалюватись, також не потрібно забувати його функцію незалежного неупередженого контролю, яка виступає важливим фактором у загальнодержавному масштабі і допомагає органам державної влади контролювати всі сфери економічної діяльності суб`єктів господарювання.

Аудитор це вже не тільки «той хто вислуховує», а і «той хто може дати пораду», і тому це не потрібно забувати, а цим потрібно користуватися.

 

 

ВСТУП

Історична наука свідчить, що аудит виник у глибоку давнину. Офіційна реєстрація перших професійних аудиторів від­булася в 1853 р. у Великобританії, проте згадки про аудиторів містяться у документах, датованих 1299 р.

Термін «аудитор» — латинського походження, що в перекладі на українську мову означає «він вислуховує».

У давні часи контроль на приватному рівні найбільшого роз­витку набув у древній Греції та Римі, на державному — у Вавилоні, Єгипті та Китаї. Тенденція паралельного співіснування кон­тролю на приватному і державному рівнях зберігається в бага­тьох європейських державах.

Визнання необхідності оцінювання ефективності системи внутрішнього контролю як невід'ємної частини аудиторської пе­ревірки у XIII—XVI ст., й особливо у перші десятиріччя XX ст., стало підставою зародження внутрішнього аудиту. У міру розви­тку аудиту поступово змінювались його цілі і методи.

Реформування форм власності в Україні та створення нового механізму господарювання викликали суттєві зміни в ор­ганізації та методах контролю. Аудит і аудиторські фірми є но­вим явищем в економічній практиці нашої держави, однак вони, як важливі елементи ринкової економіки, набувають дедалі біль­шого поширення.

З 1993 р. після прийняття Закону України «Про аудиторську діяльність» аудит набув законодавчого оформлення і почав інтен­сивно розвиватися в Україні.

Вивчення даної теми є дуже актуальною, тому що з кожним днем зростає роль аудиту в становленні та розвитку ринкової економіки України. Це пов'язано з тим, що за допомогою аудиту забезпечується підтвердження достовірності фінансо­вої звітності для її користувачів власників підприємств, інвес­торів та ін.

Мета — вивчити та дослідити матеріал зібраний у даній курсовій роботі, для того, щоб закріпити знання, а також теоретичні та практичні навички здобуті у процесі вивчення дисципліни «Організація і методика аудиту.

Для досягнення цієї мети потрібно перш за все ознайомитись з фундаментальною базою аудиту, а зокрема аудитом стану обліку та звітності, аудитом внутрішньогосподарського контролю на підприємстві та аудитом фінансового стану та фінансових результатів підприємства.

АУДИТ СТАНУ ОБЛІКУ ТА ЗВІТНОСТІ

При аудитi ведення бухгалтерського облiку та звiтностi на пiдприємствi розкриваються наступнi основнi питання:

— форма ведення бухгалтерського облiку;

— вiдповiднiсть ведення бухгалтерського облiку до вимог Закону України Про бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть та нацiональним П(С)БО;

— стан та якiсть фiнансовоi звiтностi згiдно до стандартiв, своєчаснiсть складання та надання бухгалтерської, статистичної та податкової звiтностi,

— правильнiсть застосування пiдприємством облiкових оцiнок та облiкової полiтики, обгрунтування змiн оцiнок та полiтики, вiдображення змiн згiдно до П(С)БО 6;

— висновок про проведення обов`язкової рiчної iнвентарiзацiї та вiдображення iї проведення в облiку;

— стан внутрiшнього контролю, в т.ч. дiї служби внутрiшнього аудиту;

— коректнiсть проведеної трансформацiї звiтностi згiдно до вимог П(С)БО;

— рiвень комп”ютерiзацiї облiку;

— встановлюсться пристосування форми облiку до особливостей дiяльностi органiзацiї, взаємозв”язок i повнота документального оформлення господарських операцiй вiд первинних документiв до бухгалтерської звітності;

— проводиться виявлення типових помилок та порушень.

При застосуванні методичних положень з проведення аудиту використовують наступні складові твердження у фінансових звітах - наявність, повнота, оцінка вартості. Виконання вимог таких частин твердження означає, що операція або подія відбулася протягом звітного періоду, вона стосується суб`єкта господарювання, відсутні не обліковані активи, зобов`язання, операції або події, актив або зобов`язання обліковується за відповідною вартістю.

Під системою бухгалтерського обліку підприємства розуміють певну послідовність завдань та записів суб`єкта господарювання, за допомогою якої відображають операції і яка є засобом ведення обліку. За допомогою таких систем визначають, збирають, аналізують, обчислюють, класифікують, записують підсумовують та відображають у звітності господарські операцїї та інші події.

При перевірках системи обліку здійснюється оцінка надійності такої системи, перевірка, наскільки повно вона виконує своє призначення та в залежності від результату оцінки висловлюється висновок про єфективність системи та ступінь довіри до неї.

Систему бухгалтерського обліку можна вважати ефективною, якщо в процесі фіксації господарських операцій вона відповідає наступним вимогам: операції в обліку правильно відображають період їх здійснення та зафіксовані в правильних сумах (дотримання вимог оцінки та існування), господарські операції правильно і у відповідності з діючими нормативними положеннями та обліковою політикою відображені на рахунках бухгалтерського обліку (дотримання вимог подання й розкриття інформації), зафіксовані деталі операції, що мають суттєве значення для обліку та звітності (дотримання вимог наявності), обмежені можливості появи зловживань (дотримання вимог прав і зобов`язань, повноти).

Засоби внутрішнього контролю, що мають відношення до системи бухгалтерського обліку, сприяють досягненню наступних цілей:

- здійснювати операції за загальним або спеціальним дозволом керівництва;

- забезпечувати своєчасний облік всіх операцій в точних сумах на відповідних рахунках та в відповідних звітних періодах, що дає можливість готовити фінансову звітність у відповідності з існуючими П(С)БО;

- можливість доступа до активів та записів лише за дозволом керівництва;

- періодичне зіставлення активів, що знаходяться на обліку, з активами, які є у наявності, та прийняття відповідних заходів стосовно будь-яких відхилень.

Під системою внутрішнього контролю (СВК) розуміють політику і процедури внутрішнього контролю, прийняті управлінським персоналом суб`єкта господарювання з метою забезпечення (наскільки це можливо) правильного й ефективного ведення господарської діяльності (в тому числі дотримання політики управлінського персоналу), збереження активів, запобігання шахрайству та помилкам, а також виявлення їх, забезпечення точності і повноти облікових записів, своєчасної підготовки достовірної фінансової інформації. СВК охоплює й інші питання, безпосередньо пов`язані з функціями облікової системи, такі як середовище контролю та процедури контролю.

Така система повинна забезпечити внутрі підприємства дотримання вимог законодавства, точність і повноту виконання існуючих тверджень у фінансових звітах, попередження помилок та викрівлень, виконання наказів та розпоряджень, забезпечення збереження майна підприємства.

В процесі отримання уяви про системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю, необхідного для планування аудиторської перевірки, аудитор отримує знання про структуру таких систем та їх функціонування.

Розуміння аудитором систем бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю, що є важливим для аудитора, як правило, набувається на основі попереднього досвіду роботи з об`єктом перевірки та доповнюється:

- перевірками окремих елементів вищезгаданих систем;

- спостереженнями за важливими процесами, наприклад, шляхом участі у інвентаризації;

- запитами до відповідних представників керівництва, персоналу, який виконує керівні та контрольні функції, використання документації, наприклад, інструкції з внутрішнього контролю, положень про службові обов`язки, посадові інструкції тощо;

- вивчення документів та записів, що здійснюються протягом функціонування систем бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю;

- здійснення необхідних розрахунків, наприклад, втраченого зиску, можливих фінансових санкцій тощо;

- проведення аналітичних процедур, наприклад, проведення експрес-аналізу або поглибленого аналізу фінансового стану.

Аудиту необхідно розуміння системи бухгалтерського обліку достатнє, щоб визначити:

- основні класи операцій, які виконуються суб`єктом господарювання;

- як такі операції санкціонуються;

- суттєві облікові записи, підтверджувальні документи й рахунки у фінансових звітах;

- процес ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності від моменту ініціювання суттєвих операцій (та інших подій) до моменту їх внесення до фінансових звітів.

Аудитору необхідно отримати розуміння контрольного середовища та процедур контролю, достатнє для оцінки відношення до внутрішнього контролю суб`єкту господарювання, його свідомості та вжитих заходів. Оскільки процедури контролю мають знаходяться у тісному взаємозв`язку з контрольним середовищем та системою бухгалтерського обліку, певні знання можуть бути отримані в процесі вивчення аудитором контрольного середовища й системи бухгалтерського обліку. При розробці загального плану аудита не потрібно розуміння абсолютно всіх процедур контролю.

Згідно з п. 25 МСА 610 “Оцінка ризиків та внутрішній контроль”, аудитор повинен відобразити в робочих документах аудиторської перевірки:

а) отримане розуміння систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю суб`єкту господарювання;

б) оцінку ризику контролю. Якщо оцінка ризику контролю нижче запланованого високого рівня, аудитор повинен обгрунтування такого висновку відобразити у робочих документах.

Існують різні методи документування інформації, що має відношення до систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю. Вибір конкретного методу є предметом аудиторського судження. Загальні методи, що застосовуються окремо або разом з іншими, включають текстовий опис, опитувальники, контрольні переліки, блок-схеми тощо.

Розмір та складність структури суб`єкту господарювання, а також характер його систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю здійснюють вплив на форму та обсяг документації. Як правило, чим більш складними є система бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю суб`єкта господарювання, та чим масштабні аудиторські процедури, тим більше обсяг документації аудитора.

Аудитору необхідно отримати аудиторські докази шляхом проведення тестів контролю для підтвердження будь-якої оцінки ризику контролю, яка є нижче високої. Чим нижче оцінка ризику контролю, тим більше підтверджень аудитору необхідно отримати стосовно належної структури і ефективного функціонування систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю.

Тести контролю можуть містити:

- перевірку документів, які підтверджують операції, для отримання аудиторських доказів належного функціонування заходів внутрішнього контролю; це, наприклад, може бути перевірка наявності дозволу на здійснення операцій;

- запити щодо заходів внутрішнього контролю та спостереження за ними, що не залишають “аудиторського сліду”, наприклад, визначення дійсного виконавця кожної функції, а не того, кому слід її виконувати;

- повторне застосування заходів внутрішнього контролю, наприклад, звіряння записів на банківських рахунках для того, щоб упевнитися в їх правильному веденні суб`єктом господарювання.

Грунтуючись на результатах тестів контролю, аудитор повинен оцінити, чи організовані й функціонують заходи внутрішнього контролю, передбачені в попередній оцінці ризику контролю. Результатом оцінки відхилень може стати висновок аудитора щодо необхідності перегляду визначеного рівня ризику контролю.

Якість та надійність функціонування систем бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю зумовлює цілеспрямований характер, обсяг та тривалість процедур аудиторських перевірок по суті та на відповідність.

Перевірки по суті - процедури, що розроблені для перевірки наявності помилок, які здатні здійснити безпосередній вплив на правильність записів в обліку; такі перевірки спрямовані на виявлення суттєвих викрівлень у фінансових звітах. Мета перевірок полягає у тому, щоб встановити, чи були господарські операції належним чином санкціоновані, чи верно вони були обліковані та відображені у журналах або відомостях, чи правильно вони були перенесені до регістрів аналітичного та синтетичного обліку та до Головної книги, нарешті, чи правильно сформована фінансова звітність. Ефект перевірок господарських операцій по суті поляга у тому, що вони дозволяють встановити обгрунтованість відображення сум у документах, фактичну наявність активів, точність записів на кореспондуючих рахунках.

Перевірки на відповідність - процедури, що спрямовані на вивчення відповідності здійснених операцій існуючому законодавству, щоб встановити, чи не містить бухгалтерська звітність суттєвих викрівлень. Оцінюється вплив невиконання вимог нормативних актів на достовірність звітності, можливість накладання фінансових санкцій, загрозу відчудження майна або припинення діяльності підприємства.

В процесі аудита фінансової звітності аудитор приділяє увагу лише тим головним цілям та конкретним процедурам в системах бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю, які мають відношеня до процесу підготовки фінансової звітності. Розуміння відповідних аспектів систем бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю поряд з оцінкою властивого ризику, ризику контролю та з врахуванням іншої інформації дозволяє аудитору: визначити види ймовірних суттєвих викрівлень, які можуть зустрітись у фінансовій звітності, врахувати фактори, що впливають на ризик виникнення суттєвих викрівлень, розробляти та вживати належні аудиторськи процедури.

В таблицi 1.1 наведенi основнi положення облiкової полiтики стосовно ведення бухгалтерського облiку.

Таблиця 1.1