Основні напрямки та показники для аналізу та оцінки економічного потенціалу підприємства

Напрямок аналізу	Показники
1. Експрес-аналіз	Наявність та заповнення всіх форм фінансової звітності Рівень порівнянності показників форм фінансової звітності Встановлення наявності “хворих” статей у звітності Встановлення наявності, розміру та динаміки економічного потенціалу Визначення фінансових результатів діяльності підприємства Оцінка рівня використання потенціалу
2. Поглиблений аналіз економічного потенціалу
2.1. Оцінка економічного потенціалу суб`єкту господарювання
Оцінка майнового стану	Загальна сума коштів, що знаходяться у розпорядженні підприємства Величина необоротних активів (нематеріальних активів, основних засобів, довгострокових фінансових інвестицій тощо) та їх частка в загальній сумі активів Коефіцієнт зносу основних засобів
Оцінка фінансового стану	Аналіз ліквідності балансу Величина власних коштів та їхня частка в загальній сумі джерел підприємства Коефіцієнт покриття Частка власних оборотних коштів у загальній сумі оборотних коштів Частка довгострокових позикових коштів у загальній сумі джерел підприємства
Аналіз “хворих” статей у звітності	Відображення збитків Наявність позик, не погашених у строк Прострочена дебіторська заборгованість Прострочена кредиторська заборгованість Векселі видані (отримані) прострочені
2.2. Аналіз ефективності використання економічного потенціалу
Оцінка ефективності використання економічного потенціалу	Рентабельність чистого оборотного капіталу Рентабельність власного капіталу
3. Деталізований аналіз економічного потенціалу
Використання спеціальних методів фінансового аналізу: розрахунок фінансового важеля та виробничого важеля, застосування даних управлінського та внутрішньогосподарського обліку, поєднання аналізу та оцінки економічного потенціалу з іншими напрямками фінансового аналізу підприємства

 

Проведення аналізу фінансової стійкості та платоспроможності передбачає виконання аналізу ліквідності балансу та аналізу фінансової стійкості та платоспроможності підприємства.

Потреба у аналізі ліквідності балансу виникає в зв`язку з визначенням платоспроможності підприємства.

Методика аналізу складається у порівнянні коштів активу, згрупованих за ступенем їхньої ліквідності і розташованих у порядку зменшення ліквідності, із зобов`язаннями пасиву, теж згрупованими за термінами їх погашення і розташованими в порядку зростання термінів погашення зобов`язаннями. Співставлення показників дозволяє встановити поточну та перспективну ліквідність, тобто зробити прогноз платоспроможності на базі майбутніх надходжень та платежів.

Одним із важливих завдань аудиту є оцінка можливості підприємства - об`єкта аудиту продовжувати безперервну діяльність протягом певного періоду, як мінімум 1 рік. Для досягнення такої мети аудитором оцінюється ймовірність його банкрутства. Аудитором використовуються вимоги методики проведення поглибленого аналізу.

Аудитор розглядає сукупність факторів, що впливають на можливість підприємства продовжувати діяльність. Серед них - зменшення функціонуючого капіталу, незадовільна структура майна підприємства, зростання найбільш строкових зобов`язань, порушення у веденні бухгалтерського та податкового обліку тощо. Для оцінки ймовірності банкрутства використовуються показники платоспроможності, ліквідності, Z-рахунок Альтмана тощо.

Для оцінки фінансової стійкості та платоспроможності застосовуються певні показники - коефіцієнти, які можна викласти у вигляді таблиці. Такі показники доцільно згрупувати наступним чином: показники аналізу стану економічного потенціалу, показники аналізу ефективності використання потенціалу та показники аналізу рентабельності. У таблиці 3.3. наведені такі показники, після схеми розрахунку показника вказується його зміст.

 

Таблиця 3.3