Тема 1: Операційний менеджмент в структурі менеджменту організацій

Тема 1: Операційний менеджмент в структурі менеджменту організацій

Сутність операційного менеджменту та його місце в с-мі менеджменту організацій

Операція – будь-яка продуктивна діяльність, яка пов’язана зі створенням товару або послуги.

Діяльність, яка пов’язана зі створенням товару або послуги називають виробнича діяльність.

Операційний менеджмент (ОМ)- це управління діяльністю, яка пов’язана зі створенням товарів і послуг.

ОМ - це всі види діяльності, які пов’язані зі створенням, перетворенням, трансформацією матеріалів та інформації.

Основна мета ОМ - це забезпечення ефективного і раціонального виконання операцій.

Основні принципи ОМ:

1. Ефективність – досягнення цілей, які поставлені перед під – вом;

2. Раціональність – це досягнення поставлених цілей із використанням мінімуму ресурсів.

Еволюція ОМ

Еволюція ОМ включає наступні етапи:

1.Кінець 18 – поч. 19 ст.

Промислова революція – цей етап характерний першими спробами наукової організації в-ва (Смід, Оуцен)

2.Поч. 20ст – цей етап характеризується розвитком і впровадженням наук. організації управління (Тейлор, Рант, Гілберт)

В цей час розвивається наука про організацію праці в Росії (Єрманський).

3.1950-1960 – по наш час – формування ОМ, як самостійної науки, застосовується використання сучасних інформац. технологій, с-ми управління матер. потоками KANBAN, с-ми планув. вироб. ресурсів, а також тотальне управління якістю.

Ф-ї, методи, принципи ОМ

Ф-ї ОМ наступні:

Планування

Організація

Координація

Мотивація

Контроль.

Методи управління:

1. Організаційні (роздроблення регламенту роботи під-ва, норм, правил, інструкцій)

2. Адміністративні (методи владної мотивації, вони зводяться до примусу людей і застосовуються наприклад в військових одиницях з метою безальтернативного виконання поставлених перед людьми, де спостерігається мінімальна самостійність кожного виконавця)

3. Економічні (ці методи передбачають непрямий вплив на об’єкт керування, виконавець повинен досягати поставлену ціль за допомогою загальної лінії поведінки, ініціатива винагороджується)

4. Соціально – психологічні (ці методи допомагають формувати морально – псих. клімат колективу, а також виявляють і розвивають індивід. здібності кожного праців).

Основні принципи ОМ:

1. Цілеспрямованість керування

2. Функціональна спеціалізація

3. Універсальність

4. Послідовність

5. Централізація і децентралізація

6. Загальна зацікавленість учасників управління при досягненні цілей.

Операційні менеджери та їх ф-ї

Ф-ї відносно операцій виконують операційні менеджери, їх обов’язки можна розділити на 3 групи:

1)розробка і реалізація загальних стратегій під-ва.

2)розробка і впровадження операційної системи на під-ві, яка включає розробку виробничого процесу, рішення про місце розташування виробничих потужностей, проектування під-ва, проектування продукції, введенння стандартів і норм.

3)планування і контроль поточного функціонування під-ва.

На під-вах існує 3 ланки керівництва:

1 ланка – керівники вищої ланки (10%)

2 – керівники середньої ланки (25-30%)

3 – керівники низової ланки (60-65%)

 

Тема 2: Елементи і принципи раціональної організації виробничого процесу.

Операція, види операцій.

Операція – це частина виробничого процесу, яка виконується на 1-ому робочому місці з одним і тим самим предметом праці, одним робочим або декількома робочими (бригада).

Робоче місце – це частина виробничої площі, яка оснащена всім необхідним обладнанням або пристроями.

Існує 2 види операцій:

1) Основні

2) Допоміжні

До основних опрерацій належать:

- Ручні операції – це операції, які виконуються ручним способом із застосуванням простих матеріалів бех механічного приводу.

- Машинно-ручні – це операції, які виконуються за допомогою мащин, з обов’язковою присутністю робітника на робочому місці.

- Машинні – коли вся операція виконується машиною, а участь робітника обмежена лише виконанням контролю.

- Автоматичні – це операції, які виконуються на спеціалізованих машинах-автоматах без безпосередньої участі робітника.

- Апаратні – це операції, які виконуються на спеціальних апаратах.

Допоміжні операції – це операції, які пов’язані з переміщенням виробів від 1-го робочого місця до іншого (або операція, яка пов’язана з контролем якості виробів)

Сукупність допоміжних операцій складає допоміжне в-во.

Тема 5 Виробничий цикл

Сутність і види циклів

Виробничий цикл -календарний проміжок часу з моменту запуску сировини і матеріалів у виробництво до повного виготовлення готової продукції.

Тривалість виробничого циклу розраховується в календарних одиницях і може складати від декількох хвилин для простих виробництв і до 1 року.

Виробничий час починається з моменту надходження сировини і матеріалів на склад готової продукції і закінчується виходом готової продукції.

Важливими складовими виробничого процесу є операційний і технологічний цикл.

Операційний -час виконання 1 операції протягом якої виготовляється 1 деталь чи партія.

Технологічний -час виконання технологічних операцій.

Тривалість виробничого циклу залежить від факторів:

1. трудомісткість виготовлення деталі чи готового виробу

2.час допоміжних операцій

3.час допоміжних процесів

4.тривлість перерв у виробничому процесі

5.кількість предметів праці які одночасно запускаються у виробництво

6.вид руху предметів праці(послідовний,паралельний,паралельно-послідовний)

 

2.До основних шляхів скорочення виробничого процесу належать:

1.зменшення часу трудового процесу

2.скорочення часу природних процесів у виробництво

3.усунення чи зведення до мінімуму перерв на виробництві

Цього можна досягти завдяки:

1.удосконалення техніки і технологій на виробництві

2.підвищення рівня організації виробництва

Тема 1: Операційний менеджмент в структурі менеджменту організацій