Державний санітарний нагляд за виробництвом 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Державний санітарний нагляд за виробництвом



 

Державний санітарний нагляд у фармацевтичній промисло­вості здійснюють представники органів і закладів санітарно-епі­деміологічної служби МОЗ України шляхом запобіжного (попе­реднього) та поточного нагляду.

Запобіжний санітарний нагляд спрямований на радикальне оздоровлення умов праці на виробництві.

Проведення запобіжного нагляду за дотриманням санітарно- гігієнічних норм і правил передбачено під час проектування, будівництва, реконструкції підприємств і цехів, у разі зміни про­мислового профілю, технологічного процесу, впровадження но­вих апаратів, обладнання, хімічних речовин тощо. Санітарна служба має право вибірково контролювати всі етапи проектуван­ня. Органи санітарного нагляду спостерігають за будівництвом і беруть участь у прийманні промислових об’єктів до експлуатації, забезпечуючи дотримання санітарних норм і правил.

Під час експертизи проектів будівництва та реконструкції під­приємств звертають увагу на вибір майданчика для будівництва, на генеральний план, виробничі приміщення, конструктивні еле­менти будівель, технологічне обладнання та процеси, опалення, вентиляцію, природне та штучне освітлення, допоміжні санітар­но-побутові приміщення.

До сфери діяльності запобіжного санітарного нагляду нале­жать також попередня гігієнічна оцінка і висновок про готовність об’єкта до експлуатації, видання дозволу на певний вид діяль­ності; гігієнічна стандартизація сировини, промислових виробів, органічних розчинників; розгляд пропозицій щодо місця водоза­борів і скидання стічних вод тощо.

Мета поточного санітарного нагляду — контроль санітарного режиму та виклад вимог щодо усунення його порушень.

 

Плановий поточний санітарний нагляд за промисловим під­приємством або окремими цехами здійснюють шляхом комплекс­них обстежень.

1. Виконання лабораторних досліджень повітря виробничих приміщень на вміст газів, шкідливої пари, пилу, мікроорганізмів.

2. Визначення температури, вологості, інтенсивності випромі­нювання та інших чинників виробничого процесу, що впливають на санітарні умови праці.

3. Встановлення зв’язку захворюваності та стану здоров’я пра­цівників з умовами праці завдяки аналізу даних про захворюваність із втратою працездатності, результатів профілактичних медичних оглядів, відомостей про гострі та хронічні професійні отруєння.

 

Перевірки проводять за планами установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, а також позапланово, залеж­но від санітарної, епідеміологічної ситуації, за повідомленням підприємств та за заявками громадян. Обов’язкові перевірки про­водять під час:

— контролювання виконання планів із забезпечення відповід­них умов праці та профілактики професійних захворювань;

— контролю за проведенням санітарних і протиепідемічних заходів;

— розслідування причин, умов виникнення професійних чи інфекційних захворювань, отруєнь, аварій.

 

В іншому разі державний санітарно-епідеміологічний нагляд здійснюють шляхом вибіркових перевірок об’єктів.

Результати перевірок оформляють актами, які заповнює осо­ба, що її виконувала (див. додаток 21), і записують у санітарний журнал підконтрольного об’єкта.

За результатами планового поточного санітарного нагляду оформляють:

— “Паспорт санітарно-гігієнічного стану і наявності засобів охорони праці в цеху (на дільниці)” (див. додаток 22);

— “Інформаційно-гігієнічний паспорт” підприємства (див. до­даток 23).

Якщо під час проведення планового санітарного обстеження виявлено порушення, складають протокол (див. додаток 24).

 

Посадові особи держсанепідслужби на підставі статті 42 Зако­ну України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благо­получчя населення” застосовують такі заходи щодо усунення по­рушень санітарного законодавства:

1. Обмеження, тимчасова заборона чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій, технологічних ліній, машин, механізмів, виконання окремих технологічних операцій у разі їх невідповідності вимогам санітарних норм.

2. Обмеження, тимчасова заборона чи припинення будівниц­тва, реконструкції та розширення об’єктів за проектами, що не мають позитивного висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи, та в разі відхилень від затвердженого проекту.

3. Тимчасова заборона виробництва, використання та реаліза­ції хімічних речовин, технологічного обладнання, будівельних матеріалів, біологічних засобів, товарів народного споживання без гігієнічної регламентації та державної реєстрації, а також якщо їх визнано шкідливими для здоров’я людей.

4. Заборона, припинення або обмеження викидів речовин, які забруднюють довкілля.

5. Зупинення або припинення інвестиційної діяльності у ви­падках, які передбачені законодавством.

6. Подання власником підприємства, установи, організації заяв про відсторонення ним від роботи або іншої діяльності осіб, які хворіють на інфекційні хвороби або є носіями інших збудни­ків, а також осіб, які ухиляються від медичного огляду або щеп­лення від інфекцій, перелік яких встановлює МОЗ України.

7. Вилучення з реалізації (конфіскація) небезпечних для здоров’я хімічних речовин, біологічних матеріалів у встановлено­му законодавством порядку.

Порядок здійснення посадовими особами санітарно-епідеміоло­гічної служби вищезазначених заходів регламентовано в “Інструк­ції про порядок застосування державною санітарно-епідеміологічною службою України адміністративно-запобіжних заходів”.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-05; просмотров: 154; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.204.34.64 (0.01 с.)