Вимоги до зберігання та транспортування вихідної сировини, матеріалів, готової продукції та відходів виробництва 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Вимоги до зберігання та транспортування вихідної сировини, матеріалів, готової продукції та відходів виробництва



У фармацевтичній промисловості під час обладнання складів для зберігання речовин різних груп небезпеки потрібно врахову­вати правила і положення санітарної та пожежної безпеки, іцо є загальними для всіх складів.

Проектування приміщень складів для зберігання хімічних ре­човин здійснюють відповідно до “Правил зберігання хімічних ре­човин” і “Санітарних правил проектування, обладнання і експлу­атації складів для зберігання сильнодіючих отруйних речовин (СДОР)”.

У приміщеннях, у яких зберігають хімічні речовини, мають бути опалення, освітлення та вентиляція. Метеоумови на складах залежать від властивостей речовин, які там зберігають.

 

Речовини потрібно зберігати в тарі та упакуванні, що регла­ментовані відповідними стандартами або технічними умовами. На кожну речовину має бути документ, у якому зазначають:

— найменування організації, якій підпорядковано підприємствовиробник;

— найменування підприємства-виробника та його адреса;

— дата виготовлення; номер партії;

— маса речовини нетто і брутто;

— відповідність якості продукту вимогам стандарту;

— номер стандарту;

— термін зберігання;

— знаки токсичної та вибухопожежної небезпеки.

 

Зберігання будь-яких хімічних речовин на складах у тарі, що немає написів, ярликів, бірок, заборонено. Якщо раптом такі речови­ни виявлено, потрібно провести хімічний аналіз або знищити їх.

Порошкові речовини потрібно зберігати в закритих складсь­ких приміщеннях. Склади та сховища для зберігання шкідливих речовин обладнують автоматичними індикаторними пристроями для визначення їх концентрації в повітрі та сигналізаторами.

Заборонено зберігати на робочих місцях отруйні, вибухові та вогненебезпечні речовини. У хімічних лабораторіях в обсягах, які потрібні для роботи, такі речовини в робочий час зберігають у металевих шафах або сейфах.

Складські приміщення забезпечують протипожежними засо­бами й обладнанням з обов’язковим розміщенням умивальника.

Для фасування хімічних речовин на складах використовують технічні терези і комплект фасувального інвентарю (шпателі, ложечки, пластмасові та металеві совки, лопатки, циліндри, хімічні лійки та ін.). Для забезпечення чистоти хімічних реактивів і безпе­ки роботи комплекти інвентарю закріплюють за певною хімічною речовиною. Використаний інвентар одразу очищують і миють.

Працівників складів забезпечують 313: протигазами, респіра­торами, захисними окулярами, спецодягом і аптечкою.

Об’єм цистерн для прийому токсичних рідких речовин має пе­ревищувати такий транспортних цистерн, щоб всю рідину можна було перелити без проведення додаткових операцій з переключен­ня зливних труб. Завантаження і зливання рідких токсичних ре­човин здійснюють відповідно до інструкцій.

Легкозаймисті горючі рідкі речовини зберігають у резервуа­рах, об’єм яких не перевищує об’єму, регламентованого нормати­вами, в місцях, захищених від пилу, вологи та світла. Під час зберігання легкозаймистих речовин спостерігають за температу­рою в приміщенні, оскільки ці рідини мають низьку температуру спалаху, і їх пара легко займається. Кислоти й основи зберігають в окремих вогнетривких приміщеннях. Категорично заборонено їх зберігання в підвальних приміщеннях, а також разом із горю­чими та легкозаймистими речовинами.

Сулії з кислотами встановлюють групами не більше ніж у чоти­ри ряди. Ширина проходу між рядами має бути не менше 1 м. Для запобігання вибуху сулій у разі теплового розширення тару за­повнюють не більше ніж на 90 % об’єму. Скляні сулії повинні мати щільне (густе) обплетення. Якщо такого немає, їх зберіга­ють у корзинах.

Підлогу в сховищах кислот виготовляють з кислототривких матеріалів. Зберігати їх у приміщеннях із дерев’яною підлогою суворо заборонено. У складських приміщеннях має бути достатня кількість засобів (содові та вапняні розчини) для нейтралізації випадково пролитих кислот.

Газові балони зберігають як у спеціальних приміщеннях, так і на відкритому повітрі за умови їх захисту від сонячних променів і атмосферних опадів.

Наповнені балони зберігають у вертикальному положенні в спе­ціальних гніздах, башмаках, клітках або огороджують бар’єром для запобігання падінню. Балони без башмаків можна зберігати в горизонтальному положенні на дерев’яних рамах чи стелажах.

Склади для зберігання газових балонів мають бути одноповер­ховими, побудовані з вогнетривких матеріалів, не нижче II ступе­ня вогнетривкості. У вікна вставляють матове або пофарбоване в білий колір скло для розсіювання сонячного світла. Для запобіган­ня іскроутворенню підлогу покривають пластиком чи бітумним ас­фальтом, а електрообладнання встановлюють вибухозахищене. У таких приміщеннях має бути природна або штучна вентиляція.

Для запобігання утворенню вибухонебезпечних сумішей забо­ронено зберігати разом балони з киснем і горючими газами. Бало­ни з отруйними газами зберігають окремо в спеціальних закритих приміщеннях.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-05; просмотров: 542; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.87.133.69 (0.006 с.)