Методичні рекомендації до виконання творчо-пошукових завдань

Одним з найголовніших завдань курсу „Історія української культури” можна вважати удосконалення спроможності студентів самостійно визначати актуальність культурологічних проблем, поглиблення формування навиків застосування здобутих знань у вирішенні професійних творчих проблем, вміння опрацьовувати літературу, формулювати завдання та висновки. У процесі виконання індивідуальних завдань під керівництвом викладача студенти здобувають вищевказані навички.

Дисципліни гуманітарного циклу, об’єднуючи навчальну і виховну функції, покликані формувати високі моральні якості майбутнього спеціаліста, громадянсько-патріотичні почуття. Любов до Батьківщини починається із захоплення і гордості за своє рідне село, місто, уважного і прискіпливого вивчення традицій свого народу. Важливо, щоб ці почуття були не схематизованими, а глибоко усвідомленими, аргументованими. Тому студентам пропонується здійснити творчо-пошукову роботу з вивчення історичної та культурної спадщини, дослідження актуальних проблем сучасної української культури, а також опис конкретної історико-культурної пам’ятки того чи іншого району. Важливим елементом народної культури є різноманітні пам’ятки побутового призначення: знаряддя праці, одяг, зразки декоративно-ужиткового мистецтва (різьба, вишивка, кераміка тощо). Адже саме в них акумулюється традиційне, перевірене досвідом багатьох поколінь, втілене у конкретному матеріалі світосприйняття, характерне для тої чи іншої етнографічної групи.

Творчо-пошукова робота виконується студентом протягом семестру. Першим етапом виконання індивідуально-дослідної роботи є пошукова робота у бібліотеці. Після збору літератури за обраною темою та її опрацювання студент під керівництвом викладача складає план проспект роботи. При формуванні матеріалів доцільно врахувати те, що структурно кожне питання повинне містити чотири логічні елементи, а саме:

· коротко розкрита історія питання.

· показана генеза (розвиток) основних складових питання.

· окреслений сучасний рівень наукового бачення теми.

· запропоновані (можна у вигляді висновків) можливі шляхи розвитку або сформульована значимість питання.

Кінцевий результат оформлюється у змістовну роботу, яка складається з таких структурних частин:

- титульний лист

- зміст

- вступ

- розділи, які в свою чергу поділяють на підрозділи

- висновки

- список використаної літератури

- додатки (за необхідності)

Зразок оформлення титульного листа

Міністерство освіти і науки України Національний лісотехнічний університет України   Кафедра соціології та культурології     Творчо-пошукова робота на тему:   „Українська вишиванка: історія та сучасність”     Виконав: студент групи ДТ-12 Леськів В.О.   Перевірив: доцент Дуда Н.М.   Львів 2010

 

 

Зміст подається на другій сторінці роботи, у ньому зазначаються назви основних частин дослідження

Зразок змісту творчо-пошукової роботи

 

ЗМІСТ Вступ................................................................................................................3 Розділ 1. Назва................................................................................................4 1.1 Назва..............................................................................................5 1.2 Назва...............................................................................................8 1.3 Назва...............................................................................................10 Розділ 2. Назва................................................................................................12 2.1 Назва................................................................................................14 2.2 Назва................................................................................................17 Висновки.........................................................................................................19 Список використаної літератури..................................................................20 Додатки...........................................................................................................22

 

У вступі обгрунтовується актуальність теми, визначається предмет та об’єкт дослідження її мета і завдання.

Основна частина складається з розділів. Кожен розділ слід починати з нової сторінки. Порядковий номер розділу вказується після слова РОЗДІЛ, далі у наступному рядку, необхідно подати назву розділу, наприклад:

РОЗДІЛ 1

Назва

 

Після назви розділу пропускають два рядки, далі подають текст, який містить узагальнену інформацію щодо анлізованої проблеми, або друкуюь назву першого параграфа.

Параграфи у межах кожного розділу нумеруються парою арабських цифр, де перша вказує на номер розділу, а друга – на номер параграфа, наприклад:

1.1 Назва

Назва повинна бути короткою (у межах одного речення). Після назви розділу або параграфа крапка не ставиться.

Наступний параграф розміщують на тій же сторінці, пропустивши перед цим два рядки.

Якщо у тексті дослівно подається уривок тексту чи передається чиясь думка, таку інформацію необхідно оформити як цитату, зробивши необхідні посилання на джерело. Цитату можна оформити так: у лапках подати цитований текст, потім у квадратних дужках вказати порядковий номер цитованого джерела за списком літератури і сторінку, з якої взята цитата.

Наприклад: Зокрема, Мирослав Попович зазаначає „національна чи етнічна організація є однією з структур, що нагромаджують досвід і передають його новим поколінням” [17, c.5].

Висновки розпочинають з нової сторінки, у них узагальнено викладають результати наукового дослідження. Обсяг висновків – близько 10% від загального тексту роботи. Послідовність викладу висновків відповідає послідовності опису матеріалу в основній частині дослідження.

Список використаної літератури – це бібліографічний опис використаної літератури та джерел. Його переважно укладають у алфавітному порядку.

При описі використаних джерел необхідно дотримуватись таких правил: спочатку вказується автор книги, потім повна її назва без лапок, далі – місто видання, назва видавництва та рік видання, далі – загальна кількість сторінок. Кожна структурна частина відділяється крапкою і тире.

Наприклад: Шлемкевич С. Культурологічні тексти: хрестоматія. – Львів, 2005. – 176 с.

 

За результатами дослідження студент готує виступ (до десяти хвилин) і захищає роботу на підсумковій конференції. Під час захисту студент коротко доповідає про результати дослідження, відповідає на поставлені запитання. На основі захисту та попередньої оцінки роботи виставляється остаточна оцінка.

 

Кожне з обраних завдань має свої специфічні особливості, на які студенту варто звернути увагу.

„Живи, земле”. У процесі роботи над цією темою звертається основна увага на вивчення та збереження природного та духовного багатства рідної землі, відновлення історичної та культурної спадщини: рукописів і книг, архітектурних пам’яток (замків, фортець тощо).

„Духовна спадщина мого роду”. У рамках цього напряму проводяться дослідження духовних джерел українського народу (історія релігії, різноманіття вірувань в Україні, роль релігійних конфесій у державотворчих процесах нашого народу); вивчення взаємовідносин людини та суспільства, людини і держави, людини та церкви; роль і місце відбудованих, відроджених соборів і монастирів, новозбудованих церков, каплиць у відродженні вікових моральниих цінностей українців.

Описання церкви та ікони. Описуючи храм (церкву), потрібно вказати, в честь якого святого (святої) вона названа, коли споруджена (якщо точна дата невідома, то послатися на перекази), з якого матеріалу (кам’яна, цегляна, дерев’яна), яка покрівля, який тип церкви – базиліка (поздовжня), хресто-купольна (має форму хреста, всередині – центральний купол), чи їх поєднання, яка кількість бань на церкві і чим вони особливі. Якщо на зовнішніх стінах храму є образи, то вказати які, тобто що на них зображено і з якого часу вони знаходяться тут. Обов’язково дати опис інтер’єру церкви. Для цього описати бабинець (притвор), тобто першу за вхідними дверима частину церкви (тут бувають настінні, або виконані на дошці сцени страшного суду та інші образи); чим наповнена основна нава (центральне місце, де знаходяться віруючі) – чи є тут лави для сидіння, амвон (місце проповідей, читання Євангелія; він буває на стіні або як виступ підлоги вівтарної частини – солей); як виглядає іконостас, тобто як розміщені на ньому ікони і дияконівські врата, різблені фігури, колони, пілястри (півколони), якщо вони є; хто його малював і коли; як виглядає престол, чи є аналогії (переносні столики, трибуни, пюпітри), як вони виконані – просто з брусів, фігурно вирізаної дошки, оформлення. Якщо є бокові вівтарі, то описати як виглядають. Зазначити, які хоругви (фани), набуті вони чи виконані місцевими віруючими, вказати, чи є старі церковні Богослужбові книги. Якщо в церкві є створені до ХІХ ст. ікони, то описати їх за схемою: що (хто) зображений на ній (сюжет), до якого часу відноситься. Можете звернутися за допомогою до служителя церкви або старших віруючих, якщо Ви самі не можете цього встановити. На якому матеріалі вона намальована (дошка, або дошки, скріплені на звороті, яка порода дерева: липа, ялиця тощо) Якщо відомо, то вказати автора даної ікони, місце, звідки вона потрапила до храму. Добре також вказати техніку виконання:темперний чи олійний живопис. Перший відрізняється від другого тим, що поверхня ікони видається лискучою і всі фігури, деталі намальовані без слідів пензля. Цією технікою виконані всі давні ікони, барвник в цій техніці розводиться на свіжому яйці. Вказати, яке обрамлення ікони – просте, різьблене, з фігурами, різними декоративними, символічними мотивами (виноградна лоза і т.д.)

„Культурна спадщина мого народу”. У рамках цього напряму студенти досліджують розвиток культури й мистецтва регіону, а саме особливості розвитку літератури, образотворчого мистецтва, музики, архітектури, кіномистецтва тощо. Пошуково-дослідницька робота спрямовується на збір матеріалів про видатних діячів культури та мистецтва регіону (їх творчий шлях, головні здобутки, вплив на розвиток культури регіону та України); про культурні традиції (запровадження регіональних традиційних свят: пісні, танцю, поезії, музики, мови).

„Із батьківської криниці”. У рамках напряму вивчаються традиційні свята, обряди, побутова культура, народні ремесла, народна творчість, народні ігри та забави тощо.

Описання традиційного одягу. У вступній частині вказати, що український народний одяг формувався на протязі століть, відзначався мальовничістю, доцільністю і практичністю.

При висвітленні питання слід прокласифікувати народний одяг (на жіночий і чоловічий, щоденний і святковий; натільний (сорочка), поясний (плахта, дерга, спідниця, обгортка, запаска, в чоловіків – штани), нагрудний (безрукавка), верхній (свита, чуга, сірак, кожух та інше), взуття (постоли, личаки та чоботи), головні убори (перемітки, хустки, чіпці, а в чоловіків – капелюхи, шапки), пояси, доповнення і прикраси). Вказати, з яких компонентів складалося вбрання у Вашій місцевості. Необхідно подати коротку характеристику окремих компонентів – сорочки, спідниці, свити та ін. А саме: матеріал, крій, спосіб оздоблення (вишивкою, тканням, шнуркуванням, аплікацією шкірою чи сукном). Зафіксуйте народні назви компонентів одягу: спідниця – “бурка”, “андарак”, “шорц”; сорочка – “чахлик”, “опліча”; пояс – “крайка”, “пасина”, “окрайка” та ін.

У висновках підкреслити, що використання професійними модельєрами крою та способів декорування українського народного одягу при створені сучасного святкового та сценічного вбрання в наш час поширюється.

Описання традиційного інтер’єру селянської хати. Вказати, з якого матеріалу будували житло у Вашій місцевості (з дерева, глини чи поєднання дерева і глини), які були стіни (побілені чи не побілені, дерев’яні чи глиняні). Описати розміщення предметів у хаті: де була піч, стіл (по діагоналі від печі), потсіль, лави, полиця для посуду. Якою була піч (курна, тобто без димовідводу, напівкурна, тобто з димовідводом в сіни, чи біла – з димовідводом на дах). Способи прикрашення побіленої печі (розпис рослинним чи анімалістичним орнаментом). Які були печі заможних в гуцульських хатах. Підкреслити поліфункціональність української хати: для приготування і споживання їжі (піч, лави, стіл), спання (підлога, ліжко, лави), для виконання різних робіт (лави) тощо. Способи оздоблення житла (декоративні рушники, доморобні тканини – рядна, коци, ліжники; писанки на свята).

Описання традиційної щоденної їжі. У вступній частині подати характеристику щоденного харчування, його залежність від соціально-економічного становлення сім’ї, напрямку господарської діяльності, природно-географічного середовища, під року та постів. За вмістом продуктів поділити страви і печива на групи – борошняні, круп’яні, овочеві, молочні, грибні, рибні і комбіновані. Вказати, як готували окремі страви із вказаних груп; яким був щоденний хліб (з якого борошна, із квашеного чи прісного тіста). Яку роль відігравав хліб у різних обрадах – при виконання сільськогосподарських робіт, у сімейних обрядах (хрестини, весілля). Подати назви страв, які побутують у Вашій місцевості. У висновках вказати, які страви традиційного харчування побутують зараз.

Описання святкових страв і печива. Вказати чим святкові страви і печива відрізняються від щоденних (кращі страви – з м’яса, яєць, пшеничного борошна і обрядові). Поділити святкові страви і печива на дві групи: їжа на сімейні свята і обряди (хрестини, весілля, похорони) та календарні свята (Святий вечір, Рідзво, Новий рік, Великдень, Петра, Маковія, Спаса). Подати короткий опис страв і печива, які готували на те чи інше свято.

У висновках вказати, які із давніх українських страв побутують у Вашій місцевості і зараз. Підвести підсумки про характер харчування селян (переважання страв із борошна, круп і овочів, незначна кількість або відсутність страв із м’яса та яєць), підкреслити винахідливість українських жінок у приготуванні страв.

Описання українського весілля. У вступній частині висвітлити: якого значення надавали селяни весільному обряду, в яку пору року його справляли, як відбувався вибір молодої. Охарактеризувати основні етапи весільної обрядовості: сватання, умовини (оглядини, домовини), заручени, дівич-вечір, вінкоплетини, вінчання, запросини, перейма, дарування тощо. Описати їжу і печиво (калачі, шишки, коровай), які готували на весілля, які пісні співали, подаючи страви, звернути увагу на спеціальні страви, які готували лише для молодих (яйце, яєшню, печену курку). У заключній частині вказати, які елементи традиційного весілля побутують у Вашому селі зараз або яких змін вони зазнали.

Описання українського житла. У вступній частині підкреслити залежність народного житла від економічного становища українців, природно-географічних умов, наявного будівельного матеріалу, давніх традицій. Зупинитися на плануванні житла: однокамерні будівлі (хата), двокамерні (хата – сіни), трикамерні (хата – сіни – комора). Вказати будівельний матеріал (дерево, глина, солома, поєднання дерева і глини), з якого зводили стіни та покривали дах, техніку зведення стін (в зруб, каркасна, турлучна). Звернути увагу на звичаї і обряди, пов’язані із вибором місця під хату, з початком і завершенням будівництва. Описати інтер’єр, тобто внутрішнє обладнання хати: розміщення печі, столу, постелі, лав та їх роль в життя селянина. Які тканини (рушники, килими, рядна) прикрашали інтер’єр хати. У висновках вказати, які звичаї та елементи будівництва традиційного житла зберігаються зараз.

Описання українських народних меблів. Оглянути зразки українських народних меблів, що збереглися у Вашому селі або родині. Окремі (на Ваш вибір) замалювати або зробити фотографії. Описати їх конструктивні особливості (типи з’єднань, профільність деталей, кріплення деталей на клею, цвяхами, дерев’яними штифтами, матеріал, з якого вони виготовлені, орієнтовно вказати їх вік. Якщо відомо, вказати хто їх виготовив (майстер чи майстерня), де вони виготовлені (місто, село, місцевість), призначення, історія їх появи у даній господі чи селі. Далі доцільно уважно вивчити орнамент, оздоблення, порівняти їх із відомими (поданими в літературі). Слід вказати призначення описаних Вами меблів, їх місце в інтер’єрі українського житла. В кінці питання бажано оцінити народні меблі з точки зору їх доцільності, простоти, природньої гармонії, розуміння українськими майстрами дизайну, органічної вписаності народних меблів в інтер’єр традиційного українського народного житла.

„Живи і возрадуйся, роде наш красний” У рамках напряму проводять дослідження власних родоводів або окремих відомих родин, створюються генеологічні дерева, таблиці, родовідні розписи.

 

Графік виконання завдань творчо-пошукової самостійної роботи та контролю знань студентів

Навчальний тиждень	Годин	Короткий зміст роботи	Бали
		Прореферувати літературні джерела, що рекомендовані викладачем. Підготуватись до вхідного контролю.
		Обрати тему самостійної роботи, обґрунтувати свій вибір за критеріями актуальності та вив­ченості.
		Подати на перевірку викладачеві план творчої роботи та текст вступу.
		Реферований виступ на семінар. Написати текст першого розділу, подати на перевірку викладачеві. МКР №1.
		Підготувати текст другого розділу самостійної роботи та подати на перевірку.
		Підготувати реферований виступ з першого розділу роботи та подати на перевірку матеріал третього розділу роботи.
		Написання висновків. Оформлення роботи.
		МКР №2. Взаємне рецензування. Захист ро­боти.
Разом