Розвиток української культури від Нового часу до сьогодення

Тема 8. Культура козацької доби

Особливості розвитку світової культури ХVІІ –ХVІІІ ст. Процеси Реформації та Контрреформації, їхній вплив на культуру. Відчуття трагічної суперечності людини і світу як ознака світогляду нової культурної доби.

Українська національна специфіка ідей Ренесансу та Нового часу. Боротьба за відновлення державності, мови, школи.

Козацтво як історичне та культурне явище. Засади козацької етики. Призначення козацтва – оборона православної віри та права. Основні риси козацтва як унікального національно-політичного об’єднання.

Гуманістичні ідеали козацтва. Прагнення до культурної розбудови держави. Організація шкіл та художніх майстерень при монастирях. Просвітницька діяльність козацької старшини.

Становище православної церкви. Переосмислення ідей протестантизму в українській культурі ХVІІ –ХVІІІ ст.

Музична культура козацтва. Усна народна творчість. Виникнення жанру думи – своєрідного явища українського фольклору. Козацькі та побутові думи. Початок формування сучасної літературної мови. Козацькі літописи. Козак Мамай – головний легендарний герой України ХVІІ – ХVІІІ ст. Ляльковий народний театр – вертеп.

 

Тема 9. Світомодель Нового часу в українській культурі.

Феномен українського бароко

Ідейно-філософські засади культури Нового часу. Провідні стилі мистецтва – бароко, класицизм. Формування наукової картини світу у працях філософів доби Просвітництва.

Нові процеси у духовному житті України: реформування церкви та освіти, розвиток науки.

Значення Києво-Могилянської академії як найбільшого освітнього закладу 18 ст. у Східній Європі. Просвітницька діяльність Петра Могили – релігійного, політичного, освітнього реформатора. Зародження філософського гуманізму. Природнича наука в Україні ХVІІ – ХVІІІ ст.

Формування національних мистецьких шкіл. Своєрідність сакральної та світської архітектури на теренах Східної та Західної України. Творчість видатного філософа і поета Григорія Сковороди. Зразки українського бароко: Покровський собор у Харкові, Спасо-Преображенська церква у Великих Сорочинцах. Вимога багатобарвності та символізму в зразках сакральної архітектури, раціональності та вигадливості у світських спорудах українського (козацького) бароко.

Українське музичне барокове мистецтво. Творчість композиторів Максима Березовського, Дмитра Бортнянського, Артема Веделя.

Скульптура Івана Пінзеля. Художники Іван Руткович та Йов Кондзелевич. «Золота доба» української гравюри: творчість Олександра та Леонтія Тарасевичів, Григорія Левицького.

 

Тема 10. Духовні пошуки XIX ст.

Європейська культура на межі XVІІІ – XІХ ст. у світлі промислової та наукової революцій. Переосмислення традиційних методів пізнання. Базові принципи новоєвропейської цивілізації – раціоналізм, індивідуалізм та прагматизм.

Суспільно-політична ситуація в Україні у ХІХ ст. Періодизація націо­нально-духовного руху в Україні ХІХ ст. Характеристика дворянського, народницького періодів культурного руху. Формування української національної самосвідомості.

Характеристика дворянського (академічного) періоду. Зародження української етнографії: М. Цертелев, М. Максимович. Боротьба української громади за незалежний освітній простір: Харківський університет (1805), Київський університет (1834), Одеський ліцей (1817). Українська діаспора у Санкт-Петербурзі.

Утвердження української мови як літературної. Творчість Івана Котляревського. Значення “Енеїди” І. Котляревського як першого твору нової української літератури. Діяльність “Руської трійці” (М. Шашкевича, Я. Головацького, І. Вагилевича). “Русалка Дністрова”. Вплив ідей М. Шаш­кевича на розвиток українства у Галичині.

Народницький період: ідеї культурницького поступу.

Культурницька програма “Кирило-Мефодіївського товариства”. Панте­леймон Куліш. Життя і творчість Тараса Шевченка. Еволюція від романтизму до реалізму. Митець-патріот. Харизма Т. Шевченка.

Реакційна політика російської та австрійської монархії щодо освіти й культури. Валуєвський циркуляр 1863 року. Освіта на західноукраїнських землях: нижча і середня школи. Львівський університет.

 

Тема 11. Українська література та мистецтво у XIX ст.

Нові фактори розвитку української науки. Закладення основ українського мовознавства та лексикографії: П. Житецький, О. Потебня. Культурологічна проблематика у творчості видатних українських науковців та письменників (І. Нечуй-Левицький, І. Франко, П. Куліш).

Розвиток української мови і літератури. Усна народна творчість. Кобзарі. Видання народних пісень. Становлення нової (новітньої) української літератури (І. Котляревський, Г. Квітка-Основ’яненко, С. Гулак-Артемовський). Творчість Т. Г. Шевченка. Діяльність “Руської трійці” (М. Шашкевича, Я. Головацького, І. Вагилевича). “Русалка Дністрова”.

Творчість Марка Вовчка, Панаса Мирного, І. Нечуя-Левицького, І. Франка, Лесі Українки. Драматургія І. Карпенка-Карого, М. Старицького, М. Кропивницького. Розвиток українського театру. Театральне мистецтво в Галичині. Розвиток оперного мистецтва. “Запорожець за Дунаєм” С. Гулака-Артемовського, “Тарас Бульба”, “Утоплена”, “Наталка-Полтавка” М. Лисенка.

Архітектура ХІХ ст. Нові архітектурні рішення у містобудуванні (Полтава, Одеса, Катеринослав). Генеральний план забудови Києва – столиці України. Архітектор О. Меленський.

Образотворче мистецтво. Творчість Т.Г. Шевченка як художника. Тематика та техніка художніх творів Шевченка. Значення художньої творчості Т.Г. Шевченка у формуванні світогляду та мистецьких поглядів художників. К. Трутовський та М. Пимоненко – видатні майстри побутового живопису. Творчість С. Васильківського. Живопис на західноукраїнських землях. Творчість К. Устиновича, Т. Копистянського, І. Труша, О. Кульчицької та ін. Скульптура. Декоративно-ужиткове мистецтво українців: фарфор Корецького, Барановського, Волокитинського заводів.

Зародження музейної справи в Україні. Перші українські колекціонери-меценати – Ханенки, Терещенки. Будівництво садово-паркових комплексів та ландшафтних парків.

 

Тема 12. Еволюція української культури у XX ст.

Філософські засновки реформаторства у культурі початку XX ст. Періодизація європейської культури XX ст. Основні риси культури ХХ ст. Вплив урбанізації та індустріалізації на формування нової світоглядної парадигми.

Визвольний рух початку ХХ ст.: боротьба за розвиток національної самосвідомості. Культурно-просвітницька робота серед населення. Початки систематичних досліджень у галузі українознавства.

Національно-культурне піднесення 20-х рр. в Україні як передумова розбудови освіти та науки. Література на тлі нових національних та соціальних реалій. Основні літературні угрупування. Поступова денаціоналізація мистецтва України після кризи 20-х рр. Посилення партійного пресингу на художню творчість.

“Розстріляне відродження”: трагедія геніїв. Вплив тоталітаризму на українську культуру. Тема Другої світової війни та повоєнного відродження в українському мистецтві.

60-ті рр. – період стихійного піднесення національного опору. Українська культура др. пол. ХХ ст. Основні складові процесу національно-духовного відродження: національна школа, мова, традиції, індустрія культури.

Тема 13. Стильові напрямки та течії в українському мистецтві

ХХ ст.

Джерела модернізму в культурі. Культура як умова відродження нації в українській естетичній традиції кінця ХІХ – ХХ ст. Авангард і традиція: етапи естетичної полеміки.

Модерн в Україні (В. Кричевський, В. Городецький). Львівська архітектура ХХ ст. Творчість І. Левинського: будинки бурси (тепер – адміністра­тивний будинок НЛТУ України) та товариства “Дністер”.

Українське коріння світового авангардизму. Багатошаровість змістів у поетиці “Молодої Музи” (1906). Розбудова образотворчого авангарду Пошуки форми у творчості О. Архипенка, Д. Бурлюка, О. Богомазова. Українські ремі­нісценції К. Малевича, В. Кандинського.

Революційна хвиля в українському мистецтві. Українська академія мистецтв – перший в Україні вищий навчальний заклад, який створив уряд УНР. Творчість В. Кричевського, Г. Нарбута. Літературні угрупування: “Музагет”, неокласики, панфутуристи.

Поступова денаціоналізація мистецтва України після кризи 20-х років. Соцреалізм у літературі та образотворчому мистецтві.

Архітектра 60-х ХХ ст.: нові урбаністичні прийоми.

Музика і театр, здобутки українського кіномистецтва: поетичний кіне­матограф О. Довженка, С. Параджанова, І.Миколайчука.

Художня творчість в Україні в умовах державної незалежності: відро­дження традицій.

Протистояння масової та елітарної культури у ХХ ст. у світовому та українському мистецтві. Нові види мистецтва: комп’ютерна графіка, візіо­нальний живопис, атональна музика.

Тема 14. Сучасна українська культура в умовах глобалізаційних впливів

Цивілізаційний фактор у поступі новітньої української культури. Інформаційне суспільство – основна детермінанта розвитку культури у ХХІ ст. Культура і соціотехносфера в системі глобальних проблем сучасності.

Міжкультурна комунікація. Субкультурна поліфонія др. пол. ХХ ст. Перспективи розвитку освіти та високих технологій в інформаційній цивілізації. “Екологія культури” як “виклик доби”. Теоретичні засади прогнозування культурного розвитку людства.

Зміст, головні напрямки і проблеми національно-духовного розвитку України в сучасних умовах. Демократизація як чинник національно-духовного відродження. Українські культурні традиції та сучасність. Місце української національної культури у світовому та європейському цивілізаційних процесах.

 

Тема 15. Культурна і природна спадщина українського народу: проблема збереження та примноження

Сутність поняття «культурна спадщина». Класифікація об’єктів культурної спадщини за типами та видами. Об’єкти ландшафтні та садово-паркового мистецтва. Соціальне значення культурної спадщини, її роль у формуванні особистості та громадянина. Правова охорона культурних цінностей в епоху античності, епохи Відродження та Просвітництва. Історичні витоки пам’яткоохоронної справи на Україні. Діяльність Тараса Шевченка у цій сфері. Діяльність Іларіона Свєнціцького зі збереження культурних надбань Галичини. Пакт Реріха і Знамено Миру – заснування нової галузі міжнародного права з охорони культурних надбань. Поняття безумовного захисту. Розповсюдження Знаку Знамена Миру в світі й Україні. Сучасне світове та українське законодавство у сфері охорони культурної та природної спадщини. Конвенція про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини (Париж, 1972), закони України про охорону культурної спадщини та археологічної спадщини (2000, 2004). Список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, українські об’єкти у списку – культурні та природні. Участь громадськості у збереженні та примноженні культурної і природної спадщини України.

 

Тема 16. Культура української діаспори

Цілісність українського культурного простору: діаспора як складова української нації. Статистичні дані української діаспори. Політичні та громадські українські організації за кордоном, їхня культурно-просвітницька діяльність: Світовий Конгрес Українців, Українська всесвітня координаційна рада, «Просвіта» та ін. Розвиток освіти в українських громадах. Роль українських церков в організації українського життя та освіти. Життя та діяльність Івана Огієнка в еміграції. Українська література в еміграції. Творчість Володимира Винниченка, Євгена Маланюка, Василя Барки. Празька літературна школа та її місце в українській культурі. Нью-Йоркська поетична група.

Мистецькі здобутки української діаспори: творчість Олександра Архипенка, Василя Курилика, Леоніда Молодожанина та ін. Видатні українці в європейській музичній культурі. Творчість Сержа Лифаря.

Українська наука в еміграції: діяльність Михайла Грушевського, Микити Шаповала, Михайла Туган-Барановського, Володимира Кубійовича, Юрія Шевельова, Богдана Гаврилишина та ін. Наукові українські центри Європи та Північної Америки: Наукове товариство ім. Т. Шевченка (НТШ), Український вільний університет (Мюнхен), Український католицький університет (Рим), Гарвардський та Канадський Інститут українських студій тощо.

Роль України у зближенні з діаспорою та підтримці українських орга­нізацій за кордоном.

Тема 17. Львів – перлина світової культурної спадщин

Основні історичні етапи культурного розвитку Львова. Культурна спадщина Львова як синтез культурних здобутків багатьох народів.

Культура Львова періоду Київської Русі. Львів – столиця Галицько-Волинської держави. Львів і Галицький літопис. Пам’ятки давньої української культури у музейних колекціях Львова. Місце Львова у процесі становлення українського ренесансу XIV – XVII ст. Роль Львівського братства у загально­українських культурних процесах. Іван Федорів у Львові. Європейський ренесанс в архітектурі Львова.

Монументальна та декоративна скульптура Львова. Творчість Іоана Георга Пінзеля.

Львів як центр відродження української культури у складі Австрійської (Австо-Угорської імперії). Барокова культура Львова XVІ – XVIIІ ст.

Львівський університет як культурний феномен. Діяльність „Руської трійці”. Іван Франко, Михайло Драгоманов та Михайло Грушевський у Львові.

Архітектурна спадщина Івана Левинського та його школи.

Видатні українські художники-львів’яни: Іван Труш, Олекса Новаківський, Олена Кульчицька та ін.

Наукове товариство імені Т. Шевченка у Львові. Музейна справа у Львові. Діяльність Іларіона Свєнціцького.

Музичне життя Львова. Творчість Соломії Крушельницької. Львівська композиторська школа: Василь Барвінський, Анатоль Вахнянин, Станіслав Людкевич, Філарет Колесса, Мирослав Скорик та ін.

Видатні музиканти, вихованці львівської музичної школи: Богодар Которович, Олег Криса, Юрій Башмет та ін.

Львів – один із центрів розвитку української науки. Видатні науковці-львів’яни та їхні здобутки: Володимир Левицький,Мирон Зарицький, Ігор Юхновський та ін.

Львів ХХІ ст. – культурна і туристична столиця України. Художні та історичні музеї Львова. Унікальні колекції декоративно-ужиткового мистецтва. Наукова бібліотека ім. Василя Стефаника.

Розвиток фотомистецтва. Василь Пилип’юк.

Ландшафтна архітектура та садово-паркове мистецтво Львова.

 

 

Теми практичних та семінарських занять

Заняття 1.

Тема: Місце «ІУК» в системі гуманітарних дисциплін

Письмова компонента (кзз).

Теми рефератів:

1. Культурологія як наука та навчальна дисципліна

2. Історія Львова від найдавніших часів до другої половини ХХ ст.

3. Гончарство на Львівщині.

4. Пам’ятки кам’яної та дерев’яної архітектури у моєму селі.

Практичні завдання:

1. Які причини, на вашу думку, зумовили введення курсу «ІУК» в систему змісту вищої освіти в Україні? Обґрунтуйте своє ставлення до стану сучасної української культури.

 

Заняття 2. Семінар.

Тема: Теоретичні основи вивчення історії української культури.

1. Первісний зміст і сучасне розуміння поняття «культура».

2. Структура та функції культури

3. Основні етапи розвитку світової культурологічної думки.

Теми рефератів

1. Місце культурології в системі гуманітарних наук.

2. Культурологічні концепції О.Шпенглера та А.Тойнбі.

Питання для активізації навчального процесу

1. Чому не існує єдиного визначення поняття “культура”?

2. Як і підходи до визначення поняття сформували у добу Просвітництва?

3. Які Ви знаєте класифікаційні групи визначень культури?

1. Що нового у розвиток культурологічної думки внесли вітчизняні вчені?

2. Чи завершився процес формування єдиної культурологічної теорії?

Подайте означення, з’ясуйте та вивчіть зміст наступних понять: культурологічна думка, культурологія, система, структура, методологія, принципи, культура, духовність, традиції, загальнолюдські цінності.

 

Література

Культурологічні тексти. Хрестоматія./ Авт-укл. Шлемкевич С.Л. – Львів, 2005.

Малахов В.А. Нація в полі культури //Філософська і соціологічна думка. 1991. № 8.

Маркарян Е.С. Теория культуры и современная наука. М., 1987. /с. 13-64/

Заняття 3. Семінар.