Тема 10. Урср у 1945-1991. Наростання системної кризи тоталітарного ладу

Підготуйте короткий конспект відповіді на питання:

- особливості розвитку культури в УРСР у повоєнні часи (1945 – 1964 рр.).;

- особливості розвитку культури УРСР під час періоду «застою» (1964 – 1985 рр.).;

- особливості розвитку культури УРСР під час періоду «перебудови» (1985 – 1991 рр.);

- національно-культурне відродження початку 90-х рр. ХХ ст.

Література

Основна: 1-4

Додаткова:

1. Б.І.Білик та ін. Історія української культури: Зб. матеріалів і документів. – К., 2000

2. Б.І.Білик та ін. Історія української та зарубіжної культури: Навч. пос. – К., 2001

3. Конституційне право України. За ред. В.Погорілка. - К.,2000

4. І.Крип’якевич. Історія української культури. – К., 1994

5. І. Нагаєвський. Історія Української держави двадцятого століття. – К., 1994

6. А.Г.Слюсаренко та ін. Новітня історія України (1900-2000): Підручник. – К., 2000

7. А.Г.Слюсаренко та ін. Україна в ХХ столітті: Зб. документів і матеріалів. – К., 2000

8. В.А.Смолій. Історія України: нове бачення: У 2-х т. Т. 2. – К., 1996

9. І.Ф.Шаров. 100 видатних імен України. – К., 1999

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Особливості розвитку культури в УРСР у повоєнні часи (1945 – 1964 рр.).

Визначте:

1. Основні історичні умови розвитку культури на українських землях зазначеного періоду.

2. Розвиток освіти, науки і літератури.

3. Розвиток архітектури та образотворчого мистецтва.

4. Розвиток музики та театру.

Особливості розвитку культури УРСР під час періоду «застою» (1964 – 1985 рр.).

Визначте:

1. Основні історичні умови розвитку культури на українських землях зазначеного періоду.

2. Розвиток освіти, науки і літератури.

3. Розвиток архітектури та образотворчого мистецтва.

4. Розвиток музики та театру.

Особливості розвитку культури УРСР під час періоду «перебудови» (1985 – 1991 рр.)

Визначте:

1. Основні історичні умови розвитку культури на українських землях зазначеного періоду.

2. Розвиток освіти, науки і літератури.

3. Розвиток архітектури та образотворчого мистецтва.

4. Розвиток музики та театру.

Національно-культурне відродження початку 90-х рр. ХХ ст.

Національне відродження в Україні почалося з повернення українському народу правди про його історичне минуле, завдяки політиці гласності після XIX конференції КПРС (червень 1988 р.), яка прийняла спеціальну резолюцію «Про гласність».

Величезна роль у цьому процесі належала засобам масової інформації. Зокрема союзні, а за ними и республіканські періодичні видання починаючи з 1987 – 1988 рр. розпочали публікацію матеріалів, раніш недоступних широкому загалу. В першу чергу це стосувалося «білих плям» вітчизняної історії, матеріалів про масові репресії 30–50-х рр., голод, антинародну політику держави. У журналах «Новый мир», «Современник», «Москва» почали друкуватися раніше заборонені твори письменників, дисидентів, спогади жертв репресій та інші документальні матеріали. Громадяни України нових поколінь уперше відкривали для себе імена В.Винниченка, С.Петлюри, М.Грушевського, С.Єфремова та деяких інших діячів національно-визвольної революції 1917 –1920 рр., котрі впродовж багатьох десятиліть замовчувалися в радянській історіографії або висвітлювалися в кривому дзеркалі - як «вороги народу». В’ячеслав Чорновіл в 1987 р. відновив видання «Українського вісника».

Після створення у 1988–1990 рр. неформальних (не підвладних КПРС) осередків, клубів, спілок, таких, як «Культурологічний клуб» у Києві, «Культурологічне товариство Лева» у Львові, «Меморіал», Товариство української мови ім. Т.Шевченка, «Просвіта» та інші, офіційно було започатковано видання декількох часописів. Так, Товариство української мови ім. Т.Шевченка, створене у лютому 1989 р., започаткувало видання неформальної української преси: «Поступ» і «Віга» у Львові, «Просвіта» у Києві.

Активну роботу по відродженню національної свідомості, поверненню правди українському народу про його минуле провадила газета «Літературна Україна», орган Спілки письменників України. На її сторінках, зокрема, дру­кувалися матеріали про знахідку захоронень жертв масових розстрілів, що проводились сталінським режимом у 30-х роках у Биковнянському лісі поб­лизу Києва, та про Інші страшні злочини тоталітарної системи.

Історико-просвітницьке товариство «Меморіал», мета якого полягала у збе­реженні й увічненні пам’яті про жертви безпідставних репресій та поданні допомоги тим, хто постраждав від сваволі, разом з іншими організаціями заснувало міжнародний симпозіум «Голодомор 1932–33 років в Україні» (ве­ресень 1990 р.). На ньому вперше після багатьох десятиріч замовчування аналізу­валася небачена в історії людської цивілізації трагедія українського народу.

1989 р. у Києві було засновано Всеукраїнське товариство репресованих (ВУТР). З 1991 р. ВУТР почало видавати часопис «Зона».

Проте широкий загал українського народу почав знайомитися із жагучими проблемами минулого лише після прийняття закону СРСР «Про пресу та інші засоби масової інформації» (1 серпня 1990 р.). Цей закон запровадив свободу друку, скасував цензуру. Тепер уже в масових виданнях було опубліковано правдиві праці відомих українських істориків – І.Біласа про репресивно-ка­ральну систему в Україні, В.Верстюка про Центральну Раду, С.Кульчицького про добу «воєнного комунізму», Ю.Шаповала про репресії НКВС в 30-х роках та багато інших.

У цей же час з’явилися праці львівських та інших авторів про діяльність ОУН–УПА в роки війни. Історична свідомість народу України, особливо її Східної та Центральної частин, почала змінюватись щодо цих подій.

Тема 11. Україна незалежна

Підготуйте короткий конспект відповіді на питання:

- Розвиток культури України доби незалежності.

 

Література

Основна: 1-4

Додаткова:

1. Акт проголошення незалежності України //Голос України – 1991 - № 165.

2. Б.І.Білик та ін. Історія української культури: Зб. матеріалів і документів. – К., 2000

3. Б.І.Білик та ін. Історія української та зарубіжної культури: Навч. пос. – К., 2001

4. Декларація про державний суверенітет України //Голос України – 1990 - № 127.

5. І. Нагаєвський. Історія Української держави двадцятого століття. – К., 1994

6. А.Г.Слюсаренко та ін. Новітня історія України (1900-2000): Підручник. – К., 2000

7. А.Г.Слюсаренко та ін. Україна в ХХ столітті: Зб. документів і матеріалів. – К., 2000

8. В.А.Смолій. Історія України: нове бачення: У 2-х т. Т. 2. – К., 1996

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Особливості розвитку культури України доби незалежності.

Визначте:

1. Основні історичні умови розвитку культури на українських землях зазначеного періоду.

2. Розвиток освіти, науки і літератури.

3. Розвиток архітектури та образотворчого мистецтва.

4. Розвиток музики та театру.

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО РЕФЕРАТИВНОГО ПОВІДОМЛЕННЯ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «Історія України».

Основною формою індивідуальної роботи студентів з навчальної дисципліни „Історія України” є написання реферативних досліджень із запропонованої тематики. Студент за бажанням протягом семестру самостійно готує реферативне дослідження за обраною ним темою.

Підготовка рефератів здійснюється на окремих аркушах формату А4 і включає в себе:

- самостійне віднайдення літератури в бібліотечному фонді (не менше 5-6 джерел) із обраної для реферату теми;

- вивчення матеріалу із обраної теми;

- написання реферативного дослідження з урахуванням поглядів різних авторів та вироблення власних висновків

з матеріалу теми.

Основні вимоги до рефератів:

1) Обсяг реферату – від 12 до 15 сторінок рукописного тексту чи від 10 до12 сторінок машинопису.

- Наявність титульної сторінки (не нумерується) за зразком:

 

Міністерство освіти і науки України Кіровоградський інститут регіонального управління та економіки   Кафедра гуманітарних та правових дисциплін     РЕФЕРАТ З навчальної дисципліни «Історія України» на тему: «………………»   Виконав студент(-ка) групи………… ПІБ Перевірив ст. викл. …………………….   - Кіровоград 20.. -

 

 

2) Наявність плану реферату (друга сторінка) за зразком:

 

ПЛАН

Вступ (не нумерується).

І Розділ. …………………………………………

ІІ Розділ …………………………………………

(кількість розділів реферату обирається студентом на власний розсуд в залежності від обсягу опрацьованого матеріалу, але повинно бути не менш як два розділи).

Висновки (не нумеруються).

Використана література (не менше 5 джерел)

Додатки (не є обов’язковим елементом. Можуть включати в себе схеми, ілюстрації тощо).

 

3) наявність чіткої структури реферату згідно плану. Основні характеристики:

Вступ. У вступі студент обґрунтовує актуальність теми свого реферативного дослідження, коротко викладає зміст реферату, здійснює перегляд та аналіз опрацьованої літератури (обсяг – 1 сторінка).

Розділи. Кожен розділ починається з нової сторінки і складається з короткого вступу, викладу основного матеріалу та коротких висновків.

Висновки. Висновки по кожному розділу реферату сумуються і виробляються загальні висновки по всій темі дослідження (обсяг – 1 сторінка).

Використана література. Включає в себе перелік використаних монографій, підручників, наукових статей у алфавітному порядку. Зразок:

1. Конституція України. Прийнята 28 червня 1996 року.

2. Фріцький О.Ф. Конституційне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2002,2003

3. Погоріло В. Об’єкти Конституційного права України: поняття, ознаки та види.// Право України. – 2004. – № 2. – С.9-16